Українські коньяк і шампанське зникнуть з прилавків

Чому Україна раптом має відмовитися від назв "шампанське" і "коньяк" на користь Євросоюзу.

9 червня 2011, 11:35
Бiзнес
Скоро шампанське українського виробництва змінить назву © PHL

Щоб отримати доступ до багатих ринків Європи, Україна повинна відмовитися від шампанського й коньяку. Тобто, пити їх можна, а от називати їх звичними іменами - не можна.

А все тому, пояснюють у Європі, що назви "шампанське" і "коньяк" містять географічну вказівку на те, що батьківщина напою - Франція. Тому вино київського виробництва шампанським бути не може. І коньяк з Ужгорода - зовсім не коньяк навіть, а бренді.

Які ще назви продуктів може втратити Україна заради зближення з ЄС, чи може Україна щось заборонити Європі у відповідь, і чи є життя після шампанського, розбирався finance.tochka.net.

Захист географії

Географічна вказівка - це позначення, яке використовується в назві продукту.

Продукт цей, як правило, має певне географічне походження, а ще - набір унікальних властивостей.

Ці властивості часто пов'язані з місцем, де був вирощений або вироблений продукт. На його батьківщині може бути особливий клімат, мінеральний склад ґрунту або секретна технологія виробництва - звідси всі унікальні характеристики.

Наприклад, почувши назву "сотерн", завжди можна з упевненістю сказати, що йдеться про природне солодке біле вино з місцевості Сотерн (Sauternes) у французькій провінції Бордо, яке своїми властивостями зобов'язане частим туманам у місцевості зростання та спеціальній технології виробництва.

Захисту географічних позначень можуть підлягати продукти як вирощені, так і промислово виготовлені в конкретній місцевості. Але найбільше такі позначення поширені в назвах їжі й напоїв.

Часто географічні позначення зустрічаються в назвах їжі - фета, пармезан, і напоїв - кагор, херес, коньяк

Наприклад: шампанське, коньяк, кагор, херес, портвейн, а також їжа - наприклад, сири камамбер, фета і рокфор.

Захист таких позначень у назвах дуже важливий для країн, чиї продукти здобули широку популярність саме завдяки місцевості їх виготовлення. Адже тепер це їхня законна перевага перед конкурентами.

Багато відомих виробників недоотримують прибуток і втрачають репутацію через часте використання їхніх географічних позначень у назвах товарів, які й близько не мають властивостей оригіналів.

Made in China ЗАХИСТИТИ НЕ МОЖНА

Не кожне географічне позначення можна захистити. Існує поділ на прості та кваліфіковані географічні позначення.

Наприклад, напис made in China - це просте географічне позначення. Побачивши таке позначення, покупець знає тільки, що продукт був вироблений у Китаї. Додаткової інформації така вказівка в собі не несе. Таку назву зареєструвати не можна.

А от кваліфіковане географічне позначення свідчить про точніше місце походження товару - село, місто, округ, провінцію. Більше того, воно повідомляє про репутацію, особливі властивості, які є в продукту й безпосередньо пов'язані з його походженням.

Наприклад, кажучи "фета", ми маємо на увазі грецький сир, який готується з овечого молока, інколи з додаванням козячого. А фета українського виробництва з коров'ячого молока - це просто нонсенс.

Україна захищає вино й мінералку

Українцям, які ніколи не куштували оригінальних продуктів, що дарують свою назву українським аналогам, може бути складно зрозуміти, чому потрібно відмовитися від позначення ігристого вина КЗШВ словом "шампанське" або чому "Закарпатський" враз перестане бути коньяком.

Інвестиції виробника у ребрендинг можуть сягати 30% від обороту

Однак в України теж є свої захищені географічні зазначення. Їх усього 10, 8 мінеральних вод та 2 марки вин.

Це "Миргородська", "Східницька", "Єсентуки", "Нагутська", "Слов'янівська", мінеральна природна вода "Поляна Квасова", "Менський Остреч", "Царичанська", а також десертне марочне вино "Сонячна долина" та ігристе вино "Новий світ".

Ці назви також були внесені до державного реєстру кваліфікованих позначень походження товарів в Україні й можуть використовуватися лише тими особами, які отримали відповідне право на зареєстроване позначення.

Купуючи продукт із будь-якою назвою зі списку, людина точно знає, що вона отримає. І важко не погодитися: відтворити в точності "Миргородську" де-небудь у Казахстані чи Угорщині - це просто неможливо.

погляд
У міжнародному просторі географічні вказівки охороняються за допомогою законодавства sui generis (спеціального законодавства) або декретів, ведення реєстру вказівок і законами щодо недобросовісної конкуренції або порушень типу passing off (спроба видати товари одного виробника за товари іншого). У країнах ЄС видавати товар із географічним позначенням іншої місцевості вважається недобросовісною конкуренцією. Відповідно до закону України "Про охорону прав на зазначення походження товарів", правова охорона надається кваліфікованому позначенню походження товару на підставі реєстрації права інтелектуальної власності. В Україні ведеться спеціальний реєстр географічних позначень. Географічні позначення також можна захистити реєстрацією колективних знаків або сертифікаційних знаків, як, наприклад, у США

Як звикнути до нової назви

Євросоюз часто використовує економічні важелі, наприклад, зону вільної торгівлі, щоб змушувати виробників інших країн відмовитися від використання європейських географічних назв. Усього в Євросоюзі налічується понад 3 тис. географічних позначень, які підлягають захисту.

У Євросоюзі більше 3 тис. захищених географічних позначень. В Україні - лише 10

Перехід на нові назви пов'язаний із додатковими витратами для виробників.

Їм потрібно виробити запаси упаковки та етикеток, знайти нову, привабливу назву для своїх продуктів і витратитися на "перевиховання" споживача.

Тому, як правило, відмові від використання назв передує перехідний період.

Наприклад, Молдова, яка підписала угоду з ЄС про захист географічних позначень у квітні 2011 року, перейде на нові назви тільки через 5 років - 2016 року.

Але вже сьогодні відомо: молдавське шампанське назвуть spumant, коньяк - divin, а кагор - pastoral.

Після 2016 року в Молдові буде не коньяк, а divin

До речі, змінювати назви продуктів доводиться не лише нинішнім кандидатам на позиції в єврозоні. Наприклад, Іспанії свого часу теж довелося відмовитися від назви "шампанське" та змінити його на cava. Нова назва ніяк не вплинула на успіх старого доброго продукту.

погляд
Відмова від географічних найменувань для виробників не тільки означає широкомасштабний ребрендинг своїх торгових марок. Ребрендинг буде стосуватися і назв багатьох підприємств, адже іноді в їхніх назвах згадується, наприклад, слово "коньяк" ("коньячний завод"). Зі вступом в дію нових правил завод вже не зможе бути "коньячним". Але на шляху до ребрендингу стоять законодавчі обмеження на рекламу алкоголю, не кажучи вже про потреби у величезних інвестиціях, які складають, за нашими оцінками, близько 30% капіталів підприємств. І ці гроші будуть вимиватися з оборотних коштів. Разом з тим, перед імпортом таких проблем на нашому ринку не існує, і в Україні прийде впізнавана розрекламована продукція зі знайомими найменуваннями, здатна продаватися за низькими цінами

Однак деякі виробники вже відмовилися - повністю або частково - від назв, які незабаром будуть заборонені.

В Україні деякі виробники ще до підписання угоди поступово почали відмовлятися від назв на зразок "шампанське" або "коньяк", замінюючи їх на "ігристе вино" або доповнюючи назвою регіону. Найчастіше це компанії, які імпортують свою продукцію до країн ЄС.

Наприклад, Артемівський завод шампанських вин перестав використовувати позначення "шампанське" ще 2006 року. Сьогодні в компанії впевнені: 5 років - це більш ніж достатньо для того, щоб адаптуватися до нової назви з мінімальними витратами.

"2006 року ми вивели з асортименту "Советское Шампанское". І тоді ж ми зняли назву "шампанське" з усіх етикеток своєї продукції. Ми на деякий час трохи втратили в продажу - люди спочатку переключилися на продукцію інших виробників. Але зараз Артемівські ігристі вина п'ють не менше, ніж пили раніше", - розповіли finance.tochka.net у прес-службі Artyomovsk Winery (Артемівський завод шампанських вин).

Завод шампанських вин "Новий світ" теж частково відмовився від використання назви "шампанське", адже понад 50% продукції компанії йде на експорт.

"Для нашого підприємства витрати на ребрендинг не були великими, ми свою репутацію виховали роками. Інші гравці ринку можуть вкладати в "перевиховання" споживача до 20% вартості реалізованої продукції", - каже заступник директора із загальних питань ЗШВ "Новий Світ" Ірина Конькова.

Читайте також, із чого складається алкогольне меню українців, а також дізнайтеся, якими продуктами Україна годує світ.

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!


Коментарі (17)

символів 999
Показати ще

Приєднуйтесь до нас

  • Facebook
  • Вконтакте
  • Twitter
  • Iphone
  • Android
  • Mobile
  • Rss