5 популярних міфів про хліб і зерно

Український ринок зерна сповнений міфів і стереотипів.

Деякі з них виростають із державної пропаганди, інші з'являються стихійно, адже аграрний ринок дуже специфічний.

finance.tochka.net спробував розвінчати найпопулярніші стереотипні думки про хліб і зерно.

Міф 1. Ціна на хліб залежить від урожаю

Насправді, ринок хліба вкрай зарегульований. Ціна хліба залежить насамперед не від урожаю, а від Кабміну та місцевої влади. Адже 80% хліба в Україні продають за цінами, що регулюються державою, - вирішили в "Укрхлібпромі".

Як пояснив finance.tochka.net юрист адвокатської фірми "Актіо" Арсеній Богачов, держава обмежує рентабельність виробників борошна та хліба - і в такий спосіб регулює ціни на хліб. Крім того, місцеві адміністрації також мають право обмежити торговельні надбавки на соціальні сорти хліба.

Не таємниця, що для багатьох виробників соціального хліба його виробництво є збитковим. Тому підприємства вдаються до різних хитрощів, щоб залишитися на плаву - наприклад, недопікають хліб, щоб він був важчий, використовують борошно з фуражного (кормового) зерна.

Тож поганий врожай і подорожчання сировини впливають радше не на ціну, а на якість хліба.

Міф 2. Україна може залишитися без хліба

За даними Міжнародної ради з питань зерна, Україна використовує  25-26 млн. т. зерна на рік.

А показники урожаю зернових значно вищі. Наприклад, у 2010/2011 році Україна зібрала врожай зерна 38,4 млн. т., а роком раніше, в 2009/2010, врожай налічував 45,5 млн. т. Цього року експерти прогнозують хороший урожай  зерна на рівні 44-45 млн. т.

• ДИВІТЬСЯ КАРТУ: Де виробляється світове зерно

Тобто Україна традиційно вирощує зерна значно більше, ніж може "з'їсти".

Крім того, щорічно на зовнішні ринки виходять приблизно 240 млн. т зерна. Завдяки чому навіть країни Африки, які не славляться родючими ґрунтами, без хліба не залишаються.

Якщо вже якогось зерна буде обмаль, як це сталося з нестратегічною гречкою, то Україна зможе закупити зерно на зовнішньому ринку.

Міф 3. Фермери продають зерно дешево через наївність

Український уряд на початку жнивного сезону традиційно радить виробникам не продавати зерно трейдерам одразу, а притримати його кілька місяців, поки ціни не почнуть зростати.

Наприклад, на початку липня 2011 року таку рекомендацію озвучило Міністерство аграрної політики й продовольства. Міністр Микола Присяжнюк озвучив це так: "Я особисто закликаю фермерів не поспішати з продажем урожаю за існуючими цінами та притримати його."

Однак більшість фермерів просто змушена продавати зерно майже одразу після жнив.

По-перше, зерно просто ніде зберігати. "У господарств іде конвеєр: спершу ранні зернові, потім рапс, потім соняшник і кукурудза. Зберігати ніде, переробляти в борошно теж невигідно - в хлібозаводів налагоджена система поставок", - пояснює президент Українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса.

По-друге, виробникам потрібні живі гроші, щоб віддати кредити, взяті для посівної, і купити матеріали для нової посівної - зерно, техніку, пальне. Все це можна здійснити, тільки продавши зерно "з поля".

Міф 4. Україна - житниця Європи

Україна входить до списку найбільших експортерів зерна у світі. В умовах вільного експорту Україна поставляє на міжнародні ринки приблизно 20 млн. т зерна щорічно. 

Але продаємо ми зерно зовсім не європейцям, адже Європа - сама собі житниця. Країни Євросоюзу - так званий ЄС-27, є одним із найбільших виробників і експортерів зернових у світі. 

• ДИВІТЬСЯ КАРТУ: Куди Україна експортує зерно

Основні покупці українського зерна - це країни Азії й Африки.

Дізнайтесь більше, яке зерно і куди продає Україна, а також дивіться карту експорту українського зерна.

Міф 5. Фермери заробляють на хорошому врожаї

Хороший врожай означає велику пропозицію зерна на ринку - при стабільному попиті.

Відповідно, якщо врожай високий, то ціни на зерно низькі, а отже, фермери зароблять менше. Продати своє зерно за високу ціну дозволяють саме поганий врожай і обмежена пропозиція зернових на ринку.

У 2011/2012 році на додачу до великого врожаю на закупівельні ціни тиснуть великі запаси зерна з минулого року, а також введення експортного мита.

Нагадаємо, з 1 липня в Україні введене експортне мито: на пшеницю на рівні 9%, але не менше 17 €/т; на ячмінь - 14%, але не менше 23 €/т; на кукурудзу -- 12%, але не менше 20 €/т.

Крім того, зміни в оподатковуванні - скасування повернення ПДВ експортерам зерна, - теж лягає на плечі виробників.

Усі ці чинники призвели до того, що в Україні склалася та ціна на зерно, що ледь покриває собівартість його вирощування, вважає голова Аграрного союзу України Віталій Новиков.

Читайте також, чому в Україні хліб дешевий, а також як Україна і Росія розгойдують світові ціни на зерно.

Стежите за оновленнями спецтеми "Ринок зерна".

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!