Вікторія Тігіпко: Створити "Кремнієву долину" в Україні реально

Президент і співвласник компанії TA Group Вікторія Тігіпко розповіла про перспективи української IT-галузі, а також про перешкоди для успішного розвитку високотехнологічних компаній у країні.

Ви керуєте одним із небагатьох венчурних фондів в Україні, які інвестують в інтернет-бізнес. Чому вибрали саме цю галузь?

Ми вирішили сфокусуватися на інвестиціях в інтернет-бізнес, оскільки інтернет дедалі більше проникає в повсякденне життя. Уже зараз неможливо уявити його без тих можливостей, які надає глобальна мережа. Саме тому наш фонд спеціалізується на споживчому інтернеті. Цей сегмент призначений для кінцевого користувача. Він надає найефективніші способи отримання й обміну інформацією, спілкування, здійснення покупок і багато іншого.

Наша мета - сприяти подальшому розвитку споживчого інтернету шляхом інвестування в інноваційні компанії IT-галузі.

Які проекти ви вважаєте найпривабливішими для інвестицій?

Залежно від обсягів фонду та його фокусу, найбільший інтерес становлять проекти з глобальним потенціалом і масовим попитом, соціальні мережі та подібні їм ресурси. Також інвестиції йдуть у розробку різних програм для мобільних платформ. Акцент робиться на покращенні якості існуючих мобільних додатків і на розробці нових.

Дві ключових умови успішності стартапа – це ідея й команда. Якщо погана ідея, жодний фахівець і професіонал не врятує майбутній проект і не зробить його прибутковим. Якщо ж погана команда, вона здатна занапастити навіть найкращу ідею

Цікаві проекти, що акумулюють інформацію, інфраструктурні технології для продажу інтернет-реклами, а також сервісні ресурси: майданчики для інтернет-торгівлі, фотохостинги, геопозиціонування, соціальні ігри, мобільні програми, хмарні обчислення, програмне забезпечення як сервіс (SaaS).

Росія зацікавилася створенням певного аналога "Кремнієвої долини" в Сколково. Чи можна реалізувати подібну ідею в Україні?

Створення технологічного кластера у нас цілком реальне, і найкращий варіант - це державне й приватне партнерство з урахуванням вигідного географічного положення нашої країни, безвізового режиму. Причому чимало інвесторів готові сформувати пул і стати партнерами держави з метою реалізації цього проекту.

Одна з головних проблем, яка заважає створенню високотехнологічних парків, - оподаткування. Навіть у сусідніх країнах податковий тягар на технопарки значно нижчий. Якщо в нас відрахування сягають 36,77% фонду оплати праці, то в Росії - 4-14% за регресною шкалою, у Білорусі - 35% середньої зарплати по країні. У нас ПДВ становить 20%, у Росії та Білорусі експорт IT-послуг не обкладається ПДВ зовсім. У нас прибутковий податок - 15%, у Росії - 13%, у Білорусі - 9%. В Україні ставка податку на прибуток - 25%, у Росії - 24%, у Білорусі - 0%.

Як же вирішити цю проблему?

Необхідні законодавчі зміни, ухвалення спеціальних законів, що регулюють функціонування парків високих технологій. Після цього можна створювати технокластери. Наприклад, почати з Криму, який є кліматично комфортним, а потім реалізувати цю ідею в кожній області.

У результаті, можна обрати університети з наукомістким потенціалом, на їх базі створити фонди, які підтримуватиме й держава, і приватні інвестори. Кошти фондів розподілятимуться на підтримку IT-ідей, які можуть перерости в серйозні проекти. Цим шляхом пішла Росія, і мені він здається правильним.

Чи можете ви спрогнозувати, який обсяг інвестицій надійде в українську інтернет-індустрію протягом найближчих років?

IT-галузь у нас тільки починає розвиватися, і експерти не беруться точно оцінити, скільки грошей у ній "обертається".

За нашими оцінками, за 2009 рік в інтернет-проекти інвестували майже $10 млн. Щоправда, це була в основному скупка недооцінених активів.

Цього року сума наблизилася до $20 млн., та потрібно розуміти, що $10 млн. - це чергова інвестиція в компанію Viewdle (українська компанія-розробник сервісів на базі технології розпізнавання осіб, - Ред.). І хоча спрогнозувати точну динаміку складно, я вважаю, що приріст інвестицій становитиме не менше 40% щороку.

Як українським інтернет-підприємцям зацікавити інвесторів?

Дві ключових умови успішності стартапа - це ідея й команда. Якщо погана ідея, жодний фахівець і професіонал не врятує майбутній проект і не зробить його прибутковим. Якщо ж погана команда, вона здатна занапастити навіть найкращу ідею.

Однак від ризику не застрахований ніхто. Саме тому бізнес-ангели, які інвестують на ранніх стадіях, майже 80% проектів втрачають через банкрутство. Якщо гроші вкладає фонд, то з 10 проінвестованих проектів 5 будуть проблемними, 2-3 можуть повернути гроші або принести незначний прибуток і лише 1 або 2 проекти зазвичай "вистрілюють" і забезпечують фонду високий прибуток.

[page]

На що звертає увагу інвестор у першу чергу?

Насамперед інвестор звертає увагу на команду, продукт і ринок. Для інвестора привабливі проекти з досвідченою й згуртованою командою, яка створила інноваційний продукт, що ефективно вирішує велику проблему на чималому або швидко зростаючому ринку. Якщо три цих критерії привабливості присутні, інвестор також оцінює проект із погляду перспективи щодо окупності й прибутковості.

І якщо сегмент IT-галузі, на який орієнтований конкретний продукт, розглядається в глобальному аспекті й не "закутий" географічними рамками невеликої країни чи регіону, перерахованого достатньо, щоб венчурний фонд ухвалив рішення про вливання грошей. Однак є успішні стартапи, які орієнтовані на локальний ринок, наприклад - на російськомовну аудиторію в інтернеті.

Які моделі венчурного інвестування в IT працюють за кордоном, але ще не прижилися у нас?

За кордоном є інвесткомпанії, які здійснюють виключно венчурне інвестування. Такі компанії називаються венчурними. Їх створюють венчурні фонди, в які вони залучають інвестиції інституціональних і приватних інвесторів. При цьому венчурні компанії виступають як управляючі таких фондів. Вони самостійно ухвалюють рішення щодо діяльності венчурних фондів і беруть на себе всі ризики. Обсяги фондів залежать від того, на яку стадію розвитку інвестований компаній орієнтований фонд.

Наприклад, фонди, які роблять інвестиції в компанії на початкових і ранніх стадіях розвитку, коливаються від $10 до 250 млн. Створення подібних венчурних фондів у нас дозволить більшій кількості приватних непрофільних інвесторів зайти у різні напрямки інтернет-бізнесу, і з меншими ризиками.

Ще одна тенденція - відхід від великих венчурних фондів, під управлінням яких сотні мільйонів доларів, до фондів скромніших - у межах $10-50 млн.

Невеличкі венчурні фонди можуть дозволити собі "няньчитися" з проектами, приділяти їм більше часу, що дає в підсумку найкращий результат як для фонду, так і для бізнесу. Мені здається, що майбутнє саме за такими венчурними фондами, коли приватні інвестори можуть вкладати $1-1,5 млн. в стартапи, які дадуть на виході $20-25 млн. А таких проектів у нашій країні досить багато.

Які перешкоди є, на вашу думку, на шляху розвитку української галузі високих технологій?

У першу чергу - відсутність цільової політики з боку держави, яка зобов'язана взяти IT-галузь під свою опіку. Інститут держзамовлень зник, і наукомісткі проекти державі просто не потрібні. Знайти цікаві стартапи, такі як Viewdle, що народився в лабораторії проф. Михайла Шлейзенгера в Науково-дослідному центрі інформаційних технологій і систем, складно.

По-друге, проблема науки та освіти, підтримки вузькоспеціалізованих розробок (наприклад, у галузі медицини на стику з IT), що є ключовими умовами повноцінного розвитку IT-галузі.

Ну й по-третє, дуже далеке від досконалості законодавство.

Можете розповісти докладніше про недоліки законодавства?

Заходи в стартапи - це умовно купівля акцій. Але для інтернет-бізнесу це не те ж саме, що купівля акцій фабрики або заводу. У ТОВ не зайти, тому що там цінних паперів просто немає, а реорганізувати компанію в акціонерне товариство дуже непросто, управляти ефективно й швидко всіма процесами не вийде. Тому через зарегульованість функціонування АТ, через те, що ТОВ не можуть випускати акції, створюються певні перешкоди для залучення інвестицій.

Ще одна проблема - захист інтелектуальної власності, а точніше, її відсутність як такої в нашій країні.

Як я вже згадувала, немає пільгового оподаткування для інноваційних та IT-проектів, хоча в інших країнах податок на прибуток може становити і 0% на 5 років, наприклад, після чого компанія все одно продовжуватиме користуватися різними пільгами.

Саме тому Україна дуже потребує нового законодавства для регулювання парків високих технологій. Немає пільг на технології та обладнання. Наприклад, в Індії чи в Росії існують спеціальні "інкубатори", де молодим підприємцям уся інфраструктура надається, по суті, безкоштовно.

Компанія TA Group Вікторії Тігіпко здійснює інвестиції в інтернет-стартапи, інноваційні технології та виробництво, розробку корисних копалин і девелопмент. Компанія керує інвестфондом TA Venture, який фокусується на стартапах у галузі інтернет-технологій. Раніше TA Venture взяв участь у конференції IDCEE 2010, присвяченій інтернет-технологіям та інноваціям.

Читайте матеріали веб-конференції з Денисом Олейниковим, одним з найвідоміших інтернет-бізнесменів України

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!