Закупорений газ

Згідно з чинною Енергетичною стратегією України, видобуток газу в країні має зрости до 28,5 млрд. кубометрів до 2030 року. Документ прийнятий 2005 року, у ньому передбачалося плавне зростання обсягів видобутку газу з 2006-го. Проте з того часу обсяг видобутку газу в Україні лише коливався довкола стабільного показника 20 млрд. кубометрів.

Про необхідність підвищувати видобуток газу активно заговорили керівники нинішнього Кабміну. Так, 22 червня перший віце-прем'єр Андрій Клюєв заявив, що Україна має намір протягом найближчих 10 років збільшити видобуток газу до 30-32 млрд. куб. м. Варто зауважити, що всього два тижні тому той же Клюєв узагалі назвав мету в 40 млрд. кубометрів до 2021 року.

Імовірно, апетит уряду зменшив той факт, що заяви необхідно підкріпити величезними коштами на розробку родовищ. Адже основні надії з нарощування видобутку газу Кабмін покладає на родовища на Чорноморському шельфі. За оцінками президента компанії Vanco Prуckerchenska Джима Бауна, така свердловина може коштувати $70 млн., а в компанії «Укргазвидобування» оцінили вартість свердловини на шельфі у $80-100 млн.

Крім того, що знайти грошові засоби, необхідно вирішити проблему з обладнанням. Приватні компанії в Україні зазвичай беруть бурильні установки в оренду за кордоном. Але при різкому збільшенні видобутку зацікавлені сторони можуть зіткнутися з дефіцитом обладнання.

Україна має намір протягом найближчих 10 років збільшити видобуток газу до 30–32 млрд. куб. м.

На додачу влада має подбати про забезпечення безболісного проходження безлічі погоджувальних процедур. Адже досвід тієї ж Vanco Prуckerchenska показує, наскільки газовий бізнес в Україні залежить від примх виконавчої влади.

На сьогодні газівники сумніваються в можливості швидко наростити видобуток газу, пояснюючи це сильною інерційністю бізнесу. У компанії «Укргазвидобування», яка має більше за інших працюючих свердловин в Україні, пояснюють скептицизм особливостями українського регуляторного поля.

«Крім безпосередньої розробки родовищ і підготовчих технічних робіт, величезна кількість часу і грошей іде на узгодження з місцевою владою. Для проведення розвідки газу необхідно отримати права на землекористування, і на цьому етапі буксують багато проектів», - каже співробітник «Укргазвидобування».

Стабільному видобутку газу держкомпаніями заважає політика влади, яка часто сприймає такі компанії як грошову «заначку» на чорний день. І, у випадку гострого дефіциту в бюджеті, викачує з держпідприємств доступну готівку. Так траплялося багато разів із «Укртелекомом», «Нафтогазом» та його дочірніми компаніями. Необхідність безперебійного фінансування соцвитрат бюджету в 2009 році призвела до зменшення обсягів видобутку газу наприкінці 2009-го - на початку 2010 років.

Досвід тієї ж Vanco Prуckerchenska показує, наскільки газовий бізнес в Україні залежить від примх виконавчої влади

Компанія «Укргазвидобування» має витрачати щороку майже 3 млрд. грн. на підтримку 130 робочих свердловин, але минулого року, за свідченнями співробітників компанії, їй таких грошей не залишили. У результаті компанія змогла досягти торішніх обсягів видобутку газу тільки в травні цього року. Як повідомила прес-служба компанії, за підсумками травня, видобуток газу підприємствами «Укргазвидобування» досяг 1 252,4 млн. куб. м, що відповідає показникам за аналогічний період 2009 року і перевищує плани на 1,2%.

[page]

За словами директора «Укргазвидобування» Юрія Борисова, впоратися з негативною тенденцією падіння видобутку газу вдалося завдяки ефективним заходам, у першу чергу, введенню в експлуатацію нових свердловин. З початку року компанія підключила 26 нових свердловин, ще на 87 проведено капремонт. Неофіційно в компанії додають, що 2010 року змогли отримати гроші на ці заходи.

Приватні компанії не можуть виступати стабілізуючим чинником для збереження обсягів видобутку газу в країні. Їхня частка в загальному обсязі видобутку незначна - близько 5%, хоча й зростає поступово.

Компанія «Укргазвидобування» має витрачати щороку майже 3 млрд. грн. на підтримку 130 робочих свердловин, але минулого року, за свідченнями співробітників компанії, їй таких грошей не залишили

Крім проблем із періодичним «видавлюванням» готівки з державних газовидобувних компаній, значною перешкодою для зростання видобутку газу є цінова політика влади. Відповідно до законодавства, увесь газ, видобутий державними компаніями в Україні, має використовуватися на забезпечення потреб населення. На практиці ця норма виконується таким чином, що держпідприємства передають газ «Нафтогазу», за що отримують оплату згідно зі встановленими єдиними ставками. «Нафтогаз» же передає газ енергогенеруючим компаніям. Ціну на газ для держкомпаній встановлює Національна комісія регулювання електроенергетики. Офіційна ціна на сьогодні становить близько 200 грн. за тисячу кубометрів. Зважаючи на газову ціну в кілька сотень доларів за тисячу кубометрів на внутрішньому ринку, такий стан речей жодним чином не стимулює держкомпанії докладати особливі зусилля з нарощування видобутку. Крім того, деякі держкомпанії заявляють, що офіційні ціни на газ не покривають витрати на його видобуток.

У багаторічній суперечці з НКРЕ перебуває компанія «Укрнафта». З 6 травня НКРЕ встановила ціну на газ для «Укрнафти» у розмірі 210 грн. за тисячу кубометрів. За розрахунками НКРЕ, у ціні продажу газу «Укрнафти» передбачена рентабельність на рівні 5% із розрахованим прибутком 10,81 грн. за тис. куб. м. Перегляду ціни на газ компанія домагалася в суді. 5 травня НКРЕ, на виконання рішення суду, визнала постанову від 28 лютого 2008 року, згідно з якою «Укрнафті» встановлювалася ціна продажу газу на рівні 199,2 грн. за тис. куб. м (без ПДВ), такою, що втратила чинність.
Невідомо, чи довго «Укрнафту» влаштовуватиме нова ціна на газ, але, у будь-якому випадку, на неї чекає ще боротьба за відшкодування витрат на вже видобутий газ. Річ у тому, що поки розвивався конфлікт за перегляд цін, компанія офіційно відмовлялася продавати газ власного видобутку «Нафтогазу». Видобутий газ закачувався у сховища і використовувався без здійснення офіційної купівлі-продажу. За різними оцінками, за кілька років конфліктного газу могло накопичитися до 8 млрд. кубометрів.

На тлі конфліктів із сухопутними газодобувачами, Кабмін має вирішити завдання залучення капіталу для видобутку на Чорноморському шельфі

На тлі конфліктів із сухопутними газодобувачами, Кабмін має вирішити завдання залучення капіталу для видобутку на Чорноморському шельфі. Масштаб завдання нещодавно озвучив міністр палива та енергетики Юрій Бойко. «Вартість платформи, яка там буритиме, становить $4,5 млрд. Від $1 млн. до $3 мільйонів доларів на добу коштує її оренда... Так от, імовірність при всьому цьому знайти родовище становить 50%. Жодна країна або компанія самостійно не зважуються на такий ризикований масштабний проект», - зазначив він.

Вирішувати завдання міністр має намір за допомогою залучення іноземних компаній, які мають досвід роботи на шельфі. Після того, як Кабмін оголосив про намір мирно врегулювати конфлікт з компанією «Vanco Прикерченська», імовірність приходу нових концесіонерів на шельф зросла. Однак для успішної роботи з видобутку газу Україні варто було б визначитися з пріоритетними інвесторами і прибрати політичний чинник. Працювати на Чорноморському шельфі разом з Україною хоче і «Газпром», який оголосив українському керівництву про бажання злитися з «Нафтогазом». Політики в діях цієї компанії - понад міру.

У перспективі Україна може розвивати видобуток сланцевого газу, але ця технологія поки що надто дорога для нашої країни і до того ж пов'язана із занадто великими екологічними ризиками. За оцінками польських газових фахівців (Польща з Україною ділять спільне родовище сланцевого газу), говорити про промисловий його видобутку в Європі можна буде приблизно за 20 років.

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!