Росія подає приклад: закони, які Україна копіює у сусідів

У законотворчості українські депутати не завжди оригінальні. Останні скандальні закони, які розглядала Рада, підозріло схожі на російські.

І якщо в макрополітичному питанні щодо російського вектора України ще ведуться дискусії, в законодавчій практиці таких прикладів безліч.

tochka.net вибрала найяскравіші ініціативи українських депутатів, які з'явилися після того, як їх запропонували російські колеги.

Зимовий час

Мабуть, найвідомішою калькою з російського законодавства стала чехарда зі скасуванням зимового часу.

Відповідну постанову російська Дума прийняла в лютому. Там за те, щоб не переводити стрілки виступив сам президент. Дмитро Медведєв говорив, що зимовий час погано позначається на здоров'ї громадян і тварин.

"Порушується біоритм людський. Ну, я вже не кажу про нещасних корів та інших тварин, які не розуміють переведення годинників і не розуміють, чому доярки приходять до них в інший час", - обгрунтував своє рішення Медведєв.

Підтримав ідею Медведєва і Лукашенко. Україні ж наслідувати приклад сусідів не вдалося.

Верховна Рада проголосувала постанову про скасування переходу на зимовий час 20 вересня. Проте "часове" питання викликало справжній розкол. Проти виступили цілі регіони - Закарпаття нарікало на те, що у них світлий час доби взимку наступало б о 10 ранку.

• ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як літній час змінить життя українців

У результаті через місяць Рада скасувала свою ж постанову. Проте ігри зі стрілками тривають. Міністерство економічного розвитку і торгівлі підготувало законопроект, який пропонує скасувати перехід на літній час.

Проти всіх

Слідом за Росією в Україні заборонили голосувати на виборах проти всіх. 17 листопада Рада прийняла закон про вибори народних депутатів, який ліквідує у виборчих бюлетенях графу "Не підтримую жодного з кандидатів".

У Росії графу "проти всіх" скасували в 2006 році. Тоді в Держдумі це пояснили "необхідністю підвищення політичної свідомості й активності виборців, відповідальності кандидатів і політичних партій під час виборчих кампаній".

При цьому останнє опитування російського "Левада-центру" показало, що 78% росіян хотіли б, щоб її в бюлетені повернули.

Заступник голови партії "Фронт змін" Андрій Пишний вважає, що так закон вчить виборців бути відповідальними. "Фактичний примус до голосування досі зберігся в деяких цілком демократичних країнах. Приміром, в Австралії штраф за неявку на вибори становить 14 доларів", - говорить Пишний.

"Проти всіх" - це соціологічне опитування, це не вибори", - упевнений глава підкомітету ВР з питань Конституції, депутата ПР Сергій Головатий.

У свою чергу, партія "УДАР" Віталія Кличка вважає, що прибравши графу "проти всіх" політики не змусять людей за когось голосувати. Ті, хто не визначилися у своїх симпатіях просто не прийдуть на виборчі дільниці, а ті, хто прийде - будуть псувати бюлетені, вважають у партії.

• ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що змінилося в новому законі про вибори

За даними останніх опитувань, число тих, хто проголосував би на виборах "проти всіх" становить від 13% до 20% (дані соцгрупи "Рейтинг" та Центру зовнішньополітичних досліджень).

Заборона мітингів

Україна вже не раз намагалася повторити російські закони про свободу мітингів.

У 2004 році російський уряд подав законопроект про мітинги і демонстрації. У Раду був поданий законопроект, аналогічний російському, - розповів член правління Української Гельсінської Спілки Володимир Чемерис.

"Дума закон прийняла, а Рада - відхилила. В результаті в Росії зараз за цим законом розганяють мітинги опозиції", - сказав він.

За словами Чемериса, в 2010 році був законопроект №2450, який також був схожий на російський. Але завдяки протестам громадськості він був відправлений у небуття.

У вересні цього року взялася за мітинги Київрада, прийнявши положення про порядок організації та проведення масових заходів. У ньому забороняється проводити будь-які заходи ближче, ніж за 100 метрів від будівель держорганів влади. Учасникам не можна ставити намети, а для того, щоб провести акцію, потрібно заручитися підтримкою громадської думки.

Крім того, термін подання заявки на проведення акції збільшили до 10 днів. Після протестів правозахисників Київрада заявила, що нові правила не відносяться до проведення мітингів і демонстрацій.

У питанні "завчасності" Київ переплюнув Москву, депутати Держдуми пропонували збільшити термін подачі заявки до чотирьох днів.

Крім цього, Держдума в жовтні минулого року проголосувала за зміни до закону "Про збори, мітинги, демонстрації", які посилюють відповідальність за несанкціоновані акції, а ті, хто був покараний раніше, не може протягом року подавати заявку на проведення мітингу.

У результаті президент Росії закон ветував, а київський проект відклали в довгий ящик.

Пропаганда гомосексуальності

У Санкт-Петербурзі не вщухає скандал з приводу прийнятого в першому читанні парламентом міста законопроекту про заборону пропаганди гомосексуальності серед неповнолітніх.

Раніше подібний закон був прийнятий в Архангельській і Рязанській областях. Готується зробити те ж саме Москва.

Однак під тиском акцій протесту правозахисників, парламент Санкт-Петербурга відклав розгляд закону у другому читанні.

В Україні у Верховній Раді був зареєстрований схожий законопроект.

Зараз він вручений депутатам для ознайомлення, але вже викликав нарікання міжнародних інститутів.

В міжнародної правозахисної організації Human Rights Watch бояться, що так депутати тільки підсилять страх щодо геїв і лесбіянок.

Крім того, організація попереджає, що прийнявши закон, Україна порушить свої зобов'язання в міжнародних угодах.

"Якщо парламент Україні збирається схвалити цей дискримінаційний і стигматизуючий законопроект, Україна ізолює себе від інших країн-членів Ради Європи", - заявив експерт Human Rights Watch Борис Дітріх.

• ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Травля геїв у Раді схвилювала світ

А єврокомісар Томас Хаммарберг вважає, що своїм законопроектом Україна вписала себе в число найбільш гомофобних держав Європи.

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!