Віктор Пинзеник: Україна може жити без кредитів

30 травня у студії finance.tochka.net побував екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник. Протягом двох годин він відповідав користувачам на їхні запитання щодо боргу уряду, можливого дефолту, реформ та інфляції.

Голова Комітету економістів України, Андрій Новак, заявив, що офіційна інфляція (9-10%) розраховується невірно, і реальний її рівень може досягати 50%, за рахунок різкого подорожчання товарів п'яти категорій (продукти харчування, ліки, транспортні, енерго- і комунальні послуги). Чи так це і як боротися з недостовірними даними Держкомстату?

Коли рахують інфляцію, беруть величезний перелік товарів. Якби рахували за продуктами харчування - показник інфляції був би значно вищий. Береться набір товарів і рахується структура споживання.

Усім зрозуміло: що бідніші люди, то вища частка продовольчих товарів у їхньому кошику. Якщо при цій же динаміці рахувати індекс цін в інших країнах, то він буде інший. Тільки тому, що частка товарів буде різною. У Європі менше витрачають на продукти харчування.

Я не маю підстав вважати, що Держкомстат робить якісь маніпуляції. Це дуже часто використовується політиками з погляду впливу на виборців. Останнім часом ми маємо непросту ситуацію щодо інфляції. Річний показник інфляції 9,4% за останні 12 місяців. Майже 21% - зростання промислових цін. Це дуже великий показник. Звичайно, показник інфляції середній. У різних людей різне споживання. В багатьох це, переважно, продукти харчування. В різних районах по різному. Неможливо вловити особливості, але людей, на жаль, це зачіпає. Країна має переходити до інших параметрів інфляції. 10% - якесь магічне число. Воно переслідує країну вже тривалий час. Країна мала б вийти на показники, характерні для всього світу - 0,5 %, а краще взагалі не мати інфляції. Наприклад, торік у США була дефляція -1%.

Розкажіть, чому ви самі пішли з посади міністра фінансів?

Коли я чую слово борг - мені стає погано. Я не звик, щоб країна жила в борг. Я тримав цю позицію, поки був міністром фінансів. Дефіцит бюджету ніколи не був більший за 2%. Міністр фінансів приготував один бюджет, а уряд прийняв інший. Я не погодився з цим бюджетом і відмовився його підписати. Я пробував змінити ситуацію після прийняття бюджету. Була підготовлена нова версія бюджету. Але реакції не було. Нажаль, ситуація не була прийнятна. І я подав у відставку.

Хочеться дізнатися у вас, як у колишнього чиновника - як побороти найбільшу проблему країни - корупцію? Що ви реально зробили для цього і хто заважав зробити більше? Адже з нею жодні старання, кредити, реформи не допоможуть

Де виникає корупція? Там, де постійно треба заходити у чиїсь двері - двері чиновника. Кожен такий підхід не лише принижує людей, але й дуже часто створює умови до корупції. Треба усувати чинники, при яких люди змушені ходити до чиновника. Що менше таких походів - то менша корупція. Це фундаментальні реформи.

Яка відмінність між чиновником і простою людиною? Чиновник завжди розпоряджається чужими коштами. А тому ми чуємо про різного роду "відкати". Ніхто з людей, які будують власний будинок, не думає про "відкати".

Тому треба максимально усунути залежність від чиновника. Зробити стосунки максимально прозорими, бо повністю усунути залежність не можна.

Якщо йдеться про спробу контролювати зарплату в конвертах, то я впевнений, що не можна заглянути до кожного в кишеню. Це боротьба з наслідками.

Ефективна боротьба з корупцією передбачає усунення причин. На додачу можуть бути використані якісь каральні інструменти.

Торік дані щодо дефіциту бюджету ПФ у Азарова й Тігіпка значно розходилися. Скажіть реальну суму дефіциту ПФ і реального дефіциту бюджету минулого року.

На жаль, інколи розходження цифр дефіциту ПФ мають під собою підстави. Не всі фахівці вважають цифри, які платить бюджет до ПФ, дефіцитом.

У бюджеті є кілька рядків, по яких іде фінансування ПФ. Тому розбіжності в цифрах інколи можливі. Я не назву вам зараз точну цифру дефіциту, але можу сказати загальну цифру дефіциту всіх бюджетів, куди і пенсійний фонд входить. Я його називаю так званим дефіцитом публічних фінансів.

Торік дефіцит становив 91 млрд. грн. Це далеко від тієї цифри, яку офіційно оприлюднюють. Порівняно в 2009 роком, цифра дефіциту була 104 млн. грн. Колись такі цифри викликали в мене маленький шок. До 2008 року цифри дефіциту вимірювали 6-8 млрд. грн.

З цифрами теперішнього дефіциту вкрай небезпечно жити.

Чи може держава жити без боргів, і як це зробити?

Може. Так, як це роблять 17 млн. українських сімей. Дуже просте правило "Витрачай стільки, скільки заробив".

Чи може держава, якій необхідно інвестувати у свій розвиток, жити без боргів? Я не знаю жодної успішної країни, яка це робить. Я знаю успішні країни, де це роблять люди.

Але не в державу повинні інвестувати, а у приватний сектор. І я маю на увазі не тільки іноземні інвестиції. Тут достатньо можливостей для внутрішніх інвесторів. Майже 180 млрд. на руках населення - це гривня, яка лежить без толку. І під сукном тримають кілька десятків мільярдів доларів, які не приносять користі ні країні, ні їхнім власникам.

Як відобразиться теперішня ситуація з девальвацією білоруського рубля на гривні? Чи варто найближчим часом очікувати аналогічної ситуації й у нас? Адже зовнішньоторговельне сальдо у нас теж іде в мінус галопуючими темпами.

Перш за все, Білорусь тільки повторила український приклад 2008 року.

Причиною є величезний дисбаланс між експортом та імпортом. Я спрощу деякі деталі, але для розуміння цього буде достатньо. Причиною дисбалансу став популізм. Коли щороку зарплати ростуть швидше, ніж економіка. За 5 років до кризи зарплата в Україні виросла в 4 рази. Звідси видно, що нічого доброго це не принесло. Ви не можете запропонувати людям жити краще, ніж економіка дає. Це обман, який виливається у вищі ціни в магазинах, а друга частина йде за кордон - імпорт. Майже пряма кореляція між зростанням українського імпорту і зростанням зарплати. Це сталося і в Білорусі, коли перед виборами підняли зарплату, й вона вилилася у придбання імпортних товарів. Банк може намагатися виправити ситуацію, але, як кажуть лікарі, "поздно пить Боржоми, когда почки отказали". Ви вже не врятуєте ситуацію. Девальвація є неминучою.

Хотілося б, щоб ми завжди пам'ятали про цей урок, бо Україна знову йде цією дорогою. Девальвація - не лише реакція на кризу, але й лікувальний елемент. Після дефіциту торгівлі у 19 млрд. у 2009 році він скоротився до 5. Торік він був 9,3 млрд., тобто, він знову наростає. Якщо збережеться динаміка І кварталу, то Україна знову вийде на 20 млрд.

Білоруська девальвація вплине на Україну не в прямій формі впливу на курс, але експортні можливості Білорусії погіршаться. Це відобразиться й на Українському імпорті.

Читайте повну версію інтерв'ю з Віктором Пинзеником.

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!