Фінансова криза, ніби погана мати, народила на світ три нових українських банки й кинула напризволяще без матеріальної підтримки й із цілим букетом балансових хвороб. На додачу до двох рідних - Ощадбанку та Укрексімбанку. Уряд зовсім розгубився від своєї ж банківської багатодітності й тепер, не в змозі що-небудь зробити, вирішив за будь-яку ціну позбутися від незапланованих дітей. Про це пише "Інвестгазета".
Апогеєм стала заява віце-прем'єра Сергія Тігіпка про приватизацію трьох держбанків. «Ми готуємо до приватизації три націоналізованих банки», - прозвучало наче вирок витраченим державою сімнадцяти мільярдам гривень з уст екс-банкіра. Головна мета продажу - «відбити» вкладені кошти й наповнити бюджет грішми. За словами Тігіпка, в уряді є чітке розуміння того, що гроші з держбюджету, які були вкладені в ці фінустанови, мають бути повернуті державі. Питання лише в тому, у скільки сьогодні оцінюються проблемні активи і хто готовий їх купувати.
Безнадійно дешево
Звістку про приватизацію банків, озвучену Сергієм Тігіпком, учасники ринку зустріли без особливого ентузіазму і з неприхованою іронією. Мало хто вірить в можливість повернути витрачені гроші раніше, ніж років за два. Не менш важливе питання - як правильно оцінити проблемні фінустанови у разі, якщо охочі їх придбати все-таки знайдуться. За словами директора інвестиційно-банківського департаменту ІК Dragon Capital Максима Нефьодова, для цього потрібен детальний аналіз ситуації. Зараз отримати за банк ціну вище величини його капіталу вкрай складно, але складність полягає й у тому, щоб коректно оцінити капітал. «Як правило, капітали зменшуються збитками на поганих кредитах. Необхідно перевірити, чи справді всі погані кредити визнані, чи навпаки, банки визнали більше поганих кредитів, ніж потрібно, й багато з них не безнадійні. Саме тому відразу сказати, скільки можна виручити, дуже складно», - каже експерт.
За даними Національного банку України, на початок цього року власний капітал Укргазбанку, Родовід Банку та банку «Київ» становив 95,4 млн. грн., 4,3 млрд. грн. і 1,2 млрд. грн. відповідно. Укргазбанк потенційно може бути оцінений дешевше за своїх колег, а Родовід Банк, судячи з усього, найдорожчий. Цифри за рівнем резервування під знецінення кредитів лише погіршують ситуацію. Найвищий обсяг «проблемки», за оцінками, у банку «Київ» - 71% виданих кредитів, або потенційно «мінус три мільярди гривень». У відсотковому співвідношенні ситуація в Укргазбанку та Родовід Банку трохи краща: 46 і 45% відповідно. Проте абсолютні цифри недалекі від «київських». Укргазбанк має шанс списати 4,5 млрд. грн., а Родовід Банк - 2,4 млрд. грн. Якщо песимістичний сценарій усе-таки справдиться й заборгованість буде списана, з капіталом у плюсі залишиться тільки Родовід Банк. Двом іншим фінустановам загрожує ймовірність опинитися в глибокому мінусі й із негативним капіталом, який у сукупності перевищує п'ять мільярдів гривень. Тому не дивно, що буде великим щастям, якщо державі все-таки вдасться повернути хоча б витрачені на ці банки кошти.
«Намір продати ці обтяжливі активи - логічна дія і гарна амбітна ідея, викликана, ймовірно, необхідністю термінового поповнення бюджетних коштів. Проте в реальності важко уявити собі ефективний продаж, з огляду на тягар проблем кожної з цих фінустанов - відплив пасивів на поточний момент і в майбутньому, критично низький рівень довіри ринку, повернення сум рефінансування НБУ та коштів кредиторів, стан кредитного портфеля, інші складнощі», - міркує голова наглядової ради Universal Bank Сергій Стратонов. На думку банкіра, з огляду на фінансовий стан банків і ситуацію на ринку, продати їх буде проблематично навіть із дисконтом. Тому державі необхідно створювати додаткову мотивацію, щоб зараз зацікавити інвестора тим чи іншим способом.
Аналітик ІГ «ТАСК» Вадим Ємець зазначає, що оцінку націоналізованим банкам некоректно здійснювати за допомогою стандартних підходів у зв'язку з тим, що дати адекватну оцінку фінустановам, які загрузли у проблемних активах і в боргах, не видається можливим. У ході приватизації держава повинна намагатися в першу чергу врегулювати питання повернення депозитів фізичних осіб, які «зависли» в банківських установах. Серед завдань, за словами Вадима Ємця, і повернення коштів, витрачених НБУ на рекапіталізацію цих банків. Механізм їх приватизації має бути максимально прозорим і бажано із залученням декількох інвесторів, зацікавлених у купівлі тієї чи іншої фінустанови.
[page]
Газуємо на біржу
Олександру Морозову, голові правління націоналізованого Укргазбанку, слова Сергія Тігіпка не давали спокою цілий тиждень. Рівно за сім днів після віце-прем'єрської заяви та численних журналістських питань він зібрав представників ЗМІ й повідомив про намір вивести на біржовий ринок до 20% акцій банку вже цього року. За словами банкіра, це дасть змогу державі в особі уряду не приймати рішень «продавати чи не продавати» із закритими очима. «Котирування акцій показуватимуть державі, уряду, Міністерству фінансів про розумність продажу в той чи інший період», - заявив Морозов. За сприятливого розвитку ситуації на світових фінансових ринках і успішної реалізації програми фіноздоровлення банк може стати привабливим для інвесторів уже восени 2011 року. «Несприятливість» нинішньої ситуації підтверджують і дані Української біржі, згідно з якими з початку поточного року за акціями Укргазбанку (UGZB) було проведено всього три угоди на загальну суму 38,7 тис. грн. При цьому ціна акції останньої угоди становила 60 коп. за номіналу 1 грн.
Ідея Олександра Морозова не нова. Експерти вже давно «радили» державі оцінювати банки саме ринковим способом. «Усе, що потрібно зробити, - це ввести в ці банки нормальну західну систему корпоративного управління з ефективною, а не формальною наглядовою радою, яка б мала реальні повноваження впливати на долю фінустанови. Паралельно було б корисно частково вивести акції державних банків на фондову біржу - це був би ще один фактор, що підштовхуватиме менеджмент до вищої ефективності цих банківських установ. У цьому нічого страшного немає - у світі є ряд успішних державних банків, які котируються на фондових біржах», - заявив кілька місяців тому старший аналітик компанії «Трійка Діалог Україна» Євген Гребенюк.
За словами експерта, технічно ніщо не заважає це зробити. Головне, щоб були воля і бажання. «Частково виводити на біржу ці банки потрібно вже зараз, а продавати стратегічному інвесторові трохи пізніше, коли відновиться їх оцінка», - підсумовує Гребенюк. Тим часом провідний фінансовий аналітик агентства «Кредит-Рейтинг» Віктор Шулик акцентує увагу на тому, що включити банки до біржових списків і добитися адекватної капіталізації - це різні речі. «Не думаю, що зараз буде легко досягти потрібних котирувань. Крім усього іншого, необхідно знайти стратегічного інвестора. Поки що всі згадані банки показують збитки через низьку якість активів, державі складно буде продати «кота в мішку», - упевнений Шулик.
«Якщо ми говоримо про виведення на один із українських біржових майданчиків, то акції Укргазбанку та Родовід Банку котируються в Україні, але вони низьколіквідні. Крім того, обсяг торгів на українських фондових майданчиках не дає можливості говорити про який-небудь великий продаж», - зазначає Вадим Ємець. З погляду приватизації об'єктів вітчизняні фондові майданчики можуть забезпечити інвесторів лише індикативними цінами українських об'єктів. Більше того, навіть якщо в якогось банку справи підуть добре, це зовсім не означає, що його папери стануть в Україні високоліквідними. На думку Вадима Ємця, про розміщення акцій свідомо токсичних банків на західних майданчиках узагалі не йдеться, оскільки малоймовірно, що хтось із західних інвесторів захоче взяти участь у такому IPO, враховуючи, що на біржу виводяться лише міноритарні пакети акцій. Подібної думки дотримується й керуючий партнер інвестиційної компанії Investohills і екс-голова правління Альфа-Банку (Україна) Андрій Волков: «Виводити на біржу можна компанію успішну, цікаву невеликим інвесторам. Я не вірю, що будь-який із банків, про які йдеться, може бути проданий таким чином». Категоричний і заступник правління БГ Банку Сергій Барибін: «Населення, якщо й активізуватиме роботу на ринках цінних паперів, навряд чи масово ризикне вкладати кошти в галузь, яка показала понад 25 млрд. грн. збитків. Портфельних інвесторів банки, які були рекапіталізовані державою, навряд чи зацікавлять, а стратегічному інвесторові варто відразу ж говорити про придбання контрольного пакету акцій».
Поштовий «Київ»
Ситуація з рівнем проблем найтривожніша в банку «Київ». Правда, вкладники вже не перекривають дорогу на вулиці Богдана Хмельницького й не чергують на стільцях під головним офісом фінустанови, а січень цього року «Київ» навіть відзначив із позитивним фінансовим результатом і місцем у десятці найприбутковіших банків країни. Одна з останніх новин на сайті банку повідомляє відвідувачів про нову послугу - розсилку sms-повідомлень про виконані операції із картками банку. Судячи з усього, це є тим досягненням фінустанови, яке має залучити нових клієнтів. Однак подальша його доля мало кому зрозуміла.
[page]
У жовтні минулого року екс-прем'єр-міністр Юлія Тимошенко заявила про створення на базі «Києва» поштового банку. Головним аргументом такого рішення Тимошенко висунула наявність «усієї системи» та відсутність серйозної розгалуженої мережі відділень у банку. За проектом, «Київ» має значно поліпшити ситуацію в роботі «Укрпошти». На початку березня банк і «Укрпошта» підписали угоду про спільну роботу над створенням поштово-пенсійного банку. Вже з літа відділення «Укрпошти» почнуть приймати депозити, які переказуватимуть на рахунки «Києва». Надалі планується просувати через поштові відділення карткові продукти фінустанови.
Ідея створення поштового банку не є новою для ринку. Аналогічний проект впроваджується в Росії, де на базі проблемного Связь-Банку також планується створити поштовий банк. Якщо проекти будуть реалізовані, поштові банки в обох країнах за кількістю відділень (які будуть відкриті на базі поштових) випереджатимуть найбільші банки країни. Наприклад, в Україні кількість відділень «Укрпошти» сягає п'ятнадцяти тисяч. Найбільш «представлений» із банків Ощадбанк налічує всього шість тисяч відділень, а найбільший за активами ПриватБанк обмежується трьома тисячами філій і офісів. Очевидні не лише кількісні переваги «Укрпошти», але і її представленість у сільській місцевості, куди банкіри часто «не доходять» зважаючи на нерентабельність таких відділень. Співпраця з поштовим монополістом може послужити на руку банку «Київ», головною вадою якого експерти вважають незначну кількість відділень (одна філія та 61 відділення).
Учасники ринку по-різному оцінюють можливість продажу універсальних та спеціалізованих фінансових установ. За словами Максима Нефьодова, переробляти будь-який з українських універсальних банків у спеціалізований немає сенсу. Як мінімум тому, що в них різні бізнес-моделі. «Наприклад, банки, які працюють лише з кредитними картками, можуть узагалі не мати відділень і надавати послуги через інтернет або поштові відділення», - зауважив експерт.
Проте, за словами Андрія Волкова, в сегменті невеликих банків найбільша прибутковість саме у спеціалізованих банків. Тому з погляду бізнес-логіки доцільно спочатку спеціалізувати їх на певній галузі, а потім продавати. Таку спеціалізацію держава може забезпечити досить ефективно і створити конкурентоздатну банківську установу, переконаний експерт.
А генеральний директор Platinum Bank Грег Краснов узагалі вважає, що найдорожче можна продати прибутковий банк із хорошою системою управління. При цьому не принципово, універсальний він чи спеціалізований. «Якщо уряд хоче виручити максимальні гроші, він повинен створити прозору систему управління в цих банках і максимізувати їхню прибутковість. У банківському бізнесі прибутковість прямо пов'язана з розміром і часткою ринку. Тому одним із очевидних шляхів максимізації прибутковості цих банків є злиття їх в один», - запевняє Краснов. За його словами, існує чотири механізми продажу націоналізованих банків. По-перше, це продаж активів і пасивів із подальшою ліквідацією цих установ. По-друге, об'єднання цих банків в один із його докапіталізацією та майбутнім продажем. Третій варіант - докапіталізація й розвиток їх окремо з наступним продажем. І останній - продаж сьогодні в тому стані, в якому вони перебувають.
Сімейний Родовід
Про те, який варіант найбільш прийнятний, напевно вже задумалися і в Родовід Банку. Після заяви Сергія Тігіпка інтернет-простори відразу ж наповнилися інформацією про те, що викупити свої активи хочуть їхні колишні власники. У випадку з Родовід Банком таке бажання приписують екс-власнику фінустанови Сергію Бубці, а у випадку з Укргазбанком - Василю Горбалю. Втім, бажання отримати назад свої врятовані й підліковані фінансові активи цілком логічне. А якщо купити їх удасться ще й із дисконтом, то може виявитися навіть вигідним. Наприклад, по Іпобанку, який також приписують Василю Горбалю, вже прийнято рішення НБУ про ліквідацію. Тому можливість повернути собі хоч одну фінустанову може здаватися для Горбаля досить привабливою. «Не виключено, що націоналізовані банки можуть бути цікаві попереднім власникам як гарантія збереження активів, що перебувають у забезпеченні за окремими кредитами», - припускає Віктор Шулик.
У списку банків АУБ за підсумками січня Родовід Банк посів перше місце з кінця за розміром фінансового результату. Мінус 310 млн. грн. і відсутність інтересу з боку зовнішніх інвесторів - поки що невиліковний його діагноз. Проблем цій фінансовій установі додає й «причіпний вагон» вкладників Укрпромбанку. «На сьогодні нереально очікувати інтересу стратегічних інвесторів до націоналізованих банків. Я вважаю, що іноземний фінансовий інвестор був би більш прийнятний для держави, оскільки, на відміну від вітчизняного, він міг би забезпечити якість управління цими фінустановами і, отже, зменшити ризик, що в майбутньому їх знову треба буде рятувати за рахунок державних коштів», - зазначив Грег Краснов.
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі