Чим відрізняється Чорнобильська АЕС від Фукусіми-1?

Після вибуху на японській атомній електростанції Фукусіма-1, в Україні стали бурхливо обговорювати безпеку атомної енергетики.

Чи можливий в Україні другий Чорнобиль, і на скільки відрізняється Фукусіма-1 від 4 вітчизняних АЕС, розбирався finance.tochka.net.

Різниця між реакторами

Принциповою різницею між АЕС в Україні та Японії є різні реактори.

На Чорнобильській АЕС працювали реактори типу РВБК (реактор великої потужності канальний), але на сучасних українських атомних станціях реактори інші.

У Японії використовують так звані одноконтурні установки, в яких пара, що генерується безпосередньо в реакторі, скеровується прямо в турбіну.

При цьому в атмосферу виносяться радіонукліди, хоч і в незначній кількості. Згідно з класифікацією МАГАТЕ, встановлений на Фукусіма-1 реактор називається "киплячий ядерний реактор" (BWR - boiling water reactor).

В Україні використовуються двоконтурні реактори. Тобто унеможливлюється небезпека витоку тепловиділяючих елементів через паропроводи, що ведуть до турбін, у технічну частину самої станції. Зараз на всіх працюючих АЕС встановлені реактори типу ВВЕР (PWR - pressurized water reactor).

Україна: реактор ВВЕР

Японія: киплячий реактор

Ризики АЕС України

Україна перебуває поза зоною ризику цунамі, як Японія, але експерти називають кілька ризиків, які можливі для наших атомних електростанцій.

Затоплення. "Запорізьку (ЗАЕС) або Південно-Українську АЕС (ПУАЕС) може затопити при сильних зливах", - вважає експерт із енергетичних питань Національного екологічного центру Дмитро Хмара. А зважаючи на розташування ЗАЕС біля дамби, ситуація і поготів непередбачена. До того ж на території Запорізької АЕС розташоване сухе сховище відпрацьованого ядерного палива (ССВЯП).

Проблеми з водою - це не лише затоплення. За словами екологів, українським АЕС у спекотне літо може просто забракнути води, якою охолоджується система. "Ще ризик для ПУАЕС - нестача води. Практично щоліта один блок АЕС не працює. Україна на Півдні бідна на джерела води. У спекотне літо її може не вистачити для охолодження "

Землетрус. Дані про те, скільки балів витримують АЕС України, відрізняються. Це насторожує найбільше. Згідно з проектом, усі енергоблоки в Україні розраховані за одним стандартом безпеки в умовах землетрусу і витримають поштовхи до 7 балів. А реакторні установки - 8 балів. При цьому, за словами глави НАЕК "Енергоатом" Юрія Недашківського, максимальні прогнози по Україні не перевищують 6 балів.

Всі 15 енергоблоків українських станцій пройшли жорстку перевірку європейських експертів і одержали кілька зауважень від МАГАТЕ за розрахунками сейсмологічного впливу,  розповіла віце-президент "Енергоатома" з питань якості й техпідтримки Наталя Шумкова. "Ми підсилимо вимоги відповідно до нових даних, отриманих після ситуації в Японії. Зміцнимо майданчики на станціях, проведемо перерахунки із прискорення земної поверхні. Доведеться внести корективи щодо Південно-Української АЕС. Експерти зауважили нам, що вона перебуває найближче до активної зони румунських Карпат, тому там проводитимемо більше робіт", - додав Недашківський.

[page]

А от за словами Дмитра Хмари, Ровенська АЕС не витримає й 6 балів. "Ровенська АЕС поки що не відповідає вимогам МАГАТЕ щодо стійкості від землетрусів. Поки що вона не витримує 6 балів, як потребує організація. Зміцнення АЕС зараз лише в планах", - повідомив експерт.

Прилади барахлять. Як розказав finance.tochka.net президент організації "Союз Чорнобиль", начальник зміни на ЧАЕС у день аварії, експерт-атомник Юрій Андрєєв, вітчизняні АЕС зовсім не поступаються західним зразкам, крім одного нюансу. Цей нюанс - "недостовірність приладового парку".

"Інструкції на європейських АЕС прописані так, що персонал повністю довіряє показникам панелі. Згідно з нашими інструкціями, одержавши параметри, фахівець повинен їх перевірити", - говорить Юрій Андрєєв. Утім, для повторного огляду даних не завжди вистачає часу.

Людський чинник або погано вчимося. До всіх погодних катаклізмів і недостовірності показників приладів треба додати ще й кадрову проблему вітчизняної атомної енергетики. "Якість випускників дуже знизилася. Коли люди приходять працювати на станцію після наших вузів, їх доводиться вчити заново. І це потенційна небезпека для України", - вважає Юрій Андрєєв.

Читайте також про те, наскільки Україна залежить від атомної енергетики.

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!