У Чорнобильській зоні їдять радіоактивних корів і вирощують картоплю (фото)

У разі економічної необхідності на території другої Чорнобильської зони обов'язкового відселення вже можна вирощувати агрокультури.

Як розповів tochka.net Валерій Кашпаров, директор українського науково-дослідного інституту сільськогосподарської радіології, для дезактивації забруднених радіацією грунтів України потрібно близько 15 мільйонів гривень на рік, щоб закупити спеціальні добавки.

При дотриманні спеціальної технології вирощувана продукція може бути не тільки придатна для місцевого населення, але й іти на експорт.

Чорнобильська картопля на експорт

Подібний досвід вже реалізується в Білорусі. Багато хто з мешканців постраждалих від аварії на ЧАЕС територій їдять продукти з власного городу.

Далі всього пішли в Гомельській області Білорусі, території якої сильно постраждали від катастрофи. Сьогодні ставить успішні експерименти за участю місцевих жителів. За допомогою спеціальних добрив тут вирощують овочі, п'ю молоко від корів, які пасуться на забруднених луках і їдять їх м'ясо.

Як розповіла tochka.net представник Гомельського облвиконкому Людмила Лисюк, сьогодні в Чорнобильській зоні, яка раніше була непридатною для проживання, будуються будинки для молоді, а також ведеться фермерський бізнес.

А керівник райради селища Вєтка, що в 7 кілометрах від зони, розповів, що місцева картопля експортується навіть до Москви.

У "зоні" Білорусі пасуть корів

Найбільш постраждалий від аварії на ЧАЕС Вєтківський район зважується відвідати далеко не кожен. До зони відчуження звідси 7 кілометрів. Ще ближче знаходиться єдиний дім знесеного села Беседь.

Про те, що тут були житлові будинки, свідчать лише фруктові дерева. Без спеціального дозволу навіть проїзд заборонено. Офіційно в селі ніхто не живе - рівень радіаційного забруднення цього не дозволяє.

Навіть журналістам там порадили довго не перебувати. При поривах вітру показники дозиметра дійсно стрибали вгору. Біля будинку літньої сімейної пари, пасеться понад десяток корів. Щодня вони їдять сіно, яке виросло на сильно забруднених територіях, тому їхнє молоко небезпечне для здоров'я.

Спілкуватися з журналістами мешканці не захотіли, але запевнили, що молоко виливають, а корів тримають, щоб здавати на ферму. У райадміністрації їх слова підтвердили. Після місяця чистого прикорму м'ясо худоби очищається, а радіоактивні метали залишаються тільки в кістках.

А в першій же від зони відселення селі, в трьох кілометрах, все зовсім інакше. Тут є школа, дитячий спортклуб, будують нові будинки.

"Ми регулярно на змагання їздимо. Дітей намагаємося привчати до спорту, але вони і не скаржаться. А їхати якось і не хочеться. Хоча у мене чоловік естонець, але тут живемо всім сім'єю", - розповіла дитячий тренер з настільного тенісу Антоніна.

В Україні під Чорнобилем тримають курей і збирають гриби

У зоні відчуження неподалік від Чорнобиля теж живуть люди. В основному, це літні сімейні пари, які повернулися до рідних домівок через кілька років після аварії.

Про те, що населення виїжджало, неохоче свідчать таблички з іменами власників у вікнах покинутих будинків. Чи то вони сподівалися повернутися, чи то вирішили залишити пам'ять про себе.

Щоправда, основною проблемою місцевих жителів називають не радіацію, а бідність. Оскільки комерційна діяльність у зоні заборонена, тут немає магазинів, і селянам часто доводиться харчуватися з власних городів. Тут же тримають курей і свиней.

Коли на забруднених землях України можна буде, як і в Білорусі, вирощувати чисту продукцію, поки що невідомо.

Нагадаємо, що зараз щорічно з держбюджету України виділяється понад 815 мільйонів гривень на допомогу у зв'язку з обмеженням продуктів харчування місцевого виробництва для населення в Чорнобильській зоні.

Читайте все про Чорнобиль в спецтемі tochka.net "25 років Чорнобиля".

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!