Кому належать АЗС України

В Україні ринок автозаправних станцій монополізований помірно. Загалом цей ринок нараховує приблизно 6320 автозаправних станцій і комплексів.

Близько половини ринку АЗС розподілено між шістьма гравцями, які контролюють 2943 станції. Із них 1638 (за даними компанії "Галнафтогаз") пов'язані з найбільшим гравцем на ринку - групою "Приват". Окрім цієї шістки, на ринку присутні регіональні мережі АЗС, окремі заправки, які орендують відомі бренди, та небрендовані заправки.

Усі ці заправки можна чітко поділити на ті, які орієнтуються на вітчизняні нафтопродукти, і ті, що на імпортні.

Імпортери - законодавці моди

Із 2005 року, коли було розблоковано імпорт автомобільного пального, на територію України полинули нафтопродукти, яких раніше тут не продавали. Зокрема, з'явилось пальне преміум-класу, розраховане на власників дорогих автомобілів. Крім того, побільшало просто якісних нафтопродуктів, яких на той час через відсутність серйозної конкуренції між вітчизняними НПЗ в Україні вироблялося мало.

Імпортери, що торгували таким продуктом, вирішили позиціонувати себе в сегменті великих автозаправних комплексів, на яких, окрім власне наливу пального та продажу жуйок, пропонується ще багато сервісів: підкачка шин, пилосос, мийка, ресторан тощо.

Оскільки ж найбільші нафтопереробні заводи зосереджені на сході та в центрі України, то, відповідно, імпортери займали ринок насамперед в інших регіонах - там, де імпортні поставки могли за логістикою конкурувати з вітчизняними.

Із західного регіону розросталися мережі WOG Ігоря Єремеєва та OKKO Віталія Антонова. І досі в Західній Україні вони мають найбільшу кількість станцій, а на сході - найменшу. Ці мережі взагалі дуже схожі за маркетинговою стратегією та положенням на ринку. Але WOG декларує, що імпортує пальне з Румунії, Греції, Литви та Польщі. OKKO ж працює переважно з литовським пальним.

Третя найвідоміша мережа-імпортер, що зараз працює під брендом Shell, раніше належала російській групі "Альянс", яка на той час контролювала також Херсонський НПЗ. Тому найбільша кількість цих заправок - на півдні України. Зараз Shell продає бензин із Литви та Білорусі, а також суттєву частку купує в українських заводів.

Решта імпортерів - це переважно мережі регіонального масштабу. Серед них треба виокремити Parallel Ріната Ахметова, що працює на Сході України, продаючи українське, російське, білоруське та литовське пальне. Ще один гравець ринку - київська мережа КЛО, про власників якої відомо, що це "пул інвесторів". Ця компанія, як і "Галнафтогаз", торгує переважно литовським пальним, а ще продає румунське.

Рівняння на НПЗ

Мережі АЗС, афільовані з вітчизняними заводами, не завжди розташовані навколо цих підприємств. Проте заправок Lukoil таки багато довкола Одеського НПЗ. Щоправда, цей завод із жовтня стоїть, і через те на навколишніх АЗС продається переважно пальне іншого заводу Lukoil, розташованого в Румунії.

А от бренд ТНК донедавна використовувався в Україні лише джоберськими станціями, тобто сторонніми підприємствами, що уклали з ТНК-ВР договори про поставку пального та використання бренду. Але протягом останніх двох років група купила дві мережі заправок - всеукраїнську "Вік Ойл" та київську "Золотий гепард", а також збудувала декілька "із нуля", таким чином отримавши власну мережу. А оскільки вона не створювалася довкола Лисичанського НПЗ, то є достатньо розгалуженою по регіонах. Окрім того, "Золотий гепард", навіть після його купівлі, зберіг за собою свою ринкову нішу та продовжує продавати, окрім лисичанського пального, ще продукцію з Литви, Кременчука та Дрогобича.

[page]

Найбільша ніша - в групи "Приват" Ігоря Коломойського, що контролює Кременчуцький, Дрогобицький та Надвірнянський НПЗ. Її обсяги можна оцінити лише приблизно, оскільки вони не мають єдиної структури: АЗС весь час переводяться з одних дрібних структур на інші. Частина з них працює під брендами "Авіас", "Сентоза", "Укртатнафта" та "Укрнафта", вони продають переважно цілком пристойну продукцію з Кременчука. Інша частина АЗС - небрендована, і саме через неї, зокрема, реалізувалися протягом першої половини минулого року так звані компоненти бензину.

Ну і дрібні заправки, яких в Україні поки що достатньо, зазвичай закуповують пальне у великих операторів: або в українських заводів, що не можуть продати все пальне через власні мережі, або ж у великих імпортерів, які завжди завозили в Україну пального більше, аніж могли реалізувати в роздріб.

Незалежні та безконтрольні

Слід розуміти, що не всі станції, які працюють під брендами ТНК або "Укртатнафта", належать цим нафтопереробним заводам. Щоправда, компанії переважно стежать за тим, щоб користувачі бренду продавали лише їхнє паливо, але спрацьовує це не завжди.

"Зараз триває робота із запровадження жорсткішої в сенсі контролю поставок моделі співпраці за джоберською програмою. Скорочувати кількість партнерських станцій не плануємо. Але ми стаємо дедалі вимогливішими щодо форм контролю над використанням нашої торгової марки. Ми завжди намагалися якомога краще контролювати весь ланцюжок просування нафтопродуктів, щоб сподівання клієнта були виправданими, коли він приїжджає на АЗС під нашим брендом", - зазначає голова правління "ТНК-ВР Коммерс" Дідьє Казиміро.

Що ж стосується дрібних мереж АЗС та одиночних заправок, то вони часто отримують зовсім не той бензин, який оптовики купили на заводах-виробниках. Річ у тім, що чимало нафтобаз не мають можливості зберігати окремо різні сорти пального, і часто змішують їх через це. Або й свідомо "бодяжать", змішуючи те, що змішувати не варто.

"На сьогодні недосконалість законодавства дає змогу нафтобазам не мати власної лабораторії. Щоправда, власники великих роздрібних мереж щосили намагаються втримати якість. Інша річ, що деякі з них отримують суттєві вигоди від продажу "іменного" пального, що не відрізняється за своїми якісними характеристиками від "звичайного". До того ж, трейдери зі зрозумілих причин не оголошують результатів своїх внутрішніх розслідувань", - пояснює заступник керівника НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев.

Отже, прямої залежності якості пального від ціни встановити зазвичай не можна, ані у великих, ані у дрібних мережах АЗС.

Дізнайтеся, де Україна купує бензин і чому бензин такий дорогий. Дивіться структуру ціни на бензин і залежність цін на бензин в Україні від світових цін на нафту.

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!