Бізнес на межі буму: мережі кав'ярень поступаються новачкам

Кава була і залишається одним із найпопулярніших напоїв у світі. Перша кав'ярня була відкрита в Стамбулі в 1554 році. Через майже 100 років у 1650 році купець на ім'я Якоб відкрив кав'ярню в Оксфорді. У Франції перші кав'ярні були відкриті в Марселі в 1671 році і через рік - у Парижі.

У наш час кав'ярні стали не лише місцем, де можна насолодитися кавою, вони перетворилися на якийсь стиль дозвілля. Однак "бум" кав'ярень в Україні ще попереду, і цей бізнес лише починає розвиватися. finance.tochka.net з'ясовував, скільки можна заробити на "чашечці кави" та які зміни на ринку очікуються протягом найближчих років.

 Аромат кризи

В Україну традиція пити каву в спеціалізованих закладах прийшла не дуже давно. Однією з відправних точок цього бізнесу стала кав'ярня Nescafe, відкрита на рубежі 2000-х у Києві на вул. Великій Житомирській.

Щоправда, найбільш бурхливий розвиток цього ринку почався за 3-4 роки до кризи, коли кав'ярні почали з'являтись наче гриби після дощу, і ринок кілька років поспіль подвоювався. "Кава Хауз", "Дім Кави", "Шоколадниця", "Кава Тайм", "Каффа", Doublecoffee - це ще не весь перелік закладів, які добре знайомі більшості українців від 25 до 35 років.

Причому, згодом аудиторія кав'ярень почала розширюватися, бо крім класичного напою - кави - відвідувачам пропонували чай, коктейлі, кондитерські вироби. Це давало двоякий ефект: з одного боку, приваблювало більше відвідувачів, з іншого боку - на догоду прибутку кав'ярні втрачали свою індивідуальність, гублячись у загальній масі ресторанів і барів.

Найтяжчими для кав'ярень виявилися 2008-2010 роки, коли через кризу їх кількість почала скорочуватися. Причому ця тенденція була характерною не лише для України, а й для більшості європейських країн. На власників кав'ярень почали тиснути низька рентабельність, яка під час кризи скоротилася в 2-3 рази, і високі орендні ставки.

Найтяжчими для кав'ярень виявилися 2008-2010 роки, коли через кризу їх кількість почала скорочуватися. Причому ця тенденція була характерною не лише для України, а й для більшості європейських країн

У результаті з вітчизняного ринку пішла мережа CafeNescafe, що належала компанії "Нестле Україна", відмовилися від розвитку своїх закладів власники кав'ярень "Каффа", а торік "згорнулася" відома австралійська компанія Gloria Jean's Coffeеs, яка закрила всі власні кав'ярні в Києві.

Інвестиція в Києві окупиться за 2 роки

Насправді інвестиції в розмірі $120-150 тис. і зваженого підходу до ведення бізнесу цілком достатньо для того, щоб кав'ярня, яка відкрилася в людному місці столиці, навіть у нинішніх реаліях змогла окупити себе за 1,5-2 роки. Для регіонів ця цифра буде скромнішою - до 3 років. Причому, йдеться про мережний заклад.

Інвестиції в розмірі $120-150 тис. і зваженого підходу до ведення бізнесу цілком достатньо для того, щоб кав'ярня, яка відкрилася в людному місці столиці, навіть у нинішніх реаліях змогла окупити себе за 1,5-2 роки

"Одиночне" кафе здатне генерувати прибуток при вкладах у районі $60-70 тис. Звісна річ, такої рентабельності, яка була до 2008 року (до 50-80%) навряд  чи вдасться досягти, але 20-40% - досяжна цифра. Більше того, і сума середнього чека піднялася з 80-100 грн. до 120-140 грн.

Більше того, формат кав'ярні передбачає "дружню" обстановку, що потребує невеликого приміщення - до 80-100 кв.м. на 40-60 посадкових місць максимум. До того ж, заклад, на відміну від повноцінного ресторану, не має потреби в дорогому обладнанні. Наприклад, для найпростішої кав'ярні вистачить професійної кавомашини вартістю до 20-30 тис.грн., кавомолки в районі 2,5-5 тис.грн., а також банального кухонного "начиння": міксера, блендера та холодильника.

Однак варто зважати на реалії нашої країни. По-перше, українці - по суті, люди "не кавові", в нас більш сильні чайні традиції. Саме тому досі споживання кави в Україні не "дотягує" до сусідніх країн, займаючи четверте місце в Європі з обсягом ароматного напою приблизно 1 кг у перерахуванні на 1-го українця. Водночас один швейцарець, приміром, випиває приблизно 12 кг на рік, а французи, в яких по всій країні понад 70 тис. кав'ярень, випивають приблизно 6 кг кави на рік у перерахуванні на людину.

Українець випиває приблизно 1 кг кава на рік, француз - 6 кг, швейцарець - 12 кг

По-друге, щоб вивести кав'ярню на окупність, як наголошує генеральний директор компанії "Ресторанний консалтинг" Ольга Насонова, необхідно продавати на день хоч би 100 чашок еспресо, однак такими обсягами можуть похвалитись не всі заклади, навіть столичні.

До того ж, додає проблем і зростання цін на каву, що збільшує собівартість бізнесу. Наприклад, окремі виробники, такі як MaxwellHouse і KraftFoods зі США тільки за 2010 рік тричі підвищували ціну на цей напій.

І по-третє, "кавовий" бізнес не працює "сам по собі". Ним треба займатися, тоді як усілякі пивні "наливайки" окупаються значно швидше та приносять у 3-4 рази більше прибутку.

Новачки тіснять мережі кав'ярень

Ринок кав'ярень в Україні все ще залишається "ласим" шматочком, зокрема у великих містах. Причому кількість мережних і "одиночних" закладів поступово зрівнюється. Наприклад, якщо ще в 2005-2006 роках мережі кав'ярень займали майже 90% ринку, зараз їх частка знизилася до 50-60%.

До того ж, з'являються нові "відгалуження" цього бізнесу. Наприклад, мобільні кав'ярні, які хоч і не можуть прямо конкурувати з класичними закладами, але є доволі вигідним капіталовкладенням. "Увесь комплекс обладнання й авто коштуватиме приблизно €10 -13 тис. При цьому це без проблем окупається за 5-6 місяців, оскільки інколи вдається продавати до 250-300 порцій еспресо на день", - розповідає власник кількох кав'ярень "на колесах" Сергій Авдеєнко.

Причому формат кава "з собою", на думку експертів, має дуже хороші перспективи. Наприклад, вкладення в стаціонарний кіоск, який пропонує забирати замовлення із собою, з урахуванням обладнання становить $14-16 тис., а щомісячні витрати на нього - не більше $800-1000 на місяць. У результаті окупається така точка максимум за рік.

Не вичерпаний потенціал і бізнес-центрів. Наприклад, на думку багатьох рестораторів, розміщати кав'ярні у великих офісних будівлях - дуже вигідна справа. Щоправда, проблема відкриття кав'ярень у таких місцях полягає в тому, що офісні співробітники воліють не лише випити чашечку кави, а й перекусити, тоді як європейці звикли пити каву буквально на ходу.

До речі, дивно, але практично жодна з представлених мереж в Україні не працює за франчайзингом, хоча розвиток бізнесу за такою моделлю може приносити додатковий прибуток і переваги. Однак для успішності такого бізнесу потрібен досвід і знання ринку, бо вивести його на окупність непросто.

Читайте про те, за скільки можна переночувати в українському хостелі, а також про те, яких готелів не вистачає Україні.

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!