Швидкісне сполучення в Україні запровадити важче, ніж у багатьох інших країнах світу.
І справа не лише в політиці українських урядів, через яку тарифи на залізничні перевезення залишаються збитковими.
Серед об'єктивних причин, які не дозволяють "Укрзалізниці" встигати за іноземними швидкісними розробками, - нестача рухомого складу, нестандартні й неелектрифіковані колії, небажання інвесторів працювати з Державною адміністрацією залізничного транспорту. А також неготовність українців платити високу ціну - $100-150 - за швидкісне залізничне сполучення.
Поїзди на швидкості світу
У різних країнах під швидкісним залізничним сполученням розуміють різні швидкості. Так, Японія та Китай називають "швидкісним" лише поїзд, що здатен розганятися до 350-500 км на годину. Саме такою є колія для поїзду "Хесе" ("Гармонія"), що вперше була збудована для сполучення Шанхаю з аеропортом, а тепер розбудовується по всій країні.
Загалом в Азії модель транспортного сполучення докорінно відрізняється від європейської та американської. Там залізниці дуже розвинені та є основним засобом пересування.
Натомість, у США швидкісна гілка тільки одна. Вона сполучає Вашингтон із Нью-Йорком та Бостоном. На ній поїзди, збудовані канадсько-французьким спільним підприємством, розвивають максимальну швидкість 240 км/год.
В Європі швидкісне сполучення більш-менш розповсюджене, проте програє азійському за кількісними показниками. Так, поїзди французької мережі TGV розганяються до 320-400 км/год.
Cередня швидкість руху пасажирських потягів між пунктами призначення з урахуванням зупинок в Україні становить 34 км/год.
Росіяни лише нещодавно долучилися до швидкісних благ цивілізації: між Москвою та Санкт-Петербургом почав курсувати закуплений у німців поїзд "Сапсан". Його швидкість, потенційно вища, обмежується якістю колії: її реконструювали, а не будували нову, тож розганятися швидше, ніж до 250 км/год, на ній небезпечно.
В Україні ж навіть такі швидкості досі здаються позахмарними - "Укрзалізниця" говорить про запуск під Євро-2012 поїзда з максимальною швидкістю 160 км/год. А середня швидкість руху пасажирських потягів між пунктами призначення з урахуванням зупинок в Україні становить 34 км/год.
Ви можете подивитися порівняльну інфографіку звичайних і швидкіснихпоїздів тут .
Нерухомий склад "Укрзалізниці"
Одна з причин, яка заважає впровадженню швидкісного залізничного сполучення в Україні, - відсутність сучасного рухомого складу.
Локомотиви та вагони, які експлуатує "Укрзалізниця", переважно вже застаріли і технічно, і морально: вони занадто повільні та енергоємні. Так, найсучасніші пасажирські магістральні електровози вже зношені на 88%.
"Укрзалізниця" працює над оновленням рухомого складу, але повільно. Так, у 2010 році регіональні залізниці закупили 7 електровозів у рамках програми підготовки до Євро-2012. Окрім того, 2011 року "Укрзалізниця" планує закупити 12 електровозів. Однак у прес-службі Державної адміністрації залізничного транспорту уточнюють, що реалістичність цих планів можна буде оцінити лише після ухвалення фінансового плану галузі.
Швидкісне сполучення на найпопулярніших напрямках "Укрзалізниця" планує організувати за допомогою 10 поїздів виробництва корейської Hyundai Corporation, які має намір поставити на рейки 2012 року. Їх вартість - $261 млн., а максимальна швидкість - 160 км/год.
Потяги Hyundai мають не зовсім звичний для нас вигляд - із локомотиву та вагонів - а виготовляються за світовим зразком швидкісного руху. Це так звані поїзди з розподіленою тягою: у них локомотив і вагони становлять єдине ціле, як у наших електричках. І струмопередавачі, зазвичай, є на кількох вагонах, і піднімаються по черзі. Крім того, у таких поїздах не міняють вагони, як практикують з українськими потягами.
Щоправда, експерт Центру економічного та політичного аналізу Ірина Кава запевняє, що для швидкостей до 160 км/год можна було б обмежитися традиційною схемою: закупити потужні швидкісні електровози ДС3 у дніпропетровського НПК "Електровозобудування" та вагони "Україна-2" виробництва Крюківського вагонобудівного заводу.
Вони можуть їздити на швидкостях до 200 км/год. Такий тандем електровозу та 10 вагонів коштував би майже удвічі дешевше: близько $15 млн. за поїзд. Хіба що виглядав би не так ефектно, як Hyundai.
Коментарі (20)
А ви готові платити $100-150 за квиток на швидкісний потяг в Україні?
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)Відповідь: Готовий,якщо зарплата буде $1500-2000 на місяць.
Комфорт в наших поездах на уровне. Самому приходится очень часто пользоваться этим транспортом и от поездок получаю одно удовольствие... Конечно есть недостатки, как и везде.. Но ощутимы они только теми людьми, которым от жизни нужно только вкусно покушать и жить в максимальном комфорте.. А если учесть те цены, которые мы платим за проезд в жд транспорте, то получается вообще сказка))
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)Чого ми бідні, бо дурні. Чого дурні, - бо бідні...
Прокоментувати Мені подобається (1 користувачу)этих спецов с Укрзализныци надо метлой гнать подальше от отрасли. Придумали кокое то РПЧ -для полного развала электропоездов.Вы посмотрите на наши электрички -грязные обшарпанные вонючие итд. И зачем их было отделять от локомотивного хозяйства?А сейчас вводят скоростное движение в ущерб грузовому движению приносящий львиный доход в казну государства.аА что будет с простыми железнодорожниками и их семьями если грузовое движение на их участке уберут?Сейчас уже идет тенденция к закрытию депо станций увольнению рабочих.Нужно ли нам после такого этот пир вовремя чумы под названием Еевро 2012
Прокоментувати Мені подобається (1 користувачу)А не задать ли авторам аналогичный вопрос французам-японцам-китайцам-корейц
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)Издеваются здесь, что ли?
Прокоментувати Мені подобається (4 користувачам)1000-1200 грн.?
За сомнительное удовольствие прибыть "в пункт назначения" на 5-10 часов раньше?
Куда? Зачем?
Нет, конечно.
Ну нет денег на скоростные поезда, ну и ладно. Но комфорт в поездах необходимо повышать. Почему до сих пор нет мультимедиа в наших поездах? Даже в СВ, в которых установлены телевизоры, они никогда не работают. И это не говоря о туалетах, которые большее время дороги закрыты, угольном отоплении (видимо ради железной дороги работает весть угледобывающий комплекс), отсутствии нормального проветривания и кондиционирования вагонов. Неужели и на это денег тоже не хватает, может просто это никому не нужно? Куда пассажир денется, ехать же нужно.
Прокоментувати Мені подобається (5 користувачам)В странах, на которые мы ориентируемся, есть 2 вида поездов:
Прокоментувати Мені подобається (4 користувачам)- скоростные, которые идут в дневное время через 1-4 часа в зависимости от популярности.
- привычные для нас, ночные перевозки. ночные поезда стоят в 2-3 раза дешевле.
Так что можно выбирать.
это нормальная цена для билета в обе стороны при соответствующем комфорте, возможности воспользоваться услугой 3-4 раза в день. Если цены останутся прежними, то будем ездить, как в Индии - на крышах.
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)Все корейское - ОТСТОЙ!!!
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)