Чому повстав Туніс: усі подробиці (фото)

Революцію в Тунісі підбурили Wikileaks і самогубство безробітного.

Ірина Стасюк
Ірина Стасюк
журналіст
16 січня 2011, 18:34
Світ
Революція в Тунісі © Reuters

Масові демонстрації і заворушення, які тривають у Тунісі останній місяць, призвели до повалення президента країни Зін аль-Абідін Бен Алі. 14 січня він утік з Тунісу до Саудівської Аравії.

Переворот у Тунісі, аж ніяк не безкровний, вже називають "жасминовою революцією" та першою революцією, спровокованою публікаціями Wikileaks.

Початок бунту поклало самоспалення безробітного

Хвилю протестів спровокувало самогубство Мухаммеда Буазізі, який, закінчивши університет, протягом п'яти років не міг знайти роботу. У грудні поліція конфіскувала його візок із фруктами, заявивши, що він торгував без ліцензії.

17 грудня молодий чоловік підпалив себе перед будівлею мерії в містечку Сіді-Бу-Саїд, передмісті столиці. Мухаммед помер від опіків 4 січня.

Після цього жителі Тунісу вийшли на вулиці, протестуючи проти безробіття і корумпованості правлячої родини Трабелсі. Президент Зін аль-Абідін бен Алі, який керував країною 23 роки, називав себе "регентом Карфагена" (ця древня держава була розташована якраз на території нинішнього Тунісу).

Примітно, що напередодні новорічних свят у країні різко - до 50% - зросли ціни на хліб, оливкову олію та цукор.

Не останню роль у повстанні могли зіграти публікації Wikileaks таємного листування американських дипломатів. Так, у розсекречених депешах посол США в Тунісі описував розкішний спосіб життя родини туніського президента, а також пов'язував його з мафією.

Після того, як влада Тунісу закрила доступ до порталу Wikileaks в інтернеті, інформація все одно просочувалася крізь соціальні мережі.

Протести охопили всю країну

Акції охопили низку міст: Мензель-Бузаян, Тала, Кассерін, Сайда, Селіа, Мекнассі та Ргеб, а також і столицю - місто Туніс. Демонстранти закидали камінням і пляшками з запальною сумішшю поліцію і нападали на державні та приватні установи, а також на офіси партії президента. Правоохоронці у відповідь застосовували сльозоточивий газ і відкривали вогонь.

Про те, скільки людей загинуло, точних даних немає. ЗМІ пишуть про 70 жертв заворушень. Офіційно влада Тунісу відмовляється називати кількість загиблих, аргументуючи тим, що поки не проведено розслідування.

З іноземних громадян загинув французький фоторепортер. Він помер сьогодні від травми, яку дістав кількома днями раніше. Йому пробив голову газовий балон, кинутий поліцейським.

У Тунісі перебувають 408 українців, майже всі - жінки, що вийшли заміж за місцевих. Українські дипломати повідомляють, що з ними все гаразд. Відомо було також про трьох українських туристів, всі вони повернулися додому.

Перший переворот в історії Тунісу

Після проголошення незалежності Тунісу від Франції в 1956 році в цій країні влада змінювалася лише двічі. До 1987 року президентом Тунісу був Хабіба Бургіба, після нього і до останніх днів - Зін ель-Абідін Бен Алі.

Останній раз масові хвилювання в Тунісі вибухнули у 1984 році. Це був так званий "хлібний бунт", викликаний різким стрибком цін на продукти. Втім, заворушення 1984 року нічим радикальним не завершилися. Акції протесту були придушені поліцією.

Якщо тунісці й були незадоволені своїм президентом, то за результатами п'яти президентських виборів, які він виграв, цього сказати не можна. Так, на виборах у 2009 році Зін аль-Абідін бен Алі отримав майже 90% голосів.

Події в Тунісі вразили Арабський світ

Такі масові бунти нехарактерні для мусульманської Африки та Близького Сходу. Повалення президента Тунісу стривожило інших незмінних лідерів арабських країн.

Лідер Лівії Муаммар Каддафі перший засудив бунти в Тунісі, порівнявши їх із "більшовицькою чи американською революцією".

Водночас натовпи людей, які бажають висловити солідарність із протестувальниками у Тунісі, вийшли на вулиці міст Єгипту, Алжиру, Ємену, а також Італії, Франції, Бельгії.

Що чекає на Туніс?

Поки обов'язки президента Тунісу виконує спікер парламенту Тунісу Фуад Мебаза. Він вже почав переговори з прем'єр-міністром Мохаммедом Ганнуші та опозиційними лідерами про створення коаліційного уряду.

Політики обговорюють можливість створення тимчасової коаліції з чотирьох партій, включаючи колишню правлячу.

За конституцією, нові вибори президента повинні будуть пройти протягом 60 днів.

Крім того, в Тунісі вже почали шукати винних у насильстві, яке охопило країну в останні дні.

Перед судом постане глава охорони екс-президента Алі Серіаті та кілька його колег. Їх звинувачують у підбурюванні до використання зброї та змові проти безпеки держави.

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!


Коментарі (165)

символів 999
  • Гость 13 років тому

    Нефть которая качается в Тунисе, Саудовской Аравии и во многих восточных государствах, уходит за копейки в США, Израиль, Англию, Францию, к примеру если нефть для населения в Тунисе стоит 100 $ за баррель, то в США она уходит по 30 $ за баррель...

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 13 років тому

    мы до этого ещё не дошли.Когда будем жить на одну зарплату вот тогда будет пи....ц

    Прокоментувати Мені подобається
  • Juju 13 років тому

    Доказанные в 2006 году запасы нефти в Тунисе - 308 млн. баррелей. По данным BP Statistical Energy Survey, Тунис добывал в среднем 97600 баррелей сырой нефти в день в 2007 году, что являлось 0,11% от мирового объема и эта цифра изменилась на 40,1% по сравнению с 2006 годом - Википедия. США поддерживает смену власти в Тунисе. То есть. нефть, которая плохо охраняется будет прибрана длинными заокеанскими ручищами.

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 13 років тому

    povluyaet negatıvno,tak kak vse maloobespeçennoe naselenıe naçnet sebya sravnıvat s tynıskım narodom ı eto mojet povleç za soboy novıe potasovkı!

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 13 років тому

    пора у нас делать

    Прокоментувати Мені подобається
  • Привет всем 13 років тому

    Все равно, туниский вариант или киргизский. Нужно что-то делать. Против тупой и заскорузлой власти пора бороться адекватными тупыми средствами. Я так понимаю, что за взорваным нафиг памятником Сталину как символу коммуно-бандюковичей логически следует переходить к мостам и ж.-д. составам, короче к необьявленной партизанской войне. Уничтожать врага и все им награбленное у нас нужно изподтишка, чтобы всякая януковская халуйская и прихлебательствующая срань ежеминутно боялась за себя! Скотопотамы обьявили нам войну - мы должны воевать с ними без обьявлений! Благо, Украина еще хранит славные традиции партизанского сопротивления.

    Прокоментувати Мені подобається
    • Клятый М 13 років тому

      Чем думал-то?
      Власть в поездах не ездит. От террористов и дураков всегда страдают мирные жители!

      Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 13 років тому

    Отечественные олигархи тоже не хило "резвятся" за счет наших кровных.

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 13 років тому

    Говорят там отдыхали революционеры Кыргызы

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 13 років тому

    Это один из многих ходов против арабского ближнего и среднего востока

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 13 років тому

    Думаю,это начало таения арабского льда,которое приведет этот мир к мощному ледоходу ...

    Прокоментувати Мені подобається
Показати ще

Приєднуйтесь до нас

  • Facebook
  • Вконтакте
  • Twitter
  • Iphone
  • Android
  • Mobile
  • Rss