«Банани та цитрусові поряд з імпортованими яблуками стали протягом останніх років основою імунітету українців», - заявив менеджер з комунікацій приватного підприємства «Аркадія» Віктор Щербина на засіданні круглого столу «Проблеми й перспективи розвитку ринку імпортних фруктів України», пише "Інвестгазета". Організатори заходу, журнал «Експерт» та ПП «Аркадія» (Polly Group Ukraine), запросили до дискусії представників органів державної виконавчої влади та профільних асоціацій, народних депутатів, експертів, виробників та імпортерів овочів і фруктів, а також журналістів.
Федір Рибалко, представник Міжнародної фінансової корпорації, яка реалізує в нашій країні проект розвитку свіжого плодоовочевого сектору, здивував присутніх такою заявою: «Ринок овочів і фруктів в Україні більший за ринок зерна й соняшнику. Просто він перебуває в тіні, дуже роздроблений і фрагментований». Минулого року Україна експортувала зерно на $3,556 млрд., тож ідеться про чималі суми. Крім того, проблеми імпортерів фруктів так само схожі на труднощі гравців інших продовольчих ринків.
Інвестиції в галузь майже не надходять, а державні програми існують лише на папері, тому українські фрукти часто не можуть конкурувати з іноземними ні на зовнішніх, ні на внутрішніх ринках. Наприклад, яблука, що не відповідають стандартам, сприймаються оптичними лініями сортування як браковані. Тому найближчих років імпорт овочів і фруктів нікуди не зникне. Більше того, навіть під час кризи він знизився незначно, та й то лише за найдорожчими позиціями. Ідеться не лише про банани або цитрусові, які не зростають у нас, а й про персики, абрикоси (протягом останніх п'яти років в Україні був неврожай цих фруктів, тому експерти очікують збільшення їх імпорту), столовий виноград і, знову-таки, про яблука. «Сьогодні наша країна найбільше імпортує саме яблук. Адже ввізне мито на цей фрукт становить у нас нуль відсотків! Це безпрецедентний випадок у світовій практиці», - зауважив керівник проекту «АПК-Інформ: овочі й фрукти» Андрій Ярмак.
Крім того, минулого року через несприятливу погоду в південних областях Україна вперше стала нетто-імпортером ягід. За даними Держмитслужби, з січня 2010-го до нас уже завезено 467 тис. тонн овочів і фруктів. Їх ввезенням займається 381 компанія, причому великих гравців усього 20.
На кордонах хмари
Головна дискусія розгорнулася навколо митного оформлення документів на плодоовочеву продукцію. «Протягом останнього часу щоденні надходження від митної служби збільшилися майже в півтора рази - до 400 мільйонів гривень. Сума податків, сплачених із тонни імпорту, збільшилася на 33%. Цього вдалося досягти лише завдяки зміні підходу до достовірності декларування», - порадів за державу заступник голови Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Микола Катеринчук. Утім, до кінця засідання він не досидів, а шкода.
Представники Держмитслужби запевняли, що проблем з оформленням документів на митниці немає, однак бізнесмени з цим не погодилися. «Необхідно вжити заходів щодо забезпечення удосконалення регламенту оформлення митної декларації на швидкопсувні товари. Чинний порядок оформлення не регламентований у часі, що призводить до систематичних простоїв морського, автомобільного транспорту і значних втрат продукції», - наголосив Щербина. Особливо це, за словами імпортерів, заважає ввозити свіжу зелень, яка має товарний вид два-три дні. Оформлення на митниці може зайняти значно більше часу. Процедура складна, вимагає надання безлічі документів. Тому, на думку першого заступника голови Експертної ради при Комітеті Верховної Ради з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Оксани Продан, необхідно обмежити повноваження представників митних органів у плані вимог додаткових документів, особливо під час розмитнення фруктів. Є перелік необхідних документів, а на збір додаткових паперів потрібен час, за який товар може зіпсуватися. Продан також запропонувала відновити практику надання банківських гарантій на час суперечок щодо митного оформлення - відповідно до ст. 264 Митного кодексу.
«На жаль, закони про систему оподаткування не дозволяють нам давати жодних відстрочок, а банківська гарантія - це відстрочка платежу», - заперечували митники. «Але ж є Митний кодекс?» - здивувалася Продан. «А він не є законом про оподаткування», - парирували працівники Державної митниці.
[page]
«Митники є заручниками існуючої нормативної бази, що регулює митне оформлення. На жаль, Микола Катеринчук уже пішов, а було б добре, якби він почув висловлені тут слушні зауваження, які варто врахувати при створенні нового Податкового кодексу», - резюмує директор департаменту Державного науково-дослідного інституту з питань митниці Державної митної служби Сергій Терещенко.
Почім персики?
Найзапекліші суперечки розгорталися з приводу процедур визначення митної вартості овочів і фруктів. «Основне завдання митної служби - формування реальної митної вартості товарів. Вона є базою оподаткування, правильність визначення якої забезпечує повноту сплати податків. Ми перебуваємо між двох полюсів: з одного боку, митники повинні забезпечити наявність на ринку дешевої продукції, з іншого - надходження до держбюджету», - скаржиться перший заступник голови Державної митної служби Олександр Дороховський.
Проте представникам бізнесу незрозуміло, що митники мають на увазі під реальною вартістю товару. «Держмитслужба не в змозі аргументовано відповісти, чому імпортерів змушують розмитнювати фрукти за цінами, що перевищують реальні. Минулої осені вона прийняла постанову, згідно з якою встановлює митні збори на імпортну продукцію фактично на власний розсуд. Так, після підвищення індикативної ціни на банани з $500 за тонну до $850 різко знизилися обсяги їхнього імпорту, а реалізація на внутрішньому ринку зменшилася на 70%», - розповідає Щербина.
Митники заперечували проти термінології, заявивши, що «існування індикативних цін суперечить принципам СОТ, тому Держмитслужба їх не використовує». Мовляв, ціни з їхньої бази - усього лише довідкові. На думку представників бізнесу, справа зовсім не в термінах, а в тому, що різниця між ціною за invoice і митною вартістю, згідно з якою сплачується податок, становить понад 50%. «Цією постановою митники підтримали сірий імпорт і завдали матеріальної шкоди великим імпортерам. У результаті, з вересня минулого року компанії-імпортери виплатили майже 11 мільйонів гривень різниці між реальними цінами за invoice і митною вартістю, встановленою Держмитслужбою. Держоргани порушили угоду з вітчизняними імпортерами, зацікавленими в розвитку цивілізованих відносин на ринку, завдали шкоди іміджу України як члену СОТ, а також зробили можливими корупційні відносини щодо митних зборів», - вважає Віктор Щербина.
Митники вважають цей ринок, з точки зору декларування, непрозорим. «13% імпортованої продукції було оформлено за методом оцінки контракту, тобто за документами, представленим декларантами брокерам при митному оформленні. На жаль, бізнесмени не декларують усі складові митної вартості: комісійні, брокерські винагороди, транспортні витрати», - пояснив Олександр Дороховський. «Якщо за іншими групами товарів кількість прямих контрактів становить 60%, то за фруктами таких контрактів не більше 30%. Наприклад, минулого року з ПАР цитрусові взагалі не завозилися, вони надходили зі Словаччини. От ще приклад: походження товару - Північна Америка, країна-продавець - Панама, банк - латвійський, а продукція надходить із Бельгії. Природно, при митному оформленні у держоргану виникає підозра в мінімізації митної вартості», - кажк директор Департаменту митної вартості та класифікації товарів Державної митної служби Сергій Сьомка.
«Наявність прямого контракту абсолютно не гарантує того, що ця ціна буде встановлена як митна вартість. Тому імпортери не мають стимулу укладати такі контракти», - заперечує Оксана Продан.
Учасники круглого столу вирішили, що при написанні підсумкового меморандуму в питанні визначення митної вартості плодоовочевої продукції пріоритет необхідно віддати першому, тобто контрактному методу оцінки. «Я хочу підтримати створення міжвідомчої робочої групи, щоб інші міністерства та відомства приєдналися до роботи над створенням електронного оформлення митних документів і обміну даними. Тоді на процедуру митного оформлення документів витрачатиметься лише кілька хвилин», - висловив оптимізм заступник голови Громадської ради при Державній митній службі Олег Платонов.
Коментарі