Газові схеми Тимошенко: як прем’єр перемагала "Газпром"

У газових домовленостях Юлії Тимошенко суд намагається з'ясувати два важливих питання: чи можна було купити газ дешевше і чи мала повноваження прем'єр вирішувати це питання з Росією в 2009 році?

Генпрокуратура переконана, що домовитися про нижчу ціну з "Газпромом" було реально і Україна могла б не платити за газ майже в два рази більше, ніж у 2008 році.

Також прокурори вважають, що НАК "Нафтогаз" не мав права підписувати договір з "Газпромом", тому як розпорядження давала прем'єр-міністр особисто, а не весь Кабінет Міністрів України.

finance.tochka.net в допомогу судді Кірєєву вирішив розібратися в показаннях свідків, відновивши події "газової війни" 2009 року.

Зима без газу

Щоб зрозуміти, чи була ціна на газ для України в контракті адекватною, треба згадати, що відбувалося до 19 січня 2009 року. А також не забувати, що Росія є монопольним постачальником газу для України, а ми, у свою чергу, монополісти з транзиту російського газу до ЄС.

Отже, 1 січня 2009 року Газпром перекрив Україні газ. Після чого запропонував перейти на "ринкові" відносини. За заявами глави "Газпрому" Олексія Міллера, на той час ціна на газ мала становити понад $400. Україна у відповідь перестала поставляти газ Європі.

Як зауважив у суді екс-глава НАК "Нафтогаз України" Олег Дубина, тоді при повному забезпеченні всіх українських підприємств газу вистачило б не більше, ніж на тиждень. "А якщо відмовитися від промисловості - то до кінця лютого", - повідомив він суду.

Стрибок до ринкової ціни

Росія перейшла до ціни $450 не випадково. У міждержавному просторі періодично піднімалися обговорення ринкової ціни й нового ціноутворення. Ринкова ціна передбачає відштовхуватися від вартості газу для країн ЄС за мінусом ціни транзиту. За те, що Україна залишить ставку транзиту на рівні попереднього року ($1,7), Росія надаватиме знижку у 20%.

Зі слів Олега Дубини, вперше ціна $450 прозвучала 5 січня. "Потім у Сочі ця ціна була вже $460. А коли ми не захотіли цієї ціни, нам назвали ціну в $500", - сказав Дубина.

Богдан Соколовський згадує той час інакше. "Ми розраховували на ціну у $250. Тоді здавалося, що Міллер був згоден на цю ціну. Мабуть, проти був Володимир Путін", - розповів finance.tochka.net Богдан Соколовський.

В результаті угоди, середня ціна за газ 2009 року становила $232 за тис. куб. м газу. Середня ціна вийшла нижчою, тому що Україна використала 11 млрд. куб м газу, вилученого в РосУкрЕнерго. Роком раніше Україна платила за тис. куб. м $179,5.

• ДИВІТЬСЯ ВІДЕО: Як заарештовували Тимошенко

На думку колишнього міністра промислової політики Володимира Новицького, остаточна ціна на газ була допустима для економіки. "До того часу ціна в $450 зупинила б виробництво, де газ використовується як сировина. Але 2009 року ціна для промисловості була прийнятна - $232, а для хімічної промисловості - $230", - сказав він.

А от екс-міністр оборони Юрій Єхануров ціну в $232 вважає негативною для України. "Треба оцінювати все в комплексі: базову ціну, вартість транзиту. Загалом вважаю ті контракти капітуляцією нашої сторони на переговорах", - підкреслив він.

Обман Тимошенко

19 січня 2009 контракт підписали голова НАК "Нафтогаз" Олег Дубина, а з російського боку - голова "Газпрому" Олексій Міллер. За словами Олега Дубини, він підписав угоду, будучи обдуреним Юлією Тимошенко. Річ у тому, що НАК "Нафтогаз" не має повноважень самостійно приймати рішення про підписання газових контрактів. Такі повноваження йому може дати "керівництво", тобто Кабмін.

За словами Дубини, він не підписував би документів, якби знав, що таке рішення не затверджене Кабміном. "Я сказав, що не підписуватиму контракти без рішення уряду. На що Юлія Володимирівна сказала, що таке рішення буде", - сказав Дубина суду.

У результаті, позитивного рішення Кабмін не затвердив. Згідно зі свідченнями Єханурова, на засіданні Кабміну колишній перший віце-прем'єр Олександр Турчинов зняв питання про затвердження директив, оскільки кількості членів уряду для прийняття рішення не вистачало. Таким чином, на засіданні Кабміну директиви схвалені не були. "Рішення Кабінету Міністрів Турчинов зняв. Оскільки обговорення не просувалася. Він сказав, що давайте знімемо питання з обговорення, а прем'єр-міністр має повноваження вирішити справу", - сказав Новицький.

Треба зазначити, що через кілька днів після того, як Кабмін не затвердив газові контракти, Олег Дубина зліг на лікарняний із діагнозом "ішемічна хвороба серця, нестабільна стенокардія, гострий васкуліт, гострий пневмоніт".

Продан проти Дубини

А ось за свідченнями екс-міністра енергетики Юрія Продана, директиви від Юлії Тимошенко отримав саме він, після чого віддав папку з документами Олегу Дубині.

На досудовому слідстві колишній міністр добре пам'ятав про це, а от на суді почав сумніватися. "Я чітко не пам'ятаю. Минуло два роки. Найімовірніше, це я передав документ (Олегу Дубині, - ред.)", - сказав Продан.

Якщо директиви на підписання контракту потрапили до глави "Нафтогазу" через міністра енергетики, тоді, теоретично, порушення ніякого не було. Міністерство енергетики безпосередньо володіє 100% акція НАКу, тому може давати доручення компанії.

• ДИВІТЬСЯ ФОТО: Тимошенко везуть в СІЗО
  

Важливим для захисту стали свідчення екс-заступника Генпрокурора Тетяни Корнякової. Нібито директиви не можуть розцінюватися як директиви уряду. "У березні 2009 року до Генпрокуратури надійшов депутатський запит депутата Олійника про перевірку законності директив про підписання газових контрактів Тимошенко. Пізніше Клюєв надіслав листа з проханням для розгляду запиту Олійника. Перевірка встановила, що контракти на покупку і транзит газу не можна розцінювати як директиви уряду України", - сказала Корнякова суду.

Що вирішить суд?

Найважливіше в розгляді з перевищенням повноважень - це до якого сценарію дослухається суд - Продана чи Дубини. Адже, по суті, Юлія Тимошенко знехтувала думкою міністрів, і дала вказівки тим, кому не повинна була їх давати. А вже як вона це зробила - через одного міністра чи безпосередньо - питання "процедурне".

Якщо "справжньою" визнають історію Олега Дубини, і визнають екс-прем'єра винною, тоді за схожим сценарієм можна засудити багатьох незручних. У тому числі й колишніх прем'єрів, а, може, і президентів.

При перемозі версії Юрія Продана та виправданні Тимошенко суд визнає, що думка міністрів зі стратегічних напрямків може не враховуватися, якщо вони розходяться з поглядом голови Кабінету Міністрів України. Що, у свою чергу, наділяє прем'єр-міністра значним обсягом влади.

Але об'єктивну крапку в газовій справі Тимошенко складно поставити без свідчень російської сторони, зокрема, прем'єра Володимира Путіна і голови "Газпрому" Олексія Міллера. Росію вже зачепив арешт Тимошенко. Тому складно прогнозувати, які наслідки матиме ця економічна справа для майбутніх переговорів про постачання газу.

Як писав finance.tochka.net, "Нафтогаз" залізе в борги, щоб розрахуватися з "Газпромом"

Усі подробиці затримання Юлії Тимошенко читайте у спецтемі tochka.net "Арешт Тимошенко".

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!