Донецьк, Макіївка, Кривий Ріг, Дніпродзержинськ, Запоріжжя, Луганськ - найбрудніші міста України, пише "Інвестгазета". Повітря в цих населених пунктах містить найбільшу кількість шкідливих речовин. Жителі перерахованих міст дихають не тільки пилом, але і важкими металами, фенолом, фтористим воднем, діоксидом азоту та іншими шкідливими для людського організму сполуками. «Дякувати» за це вони можуть промисловим підприємствам свого регіону, які поряд із заробітною платою приносять городянам і велику кількість проблем зі здоров'ям. За інформацією Мінприроди, під особливо пильним контролем екологів сьогодні перебувають підприємства, що входять до сотні найбільших забруднювачів атмосфери. При цьому в десятку найактивніших забруднювачів навколишнього середовища увійшли п'ять металургійних підприємств, чотири енергокомпанії і одне хімпідприємство (див. карту). Велика частина з них посідають верхні сходинки не лише в списку екологічно небезпечних, але і в рейтингу найбільш прибуткових підприємств України.
У Мінприроди повідомили, що оновлення списку основних забруднювачів навколишнього середовища на загальнодержавному рівні здійснюється щоквартально. Протягом 2008-2009 років і на початку 2010-го «чорна десятка» залишалася без змін. У цьому немає нічого дивно, вважають фахівці, адже більшість промислових гігантів з'явилися в Україні на піку індустріалізації. Коли 1931 року вводився в дію металургійний комбінат у Запоріжжі, а в 1934-му - «Криворіжсталь», питання екології мало кого хвилювали. До середини 60-х років минулого століття для будівництва промислових об'єктів очисні споруди навіть не проектувалися. Промислові стоки і викиди потрапляли безпосередньо у навколишнє середовище - передбачалося, що матінка-природа як-небудь самоочиститься. До початку 70-х років у СРСР кількість підприємств, що забруднюють атмосферу, перевищила критичну позначку, у 80-х почали розмовляти про назріваючі екологічні проблеми, а до середини 90-х розпочався бум екологічного «прозріння». Але до цього часу почався перехід власності в приватні руки, і нові господарі метпідприємств отримали у спадок комбінати з багатою історією, але з фізично і морально застарілим обладнанням. Як сьогодні на підприємствах відносяться до статусу «найбрудніших і екологічно небезпечних», які заходи вживають для поліпшення ситуації їх керівники та скільки коштів щорічно витрачають на такі цілі, ми дізнавалися безпосередньо на самих об'єктах.
Понад 20% викидів шкідливих речовин припадає на Донецьку область
Для кого гартувалася сталь
У 2000 році екологи винесли вердикт - у Запоріжжі все небезпечно: і дихати, і їсти, і пити, і жити - місто задихається від шкідливих речовин, що викидаються в атмосферу 160 заводами. Після тривалих розглядів гнівні погляди екологів, політиків і різних громадських діячів були спрямовані у бік одного з найбільших підприємств міста - «Запоріжсталь». Три роки тому Господарський суд Запорізької області ухвалив стягнути з комбінату понад 9,6 млн. грн. Таке рішення було ухвалене за позовом обласної прокуратури, яка звинуватила підприємство в незаконних викидах відходів в атмосферу. На самому комбінаті своєї провини не визнали, заявивши, що «не можна 60 років абсолютно не приділяти уваги вирішенню цього питання, а потім за один рік узяти і все вирішити». Тим більше що до середини 90-х років підприємство перебувало у держвласності.
Питання, чому весь цей час держава не приділяла уваги екологічним проблемам, безпосередньо пов'язаним з енергозбереженням і модернізацією «Запоріжсталі», зависло в повітрі, а шквал обурення обрушився на акціонерів метпідприємства - власників Midland Group Едуарда Шифріна й Алекса Шнайдера. Вони довго намагалися довести громадськості, що не сиділи склавши руки, і за останні 10 років на «Запоріжсталі» викиди в атмосферу знижені на 45%, стічних вод - на 35%, повторне використання технічної води підвищено на 86%. За останні п'ять років на будівництво природоохоронних об'єктів на комбінаті спрямовано понад 1,297 млрд. грн. Головний фахівець з охорони природи і радіаційної безпеки меткомбінату Микола Сілін розповів, що керівництва ухвалило рішення про будівництво принципово нових газоочисних установок із високим ступенем очищення на всіх агломашинах. Постачання нового обладнання починається в першому півріччі 2010 року. Витрати на сьогодні вже досягли 20,037 млн. грн. На «Запоріжсталі» зазначають, що, незважаючи на складне фінансово-економічне становище, комбінат планує продовжити фінансування природоохоронних об'єктів.
[page]
Подібні заходи проводяться на ще одному металургійному підприємстві - Алчевському меткомбінаті (АМК). Тут розроблена і з 2004 року проводиться широкомасштабна програма технічного переобладнання. Згідно з екологічною програмою комбінату, протягом періоду 2004-2012 рр. інвестиції на природоохоронне забезпечення складуть 2,885 млрд. грн. - близько 20% від усієї суми коштів, спрямованих на технічне переобладнання комбінату. За період з 2004 по 2009 рр. вжито заходів, на які використано 1,167 млрд. грн. Це дозволило скоротити валові викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 5,8 тис. тонн на рік, питомі викиди скоротилися на 5 кг на тонну сталі. 2010 року на охорону навколишнього середовища всього заплановано інвестицій 126,330 млн. грн., повідомили в прес-службі корпорації «Індустріальний союз Донбасу».
44 порушення природоохоронного законодавства було виявлено на «Запоріжсталі» Держекологічною інспекцією в Запорізькій області за результатами 2009 року. Едуарду Шифріну, одному з власників підприємства, доведеться враховувати цей фактор при продажу
Тим часом, за результатами 2009 року, Держекологічна інспекція в Запорізькій області виявила 44 порушення природоохоронного законодавства на підприємстві. Керівництво «Запоріжсталі» вважає, що питання екології в нашій країні «заполітизовані». Технічне переобладнання і природоохоронні програми «Запоріжсталь» фінансує виключно з власних коштів. Однак масштабні проекти, зокрема будівництво конвертерного цеху, вимагають залучення міжнародних інвестицій. І відсутність комплексного системного підходу з боку держави та місцевих рад не сприяють підписання кредитних угод з іноземними інвесторами, нарікають на комбінаті, наголошуючи на тому, що сьогодні екологічні проблеми Запоріжжя - питання національного масштабу.
Але, зважаючи на все, екологічні проблеми комбінату муситимуть вирішувати вже нові власники «Запоріжсталі». Ним найближчим часом, згідно з інформацією, яка обговорюється в пресі, може стати південнокорейська компанія Posco. Експерти зауважують, що з технологічного погляду, «Запоріжсталь» далеко не найкращий актив - комбінат вимагає серйозної модернізації. Тому новий власник, щойно придбає підприємство, отримає не лише додаткові потужності й частину українського ринку, але й головний біль у вигляді перевірок, штрафів і необхідності величезних інвестицій у модернізацію. Як, наприклад, це сталося після приходу на «Криворіжсталь» нових власників в особі ArcelorMittal.
Під наглядом
Свого часу саме за рахунок продажу «Криворіжсталі» планувалося вирішити екологічні проблеми Дніпропетровської області. Річ у тому, що в області розташовуються три з 10 найбільших забруднювачів екології України: Криворізька ТЕС «Дніпрообленерго», ДМК ім. Дзержинського та ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», а Кривий Ріг входить до п'ятірки найбільш забруднених міст України.
У результаті інвестзобов'язання, прописані Кабміном та ФДМУ при продажу «Криворіжсталі», передбачали значне технічне переоснащення виробництва і тягнули не на один мільярд гривень. Заплативши астрономічну на той час суму за «Криворіжсталь», власники отримали у спадок значні екологічні проблеми: морально і фізично застаріле пилогазоочисне обладнання, неефективні об'єкти для очищення, передачі й скидання стічних вод, значні площі пошкоджених земель й інші «переваги». «Будемо чесні: в період соціалістичного індустріального будівництва дбайливе ставлення до навколишнього середовища було не в пошані», - констатували тоді нові власники.
У 2006 році підприємство звинуватили у самовільному захопленні землі і зобов'язали заплатити 350 тис. грн. штрафу. Крім того, комбінат оштрафували за незаконну вирубку дерев, за що підприємство повинно було заплатити до міського бюджету понад 40 тис. грн. компенсації. Минулого року прокуратура Кривого Рогу порушила кримінальну справу проти «АрселорМіттал Кривий Ріг» за фактом забруднення повітря. Основна претензія зводилася до відсутності дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферу за період з січня по липень 2008 року, а також до виконання запланованої реконструкції газоочисної споруди. Завданий збиток у прокуратурі оцінили в 307 млн. грн. та акцентували на виниклій загрозі для здоров'я людей. На комбінаті покаялися в тому, що дійсно, у зв'язку з неочікуваною кризою, реалізувати всі заплановані на 2008 рік природоохоронні заходи не вдалося. І обіцяли виправитися. У результаті, за підсумками 2009 року, рівень впливу виробничої діяльності «АрселорМіттал Кривий Ріг» на навколишнє середовище був значно зменшений, констатують як на підприємстві, так і екологи.
16 перевірок з питань додержання екологічних норм було проведено на «АрселорМіттал Кривий Ріг» у 2009 році, в 2007 році ця цифра становила 43. Лакшмі Мітал обіцяє виправитися
Частково це відбулося завдяки впровадженню природоохоронних заходів, частково за рахунок зниження обсягів виробництва. По суті, реально допомогти мешканцям міста змогла лише світова економічна криза, через яку зупинилися цехи і навіть доменні печі. Рівень забруднення значно знизився. Щоб там не було, викиди забруднюючих речовин в атмосферу зменшилися на 17,2%, обсяг стічних вод - на 52,3%, а обсяг розміщення відходів у навколишньому середовищі знижено на 43,2%.
Традиційно криворізький меткомбінат перебуває під пильною увагою різних контролюючих органів. Поряд із виконанням власниками інвестзобов'язань регулярно перевіряється і дотримання вимог природоохоронного та санітарного законодавства. До пильної уваги з боку контролюючих органів на «АрселорМіттал Кривий Ріг» уже звикли і зазначають, що за останні три роки кількість перевірок поступово зменшується. Так, 2009 року на підприємстві було проведено 16 зовнішніх перевірок щодо дотримання екологічних норм, 2008 року - 18 перевірок, тоді як у 2007 році - 43. Згідно з інформацією Мінприроди, комбінату нараховують найбільші серед усіх метпідприємств суми штрафів. [page]
Будівельник соціалізму
Хоча Маріуполь розташований на березі моря, він зовсім не асоціюється з курортним містом. Тут, на Азовському морі, давно розташувалися такі промислові гіганти, як ММК ім. Ілліча, «Азовсталь», «Азовмаш», торговий порт. Кілька років тому екологічну ситуацію в Маріуполі визнали критичною. Влада міста отримала безліч дзвінків-претензій від мешканців. «Люди казали, що такого вони у своєму житті ще не бачили. Цілодобово нічим дихати», - згадують у комісії міськради з питань охорони здоров'я населення та екології міста. Контролери констатували, що питома вага ММК ім. Ілліча у валових викидах в атмосферу міста складає 67%, «Азовсталі» - 33%. Загальна кількість валових викидів за цей період перевищила 210 тис. тонн.
На меткомбінаті розводили руками, пояснюючи, що серйозного поліпшення екологічних показників можна буде очікувати тільки після заміни мартенівського виробництва більш екологічним конвертерним. Особливість маріупольського комбінату в тому, що він є найбільшим в Україні металургійним споживачем природного газу, оскільки на ньому виплавляють велику частку сталі в мартенівських печах, а для отримання чавуну використовує доменні печі на газу. Ця особливість зіпсувала не тільки екологію, а й кризостійкість комбінату.
Як запевнив заступник головного інженера ММК ім. Ілліча з охорони навколишнього середовища Олександр Смотровой, незважаючи на економічну кризу в галузі й несприятливу фінансову ситуацію в 2009 році, комбінат продовжував природоохоронну діяльність і виконував екологічні програми. На його думку, включення підприємства до списку найбільших забруднювачів навколишнього середовища складно назвати об'єктивним. «При оцінці найбільших забруднювачів навколишнього середовища необхідно все ж таки робити висновки відповідно до обсягів їх виробництва, враховувати ступінь небезпеки викидів (наприклад, викиди хімпідприємств) та інше», - вважають на меткомбінаті.
67% становить питома вага Маріупольського меткомбінату ім. Ілліча у валових викидах в атмосферу Маріуполя. Володимиру Бойку є над чим замислитися
Відповідно до затвердженої гендиректором ММК ім. Ілліча Володимиром Бойком програми природоохоронних заходів, на екологічні потреби 2010 року заплановано витратити 11,5 млн. грн. На комбінаті наголосили, що з нарощуванням обсягів виробництва і стабілізацією ситуації в галузі ця сума може бути скоригована у бік збільшення.
Скептики ставлять під сумнів ці широкомасштабні плани ММК, нагадуючи, що ще кілька років тому, на піку безперервного зростання виробництва і сприятливої кон'юнктури на ринку металу, комбінат не поспішав оновлювати старе обладнання і вкладати кошти в екологічні заходи. Тим більше це буде складно зараз, під час спаду ринку і на тлі збиткових минулорічних показників підприємства.
P.S.
Екологічну відповідальність розглядають частіше як різновид соціальної відповідальності, а не як юридичну. Хоча Державна екологічна інспекція України при Мінприроди покликана контролювати дотримання екологічних норм і має досить широкі повноваження. До її компетенції входить можливість зупинити діяльність підприємства або цеху у разі виявлених серйозних порушень. За ці порушення в Україні передбачені не тільки штрафні санкції, а й кримінальна відповідальність. Але згадати, хто опинився на лаві підсудних за забруднення або псування земель, атмосферного повітря в Мінприроди не змогли. Та й штрафи, за словами самих експертів з екологічної безпеки, мають швидше символічний характер. У результаті доводиться розраховувати тільки на відповідальність керівництва та акціонерів підприємств, оскільки виходить, що їм простіше заплатити щорічно пару тисяч гривень штрафних санкцій, ніж витрачати мільйони доларів на технічне переобладнання і недешеві природоохоронні заходи.
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі