Нацисти, яким вдалося втекти (фото)

Головний лікар концтабору Освенцим Йозеф Менгле, винний у смерті сотні тисяч людей, так і не постав перед судом.

Один з найбільш високопоставлених нацистів Алоїз Бруннер спокійно дожив до старості в Сирії, а доля шефа Гестапо Генріха Мюллера залишається невідомою.

Після Другої Світової війни сотням нацистських злочинців вдалося втекти.

Вони залишили Німеччину завдяки так званим "щурячим стежкам" - системі маршрутів для втікачів нацистів. Ці стежки вели в основному в Латинську Америку. Одна з цих стежок була прокладена мережею ODESSA - організацією колишніх членів СС.

Напередодні Дня Перемоги news.tochka.net пропонує пригадати, кому з нацистських злочинців, вдалося уникнути відплати, а кого вона наздогнало через роки.

Менгеле - "Ангел Смерті"

Німецький лікар, член СС, який проводив досліди на в'язнях табору Освенцим під час Другої світової війни, став відомий світу під ім'ям "Ангел Смерті". На його рахунку сотні тисяч загублених людських життів.

У 1943 році Менгле отримав посаду головного лікаря в циганської частини концтабору Освенцим (Аушвіц). Під його керівництвом в таборі відразу ж почалися жорстокі експерименти над в'язнями. Найбільше доктора Менгле цікавили близнюки і карлики. З 3 000 близнюків вижили тільки 300.

Менгле опромінював радіацією, зшивав дітей, міняв колір очей людей, випробовував на них дії препаратів, кастрував чоловіків без знеболюючих препаратів, розрізав живих немовлят, проводив експерименти над вагітними, ампутував кінцівки.

Зі слів людей, які вижили в Освенцимі, відомо, що Менгле особисто керував відбором новоприбулих до табору смерті людей. В'язні рухалися ладом перед Менгеле і він командував - йти їм на смерть в газові камери чи на роботи

Після закінчення війни Менгле вдалося втекти, перевдягнувшись простим солдатом. Членам СС робили спеціальне татуювання під пахвами, але Менгле  через огиду такого татуювання собі не зробив, тому його не затримали відразу як члена СС. Він переховувався в Баварії, а в 1949 році переселився до Аргентини. Його сім'я з Німеччини постійно допомагала йому матеріально.

Менгле постійно переїжджав, боячись переслідування. Жив в Бразилії, Парагваї, Аргентині. Ізраїльська розвідка Моссад була за крок від піймання Менгле, але все ж "Ангелу Смерті" вдалося сховатися від правосуддя. Його шукали 35 років. Він потонув у Бразилії в лютому 1979 року під час купання в морі. Його могила була виявлена ​​тільки в 1985 році.

Відплата для Ейхмана

Німецький офіцер оберштурмбанфюрер СС Адольф Ейхман в Гестапо особисто відповідав за "остаточне вирішення єврейського питання" - масового знищення євреїв. У відділі "євреї" Головного управління СД перед Ейхманом стояло завдання сприяти якнайшвидшій примусової еміграції євреїв з Німеччини.

З легкої руки Ейхмана у Відні створили центр по еміграції євреїв, після чого оформлення документів на виїзд з країни перетворилося на конвеєр. У 1941 році після відвідин Освенцима Ейхман санкціонував відправку євреїв у табори смерті.

Він брав участь у нараді нацистів поблизу озера Ванзеє, під час якого було прийнято програма геноциду єврейського населення Європи. Ейхман безпосереднє вів керівництво цією операцією.

31 січня 1942 після наради Ейхман розіслав термінові накази поліції, секретним службам безпеки з вказівками про депортацію євреїв Німеччини, Австрії та Чехії. У серпні 1944 Ейхман представив своєму керівнику Гіммлеру доповідь, в якій відзвітував про знищенні 4 млн. євреїв.

Після закінчення війни Ейхману вдалося сховатися завдяки допомозі ченців-францисканців. Він оформив собі аргентинський паспорт і в 1950 році переїхав до Аргентини. Через 2 роки Ейхман під чужим ім'ям повернувся до Європи, одружився на своїй власній дружині і вивіз до Аргентини свою сім'ю. Він жив в Буенос-Айресі до травня 1960 року.

Ізраїльська розвідка Моссад вийшла на слід Ейхмана в 1958 році. Операцією із затримання нациста керував особисто директор "Моссад" Іссер Харель. Всі учасники операції були добровольцями. Вони або самі постраждали від нацистів, або мали загиблих родичів. Їм було наказано доставити Ейхмана в Ізраїль живим і неушкодженим.

• ДИВІТЬСЯ ФОТО: В лісах під Рівним воювали солдати НКВС та УПА 

Ейхмана схопили 11 травня 1960 року прямо на вулиці Буенос-Айреса. Йому зробили укол снодійного і відправили на літаку до Ізраїлю. В Єрусалимі Ейхман постав перед судом.

На суді Ейхмана виступило багато свідків, які пережили Голокост. Обвинувальний висновок Ейхману складався з 15 пунктів. Його звинувачували у злочинах проти людства, в арешті і відправці мільйонів євреїв у табори смерті, у вбивствах. 15 грудня 1961 Ейхмана визнали винним. Нациста повісили в ніч з 31 травня на 1 червня 1962году.

Зникнення Мюллера

Доля шефа Гестапо Генріха Мюллера залишається таємницею до сих пір. Нацист, чиє ім'я в чому стало відомо мільйонам після фільму "17 миттєвостей весни" і фрази його героя: "Штірліц! А Вас я попрошу залишитися" безслідно зник у травні 1945 року.

Останній раз живим його бачили в бункері Адольфа Гітлера 29 квітня 1945 року.

• ЧИТАЙТЕ: Табачник: Україна об'єдналася завдяки Другій світовій війні

Існують декілька версій того, що трапилося з людиною, яка з таким завзяттям і нещадністю знищувала "ворогів рейху".

Так, за однією з них, він загинув в травні 1945 року в Берліні. В цьому ж році в Берліні було виявлено труп людини з посвідченням на ім'я Мюллера. Його поховали, але в 1963 році експертиза встановила, що останки належать не Мюллеру.

Також існує версія, що Мюллеру вдалося сховатися в Латинській Америці. Серед країн, де він міг ховатися називали - Аргентину, Чилі, Болівію, Бразилію, Парагвай.

У той же час Вальтер Шелленберг у своїх спогадах висловив версію про те, що Мюллер був завербований НКВД і помер в Москві в 1948 році.

Втеча Брунера довжиною в життя

Одним з найбільш високопоставлених нацистських злочинців, яким вдалося втекти, був один з керівників СС, соратник Ейхманна при здійсненні "єврейського питання" Алоїз Бруннер.

Саме Бруннер в якості керівника спеціальних загонів СС з 1939 по 1945 роки був відповідальним за депортацію 100 000 євреїв з Відня, Берліна, Греції, Франції та Словаччини до таборів смерті.

Після Другої світової війни Бруннер втік до Мюнхена, де працював водієм вантажівки, був шахтарем. У 1954 році втік до Сирії, де жив під ім'ям доктора Георга Фішера і співпрацював з сирійськими спецслужбами.

• ЧИТАЙТЕ: У день народження Гітлера нацисти розбили голову київському активісту

Його неофіційно називали "батьком сирійських спецслужб". Французькі військові суди заочно засудили його до смерті в 1954 році, а в 2001 році до довічного ув'язнення. Ізраїльські спецслужби неодноразово організовували на нього замахи. Але офіційна Сирія завжди спростовувала факт проживання Брунера в країні. У грудні 1999 з'явилася інформація, що Бруннер помер. Але її спростували німецькі журналісти, які стверджували, що бачили його живим. Чи живий зараз Бруннер, залишається таємницею.

• ЧИТАЙТЕ:  День Перемоги: каша в Севастополі, парад в Одесі і салют в Києві  

Дізнавайтеся найцікавіші новини від news.tochka.net на Facebook и Twitter!

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!