Європа проти світу: скандальні вибори голови МВФ

Вибори-2011 голови Міжнародного валютного фонду посилили протистояння за свійтовий вплив між розвиненими країнами і країнами, що розвиваються.

Країни, що розвиваються, роль і вплив яких у світовій економіці тільки зростають, всерйоз стурбовані негласною традицією МВФ вибирати своїм головою європейця.

Перед новим директором фонду стоїть непросте завдання - врахувати інтереси як розвинених країн, так і нової економічної сили.

10 червня в грі залишилися два претенденти - міністр фінансів Франції Крістін Лагард і голова центробанку Мексики Агустін Карсенс. Однак в останній момент в гонку включився ізраїльський колега Карсенса - Стенлі Фішер.

finance.tochka.net розбирався, як обирають главу МВФ, чому ця посада так важлива і що претенденти обіцяють змінити в політиці Фонду.

Хто і як обирає голову МВФ

Вибір голови МВФ - завдання виконавчої ради організації. У неї входять 24 депутати, які представляють 187 країн.

Усього декілька країн представляють у раді самі себе. Це Китай, Великобританія, Франція, США, Японія, Росія, Німеччина і Саудівська Аравія. Решта країни поділені на декілька груп. У кожної групи є свій представник.

Вибираючи нового директора-розпорядника МВФ, рада директорів намагається прийти до спільного рішення. Тому попередня робота з країнами дуже важлива для кандидатів.

Якщо прийти до консенсусу не вдається, тоді рішення приймається шляхом голосування. Голоси ради зважують на квоту країн, з якою вони беруть участь в МВФ. Квота приблизно відповідає ролі країни у світовій економіці.

У ЄС і США разом узятих - близько 50% від кількості голосів. Багато в чому завдяки цьому пост глави МВФ завжди займали європейці. Їх було 10, з них 4 - французи.

Однак в останні роки країни, що розвиваються, почали відраховувати більше коштів у фонд організації, що й дозволило їм говорити про необхідність змін у виборі керівництва Фонду.

Чим займається глава МВФ?

Директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду не приймає важливих рішень - наприклад, про видачу кредитів, і навіть зазвичай не бере участі в голосуванні Виконавчого ради, - тільки якщо 24 депутати отримали рівну кількість голосів "за" і "проти".

Однак це не заважає людині на цій посаді бути фігурою великої політичної ваги.

В обов'язки директора-розпорядника входить організація діяльності фонду, спілкування з урядами держав та підбір співробітників для Фонду. Все це дозволяє впливати на політику Фонду та развівають її в певному напрямку напрямку.

Вибори-2011 в МВФ стали шансом нових розвинених і країн, що розвиваються заявити про свою вагому роль у світовій економіці і отримати свого представника у вищих ешелонах міжнародної організації.

Проблемою для них залишається лише їх роз'єднаність і нездатність висунути єдиного кандидата.

Хто претендує на посаду?

Основним претендентом на пост директора-розпорядника називають співвітчизницю скандального Стросс-Канна - міністра фінансів Франції Крістін Лагард.

Крістін входить до 100 найбільш впливових жінок світу за версією журналу Forbes. Її плюси - висока кваліфікація, хороші відносини зі світовими лідерами, прекрасний англійська мова і - європейське походження.

Однак останній пункт може зіграти і проти Лагард: нові розвинені країни наперебій заявляють про те, що час переламати традицію і призначити главу МВФ не з благополучної Європи.

Основним суперником Лагард є глава Центрального банку Мексики Агустін Карсенс. Він також має досвід міністра фінансів і є авторитетним економістом.

Його позиція полягає саме в поданні економік, що розвиваються в керівництві МВФ.

11 червня про своє включення до гонку заявив також голова Національного банку Ізраїлю Стенлі Фішер.

Фішер очолив Банк Ізраїлю в 2005 році. До цього він був віце-президентом Citi Group, а з 1994 по 2001 рік він працював в МВФ на посади першого заступника голови організації.

"З'явилася виняткова і незапланована можливість брати участь в гонці за місце голови МВФ. Я вирішив, що хочу досягти цієї мети. Вважаю, що можу надати сприяння МВФ і глобальній економіці в цей посткризовий період", - заявив Фішер.

Однак кандидатура Стенлі Фішера технічно суперечить правилам МВФ. Ізраїльському кандидату 67 років, а за правилами МВФ вік претендента на пост директора-розпорядника не може перевищувати 65 років.

На пост голови фонду також претендували голова Нацбанку Казахстану Григорій Марченко та міністр фінансів ЮАР Тревор Мануель, однак добровільно зійшли з дистанції 10 червня.

"Очевидно, що оберуть Крістін Лагард. У небагатьох така кваліфікація. Але тут мова йде не про рівні умови змагання, це політика. Я думаю, політичне рішення вже було прийнято", - пояснив своє рішення Григорій Марченко в інтерв'ю CNN.

Що обіцяють кандидати

Незважаючи на те, що формально Крістін Лагард вважається кандидатом розвинених країн, вона також намагається заручітьсяч підтримкою розвивається частині світу.

Зокрема, Лагард пообіцяла у разі її призначення реформувати МВФ. На її думку, необхідно збільшити представництво країн, що розвиваються у фонді.

Станом на 13 червня Лагард підтримали Франція, Китай, Єгипет, Росія, Індонезія, ОАЕ, Німеччина, Швеція.

Аугустін Карстенс - противага Лагард, обіцяє гідно представляти інтереси економік, що розвиваються. Він стоїть на тому, що на чолі МВФ повинен стати економіст, який добре розуміє особливості та загрози зростаючої економіки.

Карстенс стверджує, що його підтримує Індія.

Третій кандидат - Стенлі Фішер, поки не встиг зробити резонансних заяв.

Нагадаємо, попередній глава Міжнародного валютного фонду Домінік Стросс-Канн пішов у відставку через скандал на сексуальному грунті. Новий глава МВФ буде обраний до 30 червня.

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!