Старший радник президента Альфа-Банку Роман Шпек розповів про свої очікування від круглого столу, який проводить The Economist. А також про те, що влада повинна розглядати бізнес як партнера.
Які у вас очікування від круглого столу? Такі заходи справді допомагають чи їх можна охарактеризувати як "бізнес-тусовка"?
По-перше, це можливість людей, партнерів, а інколи й конкурентів, зустрітись і відверто поговорити. Можливо, навіть більш відверто, ніж під час офіційних зустрічей, про проблеми, які перешкоджають активному розвитку бізнесу в Україні. Йдеться не лише про проблеми, хоч вони справді існують, головне - це визначення можливостей і перспектив. Щоб скористатися можливостями та покращити перспективи, необхідно чітко окреслити й усунути недоліки.
Загалом очікування від круглого столу в мене цілком прагматичні. Це не та подія, про яку писав Герберт Вельс: "Яка змінить світ", але це подія без якої майбутній економічний розвиток і подальше зростання ділової активності приватного бізнесу в Україні неможливі.
Найважливіше запитання, на яке має відповісти круглий стіл - як в Україні ділове та правове середовище зробити сприятливим для приватного бізнесу, як за рахунок зусиль влади та бізнесу забезпечити сталий економічний розвиток - основу покращення добробуту наших громадян. Такі круглі столи - це загальносвітова практика. Такі події в розвинених країнах відбуваються частіше і мають більший вплив на розвиток ділової активності. Організатор цього заходу - всесвітньовідомий журнал The Economist - привертає увагу до цього заходу і, відповідно, до України.
Які основні перешкоди ви відчуваєте при веденні бізнесу в Україні?
Найважливішим є те, що Президент України Віктор Янукович почав впроваджувати серйозну програму економічних реформ. А проблеми? Їх чимало. Основна - економіка та бізнес-середовище потребують реформування. Незавершеність реформ призводить до того, що умови для ведення бізнесу в Україні залишаються незадовільними.
У 2011 році у рейтингу економічних свобод від Heritage Foundation and Wall Street Journal Україна посіла 164 місце з можливих 183 країн. При тому, що навіть Росія - 143. За рейтингом легкості ведення бізнесу Doing business у 2011 році в України - 145 місце. Знову ж таки Росія - на 123-му.
Якщо підсумувати, то умови для ведення бізнесу в Україні ще неналежні - через корупцію, а також непрозорість судової системи, і це відчувають усі учасники ринку.
Для прикладу візьмімо ситуацію, виниклу у банківському секторі. Як фінустанови можуть кредитувати економіку, якщо суди дозволяють деяким підприємцям не виконувати своїх зобов'язань, шляхом підтвердження їх сумнівних схем? А саме: фіктивного банкротства, виведення активів, визнання кредитних і договорів поруки нелегітимними.
Останнім яскравим прикладом неправомірності рішення судової системи можна назвати рішення Вищого господарського суду, яке було ухвалене в середу. Свого часу Альфа-Банк у вигляді застави отримав майнові права на незавершене будівництво елеватора в Одеській області. Коли ж позичальник, а саме компанія "Агропрайм", перестала виконувати свої зобов'язання, банк вирішив вступити в свої законні майнові права. Утім, позичальник вирішив у судовому порядку оскаржувати законність такої застави. І що ж робить Вищий господарський суд? Він визнає договір застави майнових прав на незавершене будівництво елеватора недійсним.
Фактично такі рішення блокують кредитування незавершеного будівництва. Тобто зараз банки відмовлятимуться кредитувати девелоперів, які бажають добудувати житлові будинки та іншу іпотеку. Існує багато прикладів, коли суди першої інстанції з одного й того ж питання ухвалюють різні рішення, а суди вищої інстанції, замість того, щоб узагальнити судову практику, просто спостерігають за цим "броунівським рухом". І ця бездіяльність призводить до появи відомих на всю країну "засівальників". У свою чергу державні та приватні нотаріуси сприяють виведенню ліквідної застави, що теж ускладнює роботу банків із повернення коштів за проблемними кредитами.
Як можна далі говорити про інвестування та кредитування банками економіки? Ось вам і перешкоди для ведення бізнесу.
Як ви вважаєте, повинна бути державна підтримка бізнесу чи для уряду найкраща тактика - невтручання?
Основною підтримкою для бізнесу з боку держави є стабільні та передбачувані умови розвитку держави, а отже і бізнесу; прогнозованість правової, податкової та митної системи; запровадження зрозумілих змін із боку держави лише після обговорення цих змін із бізнесом.
Фактично держава має розглядати бізнес як партнера, а не боротися з ним. На жаль, ми зараз спостерігаємо протилежну ситуацію. Уряд повинен пропагувати та впроваджувати фінансову високу дисципліну.
Що стосується боротьби з корупцією, з сірим ввезенням товарів, з уникненням оподаткування - державні контролюючі органи повинні проводити жорстку політику, спрямовану на боротьбу з незаконними діями. Дуже важливо в цьому контексті, щоб уряд виконував свої зобов'язання і слугував прикладом. Насамперед це своєчасне повернення ПДВ експортерам. Не можна допускати недофінансування передбачених бюджетом виплат, затримок із виплатами заробітної плати та пенсій, оплати за лікарняними листками.
[page]
Державні та комунальні підприємства й установи перебувають у ситуації, коли вони замовляють продукцію чи послуги, але не мають чим сплачувати за них. Таким чином вони породжують неплатежі. За цих обставин вимагати платіжної дисципліни від інших - нереально. Держава має гарантувати та забезпечувати високий рівень фінансової дисципліни в Україні. Усі члени суспільства, суб'єкти договірних відносин, повинні розуміти, що кожен рахунок має бути обов'язково сплачений, а кожен борг - повернутий.
Ті цілі, проголошені Президентом, не можна вирішити лише державним коштом, саме тому ми маємо створити умови, щоб приватні інвестори розглядали Україну, як привабливу для здійснення інвестицій, для гарантування економічного зростання країну. Від цього виграють усі - держава шляхом зростання доходів бюджету, зростання могутності та посилення незалежності, громадяни через зростання добробуту, соціального захисту, появи гордості за себе та свою країну. Таких прикладів чимало і в наших сусідів - Польщі, Словаччини, Росії, Казахстану.
Які реформи потрібні Україні насамперед, а з якими заявленими урядом реформами можна почекати?
Нам не треба чекати з реформами, ми чекали майже 20 років. Адже для того, щоб Україна посіла гідне місце серед інших країн, треба рухатися прискореними темпами впровадження реформ. Нам варто припинити дискутувати, натомість слід об'єднати свої зусилля. Необхідно зробити роботу уряду з проведення економічних реформ більш послідовною та ефективною. Варто знаходити аргументи для того, щоб просувати реформи. Найперше, що я порадив би уряду - це викинути зі свого лексикону визначення "непопулярні реформи", їх треба замінити на "вкрай потрібні", "запізнілі", "тяжкі", "реформи, що гарантують зростання добробуту населення".
Якщо ми говоримо про інвестиційний клімат, то в цьому контексті судові реформи є визначальними. Що стосується розвитку конкуренції, структурних реформ, реформ у галузі ЖКГ, реформування енергетичної галузі на основі енергозбереження та енергоефективності, диверсифікації промисловості та експорту, реорганізації системи освіти, охорони здоров'я, то такі життєво необхідні реформи взагалі не можна відкладати. А кошти на таке реформування може дати зростання економіки, зокрема і за рахунок інвестицій, та й ЄБРР, Світовий банк радо візьмуть участь у таких проектах.
Ще одним напрямком реформ, який необхідно проводити, є підвищення фінансової грамотності населення, зокрема і культури фінансової дисципліни. Якщо людина підписує договір, вона має чітко усвідомлювати, що підписує, і виконувати зобов'язання за ним. Також важливе безумовне виконання платежів чи повернення депозитів із боку фінансових установ. У зв'язку з цим уряд повинен завершити роботу з рекапіталізованими банками. Необхідно вирішити долю неплатежездатних банків, такі фінансові установи не повинні довго залишатися на ринку.
Наскільки бізнес-еліта України здатна впливати на державу, захищаючи свої інтереси?
Це загальна світова практика. На жаль, в Україні бізнес-еліта ще не є об'єднаною, до цього необхідно прийти. Адже бізнес-еліта через свій діалог із владою сприяє досягненню порозуміння та економічного зростання. У цьому напрямі ще багато чого треба зробити.
Як писав finance.tochka.net, прагнучи створити відкритий і відвертий діалог між бізнесом і українським урядом, The Economist проводить "Український Саміт"у Києві 29 березня.
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі