Хліб в Україні коштує значно дешевше, ніж у Європі, США та навіть у Росії.
Однак низька ціна українських буханок і батонів аж ніяк не пов'язана з урожаєм. Це заслуга держави, що жорстко контролює рентабельність виробників хліба.
Від бажання влади нагодувати людей дешевим хлібом страждає бізнес: невеликі підприємства змушені піти в тінь, а потужні заводи не можуть залучити інвесторів.
Країна дешевого хліба
Ті українці, які бувають за кордоном, не могли не звернути увагу, як відрізняються ціни на хліб у рідній Батьківщині та за її межами. Попри подорожчання в останні 3 роки на 100% і більше, хліб в Україні дешевший, ніж у багатьох країнах. Навіть у Росії хліб у середньому дорожчий на 40%.
У більшості країн ціна білого хліба вагою 500 г - аналога українського батона, - перевищує вітчизняні ціни в кілька разів. І навіть провідні світові експортери зерна - США, Австралія, Аргентина й Росія, - не годують свій народ дешевим хлібом.
Хліб стає чорним
За даними Державної служби статистики, Україна виробила в 2010 році 1725,6 тисяч тонн хлібобулочних виробів. Отже, на кожного українця припадає близько 100 г хліба на день.
Країна | Ціна булки хліба, грн. |
---|---|
Данія | 25,3 |
Австралія | 24,4 |
США | 18,6 |
Франція | 14,4 |
Бразилія | 13,8 |
Аргентина | 9,7 |
Чехія | 8,4 |
Польща | 7,4 |
Росія | 5,8 |
Грузія | 4,8 |
Казахстан | 4,2 |
Україна | 4,1 |
Білорусь | 3,4 |
Джерело: інтернет-база даних про вартість життя в різних країнах numbeo.com
Причому виробництво хліба з кожним роком стрімко скорочується. А в 2010 році хліба спекли на 30% менше, ніж у 2005 році та на 100 тисяч тонн менше, ніж у 2009-му.
Але річ не в тім, що українці тепер їдять на третину менше хліба і булочок, ніж 5 років тому. На думку фахівців, сьогодні приблизно 60-65% хлібного ринку знаходяться в тіні, а отже, не враховуються Держкомстатом.
Рік | Обсяг виробництва, тис. т |
---|---|
2005 | 2264 |
2006 | 2160 |
2007 | 2034 |
2008 | 1978 |
2009 | 1826 |
2010 | 1726 |
Джерело: Держкомстат, "Маркетингова компанія "Синергія"
Але річ не в тім, що українці тепер їдять на третину менше хліба і булочок, ніж 5 років тому. На думку фахівців, сьогодні приблизно 60-65% хлібного ринку знаходяться в тіні, а отже, не враховуються Держкомстатом.
У тінь ідуть насамперед середній і малий бізнес, намагаючись підвищити низьку рентабельність масових сортів хліба в умовах постійного подорожчання сировини, уникнути жорсткого державного регулювання ціноутворення на "соціальні" сорти хліба, а також уникнути проблеми з поверненням ПДВ.
60% хлібного ринку знаходяться в тіні та не враховуються Держкомстатом
Особливо багато "чорних" пекарень у регіонах, не охоплених великими хлібозаводами, - наприклад, на Закарпатті та в Криму.
Пшеничний хліб - безперечний лідер
Майже половину ринку хлібобулочних виробів України займає "білий" хліб - пшеничний. "Чорний" житній хліб теж популярний. На його частку припадає третина всього обсягу хлібобулочних виробів. Булочки та схожі продукти займають приблизно 14% ринку.
Здебільшого українці купують недорогий масовий продукт, зокрема соціальний хліб. На нестандартний хліб - із різними добавками, "елітні" сорти, дієтичні види, - припадає приблизно 15% всього обсягу, продаваного в країні.
Соціальний хліб
Одна з особливостей українського ринку хліба - це жорстке регулювання його державою. Саме тому ціни на хліб в Україні залишаються нижчими, ніж у сусідніх країнах.
За даними Укрхлібпрому, 80% усього споживаного в Україні хліба продається за цінами, які регулює держава.
80% хліба в Україні продаються за цінами, які регулює держава
"Держава регулює ціни на хліб і борошно за допомогою встановлення граничної рентабельності підприємств-виробників. Крім того, держава додатково контролює ринок хліба, наділивши місцеві адміністрації правом самостійно контролювати регіональну хлібопекарську галузь", - пояснює юрист АТ "АФ "АКТІО" Арсеній Богачов.
Кабмін закріпив регулюючі функції за обласними адміністраціями, Радою Міністрів АР Крим, а також адміністраціями Києва та Севастополя.
По-перше, місцеві адміністрації можуть встановлювати граничні торговельні надбавки до оптових цін виробника на хліб не вище 15%, без урахування витрат на транспортування між містами.
Торговельна націнка на хліб не може перевищувати 15%
По-друге, вони встановлюють граничні рівні рентабельності виробництва хліба.
Однак такі обмеження стосуються тільки певних видів хліба: вагою понад 500 грамів із пшеничного борошна вищого, першого та другого ґатунку і їх суміші, житнього борошна та суміші пшеничного і житнього борошна простої рецептури. Також обмеження можуть стосуватись хліба та хлібобулочних виробів для діабетиків, - пояснює юрисконсульт АК "Правочин" Юлія Мушинська.
На решту видів хліба та хлібобулочних виробів ціни формують виробники самостійно, зважаючи на витрати, пов'язані з його виробництвом, і встановлену рентабельність.
У кожному регіоні є свої соціальні сорти хліба. Наприклад, у Києві їх 4 види - "Український", "Пшеничний", "Печерський" і "Міський". А от батон "Нива" більше не є соціальним хлібом - з вересня 2010 року.
Від чого залежить ціна?
Практика показує, що ціни на хліб напряму залежать від рівня державного субсидування виробництва хліба в регіоні.
"Складається парадоксальна ситуація: в депресивних регіонах "соціальний" хліб дорожчий у півтора рази, ніж у Києві. У деяких випадках навіть субсидування не перекриває всіх витрат на випічку хліба: рентабельність виробників "соціального" хліба здебільшого перебуває на рівні 1-2%" - говорить провідний аналітик "Маркетингової компанії "Синергія" Євгенія Шевченко.
Такі обмеження рентабельності витісняють дрібні та середні підприємства з ринку, заганяють їх у тінь. У результаті серед пекарів немає здорової конкуренції.
Регулювання лякає інвесторів
Жорстке державне регулювання ринку хліба в Україні стало причиною незацікавленості іноземних інвесторів у цьому бізнесі.
У результаті сьогодні в Україні практично немає хлібозаводів з іноземними інвестиціями. Це загрожує відставанням у технологічному розвитку української хлібопекарської галузі.
"Багато заводів не можуть собі дозволити впроваджувати на виробництві нові технології, оскільки це одразу ж позначиться на собівартості хліба. У результаті, в умовах обмеженої рентабельності інновації можуть виявитися просто невигідними", - говорить Євгенія Шевченко.
Читайте також, чим Україна годує світ, а також дізнайтесь, хто винен у цукровому дефіциті та чи можливе повторення "гречаної лихоманки" цієї оcені.
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі (16)
Как вы думаете, стоит ли отпустить цены на хлеб в свободное плавание?
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)Відповідь: давайте блядь инвесторов на хлеб и будем есть американский хлеб за 50 гивен за буханку, а свой продавать заграницу - долбоебы
а аренду помещения, свет, отопление, зарплату продавца ты посчитал? 15 грн. - это еще далеко не прибыль.
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)а если это такой золотой бизнес, что же ты свои 100 грн. не вложил?
Обьясните, если хлебная торговля в Украине - это БИЗНЕС, то почему
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)торговля наркотиками - это ПРЕСТУПЛЕНИЕ.
Ведь БЕЗВРЕДНОСТЬ для здоровья потребителя улучшателей, рыхлителей и пр. и пр. - НИКТО
в МИРЕ даже НЕ ПЫТАЛСЯ ДОКАЗАТЬ, а уровень "рентабельности" зашкаливает все мыслимые границы и вызывает ЗАВИСТЬ у ЗОЛОТОДОБЫТЧИКОВ.
Правда, эксперименты в торговле хлебом, похожие на те, что запланировал Янукович, привели французского короля Людовика-"Солнце" на плаху и подожгли всю Европу, но
было это 230 лет назад, поэтому и вспоминать неуместно.
О производстве хлеба и жалкой торговой наценке. Уже сейчас в рознице хлебная торговля выгоднее табачной и ликеро-водочной торговли.
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)Легко подсчитать, что если 01 января 2011 года предприниматель вложил 100 гривен в хлебную
торговлю, т.е. олтовик ПРИВЕЗ на торговую точку - 40 бух.хлеба по 2,50грн./бух., а торгаш, за то,
что подал Вам буханку с полки на прилавок, заработал "всего лишь" 37,5 коп., то к концу ДНЯ
01 января 2011 года у "предпринимателя" будет прибыли 15 грн./день, что за год составит
5475 грн. чистого дохода.
При расширении "бизнеса" за счет полученной прибыли, т.е. покупая сегодня хлеб на 100 грн.
и на полученную вчера прибыль, на 01 января 2012 года торговец "заработает" порядка 130 тыс.грн.
Годовая рентабельность растениеводства даже у мировых лидеров - не превышает 100% в
продовольственной группе.
Обьясните, если хлебная торговля в Украине -это БИЗНЕС, то почему ТОРГО
Не переживайте... Скоро будет, как обещал Янукович, ХОРОШО!... И ВСЕМ будет "весело"...
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)Распродажа государственного фонда земельных рессурсов, которая СОСТОИТСЯ в период до
30 сентября ЭТОГО 2011 года, НЕИЗБЕЖНО приведет к "СПРАВЕДЛИВЫМ" ценам для монополистов-олигархов ( Верейский, братья Гут, Коломойский, иВАНЮЩенко, МАТЮЩенко, Чекальский и т.п.) и ИЗМЕНЕНИЮ названия страны на ЕВРЕину вместо нынешнего УКРАина.
Мужайтесь , Израиль Вам сочувствует, но помогать... отказывается.
Уже... 5 лет....Бомба! Пеку.что душа пожелает! Балдёж!
Прокоментувати Мені подобається (2 користувачам)я же говорю - Если подорожает! давайте посчитаем, буханка - 900 г - вода - бесплатно, мука, 400 г - около 2 грн (беру наразвес), масло - 50 коп, дрожжи - 50 коп, соль, сахар... Получается обычный сендвич себестоимость 3-3,5 грн
Прокоментувати Мені подобається (1 користувачу)нет, ни в коем случае, цены на наиболее массовый продукт не могут не быть регулируемым
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)ха! а сколько стоит буханка из хлебопечки? вы считали?
Прокоментувати Мені подобається (2 користувачам)если бы он был чуть подороже, может, покупали бы сырье получше, хранили бы получше, допекали бы (недопеченый - чуть тяжелее). На сайте потребнадзора легко найти информацию, сколько хлеба не проходит проверку - 30%, 50%...
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)и электроэнергия для предприятий - не такие уж и копейки.