Як "народжується" валюта в Україні?

Практично кожна людина в Україні тримала в руках банкноту іноземного походження. А долар став чи не головною валютою в країні. Але навряд чи пересічні українці знають, як закордонна готівка потрапляє до країни. finance.tochka.net відстежив шлях готівкової валюти й золота, які "обертаються" в Україні.

Шлях банкнот від верстата до гаманця

Готівковий долар або євро проходять нелегкий шлях, перш ніж потрапити до гаманця пересічного українця. Певна річ, американську валюту друкують у США. Цим займаються 12 федеральних банків. А євро дозволено виготовляти всім країнам-членам Єврозони, хоча не кожна країна має у власному розпорядженні спеціалізовану друкарню.

Далі готівка вирушає гуляти банками країни, яка її надрукувала. Щоправда, далеко не всі банкноти залишаються на батьківщині. Частина грошей, після мандрівки банками, магазинами й барами, потрапляє до України. Як це відбувається? Припустімо, український банк, у якого є ліцензія Національного банку України на ввіз і вивіз готівкової валюти, вирішує завезти $10 млн. для поповнення кас банків.

"Ми зміцнюємо власний доларовий коррахунок і знімаємо зі свого коррахунку в іноземних банках, наприклад, у Росії або Німеччині", - розповідає деталі заступник голови правління банку "Фінанси та Кредит" Ігор Львов. Іншими словами, вітчизняний банк переводить безготівкові кошти за кордон, а отримує "броньовичок готівки", яку транспортують до України.

А ввезли банки аж ніяк не мало. "Протягом усіх років існування країни українці накопичили близько $60 млрд. - це показник кількості готівкової валюти поза банківською системою", - каже аналітик інвесткомпанії "Драгон Кепітал" Олена Білан.

Протягом усіх років існування країни українці накопичили близько $60 млрд. – це показник кількості готівкової валюти поза банківською системою

Далеко не всі українські банки займаються ввозом-вивозом валюти - усього 3-5 фінустанов обслуговують усю банківську систему. Вони відстежують попит і пропозицію готівки всередині країни і реагують на потреби місцевих банків. Звісно, не безкоштовно. Банки беруть комісію за купівлю та продаж банкнот. Її розмір багато в чому залежить від ситуації на ринку. Так, наприкінці 2008 року і до середини 2009-го, коли обмінники штурмували через стрибки курсу, комісія за купівлю готівкової валюти складала трохи менше 1%. Тобто банки купували 100-доларову купюру за 101 безготівковий долар.

Зараз ситуація стабілізувалася, і останнім часом комісія як у бік продажу, так і у бік покупки коливається на рівні 0,08%-0,11%, а іноді ці операції взагалі здійснюються у "нуль". Скарбничі запевняють, що на таких посткризових комісіях багато не заробити, особливо коли обсяги ринку скоротилися.

"Собівартість ввозу-вивозу готівки перебуває на рівні 0,04-0,05%, не рахуючи адміністративних і паперових витрат банку на супровід таких операцій. Нескладно підрахувати, що на мільйоні доларів банк заробляє $400-$700", - каже заступник голови правління, скарбничий дочірнього банку Сбербанку Росії Дмитро Золотько.

Золоте транспортування

Золоті та срібні злитки завозять до України за схожою схемою, а от заробляють на експорті-імпорті дорогоцінного металу банки за іншою схемою. Як пояснює начальник управління по роботі з дорогоцінними металами банку "Хрещатик" Ірина Павленко, фінустанови "живуть" на різниці між купівлею і продажем злитків. Коливання ціни дозволяє банкам непогано заробити, якщо вони правильно спрогнозують майбутню ціну. Наприклад, з 1 по 20 серпня ціна золота зросла майже на 3%.

Без обсягів не заробиш

Банки зізнаються - заробітки нині не ті, адже обсяги транспортування як валюти, так і золота знизилися в рази.

Неймовірний ажіотаж на готівковий долар був, коли його курс протягом трьох місяців підскочив удвічі (з жовтня по грудень 2008 року). Майже протягом усього минулого року, аж до осені, вартість гривні коливалася, а населення запасалося доларом і євро як могло. За словами Ігоря Львова, 2008 року банк "Фінанси та Кредит" ввіз до України $1,5 млрд. і €191 млн. (вивезли "копійки" - $60 млн. і €8 млн.), 2009 року - ввезли $562 млн. і €72 млн., вивезли $3 млн. і майже €1 млн.

[page]

І лише поточний рік приніс населенню відносний спокій - гривня перестала "танцювати" в обмінниках, стабілізувалася політична складова. Усе це значно знизило потребу в додаткових банкнотах. У другому кварталі навіть почав змінюватися тренд - банки стали масово вивозити валюту за кордон.

"Обсяг вивезеної валюти з початку року склав $40 млн. і €112 млн.", - повідомляється в прес-релізі банку. До того ж населення перестало шалено скуповувати іноземні банкноти, фізособи збільшували розміри валютних депозитів. Інакше кажучи, вони приносили готівкову валюту, яку банкам потрібно було переводити в безготівкову. Окремо варто згадати період, коли курс євро значно просів (з середини квітня до середини липня євро втратив майже 9%), і особливо лякливі громадяни почали його терміново здавати.

Обсяги ввезеного золота теж не виправдали сподівань дилерів. Так, банк "Хрещатик" у 2008-му і 2009-м ввозив понад 3 тонн золота щороку. А от протягом першого півріччя 2010-го експортував трохи більше за 660 кг. 2010 рік став свого роду рекордом - з України вперше почали вивозити золото.

"Спостерігаючи зменшення попиту на золоті злитки, зважаючи на значні коливання цін на банківські метали, стагнацію в ювелірній промисловості й падіння платоспроможності населення, наш банк першим почав вивозити дорогоцінні метали з України. Таке рішення ухвалили для повернення раніше вкладених коштів. Протягом другого кварталу 2010 р. ми вивезли 475 кг золота. Банк вивозить метал, придбаний у населення, а також куплений у банків-резидентів на МВРУ (міжбанківський валютний ринок - ред.)", - розповідає Ірина Павленко.

2010 рік став свого роду рекордом – з України вперше почали вивозити золото

І хоча операції експорту золота для України не властиві, цього року все відбувається інакше. Банки завезли дорогоцінний метал, а реалізувати його не змогли. "Ми запропонували банкам, у яких були великі залишки, викупити золото. У другому кварталі обсяги реалізація золота на внутрішньому ринку значно зменшилися, і для деяких банків завезений раніше метал перетворився на мертвий капітал. Щоб повернути вкладені ресурси, банки позитивно сприйняли нашу пропозицію", - розповідає Ірина Павленко. Причини такого різкого скорочення інтересу до металів - у зменшенні купівельної спроможності двох основних груп споживачів - фізосіб і ювелірної промисловості. Одним та іншим сильно зашкодила криза. До того ж активно запрацювали ломбарди, які конкурують в плані постачання золота з ювелірами.

Рік без особливих перспектив

Стабілізація на валютному ринку принесла затишшя банкам-експортерам валюти й золота. На думку експертів, тренд на вивезення збережеться до наступної курсової нестабільності. А от її банкіри найближчим часом не прогнозують.

"Населення вже не очікує, що долар коштуватиме 10 грн. Ситуація в економіці й політиці більш-менш стабілізувалася. Ми очікуємо, що до кінця року вивозитимемо валюту з країни", - каже Ігор Львов.

З дорогоцінними металами схожа ситуація. За підрахунками Дмитра Золотька, протягом цього року до України завезуть у 5 разів менше золота, ніж це було в докризовий 2007 рік, коли ввезли майже 25 тонн жовтого металу. "За підсумками року, очікується, що до України завезуть 5-5,5 тонн золота. Виходить, що ринок повернувся на рівень 2005 року", - зазначає Дмитро Золотько. З іншого боку, фізичне ввезення золота - це лише один вид операцій із дорогоцінними металами. Як зауважує Ірина Павленко, інтерес до золота знову зростає, але багато клієнтів вкладають гроші в безготівкові метали. У цьому випадку фізичну поставку дорогоцінного металу до країни не здійснюють.

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!