Що обіцяють банки вкладникам?

Грандіозний відтік депозитних вкладів фізосіб у 2008 - 2009 роках був зумовлений, переважно, страхом людей після дестабілізації банківської системи. Щоб повернути втрачені мільярди, банки залучали клієнтів високими ставками на депозити. І, хоча за підсумками 2009 року банки все одно втратили понад 11% залучених вкладів громадян, у 2010 році ситуація кардинально змінилася: лише протягом 5 місяців депозити збільшилися майже на 14%.

«Високі ставки, які були раніше, - це свого роду премія за ризик в атмосфері кількох гучних дефолтів, падіння економіки та загальної невизначеності. Для банків тоді основним пріоритетом була ліквідність, нехай навіть якийсь час на збиток. Зараз у таких дорогих ресурсах уже немає потреби, та й паніка минула», - констатує Валерій Олейник, заступник голови правління Діамантбанку.

З цієї причини депозити вже не приносять шалені 25-28% річних, як це було, наприклад, на початку 2009 року. Прибутковість внесків істотно знизилася, і ця тенденція триватиме.

«Ліквідність системи зростає - ставки знижуються - це закономірність, коли центральний банк країни друкує грошей трохи більше, ніж треба», - наголошує Віталій Шапран, головний фінансовий аналітик рейтингового агентства "Експерт-Рейтинг".

Недалекі перспективи

Якщо прийти до банку з грошима зараз, то різниця ставок буде суттєвою (див. таблицю).

«Найбільш привабливими є гривневі вклади на термін від 3 до 12 місяців. У цьому випадку ставка за депозитом наближається до максимально можливої при більш-менш прогнозованому рівні інфляції», - вважає Наталія Рубан, провідний спеціаліст відділу розрахунків та супроводу фізичних осіб ЕРДЕ Банку.

Депозити вже не приносять шалені 25-28% річних, як це було, наприклад, на початку 2009 року

Правда, банкіри запевняють, що «пиріжків» має вистачати вже зараз, оскільки чергове зниження ставок не за горами. Швидше за все, падатимуть у ціні валютні вклади, адже на дорогі гривневі кредити попит хай невеликий, але є. А ось валютним кредитуванням банки практично не займаються через заборону на позики в інвалюті позичальникам, які не отримують валютної виручки.

Відповідно, у доларах і євро банки потребують значно менше, ніж раніше, коли більша частина кредитів, особливо на авто та іпотеку, видавалася в доларах або євро. Тепер же основне застосування валютних коштів - заміщення раніше залучених ресурсів в інвалюті.

«Протягом найближчих півроку можна очікувати зниження ставок за вкладами на короткі терміни до 1 місяця - до 2,5-3 п.п. Отже, кількість пропозицій за цими вкладами скоротиться. Надалі спостерігатиметься зниження ставок і за строковими вкладами: у грн. - до 1,5-1,8 п.п., у доларах та євро - до 1-1,2 п.п.», - прогнозує Анджей Олейник, директор з маркетингу та розвитку продуктів Platinum Bank.

Знизяться ставки і за внесками у гривні, оскільки банкам необхідно стимулювати попит на кредити, чого без їх здешевлення домогтися не вдасться.

[page]

«Найімовірніше, що протягом найближчих 2-3 місяців продовжиться тенденція зниження процентних ставок і за вкладами на короткі терміни - до 3 місяців», - наголошує Наталія Рубан. Адже якщо минулого року для банку було щастям, коли вкладник тримав кошти хоча б 5-6 місяців і дозволяв фінустанові вирішити проблеми поточної ліквідності, то зараз стратегічне завдання банків - відновлення кредитування, для чого кошти клієнтів повинні перебувати на депозити як мінімум рік.

А що натомість?

Безумовно, такий стан справ вкладників не дуже тішить. Тому банки намагаються компенсувати зниження прибутковості більш лояльним підходом до вкладників. По-перше, вже міцно закріпилися в лінійці депозитних продуктів вклади з мінімальним терміном від 1-2 тижнів. За таким депозитом рідко вдається отримати і 10% річних у гривні, зате внесок є хорошим короткостроковим застосуванням грошей, які припадають пилом десь у конверті.

Банки намагаються компенсувати зниження прибутковості більш лояльним підходом до вкладників

По-друге, нікуди не поділися і вклади до запитання, які так люблять боязкі вкладники. Ставки за такими депозитами мінімальні - від 1-2% річних, але вкладник завжди має доступ до грошей і може поповнити вклад. Сюди ж можна віднести карткові продукти з депозитними якостями, що дозволяють вкладнику поповнювати платіжну карту, отримувати з цих коштів відсотки і знімати гроші або платити за товари без втрати доходу.

По-третє, багато банків роблять ставку на вклади з щомісячною виплатою відсотків, які можуть списуватися як на поточний, так і на картковий рахунок. «Наприклад, у нашому депозитному портфелі понад 60% обсягу становлять вклади з щомісячною виплатою відсотків, решта - це вклади з капіталізацією та виплатою відсотків наприкінці терміну», - зазначає Анджей Олейник.

По-четверте, дохідність може істотно підвищуватися для тих клієнтів, які вносять великі суми. Іноді розрив між ставками становить 1-4 п.п. залежно від суми вкладу. Також банки намагаються догоджати й постійним клієнтам, пропонуючи при оформленні вкладу або при покупці послуг «у пакеті» збільшену на 0,5-1 п.п. ставку.

За словами банкірів, вкладники віддають перевагу довгостроковим вкладам із правом поповнення та щомісячною виплатою.

«Відкривши такий рахунок, вкладник на тривалий період - до 18 місяців - фіксує високу процентну ставку і отримує за нею високий прибуток», - пояснює Валерій Олейник.

Якщо мислити глобально...

Зниження ставок за депозитами потрібно розглядати й з іншого боку - як можливість повернути кредитування за доступними умовами. Арифметика проста: якщо банк залучає вклади під 25% річних, то ставка за кредитом не може бути меншою за 30%. А це непосильно як для звичайних громадян, так і для компаній. Відповідно, середня ставка за депозитом на рівні 15-18% дозволить банку видавати кредити хоча б під 20-22% річних.

Зниження ставок за депозитами потрібно розглядати й з іншого боку – як можливість повернути кредитування

Але є і зворотний бік медалі: скептики побоюються, що друга хвиля кризи все ж таки реальна. Упевненості в цьому додають і несприятливі, якщо не сказати катастрофічні події в низці країн ЄС. Усе це може певної миті перекинутися і на Україну, знову сколихнувши паніку серед вкладників, які кинуться забирати гроші з банків.

А це - новий виток кризи банківської системи, брак ресурсів, чергове погіршення і без того не дуже якісного кредитного портфеля й, зрозуміло, зліт ставок до захмарних рівнів, щоб не дати вкладникам утекти остаточно, і нове «падіння» банків, які не зможуть платити скажені відсотки за депозитами.

Тим не менше, такий сценарій здається малоймовірним, особливо у світлі того, що МВФ «спонсоруватиме» Україну найближчі 2,5 роки. Тому потрібно приготуватися до подальшого падіння прибутковості депозитів, але й до здешевлення кредитів, що, нарешті, відкриє доступ до позикових ресурсів за прийнятною вартістю.

* Дані наведені станом на початок липня і можуть відрізнятися залежно від конкретно взятого банку

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!