Литовченко: держава не повинна розглядати бізнес тільки як джерело поповнення бюджету

Президент компанії "Київстар" Ігор Литовченко розповів finance.tochka.net про боротьбу з "податком на розкіш" у мобільному зв'язку, а також про те, навіщо топ-менеджери відвідують економічні форуми й саміти.

Які у вас очікування від саміту? Чи справді допомагають подібні заходи, чи їх можна охарактеризувати як "бізнес-тусовку"?

Я б не використовував вислів "бізнес-тусовка" з негативним відтінком. У будь-якому співтоваристві або, як зараз кажуть - community - є певний практичний сенс. "Український саміт", організований The Economist Group - це професійна публічна платформа для спілкування влади та бізнесу. Такі заходи потрібні демократичному суспільству, як необхідна регулярна медична профілактика будь-кому з нас.

Це майданчик, де можна звірити й обговорити останні зміни в тенденціях і очікуваннях сторін, як бізнесу, так і влади. І найголовніше - це можливість скоригувати подальші дії.

Які основні перешкоди ви відчуваєте при веденні бізнесу в Україні?

Я багато разів говорив і ще раз повторю: державі необхідно уважно переглянути розуміння значимості телекомунікаційного бізнесу для України. Розвиток технологій забезпечує розвиток економічних процесів у країні. Якщо, наприклад, узяти мобільний ШСД (широкосмуговий доступ), то зростання цього напряму було одним із найбільш істотних факторів розвитку мереж операторів усього світу.

Аналіз, проведений у 2010 році, засвідчує, що кожні 1000 подальших підключень до мобільного ШСД формують 80 нових робочих місць. Крім того, було відзначено, що зростання проникнення мобільного ШСД на кожні 10% викликає приріст ВВП на 1%. Таким чином, для країни важливо, щоб держава своєчасно приймала вірні регуляторні рішення щодо телекому, спрямовані на розвиток галузі, а не на скорочення її інвестиційних і технологічних можливостей.

Зараз ключове питання - це видача ліцензій на зв'язок 3 покоління. Без цієї технології ми залишаємося технологічно відстаючою державою, а відповідно гальмується процес зростання інтернет-користування, розвиток електронної комерції, IP-телебачення, мобільного банкінгу та багатьох інших послуг, які в сусідніх європейських країнах уже давно є нормою життя.

Як ви вважаєте, чи повинна бути державна підтримка бізнесу, чи для уряду найкраща тактика - невтручання?

Телеком - галузь, зацікавлена в розумному і прогнозованому регулюванні. Не в уривчастих рішеннях відповідальних комісій, а в системному підході, який базується на стратегічному баченні державою місця й завдань галузі. Донині телекомунікації регулювалися досить хаотично. Тому підтвердження - остання ситуація із введенням нового Податкового кодексу й відрахувань до Пенсійного фонду від використання послуг зв'язку.

Спочатку це відрахування до Пенсійного фонду вводилося як тимчасовий "податок на розкіш", який оплачувався кожним абонентом мобільного зв'язку, і їх тоді було дуже небагато. Але от минуло вже чимало років, а відрахування існує, причому розмір його зріс. Не перший рік ми говоримо про необхідність скасування цього відрахування, оскільки мобільний зв'язок став доступний кожному українцеві, проникнення мобільного зв'язку в країні перевищило 100%, а середній рахунок нашого клієнта становить 30-40 гривень на місяць.

У січні 2011 року Податкова інспекція постановила про включення цього податку до бази ПДВ, при тому, що раніше профільний комітет Верховної Ради України у відповіді на наш запит говорив протилежне. Очевидна розбіжність між законодавчою й виконавчою владою. Так, зі свого боку ми зробимо все можливе, щоб наші абоненти перестали платити необґрунтовані платежі "за розкіш" використання мобільного зв'язку, але вирішити це питання - завдання держави й галузевого регулятора.

Які реформи потрібні Україні в першу чергу, а з якими заявленими урядом реформами можна почекати?

Я не експерт із державних реформ, зате я непогано розбираюся в телекомунікаціях. Що мені, як керівникові, очевидно, так це те, що державі необхідно змінити своє ставлення до бізнесу. Державі не можна ставитися до бізнесу як до тимчасового джерела поповнення бюджету. Навпаки, бізнес - довгостроковий партнер держави в розвитку країни й економіки, саме він будує забезпечене, стабільне завтра й післязавтра.

Зокрема, візьмемо питання з видачею ліцензії на 3 покоління зв'язку. Завдання держави має стояти не в тому, щоб якомога дорожче продати ці ліцензії гравцям ринку, а в тому, щоб стимулювати гравців ринку максимально швидко розгорнути мережі, масштабувати цю технологію для використання її мільйонами українців, що створить технологічний плацдарм для нового витка суспільного й економічного розвитку країни в майбутньому. До речі, в тій же сусідній Росії це чітко розуміють і саме з цього погляду окреслюють пріоритети розвитку галузі.

Наскільки бізнес-еліта України здатна впливати на державу, захищаючи свої інтереси?

Я знаю точно: і бізнес-еліта України, і представники державної влади вміють вести конструктивний і результативний діалог, здатний позитивно впливати на розвиток нашої країни. Бізнес за своєю природою завжди зацікавлений у передбачуваності та стабільності середовища, в якому він розвивається. Успішний бізнес - це завжди той, який працює за принципом співпраці. Партнерство - це коли виграють усі, а не лише одна сторона. Тому бізнес зацікавлений у тому, щоб розвиватися самому, допомагати розвиватися державі й суспільству. У тому, щоб усі були задоволені. Це базове розуміння успішності, з якого виходить бізнес-еліта в діалозі з державою.

Читайте інтерв'ю зі старшим радником президента Альфа-Банку Романом Шпеком.

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!