Суднобудування на двох

Минулого тижня представники російської "Об'єднаної суднобудівної корпорації" (ОСК) запропонували розширити перелік підприємств, які можуть увійти до складу СП. Крім названих раніше державних заводів "Зоря-Машпроект" та "Феодосійська компанія "Море", а також приватного "Чорноморського суднобудівного заводу"(ЧСЗ), росіяни зацікавилися ще чотирма компаніями. Зокрема, ОСК придивляється до двох держпідприємств - заводу "Палада" і "Суднобудівного заводу ім. 61 комунара", а також до приватного ВАТ "Херсонський суднобудівний завод" (ХСЗ) і заводу "Екватор".

Заява російської сторони пролунала після червневого візиту делегації ОСК, члени якої ознайомилися з ситуацією в українській суднобудівній галузі.

Сценарій та ролі

Уперше ідею створення російсько-українського суднобудівного СП висловив президент ОСК Роман Троценко. На початку травня він заявив, посилаючись на світову практику, що "просто займатися суднобудуванням, як фінальним збиранням, безперспективно". За словами Троценка, запорука успіху галузі - організація всього виробничого ланцюжка.

Цікаво, що створена в червні 2007 року держкомпанія ОСК, що об'єднує три регіональних дочірніх холдинги, спеціалізується саме на проектуванні, збирання, обслуговуванні та утилізації суден. Відповідно, обладнання та комплектуючі компанія ввозить, в основному, з-за кордону. Найбільшими зарубіжними виробниками є саме українські підприємства, що постачають на підприємства ОСК близько 6 тис. найменувань, серед яких є й унікальні.

Зважаючи на це, керівництво ОСК вирішило об'єднати, так би мовити, під своїм прапором ті українські компанії-виробники, які постачають продукцію, а також інші "потенційно цікаві" підприємства. У результаті російська сторона стане співвласником не лише виробничих потужностей, але й науково-технічних розробок у тій галузі, без якої фінальне збирання суден просто неможливе.

Уже в середині червня президент ОСК заявив, що компанія має намір реалізувати плани зі створення СП до кінця року. При цьому керівник прес-служби ОСК Ігор Рябов уточнив, що "українська сторона має внести до статутного фонду майбутнього СП акції низки суднобудівних підприємств, а російська - грошові кошти, необхідні для їх модернізації".

Поки що плани зі створення СП передбачають лише включення значущого сегмента української економіки в орбіту російського суднобудівного гіганта

Рябов зазначив, що список українських активів, які планується включити до складу СП, ще повністю не визначений, а питання розподілу часток у статутному капіталі майбутньої компанії відкрите. За його словами, остаточно схема створення СП буде розроблена до осені, коли очікується її затвердження на міжурядовому рівні.

[page]

Якщо дотримуватися логіки, до складу СП повинні увійти як акції українських підприємств-виробників комплектуючих, так і акції російських компаній, які займаються фінальним збиранням. Тоді сторони стали б співвласниками і кінцевого продукту, що забезпечило б справедливий баланс інтересів партнерів. Однак поки що плани зі створення СП передбачають лише включення значущого сегмента української економіки в орбіту російського суднобудівного гіганта, який і стане єдиним власником майбутніх кораблів.

Частки і активи

Відомий у світі НВКГ "Зоря-Машпроект", який спеціалізується на розробці й виробництві газотурбінного обладнання, - монополіст на ринку СНД в галузі розробки й виробництва газових турбін для кораблів військового флоту. Майже вся продукція підприємства постачається на експорт. При цьому її найбільші споживачі, крім підприємств РФ, - компанії В'єтнаму, Ірану, Індії, КНР та інших країн. Як наголошує аналітик Центру АСТ Костянтин Макієнко, "у Росії жодне підприємство не випускає те, що виробляє "Зоря".

У свою чергу ФСК "Море" - завод зі світовим ім'ям, який виробляє швидкісні судна з легких сплавів із динамічними принципами підтримки (включаючи військові, на підводних крилах, на повітряній подушці тощо).

Завод "Палада" будує плавучі доки, а "Суднобудівний завод імені 61 комунара" виробляє бойові кораблі й судна з вагою корпуса до 28 тис. тонн.

Сьогодні жодне з чотирьох підприємств, незважаючи на відмінності в ступені їх значимості для економіки і благополуччя фінансової діяльності, не має проблем із замовленнями.

Що ж стосується ЧСЗ - це найбільше суднобудівне підприємство України, яке належало за часів СРСР до найбільш технологічно обладнаних. Воно спеціалізується на будові катерів-авіаносців. Слід врахувати, що поки цей завод, поряд із ХСЗ, який також будує цивільні судна і бойові кораблі, входить до складу групи "Смарт-холдинг", а судові тяжби з питання його реприватизації перебувають у розпалі. Тому говорити про можливості включення акцій ЧСЗ у СП без згоди власників і до вирішення питання навряд чи коректно. Так само як і про включення до СП акцій підприємства "Екватор" - виробника обладнання в основному для російських суден.

У Росії жодне підприємство не випускає те, що виробляє "Зоря"

Господарська діяльність названих приватних компаній дещо менш успішна, ніж державних, головних об'єктів бажання ОСК. Не кажучи вже про результати роботи безпосередньо ОСК. Так, компанія лише 2009 року розпочала працювати з прибутком, який склав 92 млн. рублів, але враховувати треба також 9 млрд. рублів збитків у 2008 році. Потенційні дочірні компанії з переліку прибуткових українських підприємств, безсумнівно, підвищать капіталізацію ОСК, не кажучи вже про решту.

Реалії та перспективи

Варто зауважити, що перший коментар української сторони щодо грандіозних планів росіян пролунав лише минулого тижня. Так, прес-секретар Мінпромполітики України Сергій Гончаров повідомив, що керівництво ОСК тільки "веде мляве листування з урядом України на тему об'єднання суднобудівних активів, тому говорити що-небудь про придбання ОСК українських підприємств або про будь-які інші форми інтеграції поки що складно". Він наголосив, що "предметних переговорів із цього приводу ніхто не веде".

Ця заява навряд чи "претендує" на висловлення офіційної позиції, до того ж зовсім не йдеться про неї безпосередньо. Тож ставлення української влади до планів Росії досі незрозуміле.

Що ж до експертів й аналітиків, то їхня думка однозначна. Так, експерт Національного інституту стратегічних досліджень Дмитро Покришка вважає, що реалізація російських планів зі створення СП у таких галузях історично сформованої кооперації, як суднобудування, авіабудування та ВПК, неминуче призведе до "монополізації низки українських ринків російськими компаніями, а також до встановлення контролю з боку російських інвесторів над низкою стратегічних галузей вітчизняної економіки".

У свою чергу голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко впевнений, що створення російсько-українського суднобудівного СП "є продовженням спроб російської влади встановити контроль над цілою низкою українських галузей", до переліку яких також входить металургійна та газова.

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!