Меджлис хочет видеть крымско-татарский официальным

Крымско-татарский и русский языки должны иметь статус официальных в Крыму.

20 сентября 2010, 18:05
Украина
По мнению лидера Меджлиса, крымско-татарский и русский должны иметь статус официальных © УНИАН

На крымском полуострове крымско-татарский язык и русский должны получить статус официальных.

"Крымско-татарский язык на крымском полуострове должен быть одним из официальных языков", - сказал народный депутат фракции НУНС, глава Меджлиса крымско-татарского народа Мустафа Джемилев.

Также, по его словам, в силу исторических обстоятельств, сложившихся на полуострове, язык русскоязычного большинства региона тоже должен иметь такой статус.

При этом глава Меджлиса подчеркнул, что предоставление официального статуса этим языкам не должно ущемлять государственный язык - украинский.

Джемилев также отметил, что в Крыму не хватает школ с крымско-татарским языком обучения.

"В 15 школ ходят примерно 10% крымско-татарских детей школьного возраста. Остальные вынуждены ходить в русские школы. Есть в нескольких русскоязычных школах классы с крымско-татарским языком, но они практически ничего не дают", - сказал глава Меджлиса.

Одной из главных проблем крымских татар Джемилев назвал угрозу потери национальной идентичности и ассимиляцию.

"В течение полувека крымско-татарский язык был под запретом. Конечно, мы ожидали от государства какого-то большего внимания к нашим проблемам, к сожалению, этого не происходит", - сказал он.

При этом Джемилев подчеркнул, что ни у одного из языков национальных меньшинств Украины в целом не должно быть привилегий.

Напомним, 7 сентября, депутаты от Партии регионов, КПУ и Блока Литвина в Верховной Раде зарегистрировали законопроект "О языках в Украине".

Согласно документу, государственным языком является украинский, однако русский язык распространяется практически во всех сферах деятельности.

Подписывайся на наш Facebook и будь в курсе всех самых интересных и актуальных новостей!


Комментарии (96)

символов 999
  • Гость 13 лет назад

    тогда надо предоставить статус ещё и болгарскому и греческому-их тоже полно на полуострове

    Прокомментировать Мне нравится
  • Гость 13 лет назад

    А почему бы и не предоставить? Ведь русскому собираются предоставить? Там и другие подтянутся с такими же требованиями.Как требует г-н Колесниченко,так и будет.Да здравствует ПР

    Прокомментировать Мне нравится
  • Гость 13 лет назад

    Мустафа Джемилев и Меджлис крымско-татарского народа давно уже теряет свою репутацию в глазах рядовых граждан крымско-татарского этноса. А это - жалкая попытка восстановить свой статус.

    Прокомментировать Мне нравится
  • Гість 13 лет назад

    Московська статистика повідомляла в 1924 році, що в Першій світовій війні та під час революції 1917–1922 років на території СРСР загинуло 28 мільйонів чоловік. Трьома голодоморами (1921, 1933, 1946) Московщина вигубила 16 мільйонів немосквинів. Москва визнає, що за М. Єжова (1936–1938 рр.) кількість в’язнів збільшилася на 10 мільйонів. Колишні в’язні свідчать, що смертність у таборах дорівнювала 90 % (австрієць Вансен Монтейл, що був діловодом на Колимі, свідчить, що 1939 року він мав у табірній картотеці 9 мільйонів особистих справ каторжан, а московська статистика 1956 року подає, що там було 800 тисяч каторжан). Міжнародна Комісія досліджень Концтаборів (La Commission Internationale Contre le Regime Concentrationnaire) підрахувала, що з 1930 по 1953 рік в таборах СРСР загинуло щонайменше 60 мільйонів в’язнів. Додавши до них 16 мільйонів жертв голодомору та 25 мільйонів загиблих у війні, одержимо страшну цифру: 103 мільйони жертв Московщини з 1917 до 1956 роки.

    Прокомментировать Мне нравится
  • Гість 13 лет назад


    Основні зусилля Московщини понад 300 років були спрямовані на те, щоб знищити культурні та господарські переваги України, загальмувати її поступ по шляху цивілізації, накинути їй свій значно відсталіший суспільний устрій, тобто варваризувати за своїм образом і подобою. Від здійснення цієї мети Московщина як монархічна, так і більшовицька, ніколи не ухилялася ні на крок. Особливо наполегливо робилося це радянською Москвою.

    Прокомментировать Мне нравится
  • Гість 13 лет назад

    Московські голодомори України 1921, 1933, 1946 років – це лише частини плану знищення джерела українського націоналізму – українського селянства. Точніше – продовження кількасотрічних зусиль Московщини знищити українство. Московський міністр В. Волинський звітував 1737 року цариці Анні: „До мого приїзду в Україну я ніколи не припускав, що вона так сплюндрована, що так багато люду померло. Наша армія забрала у тутешніх людей все зерно і всю худобу. Тут не залишилося й такої кількості селян, щоб бодай собі посіяли. Багато землі не засіяно, бо нема кому сіяти, та й нема чим орати, бо наша армія забрала всю худобу. А треба ще стягнути з тих людей 30 тисяч мір борошна та сіна“. Московський губернатор в Україні Г. Потьомкін доповідав 1787 року Катерині ІІ: „Наша армія забирає свавільно у тутешніх людей: зерно, худобу, харчі, одяг, взуття тощо. Хто протестує, того б’ють нещадно, часом смертельно.

    Прокомментировать Мне нравится
  • Гість 13 лет назад

    Культура – це СИЛА, більша за всі війська і матеріальні багатства, бо культура все творить. Де б не довелося жити українцям, їхні оселі білі, чистенькі, з садком та квітами довкола. Замилування українців красою, давня моральна чистота, християнська сердечність, доброта, співучасть, розум і вродженний хист до творчості – одне слово, українська культура завжди викликала у москвина (хоч аристократа, хоч мужика) невгамовну жадобу НИЩИТИ все українське.
    Москвин інстинктивно відчуває, що його імперію знищить ВИЩІСТЬ української культури, вищість українського ТВОРЧОГО ДУХУ. Національний інстинкт підказує москвинам, що саме Україна заб’є осиковий кілок у могилу їхньої імперії. Отже, треба нищити ту кляту Україну всіма силами і всіма засобами.

    Прокомментировать Мне нравится
  • Гость 13 лет назад

    А губа у Джамилева не треснет?

    Прокомментировать Мне нравится
  • Гість 13 лет назад

    Почитай немножко, .....:
    Да, азиаты – мы,
    с раскосыми и жадными очами!
    О. Блок

    Найпитомішою прикметою вдачі москвина є його садистична жорстокість.
    М. Горький
    Прапредки теперішніх москвинів – угро-фінни примандрували на землі теперішньої Московщини та Фінляндії ще за непроглядних часів передісторії. Літописець ХІ ст. згадує про московські племена чудь, лівь, водь, ямь, чухна, вєсь, пєрмь, мурома, мордва, мокша, мєщєра, чєрєміси, югра, пєчора, карєль, зирянь, єрзя, самоядь. Він пише, що то були дикуни: не мали жодних законів, звичайної моралі, жили в землянках, їли сире м’ясо і сиру рибу, не знали рільництва. Того самого часу (ХІ ст.), за свідченням чужинців, Київ був культурніший і багатший за Париж та Лондон.

    Прокомментировать Мне нравится
  • Гість 13 лет назад

    правят ими кому не лень немцы грузины евреи башкиры но только не руские

    Прокомментировать Мне нравится
Показать еще

Присоединяйтесь к нам

  • Facebook
  • Вконтакте
  • Twitter
  • Iphone
  • Android
  • Mobile
  • Rss