«Нас цікавить банк із першої десятки з досить представницькою мережею», - повідомив минулого тижня директор управління стратегії Сбербанку Росії Дмитро Тарасов. За його словами, ідеться виключно про покупку контрольного пакету банку, який працює в Україні, пише "Інвестгазета". Нинішнє 20-е місце не влаштовує найбільшу фінустанову Центральної та Східної Європи, а завданням на найближчі 3-5 років для дочірніх банків у країнах СНД є входження до п'ятірки найбільших. Зміна політичної орієнтації стала головним чинником, що посилив бажання російських банків більш активно розвиватися в Україні. До того ж, зважаючи на тимчасові обмеження нового Президента (мінімум п'ять, максимум десять років) і відносно низьку вартість фінансових установ, сьогодні нарощування частки в Україні через операцію злиття й поглинання має вигляд досить логічного кроку російського банку. Дмитро Тарасов також повідомив, що активізація діяльності Сбербанку Росії зачепить також білоруський та казахстанський ринки.
У прес-службі українського дочірнього банку Сбербанку Росії офіційною позицією виявилися зовсім не слова стратега материнської структури, а прес-реліз з інформацією про відкриття трьох відділень банку в Севастополі, Краматорську та Євпаторії, а також про продовження «активного розгортання своєї регіональної мережі». Побудова широкої та ефективної мережі відділень у найбільших містах і населених пунктах України має сприяти входженню банку до десятки провідних банківських установ України. До кінця 2010 року планується зростання регіональної мережі до 80 відділень, поки ж фінустанова має лише 46 відділень. Для порівняння: мережа філій ПриватБанку становить понад 3 тисяч філій і офісів, Ощадбанку - понад 6 тисяч, а Райффайзен Банку Аваль сягає майже 1 тисячі. Складно уявити, як із такими планами Сбербанку Росії вдасться наздогнати першу десятку банків без нової купівлі. Тому, ґрунтуючись на заявленому інтересі Дмитра Тарасова до першої десятки українських банків, «Інвестгазета» проаналізувала ці фінустанови з точки зору їхнього потенційного придбання російським банком (ренкінг за обсягом активів на 01.04.2010 р.).
1. ПриватБанк:
91,98 млрд. грн. активів, або десята частина всіх банківських активів України - ласий шматок для будь-якого великого інвестора. Розміри, помножені на імперські наміри безпосередньо групи «Сбербанк Росії», припускали б придбання саме цієї фінустанови. А разом із нею і лідерство практично за всіма напрямками банківської діяльності. Якби не одне але: власників цього банку Ігоря Коломойського (49,15%) і Геннадія Боголюбова (48,99%) ще нікому не вдалося умовити продати своє фінансове дітище. Спалахи чуток про продаж лише підігрівають інтерес до цієї установи, однак і пан Коломойський, і пан Боголюбов, а також голова правління Олександр Дубілет заперечують це, аргументуючи великими і ще невичерпаними можливостями українського ринку. 2008 року Геннадій Боголюбов оцінював фінустанову у 6-7 капіталів плюс премія за перше місце. Починаючи з осені 2008 року, ПриватБанк жодного разу не показав негативний фінансовий результат.
2. Укрексімбанк:
62,65 млрд. грн. активів, або дещо більше 7% ринку за обсягом активів. Власником банку є держава. Кілька років тому ходили чутки про можливу приватизацію держбанків, але вони так і не стали реальністю. Враховуючи стратегічну спрямованість цього банку як корпоративної державної фінустанови, його продаж здається сьогодні малоймовірним. До того ж Укрексімбанк уже співробітничає з іншим державним банком Росії - Внєшторгбанком. 17 травня цього року між ними була підписана угода про міжбанківське співробітництво, яка має на меті зміцнення партнерських зв'язків. Домовленість передбачає співробітництво в галузі розрахункових операцій, у тому числі в національних валютах Росії та України, проведення спільних операцій на російському, українському і міжнародному фінансових ринках.
3. Ощадбанк:
57,64 млрд. грн. активів, або майже 7% усіх активів українських банків. Як і у випадку з Укрексімбанком, належить державі, і про продаж приватному інвестору поки що не йдеться. Але має низку переваг, оскільки є власне українським братом-близнюком Сбербанку Росії. Одна з суттєвих переваг - розгалужена мережа відділень, переважна більшість яких розташована в сільській місцевості, що мало освоєна конкурентами. З огляду на споріднений радянський зв'язок Ощадбанку і Сбербанку Росії, є припущення, що вони могли б спрацюватися після 20 років розлуки. Але на це потрібна політична воля.
4. Райффайзен Банк Аваль:
54,03 млрд. грн., або 6,2% активів банківської системи. Українська «дочка» австрійської групи Raiffeisen і один із найбільш імовірних кандидатів на продаж. Цьому є три підтвердження: по-перше, минулого тижня директор департаменту консалтингу інвесткомпанії «Конкорд Капітал» Андрій Герус повідомив про те, що є інформація про можливий продаж Райффайзен Банку Аваль Ощадбанку Росії. За його словами, due diligence в банку підтвердили одразу кілька осіб. По-друге, наприкінці березня цього року в ефірі австрійського радіо голова наглядової ради Райффайзен Центральбанк Крістіан Конрад говорив про скорочення присутності Raiffeisen в Україні та Росії. По-третє, наприкінці 2008 року вже з'являлася інформація про те, що російський Сбербанк хоче придбати великий мережевий банк у Східній Європі й розглядає як варіантів угорський OTP Bank і австрійський Raiffeisen, але відкладає купівлю через кризу. На чергову новину про продаж українського банку в материнській структурі відповіли негативно. «Ми вже чітко заявили, що нещодавні чутки про продаж української «дочки» абсолютно необґрунтовані. Ми тут, щоб залишитися, і це головний принцип Raiffeisen», - заявили в австрійському офісі, посилаючись на прибутковість роботи групи в першому кварталі цього року на всіх 15 ринках присутності в країнах Центральної та Східної Європи.
[page]
5. УкрСиббанк:
45,79 млрд. грн., або 5,2% активів банківської системи. Українська «дочка» французької групи BNP Paribas Group. Незважаючи на деякі суперечки між українськими та французькими акціонерами, що виникали 2008-2009 років, збитки банку, за підсумками минулого року і першого кварталу нинішнього року, французи не планують залишати український ринок. За словами голови правління УкрСиббанка Сергія Наумова, якщо простежити історію групи, BNP Paribas ніколи не йшла з ринків. Це підтверджується і фондуванням банку, а також збільшенням частки власності французькими акціонерами протягом останнього року. У цілому, за підсумками 2009 року, чистий прибуток групи BNP Paribas склав 5,8 млрд. євро.
6. Укрсоцбанк:
42,21 млрд. грн., або 4,8% активів банківської системи. Українська «дочка» італійської UniCredit. Одне з найдорожчих придбань групи і абсолютний лідер за ціною продажу серед українських банків ($2,07 млрд.). Італійцям так і не вдалося реалізувати план із захоплення українського ринку і визначитися з двома українськими активами (крім Укрсоцбанку, їм також належить Унікредитбанк). Нещодавно на ринку навіть з'явилися чутки про те, що нові акціонери Укрсоцбанку пропонували повернути фінустанову попереднім власникам за номінальною ціною. Також кажуть, що подібна пропозиція надходила і екс-власникам Правекс-Банку, який був вдало проданий групі Intesa Sanpaolo у першому півріччі 2008 року вже в розпал світової фінансової кризи. Сьогодні голова наглядової ради Правекс-Банку Сильвіо Педрацці спростовує чутки про продаж: «Ми ніколи не пропонували попереднім власникам викупити назад Правекс-Банк, оскільки прагнемо розвивати український бізнес».
7. Промінвестбанк:
29,96 млрд. грн., або 3,4% активів банківської системи. Цей банк був вдалим активом для придбання наприкінці 2008 року після запровадження в ньому тимчасової адміністрації та пошуку стратегічного інвестора. Тимчасова адміністрація припинила свою роботу, а інвестор з'явився у вигляді російського Внєшекономбанку. Навряд чи новий інвестор позбуватиметься свого активу.
8. ОТП Банк:
28,1 млрд. грн., або 3,2% активів банківської системи. Українська «донька» найбільшого угорського банку OTP, до придбання угорцями - Райффайзенбанк Україна. Наприкінці 2008 року з'являлася інформація про те, що банк (як і австрійський Raiffeisen) цікавить Сбербанк Росії, але покупка відкладається через кризу. В українській «дочці» OTP інформацію про можливий продаж не підтверджують. «ОТР Bank Plc. не розглядає варіанти повного або часткового продажу українського ОТП Банку і має намір розвивати його самостійно», - зауважив голова наглядової ради Пал Ковач. Пан Ковач наголосив, що завдяки якісному управлінню витратами, а також ефективній роботі з проблемною заборгованістю український банк успішно подолав усі негативні наслідки фінансової кризи в країні і протягом першого кварталу поточного року повернувся до прибуткової діяльності. У цілому, група OTP виділяє український ринок, як один із найбільш пріоритетних, і націлена на довгострокову присутність на ньому.
9. ВТБ Банк:
27,99 млрд. грн., або 3,2% активів банківської системи. Дочірній банк однойменної російської групи та головного конкурента на домашньому ринку Сбербанку Росії. Судячи із заяв керівництва, група ВТБ ні продавати, ні купувати найближчим часом в Україні нічого не планує. Разом із тим, за словами першого заступника голови правління ВТБ Банку Віталія Фішера, банк уникатиме стратегії повільного зростання й планує більш активно розвивати свій бізнес в Україні. Що ж до можливого входження головного конкурента у Росії до десятки найбільших конкурентів на українському ринку, то, за словами пана Фішера, конкурувати планується так само, як і з рештою гравців топ-10.
10. Альфа-Банк (Україна):
27,29 млрд. грн., або 3,1% активів банківської системи. Ще один співвітчизник Сбербанку Росії і один із перших найбільш активних російських банків, які працюють на українському ринку. Малоймовірно, що група могла б продати свою «дочку» в Україні. Швидше навпаки, активність українського Альфа-Банку свідчить про довгострокові плани групи.
Бонус.
У групі найбільших українських банків, згідно з класифікацією НБУ, є ще кандидати на покупку. По-перше, це можуть бути проблемні Надра Банк або Родовід Банк. Дешево й сердито. Але російському Сбербанку, напевно, ще необхідно було б доплатити, щоб він наважився обзавестися активами банку із зіпсованою репутацією серед населення. Банки «Форум» і Сведбанк уже мають у своїх лавах акціонерів-іноземців, які, судячи з дій, не планують відмовлятися від своїх українських «дочок».
Залишаються чотири фінустанови - «Фінанси і Кредит», Перший український міжнародний банк, Брокбізнесбанк і Кредитпромбанк - темні конячки ринку банківських M&A протягом найближчих років. Перші два входять до групи «Фінанси та Кредит» (Костянтин Жеваго) і СКМ (Рінат Ахметов), відповідно є їхніми основними фінансовими активами. Брокбізнесбанк офіційно належить братам Бурякам: екс-голові державної податкової адміністрації Сергію Буряку (48,6%) і народному депутату Олександру Буряку (46,9%). Серед акціонерів Кредитпромбанку на 1 квітня 2010 року - кіпрська та ірландська компанії, а також громадянин Кіпру Папунідіс Константінос, який опосередковано є власником 72,59% капіталу фінустанови. Згідно з інформацією в ЗМІ, Кредитпромбанк неодноразово був об'єктом для поглинання з боку іноземних інвесторів. Останні повідомлення були про поповнення акціонерів банку пулом інвесторів під парасолькою ЄБРР.
Купівля банку з цієї четвірки («Фінанси та Кредит», Перший український міжнародний банк, Брокбізнесбанк і Кредитпромбанк) коштуватиме Сбербанку значно дешевше, ніж придбання з першої десятки, однак зовсім не гарантує потрапляння до бажаної п'ятірки лідерів, а значить, і реалізації великих банківських амбіцій. Але тут уже потрібно обирати, чим жертвувати - великими грошима чи великими амбіціями.
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі (1)
Не стоит продавать свои банки России. Лучше западно-европейским банкам продаваться!
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)