20 років зі скасування статті за гомосексуальність: краще не стало

Рівно 20 років тому Україна першою з країн колишнього Радянського Союзу скасувала кримінальне переслідування гомосексуальності.

Але скасування кримінального переслідування не посприяла нормалізації ставлення до гомосексуалів. Більше двох десятків років тому ВООЗ визнала, що гомосексуальність - не хвороба, а більшість українців досі про це не знають, керуючись стереотипами, залишеними у спадок від комуністів.

Моніторинг громадської думки, а також опитування серед геїв і лесбіянок показують, що ситуація з правами гомосексуалів поліпшується вкрай повільно.

СРСР - останній в Європі

"На нараді вчених-сексологів соціалістичних країн у Лейпцигу (1981) відомий сексолог з НДР Зігфрід Шнабль несподівано запитав, в яких країнах існує анти-гомосексуальна законодавство і чим воно мотивується, і виявилося, що воно є тільки в СРСР", - згадував в своїй книзі "80 років самотності" російський академік, соціолог і сексолог Ігор Кон.

Дійсно, до 81-му році кримінальне переслідування гомосексуалів скасували багато європейських держав: Іспанія, Нідерланди, Ісландія, Швейцарія, Бельгія, Швеція, НДР, Великобританія, Канада та інші.

ДИВІТЬСЯ ФОТО: У Києві замовкли на захист геїв і лесбіянок

З пострадянських країн Україна перша прийняла закон про скасування кримінальної статті "за мужеложество". Це сталося в грудні 1991 року - через півтора року після того, як Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) виключила гомосексуальність з переліку захворювань. Іншими словами ВООЗ визнала гомосемуальность варіантом норми на рівні з гетеросексуальністю.

Громадська думка застрягло в минулому

Всього трохи більше третини українців вважають, що гомосексуали повинні мати такі ж права, як і інші громадяни. Майже 49% вважають, що ЛГБТ (геї, лесбіянки, бісексуали і трансгендери) не повинні мати рівних прав.

Всього 19% українців згодні, аби в їхній країні могли оформлятися гомосексуальні шлюби, а право виховувати дітей готові дати всього 17% опитаних. Таким чином, 17-19% українців ставляться до геїв і лесбіянок як до всіх інших жителів країни, а 36% не відчувають по відношенню до них неприязні.

© tochka.net

"Можливо, найскладніший аспект виникає, коли люди звертаються до релігійних чи культурних цінностей як до причини виявляти насильство щодо громадян-ЛГБТ або не захищати їхніх людських прав. Така позиція недалеко відходить від обґрунтування насильницьких практик, спрямованих проти жінок, таких як "убивства честі", спалювання вдів або жіноче генітальне обрізування. Дехто досі захищає ці практики як частину культурної традиції. Але насильство проти жінок не можна назвати культурним, - воно злочинне", - сказла держсекретар США Хіллері Клінтон у промові з нагоди Дня прав людини, що була виголошена у штаб-квартирі ООН в Женеві.

Проведене онлайн-опитування серед більше 1700 гомосексуалів показало, що ставлення українців відбивається на їхньому повсякденному житті.

53% заявили, що співробітники знали або здогадувалися про їхню сексуальну орієнтацію. З них більше третини зазнали утисків на робочому місці в зв'язку гомосексуальністю. Найбільш частим були випадки вимушеного відходу з роботи, в тому числі через несприятливого психологічного клімату в трудовому колективі - 26%. У 36% випадків людям відмовляли в прийомі на роботу або звільняли.

Максим, Одеса: Про сексуальну орієнтацію Максима, який працював у виконавчій службі в Одесі, стало відомо його колегам, а незабаром і начальству. Після цього, Максим відчував неприязне і зневажливе ставлення з боку своїх колег, а начальник прямим текстом заявив: "Таким як ти, не місце у нас в службі! Зроби собі милість - звільнився!" Із звіту "Крок вперед, два назад. Положення ЛГБТ в Україну 2010 - 2011" правозахисного центру "Наш Світ" (.pdf, 1,6 Мб)

41% респондентів відчували утисків з родичів, знайомих або випадкових людей. Найбільш часто респонденти вказували на образи - 58%, демонстративне ігнорування - 32% і погрози фізичної розправи - майже чверть. Майже кожен п'ятий випадок дискримінації виходить від родичів.

Олена Шевченко

Голова правління ГО "Інсайт"

погляд

На жаль, за останні 20 років ставлення до гомосексуальності в Україну не сильно змінилося. Це пояснюється багатьма причинами, серед яких можна назвати величезний вплив церкви на державну політику, патріархальність українського суспільства і нетерпимість до різноманітності. Не дивлячись на те, що Україні не раз заявляла про своє Європейському векторі розвитку, культура прав людини в нашій країні залишається на екстремально низькому рівні. Причина гомофобії та трансфобії була і залишається однією - неповага до людської гідності та права вибору свого власного життя. До тих пір поки у нас буде існувати впевненість в тому, що одні люди "рівніші" інших ми будемо залишатися на рівні расових чисток і насильства на грунті ненависті.

Поки що влада не готова виправляти ситуацію з дискримінацією гомосексуалістів. Навпаки, українські депутати зареєстрували законопроект, що забороняє "пропаганду гомосексуалізму", що схвилював європейських політиків і міжнародні організації.

Україна - не єдина країна на просторах СНД, що бажає заборонити будь-яку згадку про гомосексуальність. Так, у Санкт-Петербурзі схожий законопроект пройшов перше читання. Читайте про інші закони, які Україна запозичила у Росії.
Підпишіться на news.tochka.net на Facebook і першими дізнавайтеся найважливіші новини!

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!