Як пише "Інвестгазета", тепер фінансові магнати вивчають можливість часткового виходу з українських активів: ING, OTP, Raiffeisen... Хто наступний?
Минулий тиждень обернувся для австрійської групи Raiffeisen справжнім бумом запитань збоку українських і російських журналістів. Варто було лише голові наглядової ради Райффайзен Центральбанку Крістіану Конраду заговорити про подальші сценарії розвитку «дочок» групи Raiffeisen в Україні та Росії, як ЗМІ відразу ж протрубили про вихід австрійців із цих ринків. Буквально за день у пресі були знайдені інвестори, визначені ціни і, як результат, «продані» Райффайзен Банк Аваль (Україна) і Райффайзенбанк (Росія). Приводом для цього стали міркування пана Конрада про те, що ніколи не можна бути на 100% упевненим у майбутньому й виключати сценарій, за яким участь Raiffeisen у банках великих країн, таких як Росія й Україна, могла б у якийсь момент скоротитися більш ніж на 50%. Такий сценарій може бути реалізований через публічне розміщення акцій дочірніх банків групи, проте очікування сприятливого фону на фондових ринках потребують як мінімум кількох років. Що змушує акціонерів замислюватися про вихід із раніше прибуткових ринків і коли може бути реалізований план виходу з ринку?
Австрійські піонери
На українському ринку новина про вихід групи Raiffeisen викликала тривогу. Поведінка австрійців завжди була показовою. Саме вони закрили першу найбільшу операцію на банківському ринку України в 2005 році. Саме вони пізніше першими зіткнулися з труднощами злиття двох структур - банку «Аваль» і Райффайзенбанк Україна - і змушені були продати останній угорській групі OTP. Саме за ними закріпився статус закордонних першопрохідців у всьому. І раптом така новина - австрійці готові відмовитися від мажоритарної участі. Реакція ринку неоднозначна. Мало хто вірить у реальний вихід Raiffeisen, але сумніви все ж закрадаються. Прес-спікер Райффайзен Інтернаціональ Майкл Пальцер намагається згладити ситуацію, пояснюючи справжнє значення слів Крістіана Конрада. «Оскільки це - всього лише теоретична можливість і одна з опцій на дуже віддалене майбутнє, дозвольте мені підкреслити, що не існує жодних планів, ні короткострокових, ні довгострокових, щодо зміни власності Райффайзенбанку Росія чи Райффайзен Банку Аваль», - заявив Майкл Пальцер.
Тим часом, експерти вважають, що заява Крістіана Конрада про можливість відмови від мажоритарного пакету Райффайзен Банку Аваль дуже показова щодо привабливості банківського сектору України в цілому. До кризи цей сектор був найпривабливішим сегментом для інвестицій. Так, у 2006 році угоди M&A по банківському сектору становили понад 55% від загального обсягу M&A. Практично всі міжнародні банківські групи або вже увійшли на український ринок, або планували це зробити. «Ринок приваблював високою маржею (у Західній Європі відсотки за кредитами можуть становити 4-6%, у той час як в Україні в нацвалюті - понад 20%), а також колосальним зростанням та потенціалом для подальшого зростання (зростання активів за останні роки перед кризою становило 50-75% щорічно)», - зазначає менеджер проектів Altera Finance Андрій Приходько. Криза змінила все. Замість зростання активів і прибутку західні банки одержали збільшення частки проблемних кредитів, яка за останніми даними Fitch досягає до 50% в українській банківській системі. Як результат, чистий збиток тільки найбільших банків I і II групи НБУ з іноземним капіталом перевищив за підсумками 2009 року 11 млрд. грн. На думку експертів інвесткомпанії «Ренесанс Капітал», виходячи з річної звітності Raiffeisen International, Райффайзен Банк Аваль залишається основним джерелом проблем для групи.
[page]
Так, аналітик компанії Андрій Марков називає передумовами слів Крістіана Конрада якість активів і розмір збитків українського банку. За даними НБУ, на перше січня нинішнього року збитки Райффайзен Банку Аваль становили 2,02 млрд. грн. При цьому близько 9,6 млрд., або 20% були віднесені банком на резерви під знецінення позик. У цілому в 2009 році резерви на втрати за кредитами практично втричі перевищили показник 2008 року.
У групі Raiffeisen проблеми не заперечують. «Україна фактично постраждала більше за всі інші країни в нашому регіоні активності. Ця ситуація обумовлена значним спадом економіки, великою девальвацією гривні відносно долара США й тим фактом, що значну частину наших кредитів роздрібним клієнтам було видано в доларах США. Ми дотримувалися консервативного підходу при формуванні резервів на покриття проблемних кредитів. Проте, незважаючи на збиток, якого ми зазнали в Україні, група змогла досягти прибутку в розмірі більш ніж 200 млн. євро», - відзначає Майкл Пальцер.
У разі якщо австрійці все ж зважаться на продаж української «дочки», серед найвірогідніших претендентів учасники ринку називають міжнародні організації, зокрема Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР).
У київському офісі ЄБРР імовірність продажу Райффайзен Банку Аваль оцінюють як невисоку. «Вихід на ринок, як і вихід з ринку, є абсолютно нормальними процесами, які постійно відбуваються з усіма компаніями. Банки та інші інвестори час від часу переглядають свої стратегії залежно від того, що група планує робити й чого потребують її акціонери», - відзначає старший банкір, керівник проектів ЄБРР у фінансовому секторі України Олександр Павлов. Щоправда, експерт акцентує увагу на тому, що зайти на ринок, як правило, легше, ніж вийти з нього, й особливо в непростих фінансових умовах. «Наскільки нам відомо, у них немає планів щодо скорочення присутності в Україні, або про якесь скорочення підтримки банку в Україні», - продовжує пан Павлов. Аргументом цих слів також служить нещодавно затверджене збільшення капіталу банку на 932,54 млн. грн. «Тому заява Raiffeisen про те, що в довгостроковій перспективі їм, можливо, доведеться залучати нових інвесторів в Україні чи Росії, наприклад, для підтримки бізнесу, що розвивається - це абсолютно нормальне, хоча й не остаточне рішення. З іншого боку, я не виключав би й імовірності того, що за рік-два Райффайзен чіткіше заявить про свої плани з урахуванням розвитку економічної ситуації в Україні та Східній Європі», - підсумовує експерт.
Голландську вірус
Першою іноземною групою, яка згорнула свій банківський бізнес в Україні, вважається нідерландська ING Group. Рік тому було прийнято рішення про закриття проекту з розвитку роздрібного напряму банківського бізнесу в Україні. Це перший випадок, коли іноземний банк виходить із бізнесу, визнавши, що стратегія, за допомогою якої вони мали намір завоювати ринок, провалилася. «У сьогоднішніх складних економічних умовах ING Group зобов'язана продовжувати оптимізувати свій капітал і вирівнювати баланс. Саме тому було прийняте рішення не залучати масштабні інвестиції, необхідні для успішного розвитку роздрібного банківського бізнесу в Україні», - офіційно повідомив банк. Рішення саме згорнути проект, а не продавати банк, навіть не обговорювалося. У групі заявляють, що технології, які впроваджувалися, не могли були бути продані конкурентам, незважаючи на високий попит на невдалий роздріб ING. У травні 2009-го офіси закрилися, орендодавцям була виплачена неустойка, обладнання вивезено до кращих часів. Уже тоді учасники ринку заговорили, що вихід голландської групи може стати прикладом для інших іноземців. Акцент робився на тих банківських групах, які активно розвивали рітейл.
[page]
Для банків із корпоративним ухилом рік виявився простішим. У п'ятірці найприбутковіших банків за підсумками року - іноземні «корпоративники». Сітібанк заробив 451,5 млн. грн., Каліон Банк Україна та ІНГ Банк Україна 258,7 млн. грн і 144,3 млн. грн. відповідно. Судячи з результатів, закриття роздрібного напряму ING принесло лише плюси, а відсутність роздрібного напрямку у Сітібанку допомогла уникнути збитків. Наприклад, про плани по роботі з населенням екс-голова правління українського Сітібанку Надір Шейх заявляв ще в 2008 році. «Кредитні картки - це саме той продукт, який зараз у стадії підготовки для впровадження в Україні. За термінами це питання найближчого року», - зазначав пан Шейх.
Поки що залишаються нереалізованими і плани одного з найбільших банків світу HSBC, присутнього в Україні у формі представництва. Швейцарський Credit Suisse уже встиг зайти в Україну двічі: після першого пришестя в середині 1990-х іноземці вирішили закрити український офіс, а в 2007-му відновили присутність у вигляді представництва, але далі цього так і не пішли.
«Ні для кого не секрет, що так звані ринки, що розвиваються, постраждали від кризи більше за інших. І це видається цілком логічним, що іноземні групи звертають увагу на проблеми дочірніх компаній у таких країнах, коригують свої стратегії, висловлюють припущення про можливі варіанти подальшого розвитку. Сьогодні банки, які працюють на українському ринку, потребують особливої уваги як із боку регулятора, так і з боку акціонерів. Чітке розуміння ситуації та ступеня проблем, якщо такі справді є, допомагають правильно визначити не лише рівень необхідного фондування, але й той план, згідно з яким розвиток фінансової установи буде найоптимальнішим», - відзначає голова правління банку «Хрещатик» Дмитро Гриджук.
За останній рік у пресі неодноразово піднімалося питання і про скорочення присутності в Україні німецького Commerzbank, українським активом якого є банк «Форум». Приводом для розмов стали труднощі, з якими зіткнувся німецький банк у результаті кризи й отримання від держави 18 мільярдів фінансової допомоги в обмін на чверть акцій. 2009 Commerzbank закінчив зі збитками в кілька мільярдів євро, тільки один український актив опинився в мінусі на більш ніж 50 млн. євро. Тим часом, на початку березня стало відомо, що німці посилили контроль над українською фінустановою, збільшивши свою частку практично до 90%. «Commerzbank не має наміру відмовлятися від банку «Форум», який є стратегічним активом Commerzbank Group. Ми маємо намір розвивати його і створити авторитетний банк європейського рівня», - запевняє голова наглядової ради банку «Форум» Вільгельм Нюзе. Банкір також спростовує чутки про вимогу німецького уряду скоротити діяльність фінустанови на ринках, які суттєво постраждали від кризи. «Подібні розмови не мають жодних фактичних підстав. Уряд Німеччини ніколи таких вимог не висував. У нас дуже добрі стосунки з усіма акціонерами, ми ведемо постійний діалог і, звісно ж, акціонери в курсі стратегії Commerzbank за кордоном. Що стосується можливих вимог до Commerzbank уряду Німеччини або Deutsche Bundesbank піти з українського ринку - це хибні чутки», - зазначає пан Нюзе.
[page]
Не має наміру залишати український ринок і італійська група Intesa Sanpaolo. Голова наглядової ради Правекс-Банку Сильвіо Педрацці запевняє, що фінустанова є для італійців довгостроковою інвестицією. «Ми маємо намір тут залишитися. Наша стратегія полягає в розвитку бізнесу, особливо корпоративного», - зазначив пан Педрацці.
Сумніви щодо українського ринку торік висловлювали і в угорській OTP Group. Зокрема, торік ішлося про продаж частини акцій фінустанови Європейському банку реконструкції та розвитку. Однак ця угода так і не здійснилася, і сторонами були обрані інші форми участі в капіталі банку. У цілому, за словами Олександра Павлова, тільки торік близько $800 млн. коштів, виданих фінансовим інституціям ЄБРР, пішли на капітал другого порядку. «Що стосується звернень про входження в капітал, то торік розглядалися три-п'ять можливостей інвестування в банки. Одна з них відбулася - це була угода з Мегабанком. Зараз ми продовжуємо вести переговори з багатьма фінансовими інституціями про входження в капітал у якості міноритарних інвесторів. Це не найбільші банки й поки що навіть попередньо затверджених проектів немає», - зауважує Олександр Павлов.
Особливого сенсу продавати фінустанови зараз не бачать і в компанії «Ренесанс Капітал», оскільки запал західних банків у частині експансії у Східну Європу значно зменшився, й ніхто не готовий платити по 4-6 капіталів за вихід на український ринок. «Водночас продавати Аваль за ціною 1-1,5 капітали для Raiffeisen теж не має особливого сенсу, тому що на горизонті в кілька років, коли проблеми з якістю активів будуть вирішені, й банк не нестиме надмірних витрат на створення резервів, вартість банку знову суттєво зросте. Навіть у 2009 році «Аваль» заробив 300 млн. євро (до створення резервів на можливі втрати за позиками), що відчутно для банку з капіталом близько 600 млн. євро», - запевняє Андрій Марков. Однак, хто знає, які плани виношує Крістіан Конрад і про що буде його наступна промова в ефірі австрійського радіо.
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі