Парадокси меморандуму
Минулої середи заступник міністра промполітики Сергій Біленький офіційно заявив, що Кабмін не продовжив на третій квартал дію постанови про підтримку підприємств гірничо-металургійного комплексу (ГМК) і хімічної промисловості. Нагадаємо, що цей документ узаконив положення меморандуму між урядом і представниками цих галузей, укладеного в листопаді 2008 року. Його завдання полягало у зниженні собівартості продукції металургів і хіміків за рахунок преференцій в оплаті продукції та послуг держмонополій. Меморандум мав сприяти встановленню балансу у всіх сегментах вітчизняного ГМК, починаючи від цін на сировину та закінчуючи цінами на металопродукцію на внутрішньому ринку.
Зокрема, постанова передбачала заборону на підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення та на електроенергію, а також на підвищення цін на коксівне вугілля. Також скасовувалася цільова надбавка на вартість газу. Крім цього передбачалося повернення ПДВ протягом трьох днів із моменту пред'явлення документів.
Водночас документ зобов'язував металургів реалізовувати продукцію на внутрішньому ринку за цінами, що не перевищують експортні, викуповувати все коксівне вугілля, що видобувається на вітчизняних шахтах тощо.
Спершу постанову прийняли на період до 1 січня 2009 року, а потім, із незначними корективами, її дію продовжували кожен квартал аж до 1 липня поточного року.
Норма про повернення ПДВ не лише не виконувалася, а й навіть, навпаки, сума заборгованості держави перед підприємствами ГМК досягла 8 млрд. грн.
Згідно з оцінками аналітиків інвесткомпаній, передбачені тарифні преференції давали можливість металургам знизити собівартість продукції приблизно на 10-15%, що забезпечило загальну економію 1,9 млрд. грн. у галузі за весь термін дії документа.
Водночас норма про повернення ПДВ не лише не виконувалася, а й навіть, навпаки, сума заборгованості держави перед підприємствами ГМК досягла 8 млрд. грн. Із чого бачимо, що кінцевий економічний ефект цього документа, м'яко кажучи, залишається під сумнівом.
Ефекти меморандуму
Протягом майже всього часу дії меморандуму найактивнішим його супротивником була «Укрзалізниця», яка не лише є основним перевізником металургійної сировини й металу, а й одним із споживачів продукції ГМК. Так, у другому кварталі цього року її керівництво вкотре заявило, що металурги реалізують продукцію на внутрішньому ринку за завищеними цінами, порушуючи умови документа. За словами заступника гендиректора «Укрзалізниці» Віктора Чорного, це давало підстави компанії скасувати пільгові тарифи на перевезення продукції підприємств ГМК. У результаті з 1 квітня «Укрзалізниця» припинила виконання умов постанови.
[page]
Тим часом, як відзначив заступник міністра промполітики Сергій Біленький, випадки зростання цін на металопродукцію для внутрішніх українських споживачів залишалися одиничними, а саме підвищення її вартості - незначним.
Експерти ж констатували, що переважна більшість метпідприємств реалізує продукцію через посередників, які самі встановлюють надбавки, а тому кінцеві ціни в будь-якому разі будуть вищими, ніж ціни виробників. Експерти також нагадували, що сама «Укрзалізниця» у період кризи майже не замовляла металопродукцію вітчизняним метпідприємствам.
Наприкінці першого півріччя 2010 року сумніви у доцільності продовження меморандуму почали висловлювати і представники Кабміну, і експерти. Так, прем'єр Микола Азаров, а слідом за ним - міністр промполітики Дмитро Колесников заявили про те, що «ситуація в ГМК стабілізувалася», а тому немає необхідності зберігати преференції металургам і хімікам.
У свою чергу експерти констатували, що ефективність запропонованих урядом заходів невисока внаслідок їх поверхневого характеру, а дієвість документа суттєво знизилася ще в другому півріччі 2009 року.
Водночас, як нагадав керівник департаменту з питань металургійного комплексу «Держзовнішінформу» Володимир Піковський, значна частка активів ГМК, що раніше належала вітчизняним бізнесменам, перейшла в руки іноземних компаній (докладніше читайте в інтерв'ю пана Піковського на finance.tochka.net). Це, за його словами, стало ще одним аргументом на користь скасування меморандуму.
Альтернатива меморандуму
Зараз представники Кабміну та Мінпромполітики запевняють метвиробників, що у разі погіршення ситуації в галузі дію постанови може бути відновлено, принаймні для деяких компаній. Водночас експерти вкотре наголосили, що як металургійна, так і хімічна промисловість потребують значно радикальніших і ефективніших заходів, ніж передбачено у меморандумі.
Нова ініціатива передбачає надання хімікам і металургам державних гарантій за кредитами на модернізацію виробництва, а також – низки інших пільг при його переоснащенні
Про можливу зміну пріоритетів у політиці державного протекціонізму в області свідчить зареєстрований у Верховній Раді законопроект «Про підвищення конкурентоспроможності підприємств гірничо-металургійного та хімічного комплексів». Нова ініціатива передбачає надання хімікам і металургам державних гарантій за кредитами на модернізацію виробництва, а також - низки інших пільг при його переоснащенні.
За підрахунками авторів законопроекту, у разі його прийняття на першому етапі податкові відрахування в бюджет, зокрема підприємств хімічної промисловості, скоротяться на 0,5 млрд. грн., однак разом із цим у модернізацію діючих виробництв буде інвестовано понад $350 млн. У результаті після реалізації інвестпроектів у цій галузі, щорічні надходження до бюджету, навпаки, збільшаться приблизно на 300 млн. грн.
Як констатував п. Піковський, економічний ефект подібних заходів справді важко переоцінити і, якби їх прийняли вчасно, ні український ГМК, ні хімпром не стали б такими уразливими для чинників кризи. При цьому він нагадав, що ідея їх прийняття циркулює в урядових і парламентських колах уже багато років. Більше того, її поділяє більшість політиків, незалежно від партійної приналежності. При цьому експерт завагався з відповіддю на запитання, чому ідея досі не реалізована.
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі