Чому українські НПЗ не задовольняють водіїв (фото)

Дізнайтеся, чому українські нафтопереробні заводи не можуть забезпечити належну якість та обсяги бензину.

10 лютого 2011, 10:39
Бiзнес
Українські НПЗ простоюють через незадовільний технічний стан або нестачу сировини © PHL

В Україні існує сім виробників моторного палива: шість нафтопереробних заводів і один газопереробний. Однак із цих семи підприємств реально працюють лише три заводи: кременчуцька "Укртатнафта" Ігоря Коломойського (група "Приват"), Лисичанський НПЗ групи ТНК-ВР, а також державний Шебелінський ГПЗ. Інші нафтопереробні заводи або стоять, або майже не працюють.

2010 року обсяги нафтопереробки зменшили майже всі підприємства, крім "Укртатнафти". Остання ж так і не досягла результатів "пікового" для неї 2006 року. Також усі, крім кременчуцького НПЗ, мали певні періоди простою, викликаного різними причинами. Одні - через модернізацію, інші - через брак сировини чи нерентабельність роботи.

Нафтопереробний постмодерн

У результаті модернізації Кременчуцький, Лисичанський та Одеський НПЗ групи "Лукойл" Вагіта Алекперова відрапортували про готовність до переходу на стандарти "Євро-4" з дизпалива. А в грудні 2010 року "Укртатнафта" оголосила про початок виробництва і бензинів "Євро-4". Однак решта НПЗ до переходу на такий стандарт бензину ще не готові.

"Це вимагає істотних додаткових витрат, а через нерівну конкуренцію з виробниками країн Митного союзу та відстрочення впровадження "Євро-4" в Україні, можливостей нести додатковий матеріальний тягар підприємство не має", - уточняє Дмитро Звєрєв, прес-секретар компанії "ТНК-ВР Комерс", що управляє Лисичанським НПЗ.

Реально працюють лише три заводи: кременчуцька "Укртатнафта" Ігоря Коломойського (група "Приват"), Лисичанський НПЗ групи ТНК-ВР, а також державний Шебелінський ГПЗ

За словами пана Звєрєва, саме конкуренція з імпортом не дозволяє повністю завантажити Лисичанський НПЗ. Теоретично завод міг би переробляти 7 млн. тонн нафти на рік, а не 5 млн. тонн, як 2010 року. Із сировиною в Лисичанського НПЗ проблем ніколи не було: російську нафту йому регулярно постачали власники.

Тим часом Кременчуцький НПЗ проводить реконструкцію, не зупиняючись. За словами представників підприємства, воно не може дозволити собі тривалий простій. Тому керівництво компанії обрало стратегію так званої "малої модернізації" - реконструкцію існуючих технологічних установок, а не будівництва нових.

"Укртатнафта" торік переробила 1,8 млн. тонн української нафти, яка обходиться підприємству на 20% дешевше, аніж найдешевша імпортна сировина. Завод закуповує українську нафту без сплати ПДВ у так само пов'язаної з групою "Приват" видобувної компанії "Укрнафта".

Під час переробки українська сировина змішується з азербайджанською нафтою. 2010 року її поставили близько 1,7 млн. тонн, а надалі ці обсяги планують збільшити.

Сировинний голод

Як заявляє голова відділу зовнішніх зв'язків Одеського НПЗ Олексій Бібік, завод також перебуває в чудовому технічному стані. Щоправда, підприємство стоїть з 20 жовтня 2010 року. Зупинка роботи Одеського НПЗ викликана нерентабельністю переробки, яка пов'язана, зокрема, з незручним маршрутом постачання нафти на підприємство.

"Коли ми працювали - у нас був практично 100% рівень завантаження потужностей. Якщо у нас вважається річна переробка - десь близько 2,4 млн. тонн, то торік ми переробили 1,45 млн. тонн", - зазначив пан Бібік.

Прес-секретар "Укргазвидобування" Геннадій Кобаль розповів, що Шебелинський газопереробний завод працює більш-менш ритмічно, хоча й недозавантажений.

"Переробка 2010 року знизилася більш, ніж на 10%, і становила 600 тис. тонн, а теоретично за місяць можна переробляти до 100 тис. тонн. І все - через брак сировини - газового конденсату, що надходить зі свердловин "Укргазвидобування". Модернізації суттєвої у нас не відбувалося, але й нинішній технічний стан дозволяє випускати високооктановий продукт у кількості більше половини загального випуску бензинів", - уточнив він.

Західноукраїнські НПЗ, що належать "Привату" - а це дрогобицький НПК "Галичина" та надвірнянський "Нафтохімік Прикарпаття" - працюють у "пульсуючому" режимі. Приблизно два місяці вони накопичують нафту місцевого видобутку, щоб потім місяць її переробляти. При цьому час від часу оголошують, що закриваються на реконструкцію, але модернізації не проводять.

На заводах немає сучасного обладнання, тому ці НПЗ не можуть випускати якісні бензини. Навіть для виробництва палива за стандартом "Євро-2" вони мусять використовувати лише низькосірчисту нафту.

[page]

Домовленості про те, що невдовзі на підприємство має зайти азербайджанська сировина, не викликають довіри на ринку, доки ця подія не відбудеться. Учасники ринку вважають, що "Приват" не має наміру розвивати західноукраїнські заводи, і зосереджується лише на "Укртатнафті".

Нарешті, Херсонський НПЗ Ігоря Єремеєва має весь набір проблем, які турбують інші підприємства галузі: і незадовільний технічний стан, і сумнівні перспективи постачання нафти.

За словами Володимира Семегени, виконувача обов'язків голови правління Херсонського НПЗ, уряду представлено програму комплексної реконструкції підприємства, яка зробить можливим його запуск і стабільну роботу. Але для реалізації цієї програми необхідно сприяння держави, в тому числі - і в плані пошуку нових інвесторів.

Комбінат стоїть з 2005 року, адже може виробляти з нафти переважно мазут, а також дизпаливо із вмістом сірки 0,85%, що не вписується у жодні стандарти якості.

З того часу підприємство включалося в роботу лише епізодично, наприклад, коли уряд "підключав" його до боротьби з сезонними дефіцитом і дорожнечею палива в Україні.

Конкуренція з імпортом не дозволяє повністю завантажити Лисичанський НПЗ

План реконструкції, представлений Кабміну, передбачає, фактично, будівництво багатьох потужностей з нуля. Тому невідомо, чи потенційний інвестор погодиться вкладати кошти в цей об'єкт, а не будувати новий.

Головна перевага Херсонського НПЗ - готова мережа комунікацій - багато в чому також потребує реконструкції. Це стосується як гілки трубопроводу, що веде до комбінату, по якій на підприємство може поставлятися російська нафта, так і портового терміналу, по якому сировина може заходити з моря.

Також читайте, кому належать АЗС України, та дивіться карту їх розподілу по областях. Крім того, дізнайтеся, де Україна купує бензин і чому бензин такий дорогий. Дивіться структуру ціни на бензин і залежність цін на бензин в Україні від світових цін на нафту.

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!


Коментарі (2)

символів 999

Приєднуйтесь до нас

  • Facebook
  • Вконтакте
  • Twitter
  • Iphone
  • Android
  • Mobile
  • Rss