85% світового ринку експорту зернових - пшениці, ячменя та кукурудзи, - належать лише 8 гравцям.
Саме від того, що вони зможуть запропонувати ринку, залежить ціна зерна на міжнародній арені.
До списку цих країн входить і Україна, тому на біржах Європи та США уважно стежать, яким буде врожай зернових у нашій країні.
Як дії українського уряду можуть розбурхувати світові ринки зерна, а також які перспективи України на міжнародній зерновій арені, з'ясовував finance.tochka.net.
Країни-годувальниці
Багато країн вирощують зернові культури, деякі з них продають надлишки зерна на міжнародному ринку. Але лише кілька найбільших експортерів зерна роблять погоду на світовому ринку зерна.
За оцінками International Graincouncil (IGC), у період із липня 2010 по червень 2011 усі країни світу вивезли на міжнародні ринки понад 240 млн. т. зерна.
Понад 36% усього світового експорту зерна припадають на США. Якщо вважати Євросоюз однією країною, то лише 8 країн експортують понад 204 млн. т. - 85% світового обсягу. Зазвичай до цього шорт-ліста входить і Україна. І немає значення, хороший чи поганий урожай зернових збирають українські виробники, їх результат безпосередньо впливає на ціну пшениці на світових ринках.
Основні країни-експортери зерна у світі
Країна |
Рік 2010/2011 |
Рік 2011/2012 (прогноз від 30.06.2011) |
США |
88,3 |
82,7 |
ЄС-27 |
28 |
17,8 |
Аргентина |
24,3 |
25,9 |
Австралія |
23 |
22,8 |
Канада |
20 |
21,1 |
Україна |
11,1 |
22,4 |
Казахстан |
5,5 |
7,1 |
Росія |
4,2 |
11,6 |
Усього ТОП-8 експортерів |
204,4 |
211,4 |
Частка ТОП-8 експортерів в обсязі торгівлі |
85% |
87% |
Загальний експорт |
240,2 |
242,9 |
Джерело: IGC, Grain Market Report
Світова ціна на зерно
Ціна зерна на міжнародних ринках визначається балансом попиту та пропозиції. Але якщо попит зростає невблаганно, але повільно, то пропозиція залежить від багатьох чинників, які можуть змусити ціну стрибати, як ритм серця на кардіограмі. Основних чинників шість.
1. Урожайність. Що менший урожай, то менше зерна експортується. А що менше зерна на ринку, то воно дорожче. Урожайність може постраждати від поганих погодних умов: дощ, посуха, холод. Кількість зерна також може зменшитися через скорочення площі посівів.
2. Державне регулювання: квоти, мито, заборона на експорт. Як може вплинути втручання однієї держави на кон'юнктуру світових ринків, у 2010/2011 продемонстрували Росія й Україна.
Восени 2010 року Україна ввела квоти на експорт зерна, які були скасовані тільки наприкінці травня 2011 року. Росія ж 15 серпня 2010 року повністю заборонила вивіз зерна із країни. У результаті світовий ринок не дорахувався щонайменше 20 млн. т. зерна, а ціни на зерно стрімко злетіли.
3. Якість зерна. Високоякісне зерно - дорожче. Якість зерна може постраждати від затяжних дощів, тривалої посухи або нашестя шкідників. За ушкоджену продукцію заплатять менше. Цього року від зниження якості зерна постраждає Україна: через погану погоду в центрі країни зерно буде більш дрібним.
4. Урожай зернових-замінників. Наприклад, ціни на фуражне (кормове) зерно у світі трохи знизились через надзвичайно великий врожай кукурудзи, яку теж використовують у тваринництві.
5. Час і місце. З настанням сезону збирання врожаїв пропозиція на ринку збільшується і ціни в цьому регіоні світу знижуються. Місцевість теж має значення - на біржах у різних кінцях землі ціни на зерно можуть відрізнятися.
"В одному регіоні світу ціни на зерно можуть бути вищими, в іншому - нижчими, залежно від того, які пропозиції там є. Наприклад, ціни в Чорноморському басейні зараз опустилися: Україна та Росія випустили на ринок велику пропозицію зерна", - пояснює Володимир Лапа.
6. Демпінг експортерів. Повернувшись на міжнародні ринки після кількох місяців заборони на експорт зернових, російські експортери почали активно знижувати ціни на свою продукцію. Експерти кажуть: це не вплив сезонного чинника, а демпінг у гонитві за контрактами. Щойно Росія відновить свої позиції на міжнародній арені - на це знадобиться 1,5-2 місяці, говорять фахівці, ціни на ринках трішки підростуть.
Відзначимо: для коливання ціни зовсім не обов'язково, щоб щось сталося. Цілком достатньо, щоб авторитетна організація зробила прогноз, на який миттєво зреагують головні гравці в різних куточках світу, змінюючи свою цінову політику.
Як Україна трясе світ
Якщо в 2009/2010 році Україна була в трійці експортерів зерна, то за результатами 2010/2011 року - завдяки урядовому обмеженню експорту за допомогою квот, ми скотилися на 6 місце серед країн-експортерів зернових.
Якщо торік на українську частку припало лише 4,5% світового експорту, то вже в 2011/2012 році від України очікують не менше 9% світового експорту.
Важливість поставок зерна з України для світових цін на зерно всім і кожному ще раз довело введення експортних квот урядом Азарова з жовтня 2010 по травень 2011. У результаті експорт із України скоротився - і ціни на зернові просто-таки злетіли.
Коли ж Україна скасувала експортні квоти, а Росія зняла заборону на експорт зерна, за даними організації IGC, уже в червні ціни на зерно у світі знизились більше, ніж на 20%."Однак світ розглядає не стільки Україну окремо, скільки країни Причорноморського регіону - Росію, Україну, Казахстан - загалом, як єдиного гравця", - говорить Володимир Лапа.
Тому всі аграрні аналітики світу уважно стежать не лише за прогнозами врожаю, а й за регуляторною політикою країн Причорномор'я, адже цінова "гойдалка" часто виникає саме через непередбачене державне втручання. Не тільки через погоду, а й з волі уряду за останні 10 років Україна двічі вилітала з десятки світових експортерів зерна - в 2000/2001 і 2003/2004 роках.
Перспективи українського зерна
Сьогодні і країни-покупці імпортного зерна, і міжнародні організації радіють поверненню Росії й України на міжнародні ринки та прогнозам відновлення колишніх обсягів експорту. Тим більше, що експерти понизили прогноз урожаю США і Євросоюзу через погані погодні умови.
Але що ж буде далі? Надалі, кажуть експерти, важливо нарощувати обсяги виробництва й експорту зерна, причому робити це стабільно, а не стрибками, як зараз. "Якщо буде реалізована програма збільшення виробництва й експорту зерна, то вже до 2020 року країни СНД - Україна, Росія й Казахстан, - зможуть зайняти близько 50% ринку світової торгівлі пшениці", - вважає генеральний директор Асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Володимир Лапа.
Читайте також, чому в Україні дешевий хліб, а також стежте за новинами на зерновому ринку України на finance.tochka.net.
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі (14)
Вместе с Россией и Казахстаном.
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)Нет!!! Америкосы не уступят польму первенства.
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)нет
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)зрите в корень
Прокоментувати Мені подобається (1 користувачу)кто владеет хлебом тот владеет миром без газа нефти прожить можно а вот без хлеба шиш вот почему наши олигархи к земле рвутся осталось последнее прихватить и капец нам всем за кило гречки проголосуете за черта лисого
Прокоментувати Мені подобається (3 користувачам)ну ти и дебил так ни какой земли не напасешся а те кто на ней умеет работать никогда не заработают сколько на ней при нашем правительстве у них же в офшорах счетов нет и до бюджетних средтв нет доступа так кто ее купит доганяеш вот тогда будут справедливие цени гречку по 22 грн китайскую кушать будеш вот тебе и транснацианальние компании и никаких квот на єкспорт ни пошлин и пофиг сколько хлеб в нутри страни будет стоить одним словом даеш олигархическуюю монополию а селянам вешалку
Прокоментувати Мені подобається (4 користувачам)Юлю к власти!
Прокоментувати Мені подобається (1 користувачу)Землю, воду воздух продавать нельзя. Продавать только право на аренду (до 50 лет). Продавать только украинцам, т.е. жителям нашей страны!
Прокоментувати Мені подобається (4 користувачам)голодные но гордые
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)ненадежные мы партнеры. за страну стыдно
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)