Наркотик для економіки

Чим вищий рейтинг, тим більше позик

5 серпня міжнародне рейтингове агентство Rating and Investment Information, Inc. (R&I) змінило прогноз рейтингу України з "негативного" на "стабільний". Згідно з роз'ясненнями фахівців агентства, цей прогноз свідчить про наявність відносно невеликого державного боргу і значних ресурсів, а також - про недостатню стабільності в економіці. Кілька днів тому аналогічний крок зробило також міжнародне рейтингове агентство Standard&Poor's (S&P), яке підвищило суверенний кредитний рейтинг України на одну сходинку. У результаті, її довгостроковий кредитний рейтинг за борговими зобов'язаннями в іноземній валюті був покращений до "В+", у національній валюті - до "ВВ-", за національною шкалою - до "uaAA-".

Зауважимо, що після президентських виборів це вже третя позитивна зміна рейтингів України.

У свою чергу інша група експертів схильна вважати, що нинішня стабілізація має ситуативний характер і що вже восени нинішнього року Україну накриє друга хвиля кризи

Як пояснює аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь, кредитний рейтинг тієї чи іншої країни є показником ступеня ризику, на який ідуть інвестори, вкладаючи кошти в її економіку. Чим вища сходинка, яку та чи інша країна займає на шкалі кредитних рейтингів, тим нижчий ступінь ризику і, відповідно, відсоток за кредитами для держави та приватних позичальників. При цьому аналітик прогнозує, що економіка України й надалі відновлюватиметься і,отже, її кредитний рейтинг як і раніше ростиме. А значить, як держава, так і приватні позичальники поступово зможуть залучати все дешевші й вигідніші фінансові ресурси з-за кордону.

Стійке зростання чи неминучий спад?

Експерти світового рівня погоджуються із думкою, що нинішній етап розвитку економіки – це аж ніяк не кінець, а навпаки – нова і ще більш небезпечна фаза кризи

На думку деяких експертів, зростання рейтингів України є природним результатом активного процесу відновлення економіки. Так, керівник групи радників голови Національного банку України Валерій Литвицький вважає, що завершення періоду рецесії у вітчизняній економіці можна датувати кінцем першого півріччя цього року.

По-перше, протягом перших шести місяців 2010 року економіка України неухильно прогресувала. По-друге, істотне уповільнення темпів її зростання є малоймовірним. Водночас, як зазначає пан Литвицький, у вітчизняній економіці оформилася ціла низка позитивних тенденцій: задовільна цінова динаміка з показником інфляції на рівні 3,3%, зростання продуктивності праці, позитивне сальдо платіжного балансу, валютно-курсова стабільність і т.д.

[page]

У свою чергу інша група експертів схильна вважати, що нинішня стабілізація має ситуативний характер і що вже восени нинішнього року Україну накриє друга хвиля кризи. Зокрема, як заявляє голова Федерації роботодавців України (ФРУ) Дмитро Олейник: "Вона накриє і бізнес, і бюджет. І вибиратися з цього становища буде значно складніше, ніж раніше". Так, пан Олейник упевнений, що протягом усього попереднього часу кризи підприємства виживали за рахунок власних оборотних коштів, а тепер цей ресурс уже вичерпано. Тому він прогнозує зупинку багатьох виробництв і, як наслідок, збільшення кількості безробітних.

Від порятунку потопаючих до порятунку рятувальників

Cпочатку відбувався порятунок потопаючих приватних компаній урядами, нині ж є проблема порятунку самих рятувальників, тобто – урядів

Хоч щоб там було, але експерти світового рівня погоджуються із думкою, що нинішній етап розвитку економіки - це аж ніяк не кінець, а навпаки - нова і ще більш небезпечна фаза кризи. Так професор економіки Нью-Йоркського університету Нуріель Рубіні наголошує, що всі кризи мають властивість зазнавати трансформації. Тобто на початковому етапі нинішня криза була спричинена надмірним боргом приватного сектора економіки, який переклали на плечі держави. На цьому етапі він проявляється у вигляді загрозливих або навіть таких, що не можливо перекрити, бюджетних дефіцитів, а також - зростаючих або непомірних державних боргів, які продовжують збільшуватися.

Іншими словами, стратегія позик, використана раніше приватним сектором, була просто відтворена на рівні державної політики, і тепер світова економіка підійшла до тієї межі, коли порочне коло може замкнутися. Так, констатує експерт, "спочатку відбувався порятунок потопаючих приватних компаній урядами, нині ж є проблема порятунку самих рятувальників, тобто - урядів". Виходить, що причиною хвороби у світовій економіці стали саме фінансові спекуляції, а це жодним чином не може бути використано як ліки, тим більше - для широкого вжитку. Оскільки "воно робить пацієнта ще слабшим, ще більш залежним від небезпечних коштів, які в решті-решт можуть виявитися просто фатальними".

Затягти паски або знайти стимули?

Зіскочити з фінансової голки" держави можна лише переживши період "боргової ломки

Як вважають багато експертів, єдиним можливим виходом із нинішньої ситуації є режим жорстокої економії. "Зіскочити з фінансової голки" держави можна лише переживши період "боргової ломки". Тобто вони нібито повинні відмовитися від позикової ейфорії, пройти фазу крайньої бідності й нарешті розпочати жити відповідно до статків.
Зокрема, експерти Банку міжнародних розрахунків упевнені, що у випадку, якщо керівництво провідних держав найближчим часом не займеться впритул урізанням бюджетних дефіцитів, а світові центробанки не почнуть підвищувати процентні ставки, світ знову впаде в рецесію. Більше того, цього разу за фазою падіння буде тривалий період депресії.

Тим не менш, деякі фахівці переконані, що це - не метод. Так, нобелівський лауреат Пол Кругман вважає, що саме подібна політика провідних країн світу, яка отримала схвалення на нещодавньому саміті G20, і стане тим фактором, який остаточно зіштовхне світову економіку в депресію.

Найбільш далекоглядні фахівці все-таки приходять до висновку, що золотою серединою може бути лише пошук нових економічних стимулів і вироблення більш справедливих стандартів

У цілому, аналітики вважають, що стратегія тотальної економії - це не більше за іншу крайність, яка передує надмірній закредитованості економік, що не лише спровокує соціальні потрясіння, але й перекриє всі можливі шляхи виходу з економічної безвиході. Як резюмує начальник аналітичного відділу казначейства Сбєрбанку Росії Микола Кащеєв, зараз "відбувається процес зміни глобальної економічної парадигми - від боргової до якоїсь іншої, ліс рубають - тріски летять". А тому найбільш далекоглядні фахівці все-таки приходять до висновку, що золотою серединою може бути лише пошук нових економічних стимулів і вироблення більш справедливих стандартів.

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!