Приватизація-2010: Три горішки для Фонду

Цього року Фонду держмайна можна всього два-три рази оголосити про приватизаційні конкурси і, продавши пару «ласих» об'єктів країни, почивати на лаврах. Але для того, щоб перевиконати заявлений план надходження коштів від приватизації, необхідно об'єктивно оцінити активи. Судячи з першого об'єкту - об'єктивності їм не позичати, пишет "Інвестгазета".

До 20 мільярдів гривень може надійти до держбюджету від продажу «Луганськтепловозу», «Укртелекому» та Одеського припортового заводу вже цього року. Але є варіант, що влада вирішить «розтягнути задоволення», тоді продаж ОПЗ буде перенесено на наступний рік. Далі новий президент Віктор Янукович може реалізувати бажання продати «Укрнафту», прем'єр-міністр Микола Азаров - Ощадбанк, а куратор приватизації Сергій Тігіпко - газотранспортну систему та енергетику. Як не дивно, проти продажу всіх цих активів не заперечуватиме новий голова Фонду держмайна Олександр Рябченко. Але головне в цьому процесі - не продешевити.

Перший пішов

Першим цього року буде проданий «Луганськтепловоз». Конкурс призначений на 15 червня. Стартова ціна пакету акцій становить 400 млн. грн., що майже в півтора рази більше, ніж було запропоновано на попередньому конкурсі. Але в держскарбницю піде лише частина суми від продажу, оскільки 292,5 млн. грн. мають бути повернуті колишньому власнику - «Трансмашхолдингу».

Тим часом, аналітики в один голос запевняють, що за луганський завод уряд зможе виручити близько 800 млн. грн. ($100 млн.). Така сума називається виходячи з ринкової капіталізації підприємства, яка сьогодні становить 1,2 млрд. грн. «ФДМУ не робив оцінку вартості активів, він установив стартову ціну, яка на 50-70% нижча за справедливу ціну «Луганськтепловозу», - вважає Іван Харчук, старший аналітик ІК «Трійка Діалог Україна».

Причину, через яку вагонобудівний завод від самого початку не виставляється на продаж за ринковою ціною, можна пояснити його поганими фінансовими показниками (збитки за минулий рік становили 157,4 млн. грн.) і негативною приватизаційною історією. «Підприємство має тяжку спадщину. Те, що відбувалося при продажу «Луганськтепловозу», з самого початку було неправильним - і конкурс, проведений із порушеннями, й те, що повернули у держвласність. Зараз холдинг має величезну заборгованість із зарплати», - відзначив голова ФДМУ Олександр Рябченко, розраховуючи, що цього разу підприємство надовго знайде стратегічного інвестора.

Крім суми за пакет акцій, майбутньому покупцеві потрібно погасити борги підприємства перед бюджетом і по зарплаті на загальну суму 34 млн. грн. Чималих інвестицій потребуватиме й модернізація виробництва. Оскільки більше 10 років велася боротьба за контроль над заводом і він не раз переходив із рук у руки, інвестиції в основні засоби були мізерними. Так, за 2007 рік вони становили всього 5 млн. грн., за 2008 рік - 22 млн. грн., що для потужного вагонобудівного холдингу надто незначні суми. На думку аналітика ІГ «Сократ» Максима Штепи, обсяг інвестицій у виробництво має скласти мінімум $20 млн.

Що стосується умов конкурсу, то цього разу вони досить лояльні. Претендувати на «Луганськтепловоз» можуть як виробники тепловозів і комплектуючих для них, так і компанії, які їх використовують. Великого ажіотажу конкурс серед потенційних покупців не викличе, вважають в ІГ «Сократ». Найімовірнішим покупцем експерти, як і раніше, називають «Трансмашхолдинг». Схоже, що росіяни не втратили інтересу до українського активу, незважаючи на багаторічний конфлікт, що закінчився реприватизацією. Мало того, «Трансмашхолдинг» вважається й бажаним покупцем, оскільки як стратегічний партнер «Російських залізниць» холдинг є єдиним потенційним інвестором, який може відкрити доступ продукції українського заводу на російський ринок. «Плани РЖД включають придбання близько 7500 локомотивів до 2015 року. Якщо «Луганськтепловоз» отримає хоча б 5% від цього обсягу замовлень, виторг підприємства наступного року збільшиться як мінімум у 2,5 рази», - кажуть в ІГ «Сократ».

[page]

Також на луганське підприємство може претендувати група «Фінанси та кредит» Костянтина Жеваго. Холдинг бізнесмена «АвтоКрАЗ» був визнаний переможцем першої приватизації «Луганськтепловозу», яка пройшла в 2001 році. Проте її результати також були визнані недійсними. У самій компанії свою потенційну участь у конкурсі поки що не коментують. На думку експертів, заявлена ціна продажу, як і сума інвестицій, необхідна для виведення підприємства на прибуткову роботу, може виявитися для групи Жеваго сьогодні непосильною.

«Дніпровагонмаш», що входив свого часу до групи ТАС Сергія Тігіпка, теж виявляв інтерес до підприємства, але сьогодні він не розглядається експертами як серйозний конкурент для росіян. Та й сам лідер групи Тігіпко зовсім нещодавно назвав «Трансмашхолдинг» оптимальним власником для «Луганськтепловоза». На думку експертів, основну конкуренцію росіянам може скласти група «Приват» Ігоря Коломойського. Хоча цей актив і не профільний для групи, проте Коломойський може придбати його для подальшого спекулятивного продажу, відзначає Максим Штепа. Тим паче, що умови конкурсу дозволяють брати участь у ньому не зовсім профільним компаніям. Наприклад, підконтрольному «Привату» Орджонікідзевському ГЗК, який володіє парком промислових електровозів і тепловозів.

Не виключено, що цього разу в конкурсному забігу візьме участь іще одна російська структура - «Сінара-Транспортні машини», другий за величиною виробник локомотивів у Росії. Передумов для участі в боротьбі за «Луганськтепловоз» західних конкурентів, наприклад Siemens і Alstom, аналітики все ще не бачать.

Мрії збуваються?

Приватизувати «Укртелеком» мріяв не один уряд протягом десятка років, проте оголосити про продаж українського оператора зв'язку нікому так і не вдалося. Цього року шанси зробити це реальні як ніколи, запевняють у ФДМУ. По-перше, є бажання заробити гроші, а саме продаж цього об'єкта може повністю виконати приватизаційний план, поповнивши держскарбницю на 10 млрд. грн., а то й значно перевищити цю суму. По-друге, всі органи влади сьогодні діють в унісон. По-третє, немає жодного приводу залишати компанію в державній власності.

Заявлену ФДМУ суму в 7 млрд. грн. за 67% акцій «Укртелекому» аналітики вважають явно заниженою, просто балансовою. «На біржах ПФТС та УБ вартість цих акцій нині оцінюється в 9,3 млрд. грн. За нашою оцінкою, 67% акцій «Укртелекому» можуть бути продані не менш ніж за 11 млрд. грн., що на 19% вище за теперішню ціну», - заявив старший аналітик ІК «Трійка Діалог Україна» Пітер Келлер. В ІГ «Сократ» допускають, що з урахуванням премії за контроль держава цілком може розраховувати на 12 млрд. грн. Найсміливіші прогнози аналітиків припускають за «Укртелеком» до 15 млрд. грн.

Щоправда, у фахівців викликає сумнів запропонована технологія продажу. «Незрозуміло, навіщо держава залишає 25%-ву частку в держвласності. Як свідчить практика приватизації обленерго, продати міноритарний пакет державі за гарною ціною в майбутньому може бути непросто», - нагадує директор аналітичного департаменту ІГ «Сократ» Сергій Невмержицький.

Ціна, яку мають намір запросити за «Укртелеком», приваблива для багатьох потенційних інвесторів. Однак поки немає умов конкурсу, претенденти зайняли вичікувальну позицію. Крім «старої гвардії», про бажання купити «Укртелеком» поки що заявив лише один новий потенційний покупець - норвезька компанія Telenor. Що стосується інвестицій, вливання яких потребує оператор зв'язку, на думку Сергія Невмержицького, сьогодні навряд чи варто обтяжувати нового інвестора зайвими інвестзобов'язаннями - підприємство є збитковим. Досить вимоги вивести компанію на рентабельність, збереження штату співробітників та рівня заробітної плати.

На закуску

Однозначної відповіді на запитання «чи продаватимуть цього року ОПЗ?» ще немає. Судячи з усього, рішення залежатиме й від того, наскільки вдало будуть продані два попередніх активи. На сьогодні майбутнє ОПЗ, як і всієї хімічної промисловості України, залежить від ціни на газ, а тому видається досить туманним. Багато аналітиків просто відмовилися коментувати можливість майбутнього продажу ОПЗ, тим паче прогнозувати ціну на актив - аж надто становище хіміків зав'язане на газі. А прогнозувати можливості домовленостей на цьому ринку - справа невдячна. Можна сказати одне: якщо ціна на газ збережеться на рівні $300-350 за 1 тис. куб. м. або почне зростати - робота ОПЗ буде збитковою. Та й із самими добривами не все так просто. Експерти впевнені в одному: зміни умов для приватизації ОПЗ на краще залежатимуть від успішності переговорів уряду в газовому питанні, а також від глобальної кон'юнктури ринку добрив.

[page]

Якщо рішення про продаж ОПЗ все-таки буде прийнято, справедлива вартість ОПЗ залежатиме від того, чи зможе новий власник забезпечити постачання газу за ціною нижче імпортної, тому може варіюватися від $100 млн. до $600 млн., вважає начальник аналітичного департаменту ІК BG Capital Володимир Нестеренко. «Наприклад, російський інвестор, який зможе поставляти газ за такою ж ціною, як для російських хіміків (близько $70/тис. куб. м), а також при стабільних цінах на добрива у світі, може заплатити по верхній межі цього діапазону», - зауважив експерт. Він припускає, що з урахуванням того, що інвесторів, здатних забезпечити ОПЗ дешевим газом, не так уже й багато, продати його цього року буде складно.

Аналітик Dragon Capital Тамара Левченко нагадала, що реальна вартість Одеського припортового заводу торік становила близько 2 млрд. грн. ($250-300 млн.). Якщо врахувати премію за контроль, доступ до порту та унікальність ОПЗ, то реальною ціною можна вважати 5 млрд. грн. З урахуванням подальшого падіння цін на добрива, а також «зіпсованої репутації» активу через некоректно завершений конкурс минулого разу, навряд чи можна розраховувати на значне зростання вартості акцій ОПЗ, вважають експерти. Вирости вона може хіба що в разі підвищеної конкуренції, яку, втім, аналітики не виключають. Торік через нестабільну політичну обстановку і постійні конфлікти, які спалахували навколо продажу ОПЗ, з дистанції зійшли деякі зацікавлені інвестори, в тому числі й зарубіжні. З огляду на новий розклад сил у політикумі вони можуть повернутися.

Що далі

Заявивши про підвищення капіталізації активів, продавати «блакитні фішки» ФДМУ поки що збирається нижче за ринкову ціну. Можливо, цей заділ і має стати тією самою приманкою для потенційних покупців і підвищення конкуренції, в результаті чого держава отримає більше очікуваного. Головне в цій ситуації, щоб конкурсний продаж відбувся максимально відкрито й прозоро, виключаючи можливість подальших спекуляцій на цю тему, а тим паче шанси оскаржити процес переходу держвласності у приватні руки. Третя спроба приватизації для «Луганськтепловоза», друга - для ОПЗ і перша, але десятиліттями виношувана для «Укртелекому», цього разу мають виявитися останніми.

Упоравшись із цим завданням, ФДМУ зможе приступити до розплутування клубка під назвою «продаж енергетики». Поки що можливість приватизації генерацій розглядається в Мінекономіки і, схоже, що «руки» до її реалізації цього року вже не дійдуть. Тим паче, що необхідність поспішати з вирішенням цього питання відпаде в разі успішного продажу «Укртелекому». Для того щоб успішно реалізувати енергетичні активи, необхідно підготувати ринок, вважає Сергій Невмержицький, старший аналітик ІГ «Сократ»: «Сьогодні ринок управляється в ручному режимі, підприємства збиткові. Необхідно створити абсолютно нові умови роботи». Якщо це не буде зроблено, брати участь у покупці генерацій зможуть лише декілька внутрішніх покупців. На думку експерта, при бажанні провести перші реформи можна за рік-два, саме після цього терміну, найімовірніше, й буде поставлене питання про приватизацію в галузі.

Однак зовсім не всі експерти поділяють цю думку. Кадрові призначення березня нинішнього року в енергетичній галузі свідчать про протилежне, вважає фінансовий аналітик Astrum Investment Management Ян Липчинський. Вони якраз і спрямовані на реалізацію приватизації генеруючих компаній у 2010 році. При цьому приватизація генкомпаній буде більш пріоритетною, ніж приватизація обленерго, припускає експерт.

Схоже, що в найближчі п'ять років держава позбудеться від більшості своїх активів, які становлять хоча б якийсь інтерес для потенційних покупців.

Одеський припортовий завод

Державний пакет акцій - 99,6%. Ціна за пакет акцій, запропонована ФДМУ - 5 млрд. грн. Ринкова ціна підприємства (оцінка експертів) - 2-5 млрд. грн. Ціна продажу (оцінка експертів) - 5-8 млрд. грн. Збиток за 2009 рік - 2,4 млн. грн. Потенційні покупці: «Приват» (Україна), «СИБУР-Минудобрения» (Росія)

«Укртелеком»

Державний пакет акцій - 67,79%. Ціна за пакет акцій, запропонована ФДМУ - не менше 7 млрд. грн. Ринкова ціна підприємства (оцінка експертів) - 12,5 млрд. грн. (ринкова вартість держпакету акцій - 9,3 млрд. грн.). Ціна продажу (оцінка експертів) - 11-15 млрд. грн. Збиток за 2009 рік - 0,456 млн. грн. Борг на сьогоднішній день - 3,4 млрд. грн. Потенційні покупці: СКМ (Україна), «Вимпелком», АФК «Система» (Росія), Nomura (Японія), Deutsche Telekom (Німеччина), Magyar Telekom (Угорщина), Turkcell (Туреччина), Telenor (Норвегія).

«Луганськтепловоз»

Державний пакет акцій - 76%. Ціна за пакет акцій, запропонована ФДМУ - 0,4 млрд. грн. Ринкова ціна підприємства (оцінка експертів) - 1,1-1,3 млрд. грн. Ціна продажу (оцінка експертів) - 0,8 млрд. грн. Збиток за 2009 рік - 157,4 млн. грн. Борг на сьогоднішній день - 0,8 млрд. грн. Потенційні покупці - «Трансмашхолдинг», «Сінара-Транспортні машини» (Росія), «Фінанси та кредит», «Приват» (Україна). Необхідні інвестиції - від $20 млн.

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!