Андроїди і кіборги: в якому році ми станемо постлюдьми (фото, відео)

Роботи вже проводять свої Олімпійські ігри.

Ірина Стасюк
Ірина Стасюк
журналіст
29 червня 2012, 12:29
Світ
Клодія Мітчел і Джессі Салліван, яким приживили кібер-руки © Getty Images

Днями виповнилося 100 років від дня народження вченого Алана Тьюринга, який заснував теорію штучного інтелекту.

З часів Тьюринга створення андроїдів - роботів, які не відрізняються від людей, та кіборгізація людини стали не лише технологічною проблемою, а й філософською. Адже межа між штучним і біологічним розумом стирається, і правомірно виникає питання - де починається і де закінчується людина.

На згадку про великого Алана Тьюринга ми розповімо про найцікавіші ідеї кібернетики та нові досягнення робототехніки.

Тест на людяність

У фільмі "Той, хто біжить по лезу" мисливець на андроїдів Рік Декард використовує тест на розпізнавання штучного інтелекту. Він ставить питання, відповіді на які допомагають безпомилково визначити, хто перед ним - робот чи людина.

Цікаво, що полюючи за новітньою версією реплікантів, Рік випробовує тест на секретарці Рейчел, яку всі вважають людиною. Дівчина виявляється андроїдом - несподівано для всіх і для себе самої. Хоча все своє життя Рейчел вважала себе людиною, насправді її спогади та почуття - штучні.

У романі Філіпа Діка, за яким було знято цей культовий фільм, тест засновано на вимірюванні емпатії - до випробуваного підключаються датчики, які визначають ступінь співчуття, головним чином жалості до тварин. Тобто, за Філіпом Діком, людина відрізняється від андроїда здатністю до співпереживання. І якщо в романі роботи постають як бездушні істоти, то у фільмі вони здатні до милосердя, і Рік Декард закохується у Рейчел, поведінка якої зовні нічим не відрізняється від людської.

Кадр из фильма "Бегущий по лезвию"

Андроїд Рейчел дивиться на фото своєї уявної матері

Цей тест - аналог знаменитого тесту Тьюринга. У 1950 році Алан Тьюринг запропонував гру, що вирішує проблему "Чи можуть машини думати?". У двох кімнатах знаходяться людина й машина. У третій кімнаті суддя ставить їм питання на будь-яку тему. Мета машини - вдало замаскувавшись під людину, відповідати так, щоб ввести суддю в оману.

Поки що жоден комп'ютер не пройшов тест Тьюринга. Існує навіть премія Лебнера, яку отримає та програма, яка найкраще зімітує людське мислення. За історію існування премії Лебнера жодна машина не була удостоєна золотої та срібної медалі, але дві програми - A.L.I.C.E і Jabberwacky - отримували бронзові медалі.

Майже половина людей, які опитували A.L.I.C.E, плутали її з жінкою. Так, на питання "Ти - комп'ютер?" програма пропонувала таку вигадливу відповідь: "А для тебе мало б значення, якби я була з металу, а не з плоті?"

Сам Тьюринг вважав, що в 2000 році багато машини зможуть проходити тест. А відомий футуролог Реймонд Курцвейл уклав парі на $20 тис., що такі комп'ютери з'являться до 2029 року.

Пророцтва Курцвейла

Курцвейл особисто впевнений у тому, що житиме вічно завдяки технологічному прогресу. Згідно його ідеям, в 2045 році настане "момент сингулярності" - коли весь світ, грубо кажучи, перетвориться на один гігантський комп'ютер.

64-річний Курцвейл ретельно стежить за своїм здоров'ям і стверджує, що почуває себе молодшим свого біологічного віку щонайменше на 20 років. Він сподівається дожити до моменту сингулярності, коли буде подолана проблема старіння і смерті. За однією з версій, в майбутньому стане можливо завантажувати інформацію людського мозку в комп'ютер, і таким чином люди звільняться від старіючого тіла і зможуть жити вічно.

За прогнозами Курцвейла, в 2030-і роки наномашини вставлятимуться прямо в мозок і керуватимуть його сигналами. Людина зможе повністю занурюватися у віртуальну реальність. Нейроімплантанти поліпшать пам'ять та інтелект. Можна буде транслювати свідомість однієї людини іншій. Люди стануть більше спілкуватися не один з одним, а з машинами.

У 2040-і роки завдяки нанороботам людське тіло зможе набувати будь-якої форми. Внутрішні органи будуть замінені кіберпристроями кращої якості. Всю їжу вироблятимуть мікромашини, і на молекулярному рівні штучні продукти не будуть відрізняються від натуральних.

До 2099 року різниця між людиною і машиною зникне. Більшість розумних істот не матимуть постійних фізичних тіл. Їхнім життя загрожуватимуть лише комп'ютерні віруси. Істоти будуть зливатися і розділятися, вони зможуть мати кілька тіл або не мати жодного. Підрахувати населення Землі стане неможливим. Природні люди збережуться на кшталт сект луддитів, їх поважатимуть як прабатьків, але з ними не можна буде повноцінно спілкуватися як з істотами іншого рівня.

Кіборги сьогодні

Уже зараз люди замінюють частини свого тіла роботизованими органами. У 2006 році біологічне тіло американки Клодії Мітчелл, яка постраждала в аварії на мотоциклі, було зрощено з кіберкінцівкою вартістю $3 млн.

26-річна Клодія перенесла п'ятигодинну операцію, під час якої нерви, які контролювали рухи ампутованої руки, були підключені до роботизованої руки. Мозок через нерви посилає електричні сигнали в кіберруку і змушує її рухатися.

"Я можу відкрити банку. Можу тримати бутерброд. Можу тримати фрукти та овочі, поки іншою рукою ріжу їх. Можу почистити банан. Це суттєво полегшує моє життя, особливо на кухні", - говорить Клодія.

Цікаво, що роботизована рука створює несподівані ефекти. Наприклад, коли Клодія миється в душі, вона відчуває як вода тече по кіберпротезу. Такі ж кінцівки були імплантовані кільком іншим людям.

Найбільше кіберпротезів випустила компанія Touch Bionics. Руку i-LIMB, що також зрощена з нервами пацієнта, можна вважати серійною моделлю. Її вартість вимірюється десятками тисяч доларів, і вже більше 200 людей живуть із нею. Її особливість в тому, що протез обгортається силіконовою рукавичкою, яка імітує шкіру.

Линдси Блок и ее кибер-рука i-LIMB

Інший важливий напрям у створенні штучних частин тіла - це новий зір для сліпих.

Існує кілька компаній та інститутів, які розробляють крихітні чіпи, які імплантуються в очне яблуко, як правило, зі зворотного боку. Чіп отримує сигнали від зовнішнього середовища - або по бездротовому зв'язку, або через відеокамеру, прикріплену до окулярів. Чіп переводить отримані сигнали електродам, імплантованим у сітківку. Ці електроди стимулюють нервові клітини і мозок отримує деяку інформацію.

Поки що пацієнти зі штучним зором не можуть бачити все, але розрізняють світло і тінь, обриси предметів, деякі кольори і навіть можуть прочитати великий шрифт. Якість "картинки" залежить від кількості електродів. У першій серійній штучній сітківці від фірми Second Sight - 60 електродів, тобто пацієнти бачать світ із 60 точок. Коштує ця сітківка $115 тис.

Звичайно, щоб стати кіборгом, необов'язково зрощувати власні нерви з електродами. Можна просто приєднати до свого тіла який-небудь гаджет, як це зробив режисер Роб Спенс. Одноокий канадець вирішив використати вакантну очницю як місце для мініатюрної відеокамери. З її допомогою він не може бачити, зате може знімати все, що бачить.

Олімпійські ігри роботів

Мало хто знає, що вже майже 20 років, із 1993 року, проводиться Чемпіонат з футболу серед роботів RoboCup. У складі команд-учасниць - однакові, повністю автономні андроїди. Раніше футболістами виступали японські роботи AIBO, зараз - французькі Nao.

Організатори прогнозують, що до середини XXI століття андроїди виграють матч у людей на Чемпіонаті світу.

А в 2010 році в Китаї відбулися перші Олімпійські ігри андроїдів. Окрім футболу людиноподібні роботи змагаються в боксі, легкій атлетиці та гімнастиці.

Найкращі результати андроїди показують в гімнастиці. А от з боксом справи поки йдуть не дуже - бої роботів-боксерів не такі видовищні, як людські.

Андроиды AIBO

Як стати постлюдиною

У той час, коли роботи удосконалюються і все більше нагадують людей, людство йде назустріч роботам. Коли ці два види зіллються, поки не може прогнозувати жоден футуролог.

Ясно одне: шлях до постлюдини пролягає через транслюдину. Існує цілий філософський напрямок - трансгуманізм, багато прихильників якого вже вважають себе транслюдьми, позаяк покращують тіло імплантантами і використовують комп'ютерні технології зв'язку.

Транслюдина буде перетворюватися на постлюдину за допомогою нанотехнологій, генної інженерії, ліків для зміни настрою і поліпшення пам'яті, терапії проти старіння, вживлених комп'ютерів і, звичайно ж, розвитку штучного інтелекту.

Ставлення до перетворення людства на постлюдство різняться. Один із ідеологів трансгуманізму, який взяв собі незвичайне ім'я FM-2030, вірив, що технологічний прогрес звільнить людину від її сучасних страждань.

"Геномні профілювання, біомедична інженерія і генетичне модифікування, можуть не тільки істотно продовжити тривалість життя людини, а й рішуче поліпшити умови її життя і навіть інтелектуальні якості", - згоден і політолог Збігнєв Бзежинский.

Водночас такі песимісти, як філософ Френсіс Фукуяма, побоюються, що постлюдство не лише не вирішить наших проблем, але й принесе нові. Наприклад, боротьба зі старінням породить дискримінацію за віком, а генетичні модифікації призведуть до нових форм расизму.

"Постлюдський світ може виявитися куди більш ієрархічними і конкурентним, ніж наш сьогоднішній, а тому сповненим соціальних конфліктів", - припускає Фукуяма.

У кожному разі, складно не погодитися з письменником-фантастом Брюсом Стерлінгом. "Постлюдина" неодмінно означає перегляд поняття "бути живим". Це нищівний удар по багатьом вічним істинам людства, зокрема - смерті", - упевнений він.

Підпишіться на news.tochka.net на Facebook та Twitter, щоб не пропустити найкращі фотографії з усього світу!

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!


Коментарі (1)

символів 999

Приєднуйтесь до нас

  • Facebook
  • Вконтакте
  • Twitter
  • Iphone
  • Android
  • Mobile
  • Rss