Незнищенні "хрущовки" Києва: на обіцянки грошей нема (фото)

На місці "хрущовок" Києва можна побудувати близько 16 млн. кв. м нового житла. Але в міста грошей на оновлення немає, а потенційних інвесторів відлякує недосконалість законодавства та відсутність прибутку.

Проблемні квадратні метри

За словами начальника КО "Інститут генерального плану м. Києва" Сергія Броневицького, всього в столиці розташовано близько 60 млн. кв. м житла, з них близько 4 млн. кв. м. потребують процедури реновації.

В основному, йдеться про п'ятиповерхові будинки, які українці звикли називати "хрущовками".

Після обстеження всіх цих будинків, було визначено близько 1,1 млн. кв. м житла, що потребує першочергового знесення або оновлення. Як зазначають в Інституті генплану, переважно ці будівлі знаходяться в Солом'янському районі: вулиці Урицького, Волгоградська, Якіра, на Нивках, а також на території Дарниці.

"На їхньому місці можна побудувати близько 4 млн. кв. м нового житла", - зауважує Сергій Броневицький.

Тривалі плани

Мерія мала намір розпочати програму зі знесення застарілого житлового фонду вже в поточному році. "Ми прийняли програму стратегічного розвитку і програму реформування ЖКГ до 2014 року. У документах йдеться про реконструкцію районів старої забудови. У ході виконання цих програм затверджуватимуться конкретні заходи", - заявив заступник мера Олександр Мазурчак в кінці минулого року.

Було навіть оголошено список вулиць, будинки яких підлягають знесенню: це Соцмістечко, Лісовий масив, масив Микільської Борщагівки, Відрадний, вулиці Щербакова, Маршала Гречка, Ризька, Щусєва та Теліги, просп. 40-річчя Жовтня, бульвари Лихачова та Дружби Народів, а також вулиці Осиповського, Западинська і Макіївський провулок. Але при формуванні бюджету стало зрозуміло, що на оновлення застарілого житла грошей немає.

Ця невдала спроба позбавити місто від "хрущовок" була далеко не першою. У Київміськадміністрації постійно приймалися різні проекти з демонтажу старого житла.

Оновлення Соцмістечка

Спочатку говорили, що зносити старі будинки почнуть з Дружби народів, потім Вітряних гір, але почали з Соцмістечка.

Реконструкція цього району здійснюється понині. За даними Київміськадміністрації, роботи ведуться на території, обмеженої вул. Попудренка, Мініна, Червоноткацькою і Червоногвардійською в Дніпровському районі. У рамках проекту передбачається будівництво 500 тис. кв. м житла, двох дитсадків і реконструкція загальноосвітньої школи.

Минулого року вже введено в експлуатацію житловий будинок на 70 квартир по вул. Сирецькій, 32 (реконструйоване гуртожиток), крім того, замість колишніх гуртожитків побудовані будинки по вул. Тухачевського, 44, на 74 квартири і по ул.Васильченко, 3, на 155 квартир. У цьому кварталі ведуться будівельно-монтажні роботи, триває відселення жителів.

Щоправда, не обійшлося і без казусів. Так, з 2004 року, коли почалося відселення мешканців Соцмістечка. З 800 сімей відселено тільки трохи більше 400. Тим, кого не ще відселили, обіцяють житло в міру надходження квартир. У теж час закріплений за районом ЖЕК № 402 відмовляється проводити будь-які ремонтні роботи в неснесенних будинках, пояснюючи відмову недоцільністю їх проведення: мовляв, все одно ці будинки скоро знесуть, так навіщо там підтримувати порядок.

Заморожені новобудови

А коли буде "це скоро" - велике питання. Адже через існуючий застою на ринку нерухомості, в інвесторів немає грошей, щоб звести новобудову. Справа в тому, що в докризові гладкі роки, забудовник рив котлован і прокладав мережі, що обходилося близько 30% від загального обсягу інвестицій, а потім починав продавати квартири. Отримані грошові кошти спрямовувалися на зведення коробки й здачу будинку в експлуатацію. Зараз же купувати квартири в недобудовах городяни побоюються, а у забудовників просто немає грошей, щоб завершити будівництво. Саме тому в столиці так багато заморожених майданчиків. А у випадку з "хрущовками" потрібно не просто побудувати новий будинок, а ще знести старий, що обійдеться близько 2-2,5 тис. грн. за один кв. м.

Вартість зносу

Враховуючи, що середня площа "хрущовки" становить до 3 тис. кв. м, її демонтаж обійдеться близько 6 млн. грн. А ще необхідно вкласти гроші на оновлення комунікацій і частина квартир передати для мешканців "хрущовки". Звичайно, такі умови малопривабливі для потенційних інвесторів і вони можуть приймати участь у програмі з реновації тільки у разі істотних поступок з боку місцевої влади.

[page]

Втім, останні, схоже, готові піти на цей крок. "От є приклади в областях, де беруться реконструювати - будувати поряд будинок і переселяти людей. Яка вигода будівельника? Він отримує землю під це будівництво", - говорить міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Віктор Тихонов. Але, за його словами, існує ще одна значна перешкода у просуванні процесу реновації "хрущовок": близько 20% мешканців старих будинків відмовляються переселятися. І в цьому випадку закон на їхньому боці, оскільки ніхто не має права виселяти мешканців силою.

"Щоб приступити до реконструкції, необхідна згода кожного мешканця. Чи правильно це? Думаю так, але якщо старий житловий будинок впаде, хто буде відповідати?" - Задає риторичне питання Тихонов.

Примусове переселення

Потрібно зауважити, що питання примусового виселення вже внесено до проекту Житлового кодексу України (ЖКП). За словами юриста юридичної компанії "Юстікон" Маргарити Стасевич, згідно з чинним законодавством при відмові хоча б одного з мешканців реконструкція або знесення неможливі, то проект ЖКП дозволяє вирішувати це питання в судовому порядку. Всі протестуючі мешканці будуть виселені за рішенням суду з призначенням компенсації. На жаль, у питаннях компенсації проект ЖКП не настільки конкретний: норми суттєво суперечать один одному. За словами Стасевич, згідно однієї статті (№ 166) інвестор зобов'язаний протягом місяця письмово повідомити мешканців про планованої реконструкції і запропонувати натомість інше облаштоване житло в межах кварталу або в суміжних кварталах, в той же час інша (№ 168) дозволяє надавати житло в маневреному фонді, тобто тимчасове житло, що на сьогодні неприпустимо, згідно ЗУ "Про комплексну реконструкцію".

"А стаття 169 зазначає, що якщо нове надане житло має площу більше, ніж вилучене, то різниця оплачується за рахунок мешканця, а не інвестора. Хоча, відповідно до нинішнього законодавства, всі витрати і незручності повинен понести інвестор", - укладає юрист.

Тому майбутнє "хрущовок" дуже туманне і прямо залежить від позиції місцевої влади та законодавчого поля. Але якщо Києвміськадміністрації все-таки вдасться зацікавити інвесторів, а нардепам вирішити протиріччя в законодавстві без утиску прав мешканців, тоді програма зі знесення старого житла отримає новий поштовх для розвитку. Інакше процес реновації може закінчитися на Соцмістечку.

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!