Гральний бізнес: Життя після заборони

Рік тому в Україні була заборонена гральна діяльність. Одні гравці сфери азарту пішли з ринку, інші зайнялися законним бізнесом, треті – незаконним. «Инвестгазета» дізналася, чим займаються і на чому заробляють гроші екс-гравці азартної індустрії.

1 червня 2010, 16:39
Бiзнес
Казіно © Getty Images

Рік потому після заборони діяльності гральних закладів на місці колишніх казино і залів ігрових автоматів з'явилися нові вивіски. Більшість із них заманливо зазивають знайомою з минулих часів ілюмінацією, але іншим закликами. В інтерактивних та інтернет-клубах сьогодні не зустрінеш ігрових автоматів і столів із рулетками - їх замінюють комп'ютери, пише "Інвестгазета". Але багато клубів починають працювати тільки ввечері, а закриваються рано вранці. З чим це пов'язано, поцікавилися в одному із закладів. Відповідь була неоднозначною, але в ній вчувався натяк на те, що таке пізнє відкриття передбачає також інші послуги - не лише невинні комп'ютерні ігри. Не секрет, що ринок азартних ігор в Україні все ще існує у вигляді легальних «інтернет-послуг». Але є й приклади того, як після заборони азартного бізнесу можна заробляти законним шляхом.

Від автоматів до піцерій один крок

У 1992 році львівський підприємець Руслан Печенко разом із компаньйоном прийняли пропозицію чеського бізнесмена про розвиток перспективного грального бізнесу. Інвестиції в розмірі $100 тис. були зроблені у вигляді обладнання, а українська сторона забезпечила новий проект нерухомістю. Це був дуже вдалий старт, і досить швидко мережа «Ройал» набула національних масштабів, краще всього розвиваючись у Західному регіоні. Але після заборони гральної індустрії в Україні чех втратив будь-який інтерес до бізнесу і сфокусував свою діяльність у Західній Європі. А Руслан Печенко разом із компаньйоном були змушені переформатувати свій бізнес на ресторанний, відкривши мережу піцерій «Деліката».

Нова справа стала альтернативою гральному бізнесу для мережі, що нараховувала 150 залів ігрових автоматів по всій Україні. Рішення зайнятися ресторанним бізнесом було логічним. У компаньйонів уже було кілька закладів у Львові, і напрямок можна було розвивати далі. Розповідаючи про втрату свого грального бізнесу, директор і співвласник колишньої мережі гральних автоматів «Ройал» зауважив, що йому довелося звільнити майже 1,5 тис. співробітників, які працювали в мережі. Сьогодні залишилося не більше 200. Крім того, підприємець нарікає на зниження прибутків, адже гральний бізнес приносив йому чималі кошти. «Щомісяця ми могли б заробляти мільйони гривень, які можна було вкладати в розвиток бізнесу», - зазначає Печенко. Та й перехід від грального бізнесу до ресторанної діяльності вилився у копійку. Переобладнати одну точку із грального залу на ресторан або піцерію коштує близько 400 тис. грн. А якщо врахувати, що окупність точки становить рік-півтора при рентабельності ресторанного бізнесу 15-20%, то 20 переобладнаних залів почнуть приносити перший прибуток тільки цього року.

Але з колишніми прибутками, які приносив гральний бізнес, сьогоднішню справу навіть порівнювати не можна. Кілька мільйонів доларів на місяць змінилися всього кількома сотнями тисяч гривень щомісяця. Власні об'єкти нерухомості, по можливості, здаються в оренду, проте підприємницька активність сьогодні низька, грошей це приносить небагато. Тому те, що дозволяє бізнесу заробляти сьогодні, ледве обслуговує витрати попереднього бізнесу - чотири тисячі гральних автоматів припадають пилом на складах. І продати їх за нинішніх умов - справа непроста. «Якщо побачимо можливість створити мережу і відновити нормальну діяльність - будемо повертатися», - усе ще сподівається Руслан Печенко на відродження колишнього бізнесу. До того ж є досвід і матеріальна база. «Очевидно, що в цій країні, як у жодній іншій, не можна складати яйця в один кошик. Має бути якийсь мінімальний запасний вихід», - наголошує бізнесмен.

Вибір зроблено

Відкриваючи нові точки в Україні, Olympic Entertainment Group (OEG) вкладала в кожну з них до 1 млн. євро. Усього за 4,5 роки присутності на українському ринку найбільший естонський оператор побудував мережу з 24 закладів, і до травня 2009 року частка українського підрозділу OEG становила 12% консолідованого операційного прибутку групи. Після заборони діяльності казино перед компанією постав вибір - або йти в інтернет, або йти з ринку. Відхід у сегмент надання послуг через інтернет компанію не зацікавив, оскільки, на думку її керівництва, гральний бізнес через мережу в Україні не є прозорим, і цей шлях для публічної компанії був неприйнятний (акції Olympic Entertainment Group котируються на Талліннській і Варшавській біржах). Тому в липні 2009 року «Олімпік Казино Україна» ініціювала процедуру ліквідації. У вересні вона була визнана банкрутом.

Olympic Entertainment Group оцінила свої збитки, завдані виходом з українського ринку, в суму близько 13 млн. євро. У результаті закриття мережі казино OEG втратила 40 млн. євро інвестицій у нашу країну. Компанія планувала вимагати компенсацію вкладених в український ринок інвестицій від держави, проте досі не зробила цього. Очевидно, просто не хоче витрачати час марно.

Автоматна черга

Разом з операторами грального бізнесу збитків зазнали також виробники обладнання для казино та ігрових залів. Протягом останнього року з ужитку українських виробників зникло поняття «прайс-лист»: сьогодні ціна на автомат залежить від ситуації. «Немає сьогодні ринку, і говорити нема про що. Якщо є замовлення всередині України, то, зрозуміло, це потреби «чорного» бізнесу. І замовники не хочуть платити нормальні гроші, тому що вони розуміють, що завтра такий автомат може бути конфіскований. Тому ціни мінімальні. Це двадцята частина того, що має бути», - розповідає Тигран Арутюнян, генеральний директор компанії з виробництва обладнання для гральних закладів «Одрекс», про умови, за яких доводиться вести бізнес. Обсяги виробництва компанії складають усього 5% від того (не більше 200 автоматів на рік), що було до заборони. А в кращі часи «Одрекс» випускав 4-5 тис. автоматів щороку.

З червня 2009 року столичні податківці перевірили 816 об'єктів грального бізнесу, вилучено обладнання на загальну суму майже 15,5 млн. грн.

«Нам довелося звільнити 90% персоналу. Решті 40 працівникам ледь вистачає роботи, щоб обслуговувати зовнішні замовлення», - розповідає Арутюнян. Сьогодні компанія виживає за рахунок експорту продукції до Великобританії, Грузії, Вірменії, балканських країн, Чехії. Стабільним партнером залишається Іспанія, куди «Одрекс» продає щорічно 150 пневматичних рулеток. Як правило, клієнтів шукають на спеціалізованих виставках.

[page]

Спортивний інтерес

«15 травня минулого року ми відкривали точку в Харкові. Не вірилося, що ось так запросто можна одним махом убити бізнес», - згадує Ольга Зінченко, виконавчий директор« Марафонбет», одного з найбільших букмекерів України. Одна з найбільших букмекерських контор України ще рік тому налічувала 350 кас у 100 українських населених пунктах. Перша каса була відкрита в центрі Києва 1997 року. Бізнес успішно розвивався спочатку в Україні, а потім плавно розповсюдився також в інших країнах СНД. У відкриття однієї точки вкладали в середньому 40 тис. грн., її окупність складала півроку.

Рік тому, згорнувши діяльність на Батьківщині, власникам нічого не залишалося робити, як розпочати бізнес в онлайні й продовжити розвиток букмекерського бізнесу в Казахстані, Білорусі та Росії. «А в Україні ми займаємося закриттям точок і навіть не продажем, а швидше, роздачею майна, техніки, яку продаємо за безцінь», - нарікає Ольга Зінченко. За оцінкою операторів, середня рентабельність букмекерської діяльності в нашій країні становить 8%, в інтернеті й того менше, оскільки віртуальна конкуренція дуже сильна.

Сьогодні закрита вже половина точок, друга половина в процесі ліквідації: податкова та інші перешкоди, зазначають у компанії. Але, схоже, «Марафонбет» не поспішає позбавлятися від нажитих роками точок, адже якщо держава дозволить офіційну діяльність, є надія повернути хоча б частину втраченого.

Легалізація нелегального

Як відновити діяльність у легальному полі за умов діючої заборони в країні, знає компанія «Оскар Ярд», яка керує казино «Прем'єр Палац». Уже три місяці поспіль цей «азартний» заклад клубного типу, розташований у центрі столиці, абсолютно відкрито запрошує пограти в офіційно заборонені рулетку, блек-джек та інші азартні ігри, у тому числі екзотичну буру. Казино працює офіційно на підставі судового рішення, яке компанія отримала через суд Харківської області. І, незважаючи на постійний інтерес відповідних органів, продовжує свою легальну роботу протягом от уже трьох місяців. Тепер, вочевидь, приплив членів клубу збільшиться значно. Адже це практично єдине казино в Україні, яке здійснює свою діяльність легально. Яку кількість клієнтів вдалося набрати до вже існуючих 20 тисяч, як змінилася виручка і прибутковість, як казино виживало в період з травня 2009-го по березень 2010-го, що сталося з майном, людьми, і чи вдалося зберегти команду - відповіді на ці запитання отримати не вдалося. «Оскар Ярд», яка керує роботою казино «Прем'єр Палас», утрималася від офіційних коментарів. Відомо лише, що відкритий 2006 року заклад окупився лише за рік. Зважаючи на те, що заклад працює в легальному полі досі, грошовий потік, який через нього проходить, досить солідний.

Очікування гравців

Яким би чином не пристосовувалися гравці до сформованих умов, усі вони не втрачають надію повернутися в бізнес, який тривалий час був для них основним джерелом прибутку. Але у кожного свої очікування. Наприклад, Ольга Зінченко з «Марафонбет» стверджує: якщо букмекерам запропонують купувати ліцензії за такими ж цінами, як і казино (наприклад, 5 млн. грн.), практично ніхто з учасників цього сегмента не зможе цього зробити. Адже обсяги цих бізнесів не можна порівнювати. А от за умов, коли букмекерська контора платить за патент 15 тис. грн. на рік, а ліцензійні відрахування щорічно становитимуть 500 тис. грн., - повернення цілком можливе, упевнена Зінченко. Питання в тому, який із законопроектів буде прийнятий. «Але, звичайно, такої мережі, як була, нам уже не побудувати. Нам знадобилося понад 10 років, і розвивалися ми одночасно з ринком», - нарікає виконавчий директор «Марафонбет».

Понад 5 млн. грн. складає штраф за незаконну діяльність гральних закладів.

Руслан Печенко, який свого часу був власником мережі гральних автоматів «Ройал», сподівається на ухвалення закону, який би визначив вартість ліцензії на гральний бізнес на п'ять років у розмірі 5 млн. грн., вартість патенту - 1,6 тис. грн. для Києва і 1 тис. грн. - для інших міст, а в залах має бути не менше 50 автоматів. Також пан Печенко виступає за те, щоб обмежити доступ у гральні заклади людям віком до 21 року, не розміщувати точки на вокзалах, зупинках і в інших громадських місцях. Тоді відкриття закладу коштуватиме оператору 50 тис. грн., підрахував Руслан Печенко. Це обмежить входження в гральний бізнес, на ринку будуть тільки великі оператори. Водночас діяльність буде простіше регулювати, а значить, і працювати легше. «Хоча рентабельність залу на 50 автоматів і буде мінімальною (близько 15%), вважаю, п'ята частина операторів за таких умов повернеться», - прогнозує власник мережі гральних автоматів «Ройал».

 

На думку Тиграна Арутюняна з компанії «Одрекс», проблема не так у тому, який саме законопроект буде прийнятий і скільки коштуватиме ліцензія або патент, а в тому, щоб держава забезпечувала виконання цього закону. «Якщо паралельно працюватимуть легальні й нелегальні оператори - нічого хорошого з цього не вийде», - підсумовує експерт. Навіть найбезнадійніші оптимісти стверджують, якщо держава і створить найкращі умови для ведення цього бізнесу, до колишніх обсягів легальний гральний бізнес не повернеться ніколи.

Як заборонили гральний бізнес в Україні 2009 року

7 травня

Пожежа в залі ігрових автоматів найбільшого мережевого оператора України «Метро-Джекпот» у Дніпропетровську. У результаті 9 осіб загинули, 11 госпіталізовані.

8 травня

Кабінет Міністрів своїм розпорядженням дав доручення Міністерству фінансів і місцевим органам влади призупинити дію ліцензій гральних закладів на 1 місяць, починаючи з 8 травня.

15 травня

Верховна Рада України прийняла в першому читанні та в цілому законопроект «Про заборону грального бізнесу в Україні» (№ 4268). За прийняття законопроекту в першому читанні проголосували 406 народних депутатів.

4 червня

Президент Віктор Ющенко застосував право вето до закону, яким Верховна Рада заборонила гральний бізнес на території населених пунктів країни.

11 червня

Верховна Рада України подолала вето Президента України Віктора Ющенка на закон №4268. За відповідне рішення проголосували 390 народних депутатів.

23 червня

Президент Віктор Ющенко схвалив рішення Верховної Ради про заборону грального бізнесу на території населених пунктів країни.

25 червня

Закон «Про заборону грального бізнесу в Україні» набирає чинності.

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!


Коментарі (8)

символів 999
  • Гость 14 років тому

    Это точно Мариночка ... найдет эта паганая свинья грязь ... скока ее не мой .... скока не мой .... а вот каридор зря Мариночка вагонкой то ... вот эта зря ...... зря Мариночка ..... как та сауной отдает ... а ведь жилая то квартирка ... то ведь .... жилая ведомо ююююю

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 14 років тому

    Вот так вот правду матушку врубила .... маладца

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гість 14 років тому

    Согласен, что свинья везде грязь найдет. Но нужно также учитывать и интересы тех людей, которые еще не стали "свиньями", не втянулись в эту пагубную привычку. А закрытие салонов сильно сужает вероятность такого приобщения. Так что пусть их легально не будет, а дял нелегалов, возможно, еще ужесточить наказание, вплоть до уголовной ответственности.

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 14 років тому

    Лучше запрети себе жить,дурень...

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 14 років тому

    100000%

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 14 років тому

    запрььетить и интернет казино а за рекламу штрафы по 10лимонов в день

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость_Марина 14 років тому

    У моей подруги был муж -игрок (Сейчас они в разводе) . Парень-работяга, он строитель. Мы его нанимали- он нам коридор вагонкой обшивал. Приходил в 7 утра, и работал до 20 вечера, только перекурит, чашку кофе- и дальше работать. За 3 дня работы мы ему заплатили мою зарплату за месяц. А на следующий день пришла его жена- занимать у нас 5 грн, так как её Саша за ночь всё спустил в игровом зале.
    Думаете, он перестал играть сейчас? Как бы не так. Из последних новостей- выкрал у тетки 800 грн., которые она собирала на ремонт подъезда. Играет в Интернете...
    Я вам скажу- свинья везде грязь найдет.

    Прокоментувати Мені подобається
  • Гость 14 років тому

    Я работала в игорной корпорации. После запрета деятельности, почти все сотрудники были уволены и пошли на биржу труда. Сколько- трудно предположить, так как перестало существовать охранное агенство, АТП, строительная фирма, фабрика по производству игровых автоматов, уволены администраторы и дежурные залов..Тысяч 5 человек, ведь мы работали по всей Украине. Была разогнана футбольная команда, которая содержалась на деньги корпорации, перестал содержаться стадион и футбольное поле. Государству пришлось возвратить деньги за лицензии - по 30 тыс евро за одну, если не ошибаюсь.И оплачивать пособия по безработице.
    А что взамен?Кто играл- тот так и играет. Игровой бизнес процветает в интернет -клубах. Только уже никто не покупает лицензии и не платит налоги.

    Прокоментувати Мені подобається

Приєднуйтесь до нас

  • Facebook
  • Вконтакте
  • Twitter
  • Iphone
  • Android
  • Mobile
  • Rss