Ядерний ренесанс

Стратегічний атом

Енергетична стратегія на період до 2030 року передбачає зростання виробництва електроенергії в Україні майже в два з половиною рази порівняно з 2005 роком, коли розроблявся документ. Тоді загальне виробництво енергії становило 185,2 млрд. кВт/год. на рік, а збільшитися воно має до 420 млрд. кВт/год.

При цьому частка атомної електроенергії в загальному балансі має залишатися незмінною - приблизно 50%. Разом виробництво атомної електроенергії має збільшитися з 88,8 млрд. кВт/год. у 2005 до 219 млрд. кВт/год. у 2030 році.

Поки плани енергетиків розходяться з реальністю. 2009 року «Енергоатом», який об'єднує всі українські атомні станції, виробив 83 млрд. кВт/год. електроенергії. А згідно з планом, зафіксованим в Енергетичній стратегії, передбачається, що вже 2010 року виробництво становитиме 101,2 млрд.

Тим не менш, у «Енергоатомі» сповнені оптимізму після приходу нового уряду і готуються модернізувати й будувати ядерну інфраструктуру, і нарощувати виробництво електроенергії.

Невичерпний ресурс

Нині українські АЕС експлуатують 15 енергоблоків, 8 з яких вичерпають ресурс до 2030 року. Проте «Енергоатом», за згодою Кабміну, планує модернізувати енергоблоки і продовжити термін їх роботи. На це «Енергоатом» планує витратити €1,450 млрд., з яких €1,05 млрд. - залучити на зовнішніх ринках.

Ентузіазм серед українських атомників росте через успіхи росіян, які продовжили ліцензії на експлуатацію кількох своїх енергоблоків на 15 років.

«У другій половині 2011 року ми плануємо залучити кредити. Усе до цього йде. Зараз уже розроблений спільно з Мінпаливенерго перелік необхідних документів, як українських, так і міжнародних для залучення кредитів», - заявив виконавчий директор із виробництва «Енергоатому» Валерій Кравець.

Виробництво атомної електроенергії має збільшитися з 88,8 млрд. кВт/год. у 2005 до 219 млрд. кВт/год. у 2030 році

Збільшити виробничі потужності планується також за рахунок будівництва нових енергоблоків - до п'яти. Два з них уже готуються будувати разом із росіянами на Хмельницькій АЕС з тим, щоб ввести в експлуатацію до 2018 року.

Фінансувати будівництво будуть, в основному, за рахунок кредитів російських банків. Передбачається, що Україна отримає на це $4 млрд., а натомість російські компанії одержать можливість працювати над проектом і взяти участь у будівництві.

Паливна залежність

Необхідні роботи з розвитку інфраструктури будівництвом енергоблоків не обмежуються.

[page]

«Проблеми української ядерної енергетики полягають у тому, що сьогодні наша галузь відчуває певні дефіцити, які не дозволяють забезпечити автономну роботу. Щодо пального, то ми маємо тільки власний видобуток сировини, але не виробництво палива. Україна не має власної інфраструктури для зберігання відпрацьованого ядерного палива. Крім того, в країні немає єдиної системи проектної та науково-технічної підтримки. Однак ми вважаємо, що країна повинна зробити відповідні інвестиції та забезпечити самостійний розвиток ядерної енергетики.

Українські АЕС експлуатують 15 енергоблоків, 8 з яких вичерпають ресурс до 2030 року

Що ж до капітальних інвестицій, то не спостерігається різниці в залежності від того, чи ми замовлятимемо будівництво під ключ, чи будуватимемо власними силами. Немає жодної підстави сподіватися, що нашим ученим, і нашим будівельникам, і нашим промисловим підприємствам можна буде платити менше, ніж східним або західним. Ідеться тільки про те, що ми можемо вкласти значні кошти в розвиток власної економіки або інвестувати за межами країни», - зазначає директор Державного науково-інженерного центру систем контролю та аварійного реагування при Міністерстві палива та енергетики України Людвіг Литвинський.

Ядерні відходи

Про необхідність будівництва в Україні сховища відпрацьованого ядерного палива говорять уже понад 10 років. Контракт на будівництво СВЯП-2 на території Чорнобильської АЕС вартістю €200 млн. був підписаний між ЧАЕС та компанією Holteс International у вересні 2007 року. Проте з того часу будівництво не починалося.

Тим не менш, у «Енергоатомі» знову сподіваються. «Ми пройшли всі узгодження у Верховній Раді. Кабмін теж погодився виділити кошти на будівництво, тому ми сподіваємося, що сховище буде побудовано до 2012 року», - зауважує віце-президент «Енергоатому» Володимир Бронніков.

Збільшити виробничі потужності планується також за рахунок будівництва нових енергоблоків – до п'яти

При цьому в «Енергоатомі» нарікають на політизацію питання про зберігання відходів в Україні, що не дозволяє обговорювати реальні проблеми.

«Сучасні тенденції в атомній енергетиці припускають перехід до замкнутого ядерного циклу. Планується, що відпрацьоване ядерне паливо з часом можна буде використовувати на нових реакторах. Тому його зберігання буде тимчасовим. Щодо безпеки ядерних об'єктів в Україні, то хотілося б наголосити, що Україна зараз є членом міжнародного співтовариства, і перебуває, у тому числі, під його контролем», - каже Володимир Бронніков.

Без'ядерні тарифи

Окремої уваги заслуговують питання фінансів «Енергоатому». Сьогодні тариф на електроенергію для атомників становить 15,83 коп. за 1 кВт/год. Для порівняння, так звані зелені тарифи в Україні майже вдесятеро більші.

Наприклад, тариф на електроенергію, вироблену із біомаси, складає 134,46 коп./кВт/год., на енергію, вироблену малими ГЕС, - 84,18 коп./кВт/год., електроенергію, вироблену з використанням вітру, - 122,77 коп./кВт/год.

Україна не має власної інфраструктури для зберігання відпрацьованого ядерного палива

Враховуючи, що витрати на експлуатацію АЕС не можна навіть порівнювати з іншими генеруючими потужностями, «Енергоатом» багато років поспіль працює на межі рентабельності й активно економить.

«Світові норми витрат на експлуатацію АЕС припускають, що експлуатація одного енергоблоку коштує приблизно $1 млн. на добу. Ми в Україні вкладаємося в суму в 2-3 рази меншу - за рахунок менших витрат на матеріали і обслуговування», - каже Володимир Бронніков.

Спільний атом

Ще один аспект роботи атомної галузі - співробітництво українських та російських ядерників. Крім будівництва двох енергоблоків на Хмельницькій АЕС, імовірним є також спільне будівництво заводу з виробництва ядерного палива в Україні та участь українських компаній у будівництві аналогічного заводу в Росії.

Україна зараз є членом міжнародного співтовариства, і перебуває, у тому числі, під його контролем

Проте плани росіян, як завжди, більш масштабні.

«Росатом» виступає з ініціативою створення спільного підприємства на базі Харківського фізико-технічного інституту. Це підприємство могло б стати конкурентоспроможним гравцем на глобальному ринку, розробивши спільними зусиллями російської і української сторін новий проект ядерного енергоблоку», - зазначає директор ВАТ «Нижегородська інжинірингова компанія» Валерій Лимаренко.

[page]

Сьогодні росіяни зацікавлені в українських підприємствах, які працюють на атомну енергетику. У РФ планують збільшити кількість енергоблоків із нинішніх 25 до 60, а значна частина обладнання закуповується в Україні.

«Ми купуємо сумські насоси, харківські турбіни, київську арматуру», - пояснює Валерій Лимаренко.

Надлишок енергії

Наостанок варто зауважити, що плани з нарощування виробництва електроенергії варто співвідносити з реальністю. Споживання електроенергії в Україні в 2009 році знизилося порівняно з 2008 на 8,7% - до 169 млрд. кВт/год., а обсяг виробництва зменшився на 9,8% - до 172 млрд. 907,4 млн. кВт/год.

Світові норми витрат на експлуатацію АЕС припускають, що експлуатація одного енергоблоку коштує приблизно $1 млн. на добу. Ми в Україні вкладаємося в суму в 2-3 рази меншу

Варто зазначити, що плани енергетиків дещо відкоригувала економічна криза, і вже 2010 року прогнозується зростання споживання на 6%. Однак навіть із таким ростом усі 210,2 млрд. кВт/год., які, за задумом Мінпаливенерго, має виробити українська енергетика цього року, не можуть бути затребувані.

Поглинути надлишки міг би експорт, однак на цьому напрямку теж не все гаразд. У 2009 р. експорт української електроенергії до Угорщини скоротився на 45,6% - до 1,171 млрд. кВт/год., до Словаччини на 25,3% - до 1,373 млн. кВт/год., до Румунії на 51,6% - до 34,1 млн. кВт/год.

Експорт електроенергії до Польщі здійснювався з великими перервами, скоротився на 74,1% - до 201,5 млн. кВт/год. Після відновлення експорту до Білорусі в червні 2009 р. Україна експортувала в цьому напрямку 1,213 млрд. кВт/год. електроенергії.

Росіяни зацікавлені в українських підприємствах, які працюють на атомну енергетику

У доларовому еквіваленті обсяги експорту української електроенергії 2009 року зменшилися на 56,7% - до $208 млн. За прогнозами аналітиків компанії Astrum Investment Management, експорт електроенергії в 2010 році збільшиться на 29-40% і не досягне рівня докризового 2008 року.

Таким чином, плани з будівництва було б непогано доповнити планами зі збуту електроенергії та відшкодування витрачених коштів.

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!