У вересні знову практично все подорожчало: молочні продукти, фрукти, овочі (картопля злетіла в ціні вдвічі), м'ясо й хліб. Аграрії нарікають на неефективне цінове держрегулювання соціальних видів продуктів харчування, а також на перекупників, які працюють із надприбутками. Уряд вказує на ринкові змови серед виробників і ритейлерів.
Зважаючи на все, зростання цін на продовольство призупиниться не раніше зими, коли дефіцит деяких продуктів харчування буде заповнений імпортом, а Антимонопольний комітет наведе, нарешті, порядок на ринку молочних продуктів, овочів та хліба.
Без паніки!
2010-й - нетиповий для України рік з точки зору інфляційних процесів. Минулої зими спостерігалося стрімке зростання цін, але з квітня, коли зазвичай інфляція як і раніше досить висока, ціни на основні продукти харчування знизилися.
Період продовольчої дефляції тривав до серпня. Але протягом останнього місяця літа, коли в Україні у зв'язку зі збиранням врожаю традиційно падають ціни, споживча інфляція збільшилася на 1,2%. А у вересні зазначають рекордну з початку 2009-го інфляцію - 2,9%. Хоча до кризи таке зростання цін спостерігалося в основному в листопаді - грудні. Серпнева інфляція найбільшою мірою викликана підвищенням тарифів на газ для населення. Але протягом цього ж періоду почали дорожчати деякі види продуктів харчування, і ця тенденція у вересні продовжилася, причому значною мірою подорожчали молокопродукти.
Основна причина подорожчання молока - поспіх молочних комбінатів, які підвищили закупівельні ціни ще до того, як у цьому виникла потреба. Лише в серпні закупівельні ціни на молоко в населення й фермерів збільшилися на 15-25%. "Цього літа зросла вартість комбікормів. Закупівельники пам'ятають ситуацію минулих років, коли внаслідок подорожчання кормів населення змушене було вирізати велику рогату худобу. Цього року переробники молока заздалегідь підвищили ціни, щоб запобігти черговому витку скорочення поголів'я ВРХ", - роз'яснює керівник аналітичного відділу агентства "ААА" Марія Колесник. Закупівельні ціни на молоко екстра-класу (виробляють в основному фермерські господарства) збільшилися з 3,5-3,8 грн. до 4-4,8 грн. за літр. Молоко, вироблене домогосподарствами (більш низької якості), подорожчало з 2,2-2,5 грн. до 2,8-3,2 грн. за літр.
Найбільше серед молочних продуктів подорожчали тверді сири. Марія Колесник пояснює це вже згаданим збільшенням закупівельних цін на молоко (сир має виготовлятися з молока екстра-класу, і для виготовлення 1 кг сиру необхідно від 8 л такого молока). "Нинішні ціни на сир (близько 60-65 грн./кг) у принципі обґрунтовані. 80-90 грн. за кілограм високоякісного сиру - це цінова межа. А от 100-120 грн. - сильно завищена ціна", - вважає експерт.
Подорожчання картоплі відбулося також у результаті підвищення цін виробниками й перекупниками. У 2010-му було зібрано близько 20 млн. тонн, що на 25% менше торішнього показника. Водночас потреби України в картоплі становлять саме ті 20 млн. тонн і навіть дещо менше. Але перекупники, які спостерігають подорожчання альтернативних картоплі круп, кинулися скуповувати її ще в серпні. "До того ж у ситуації з картоплею діє вторинне ціноутворення. Тобто ціна на життєво необхідний продукт визначається селянами, основними виробниками овочів в Україні, зважаючи на ціни інших товарів. Якщо молоко, масло, м'ясо дорожчають, то й картопля також, навіть якщо собівартість її виробництва невелика", - пояснює Марія Колесник.
У свою чергу ціни на яйця (ще один продукт, що сильно подорожчав) цієї осені просто сягнули свого колишнього - весняного рівня. Улітку яйця традиційно дешевшають через надвиробництво. Раніше надлишки яєць відправлялися на експорт, але цього року обсяги поставок за кордон різко зменшилися через обвал цін на продукцію у найближчих сусідів України. У результаті весь надлишок яєць викинули на внутрішній ринок.
Агфляція по-українськи
Сьогодні інфляція в Україні залежить від агфляції - збільшення цін на продукти харчування. Причому подорожчання продуктів харчування - світова тенденція: кількість населення Землі збільшується, врожаї зернових, овочів, фруктів щороку зменшуються (у тому числі через несприятливі погодні умови та кліматичні зміни). Як результат - великі коливання цін на зернові залежно від обсягів врожаю в різних регіонах планети.
[page]
Але для української агфляції є й виключно місцеві причини. Наприклад, овочі та фрукти найближчих років продовжать дорожчати через відсутність логістики та умов зберігання цієї продукції. "Щорічно через неправильні умови зберігання згниває, у кращому разі, 20% урожаю овочів", - каже Марія Колесник. Її слова підтверджує голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков: "Для тривалого зберігання картоплю необхідно дуже швидко охолодити. Але потім для подальшого споживання її потрібно зігріти до певної температури. Сховищ із такими функціями в Україну дуже мало".
Проблема в тому, що виробництвом овочів в Україні традиційно займається населення та дрібні фермери, які, звісно, не мають коштів для великих інвестицій у сховища. Тоді як, за підрахунками Геннадія Новікова, у цілому Україна потребує $500 млн. інвестицій у розвиток продовольчої логістики. "Бізнес лише починає вкладати гроші в такі комплекси, але поки що справа просувається повільно. Перекупникам простіше самостійно з'їздити до фермера і закупити необхідний сьогодні обсяг овочів (зрозуміло, з тих, що ще не встигли зіпсуватися), ніж будувати комплекс для їх зберігання", - розповідає Марія Колесник.
Інша проблема України - ринкові змови. Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь погоджується з тим, що вересневе підвищення цін на яйця до рівня зими-весни 2010 року в принципі було обґрунтованим. "Але дивно, що ціни зросли моментально", - каже експерт. І вважає, що цей факт Антимонопольний комітет мав би розслідувати, адже на яєчному ринку всього кілька великих компаній-виробників. До речі, нещодавно АМКУ зацікавився подорожчанням хліба в столиці й почав вимагати від "Київхліба" обґрунтувати поточні ціни на батон (на початку жовтня вартість батона збільшилася з 2,8 грн. до 3,1 грн.).
До стрімкого подорожчання мають відношення і ритейлери - ціни в супермаркетах на одну й ту ж саму категорію товару (і навіть від одного виробника) відрізняються. При цьому ціни в супермаркетах зазвичай підвищуються значно більшою мірою, ніж закупівельні ціни на продукцію. Наприклад, у вересні молоко в роздрібній торгівлі подорожчало на 1,5-2 грн. за літр проти 0,5-1 грн. за літр - підвищення цін у закупівлі.
Зрозуміло, ритейлери не вважають себе причетними до інфляції. "Нам не вигідне подорожчання, адже ми працюємо на обороті: чим більше продажів, тим краще в нас справи. А продажі ростуть лише за умови низьких цін. При зростанні цін ми втрачаємо клієнта", - запевняє президент Української торгової асоціації і, за сумісництвом , голова наглядової ради мережі супермаркетів "Фуршет" Ігор Баленко. За його словами, зараз роздрібні мережі працюють у середньому з 10-відсотковою націнкою - і це невисокий показник рентабельності, хотілося б вищого.
Товаровиробники в усьому звинувачують державу, яка відмовилася від продовольчих інтервенцій і допустила виникнення дефіциту деяких продуктів харчування на українському ринку. "По-перше, держава зобов'язана моніторити обсяги врожаїв на зовнішніх ринках і, по необхідності, відкривати або закривати кордони для нашого виробника. Тобто при неврожаї гречки за кордоном і збільшенні обсягів її експорту з України можна відкривати кордон для імпортерів, що везуть крупу за невисокими цінами, наприклад, з Китаю", - вважає президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. По-друге, потрібно закуповувати продовольство в Державний резервний фонд, причому ще до виникнення на ринку кризової ситуації.
Аграрії виступають за те, щоб держава щорічно укладала з ними форвардні контракти і викуповувала певний обсяг зерна, круп, фруктів і овочів, чого поки що не відбувається. "Ми готові продавати за цінами, нижчими за ринкові, для нас важливіше гарантовано збути з рук певний обсяг товару, не дати пропасти йому", - переконує Геннадій Новіков.
Втім, навіть такі заходи навряд чи змінять цінову ситуацію. Нещодавно Генеральна прокуратура перевірила роботу Аграрного фонду і виявила факти незаконного використання зерна - грубо кажучи, продукт розкрадався й продавався втридорога.
Грошей немає
Грошова емісія має обмежений вплив на інфляцію в Україну. Минулого року монетарна база (гроші в банках і готівка) збільшилася всього на 4,4%, при цьому інфляція склала 12,3%. У січні-вересні 2010-го база зросла на 11% (причому обсяг готівки в обігу піднявся на такий же показник), офіційна інфляція поки що становить 7,4% з початку року.
Значно більшою мірою інфляція залежить від доходів населення, а вони поки що ростуть повільно. З січня по серпень середня зарплата по країні виросла з 1916 грн. до 2280 грн. При цьому українці очікують подальшого подорожчання, споживчі настрої песимістичні. За оцінками Держкомстату, частка продовольчих продуктів у споживчому кошику населення становить 47%, за оцінками експертів, трохи менше - близько 35%. Але в будь-якому випадку їжа - дійсно вагома частина витрат українців, на відміну від, наприклад, американців, де домогосподарства витрачають на продукти харчування 15-20% свого бюджету.
У вересні, за розрахунками МЦПД, індекс інфляційних очікувань населення сягнув свого історичного максимуму - 190,2 пунктів. А якщо населення очікує інфляції, її вже не уникнути. І для великого виробника, і для ритейлера, і для невеличкої ферми - це чудовий привід для підвищення цін. І якщо, за прогнозами аналітиків, цього року інфляція становитиме 12-13%, то наступного вона знову може повернутися до показників 2007-го, коли загальний рівень споживчих цін підскочив на 16,6%.
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі