Меджліс хоче бачити кримсько-татарську офіційною

Кримсько-татарська і російська мови повинні мати статус офіційних у Криму.

20 вересня 2010, 18:05
Україна
На думку лідера Меджлісу, кримсько-татарська і російська повинні мати статус офіціних © УНІАН

На кримському півострові кримсько-татарська мова і російська повинні набути статус офіційних.

"Кримсько-татарська мова на кримському півострові має бути однією з офіційних мов", - сказав народний депутат фракції НУНС, голова Меджлісу кримсько-татарського народу Мустафа Джемільов.

Також, за його словами, в силу історичних обставин, що склалися на півострові, мова російськомовної більшості регіону теж повинна мати такий статус.

При цьому глава Меджлісу підкреслив, що надання офіційного статусу цим мовам не має утискати державну мову - українську.

Джемільов також зазначив, що в Криму не вистачає шкіл з кримсько-татарською мовою навчання.

"У 15 шкіл ходять приблизно 10% кримськотатарських дітей шкільного віку. Решта змушені ходити до російських шкіл. Є в кількох російськомовних школах класи з кримсько-татарською мовою, але вони практично нічого не дають", - сказав голова Меджлісу.

Однією з головних проблем кримських татар Джемільов назвав загрозу втрати національної ідентичності та асиміляцію.

"Протягом півстоліття кримсько-татарська мова була під забороною. Звичайно, ми очікували від держави якоїсь більшої уваги до наших проблем, на жаль, цього не відбувається", - сказав він.

При цьому Джемільов наголосив, що ні в однієї з мов національних меншин України в цілому не має бути привілеїв.

Нагадаємо, 7 вересня, у Верховній Раді депутати від ПР, КПУ і Блока Литвина зареєстрували законопроект "Про мови в Україні".

Згідно з документом, державною мовою є українська, проте російська мова поширюється практично у всіх сферах діяльності.

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!


Коментарі (96)

символів 999
  • Гость 13 років тому

    тогда надо предоставить статус ещё и болгарскому и греческому-их тоже полно на полуострове

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 13 років тому

    А почему бы и не предоставить? Ведь русскому собираются предоставить? Там и другие подтянутся с такими же требованиями.Как требует г-н Колесниченко,так и будет.Да здравствует ПР

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 13 років тому

    Мустафа Джемилев и Меджлис крымско-татарского народа давно уже теряет свою репутацию в глазах рядовых граждан крымско-татарского этноса. А это - жалкая попытка восстановить свой статус.

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гість 13 років тому

    Московська статистика повідомляла в 1924 році, що в Першій світовій війні та під час революції 1917–1922 років на території СРСР загинуло 28 мільйонів чоловік. Трьома голодоморами (1921, 1933, 1946) Московщина вигубила 16 мільйонів немосквинів. Москва визнає, що за М. Єжова (1936–1938 рр.) кількість в’язнів збільшилася на 10 мільйонів. Колишні в’язні свідчать, що смертність у таборах дорівнювала 90 % (австрієць Вансен Монтейл, що був діловодом на Колимі, свідчить, що 1939 року він мав у табірній картотеці 9 мільйонів особистих справ каторжан, а московська статистика 1956 року подає, що там було 800 тисяч каторжан). Міжнародна Комісія досліджень Концтаборів (La Commission Internationale Contre le Regime Concentrationnaire) підрахувала, що з 1930 по 1953 рік в таборах СРСР загинуло щонайменше 60 мільйонів в’язнів. Додавши до них 16 мільйонів жертв голодомору та 25 мільйонів загиблих у війні, одержимо страшну цифру: 103 мільйони жертв Московщини з 1917 до 1956 роки.

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гість 13 років тому


    Основні зусилля Московщини понад 300 років були спрямовані на те, щоб знищити культурні та господарські переваги України, загальмувати її поступ по шляху цивілізації, накинути їй свій значно відсталіший суспільний устрій, тобто варваризувати за своїм образом і подобою. Від здійснення цієї мети Московщина як монархічна, так і більшовицька, ніколи не ухилялася ні на крок. Особливо наполегливо робилося це радянською Москвою.

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гість 13 років тому

    Московські голодомори України 1921, 1933, 1946 років – це лише частини плану знищення джерела українського націоналізму – українського селянства. Точніше – продовження кількасотрічних зусиль Московщини знищити українство. Московський міністр В. Волинський звітував 1737 року цариці Анні: „До мого приїзду в Україну я ніколи не припускав, що вона так сплюндрована, що так багато люду померло. Наша армія забрала у тутешніх людей все зерно і всю худобу. Тут не залишилося й такої кількості селян, щоб бодай собі посіяли. Багато землі не засіяно, бо нема кому сіяти, та й нема чим орати, бо наша армія забрала всю худобу. А треба ще стягнути з тих людей 30 тисяч мір борошна та сіна“. Московський губернатор в Україні Г. Потьомкін доповідав 1787 року Катерині ІІ: „Наша армія забирає свавільно у тутешніх людей: зерно, худобу, харчі, одяг, взуття тощо. Хто протестує, того б’ють нещадно, часом смертельно.

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гість 13 років тому

    Культура – це СИЛА, більша за всі війська і матеріальні багатства, бо культура все творить. Де б не довелося жити українцям, їхні оселі білі, чистенькі, з садком та квітами довкола. Замилування українців красою, давня моральна чистота, християнська сердечність, доброта, співучасть, розум і вродженний хист до творчості – одне слово, українська культура завжди викликала у москвина (хоч аристократа, хоч мужика) невгамовну жадобу НИЩИТИ все українське.
    Москвин інстинктивно відчуває, що його імперію знищить ВИЩІСТЬ української культури, вищість українського ТВОРЧОГО ДУХУ. Національний інстинкт підказує москвинам, що саме Україна заб’є осиковий кілок у могилу їхньої імперії. Отже, треба нищити ту кляту Україну всіма силами і всіма засобами.

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 13 років тому

    А губа у Джамилева не треснет?

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гість 13 років тому

    Почитай немножко, .....:
    Да, азиаты – мы,
    с раскосыми и жадными очами!
    О. Блок

    Найпитомішою прикметою вдачі москвина є його садистична жорстокість.
    М. Горький
    Прапредки теперішніх москвинів – угро-фінни примандрували на землі теперішньої Московщини та Фінляндії ще за непроглядних часів передісторії. Літописець ХІ ст. згадує про московські племена чудь, лівь, водь, ямь, чухна, вєсь, пєрмь, мурома, мордва, мокша, мєщєра, чєрєміси, югра, пєчора, карєль, зирянь, єрзя, самоядь. Він пише, що то були дикуни: не мали жодних законів, звичайної моралі, жили в землянках, їли сире м’ясо і сиру рибу, не знали рільництва. Того самого часу (ХІ ст.), за свідченням чужинців, Київ був культурніший і багатший за Париж та Лондон.

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гість 13 років тому

    правят ими кому не лень немцы грузины евреи башкиры но только не руские

    Прокоментувати Мені подобається
Показати ще

Приєднуйтесь до нас

  • Facebook
  • Вконтакте
  • Twitter
  • Iphone
  • Android
  • Mobile
  • Rss