Євро-2012 заплутався в українських бюджетах

Підготовка до Євро-2012 означає для України реалізацію масштабних інфраструктурних проектів, для чого необхідно залучити значні суми. Державна програма підготовки до Євро-2012 передбачає $38 млрд. видатків, причому тільки в 2010-2011 роках уряд планує витратити на підготовчі заходи майже $20 млрд.

Варто зауважити, що сума $38 млрд. майже дорівнює загальному обсягу іноземних інвестицій в Україну за всі роки незалежності ($40 млрд.).

Зазначена сума, як свідчить практика, коректуватиметься у бік збільшення із наближенням дати Чемпіонату. Так, 28 липня Кабмін ухвалив рішення збільшити кошторис будівництва Національного спорткомплексу "Олімпійський" у Києві на 42% - до 3,6 млрд. грн. з 2,1 млрд. грн. Це вже не перший перегляд кошторису. Сумарно вартість реконструкції стадіону вже збільшена вдвічі порівняно з початковою.
Для порівняння, будівництво стадіону "Донбас Арена" і упорядкування всіх прилеглих до нього територій коштувало 1,5 млрд. грн., А стадіон у Дніпропетровську взагалі "потягнув" всього на 800 млн.

При цьому віце-прем'єр Борис Колесніков, коментуючи дані про вартість реконструкції, заявив, що витрати на неї приблизно на 20% перевищать суму, яку можна було б витратити на будівництво "з нуля" стадіону класу "Олімпійського".

Усе разом це нагадує досвід, який нещодавно здобула Греція. Через відставання від графіка підготовки і у зв'язку з необхідністю завершити будівництво ударними темпами, підготовка до Олімпійських ігор 2004 року в цій країні коштувала вдвічі дорожче, ніж було заявлено в початковому кошторисі.

Особливості вітчизняних бюджетів

В Україні аргументами для збільшення кошторису будівництва є дані про зміну курсу гривні щодо основних світових валют. На момент складання початкового кошторису курс гривні до євро коливався на рівні 6,87 грн., а тепер він становить близько 10 грн.

Будівництво стадіону "Донбас Арена" і упорядкування всіх прилеглих до нього територій коштувало 1,5 млрд. грн., А стадіон у Дніпропетровську взагалі "потягнув" всього на 800 млн.

Зволікання з будівництвом стадіону в Києві безпосередньо залежить від системи погодження таких проектів в Україні. Чинний бюджетний кодекс ставить місцеву владу у безпосередню залежність від Мінфіну. До держбюджету надходять практично всі податки, зібрані на місцях, і в розпорядженні місцевої влади грошей практично не залишається.

У свою чергу держава виділять у місцеві бюджети спеціальні бюджетні платежі - субвенції, порядок використання яких затверджує Кабмін. Звична для України практика передбачає, що гроші перераховують на місця переважно в четвертому кварталі, а наприкінці року невитрачені кошти потрібно повернути до державної скарбниці.

За даними Рахункової палати, така схема фінансування стала причиною збільшення вартості окремих об'єктів до Євро-2012 у 2-7 разів порівняно з початковими заявленими сумами. "Гарантовані першочергові видатки держави на забезпечення функцій столиці, які мали бути віднесені до захищених статей держбюджету, були "поставлені в чергу" до їх джерела - Стабілізаційного фонду (держбюджету - ред.). Із передбачених у законі про держбюджет на 2009 рік 570 млн. грн. українська столиця отримала тільки 49%, що стало причиною невиконання запланованих обсягів робіт на 13 з 15 об'єктів... Безсистемність щодо ухвалення управлінських рішень з боку Кабміну, Мінфіну та КМДА, незадовільна організація і фінансування витрат зробили неможливим введення в експлуатацію "пускових" об'єктів столиці... затримали на невизначений термін введення "довгобудів", що стало причиною збільшення вартості будівництва в 2-7 разів. Це негативно вплинуло на виконання Державної програми з підготовки до Євро-2012", - ідеться у звіті Рахункової палати .

Кабмін усьому голова

Один із варіантів вирішення проблеми для міст - залучення коштів на розвиток без прямої участі Кабміну. Муніципалітети можуть брати зовнішні позики, але на практиці їх потрібно узгоджувати в Мінфіні. Навіть щоб витратити вже залучені гроші необхідна згода з Києва.

[page]

Бюджети місцевих рад можуть затверджуватися тільки після прийняття держбюджету України, а в Києві при розробці кошторису беруть до уваги всі кошти, які перебувають у розпорядженні місцевої влади, і цікавляться, на що вони будуть витрачені.

3 серпня, наприклад, стало відомо про те, що Міністерство фінансів відмовило Харківській міськради у випуску єврооблігацій на суму 500 млн. грн. Гроші передбачалося використати на ремонт доріг у місті до Євро-2012. Як пояснив в.о. мера Геннадій Кернес, Мінфін керувався побажаннями МВФ про те, щоб не допускати збільшення публічного боргу в Україні.

За такої системи бюджетних відносин знайти гроші на будівництво об'єктів для Євро-2012 здатна лише держава. А це означає, що фінансування основних проектів для Євро-2012 залежить тільки від стану держказни. От і виявилося, що 2009 року роботи з підготовки до Євро-2012 у більшості міст, які прийматимуть Чемпіонат, - Києві, Львові, Донецьку - дуже сильно відставали від графіка - казна була порожня.

За даними Рахункової палати, така схема фінансування стала причиною збільшення вартості окремих об'єктів до Євро-2012 у 2-7 разів порівняно з початковими заявленими сумами

Повернутися до графіка будівництва, за словами офіційних осіб, відповідальних за підготовку, "практично вдалося" тільки до початку серпня. Надходження до держбюджету-2010 збільшилися порівняно з попереднім роком, та й обіцянки МВФ надати кредит Україні спростили Кабміну видачу грошей на будівництво.

У результаті, як заявив днями Президент Віктор Янукович. "Ми сьогодні вже практично увійшли в графік підготовки до цієї знаменної події світового рівня".

Йому вторять керівники регіонального рівня. За словами першого заступника голови Донецької облдержадміністрації Сергія Дергунова, будівництво в Донецьку відбувається за графіком вже з кінця липня. Як зазначив заступник голови обладміністрації, це стало можливим завдяки відновленню фінансування будівництва.

За словами директора Місцевого оргкомітету Євро-2012 Маркіяна Лубківського, відставання у будівництві стадіону у Львові теж "значно скорочено", і є підстави сподіватися, що об'єкт введуть в експлуатацію в середині літа наступного року.

Надія ще жевріє

Хочеться сподіватися, що ліквідація відставання в графіку обійдеться без значних жертв. Адже в Києві, який прийматиме фінальний матч Євро-2012, реконструкція стадіону вже коштувала життя двом будівельникам. Останній смертельний випадок трапився 1 серпня - 47-річний будівельник із Дніпропетровська впав з п'ятиметрової висоти, виконуючи монтажні роботи на стадіоні. У квітні на стадіоні теж падали будівельники - один із летальним результатом.

Повернутися до графіка будівництва, за словами офіційних осіб, відповідальних за підготовку, "практично вдалося" тільки до початку серпня

На тлі України досвід польських партнерів по Євро-2012 має особливо виграшний вигляд. У Польщі бюджетна автономія місцевої влади гарантується законом "Про публічні фінанси". Місцева влада приймає рішення про бюджет без узгодження з держбюджетом. Фінанси місцевих громад обслуговують комерційні банки, а держбанки обслуговують тільки рахунки центральних органів влади і бюджетних організацій.

Крім того, на відміну від України, власниками більшої частини землі у Польщі є місцеві громади - гміни. Маючи можливість розпоряджатися майном, а також маючи у своєму розпорядженні великі суми зібраних податків, гмінам значно легше, ніж громадам в Україні, брати кредити.

Зараз український уряд заявляє про наміри розширити фінансову автономію місцевих громад. Новий бюджетний кодекс, зокрема, передбачає, що в розпорядження місцевих властей передадуть 25% зібраних на місцях податків на прибуток. Таку поправку до кодексу Кабмін вніс на пропозицію Асоціації міст, яка вже не перший рік бореться за збільшення ресурсів місцевого самоврядування. "На засіданні уряду розглянуто і прийнято Бюджетний кодекс... Передбачається, що значна частина доходів, а саме 8 державних податків і зборів залишатимуться у місцевих бюджетах... За місцевими бюджетами планується залишити 25% від зібраного податку на прибуток", - пообіцяв прем'єр Микола Азаров. Раніше ж прем'єр неодноразово висловлювався на підтримку того, щоб місцеві ради подавали до Мінфіну бюджетні плани терміном на три роки. 

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!