Чому бензин такий дорогий?

Питання дорожнечі нафтопродуктів актуальне завжди. Гадаю, ми не помилимося, якщо скажемо, що за останні 15 років не було жодного періоду, коли автомобілісти були б задоволені ціною на пальне. Вона висока завжди. І на це є абсолютно зрозумілі причини. Пропонуємо вам проаналізувати ланцюжок ціноутворення на ринку пального в Україні.

Ринковий еталон

Основний вплив на ціну АЗС має оптова, або закупівельна, вартість пального, яку формують поставки по імпорту та з українських НПЗ. Із 2005 року, коли були зняті податки на імпорт, внутрішній ринок України став ринком імпортного паритету - повністю орієнтованим на об'єктивні світові ціни. Вони формуються з урахуванням глобального попиту й пропозиції, з ними звіряються всі європейські країни. Автономна поведінка цін спостерігається лише в тих державах, які мають власний видобуток і виробництво палива та найчастіше дотують споживача (Росія, Туркменістан, арабські країни).

Україна як країна-імпортер нафти та нафтопродуктів сьогодні повністю орієнтована на світові котирування, що ілюструє пряма й оперативна залежність цін на АЗС від зовнішніх ринків. Для країни-імпортера максимально відкритий ринок є запорукою об'єктивності ціноутворення й запобігання виникненню дефіциту.

Дивіться, як залежить вартість бензину від цін на нафту (інфографіка). 

Із чого складається ціна на бензин

Вартість пального на колонці складається з чотирьох основних частин: закупівельної ціни, податків, витрат і прибутку оператора. Податки: акцизний збір (із січня збільшений на бензини з 132 до 182 євро/т, на ДП - з 42 до 69 євро/т залежно від якості), екологічний збір (від 30 до 68 грн./т, вперше введено з 1 січня 2011 р.) і ПДВ (+20% до суми закупівельної ціни й податків).

Оптова ціна та податки є основними складовими ціни, і їх синхронне зростання обумовило останню хвилю подорожчання пального на початку 2011 р. Закупівельні ціни зросли в грудні на 10%, податки - на 40%.

До витрат насамперед належить логістика - залізничні й автоперевезення та зберігання. Для кожного регіону ця величина індивідуальна, в середньому залізничний тариф становить по Україні за 300 грн./т (22,5 коп./л), зберігання - 1% від вартості палива, або до 10 коп./л.

Доволі індивідуальною величиною є витрати на експлуатацію АЗС. Цей параметр залежить від розташування та конфігурації комплексу. Ці витрати містять у собі вартість електрики, води, зв'язку, підтримку обов'язкових систем безпеки, страховки тощо. Звісна річ, що більший об'єкт, то дорожче його утримання. У Європі можна зустріти чимало так званих холодних або автоматичних АЗС, на яких діє система самообслуговування. За рахунок відсутності витрат на персонал пальне на них здебільшого суттєво дешевше. Таку ж закономірність можна побачити й в Україні. Середні ж «по лікарні» витрати на інфраструктуру додають до ціни літра пального приблизно 25 коп.

Дивіться інфографіку "Що входить у вартість бензину".

Скільки заробляє АЗС?

Економіка заправної станції складається з маржі й обсягу продажів. У періоди малих «проливів», наприклад, взимку, маржі переважно вищі, тоді як у періоди активного споживання станції заробляють на обсязі. Загалом ціну або націнку визначає не оператор, а ринок і конкуренція. Великі мережі часто скаржаться на конкуренцію з «розливайками», які працюють без освітлення й сервісу, однак у таких «станцій» теж є свій споживач, і не звертати на них уваги на них складно.

Якщо говорити про рентабельність автозаправного бізнесу загалом, то за останні роки вона коливається в межах 7-8%. За підсумками 2010 року, «брудна» маржа АЗС становила близько 80 коп./л, або 8,6% від ціни на стелі. Через зменшення заробітку на пальному в міру наростання конкуренції, оператори цього ринку шукають додаткові можливості для заробітку. Ними зокрема є розширення паливного асортименту за рахунок так званих фірмових марок і зрідженого газу. Крім того, розвиваються супутні послуги. Наприклад, націнка в пристанційному магазині здебільшого перевищує 25-30%. За останні роки частка прибутку АЗС від торгівлі непаливними товарами та послугами постійно зростає.

Що буде?

Зважаючи на проведений аналіз, можна зробити висновок, що з урахуванням поточних світових цін на нафту й нафтопродукти та середньорічної прибутковості роздрібних мереж ціна А-95 на початок лютого повинна становити приблизно 9,4 грн./л, дизпалива - приблизно 8,5 грн./л. Це пояснюється як наявністю великого запасу пального в деяких великих операторів, сформованих напередодні підвищення податків, так і тиском на трейдерів із боку уряду.

Крім світових цін, які в січні досягли позначки $100/бар., до чинників зростання необхідно зарахувати ініціативу українських нафтопереробних компаній із введення мита на імпорт нафтопродуктів у розмірі 130 євро/т бензину та 80 євро/т ДП. На думку провідних автозаправних мереж і галузевих експертів, це приведе до пропорційного підвищення роздрібної ціни бензину на 1,2 грн./л, дизельного палива - на 80 коп./л. 29 січня було оголошено про початок спеціального розслідування, яке проведе Мінекономіки та на основі якого буде зроблено висновок про доцільність введення імпортного мита.

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!