
Експортні м'язи України
В чому специфіка цьогорічного українського урожаю щодо співвідношення різних зернових культур, а також якості кожної з них?
Цього року наш урожай буде на рівні 40-40,5 млн. тонн. А споживання України - 26-27 млн. тонн, і решту треба експортувати. Крім того, на 1 липня Україна підійшла ще й із завищеними перехідними запасами зерна, там приблизно 2-3 млн. тонн зайвих. Тому експортний потенціал України цього року всі експерти оцінюють у 15 млн. тонн.
Зокрема, у звіті американського Міністерства сільського господарства стверджується, що Україна може відправити на експорт 6 млн. тонн пшениці, 4 млн. тонн ячменю і 5 млн. тонн кукурудзи. Кукурудзу ми ще не зібрали, але прогнози такі, що ми отримаємо її близько 11 млн. тонн, і 5 можна експортувати.
Щодо пшениці ми очікували, що якість буде гіршою, але ця спека - вона, з одного боку, ніби й погана, а з іншого - вона різко покращила якість пшениці. Вона повбивала клопів-черепашок та інших шкідників. Тому у нас приблизно 70% - продовольча пшениця, решта - фуражна.
Зараз багато кажуть про те, що ми повинні зайняти нішу Росії на світових ринках. Але наскільки це буде стабільне становище? Якщо наступного року Росія відкриє експорт - хіба ми втримаємося на тих самих ринках?
Україна й Росія географічно постачають основні об'єми зерна до одних і тих самих регіонів. Якщо Росія пішла з ринків - то дійсно, за рахунок підвищення світових цін ми можемо набагато вигідніше продати власний товар. Але це не означає, що російські контракти дістануться нам. Вони дістануться американцям і аргентинцям. Ми все одно не закриємо дірку, яка утворилася після заборони експорту з Росії, адже Росія планувала 18 млн. тонн продати тільки пшениці. А ми би свої 6 млн. тонн у будь-якому разі продали, тільки за нижчими цінами. Якби Росія теж експортувала - то залишилися би непроданими не наше, а американське й аргентинське збіжжя, бо звідти далеко везти.
Ціни на хліб vs ціни на круасани
Але це призвело також до зростання внутрішніх цін на зерно.
Утримати ціни на хліб нескладно. Росія вирішила закрити експорт, але я вважаю, що Україна такого рішення приймати не повинна. Проте експортери зернових зіткнулися з тим, що митниця, за негласними вказівками, заблокувала завантаження зерно на кораблі. Вони стоять, їх під різними приводами не випускають із портів.
Наскільки це допомогло знизити ціни?
Ніхто не каже, що ціни на абсолютно весь хліб повинні бути низькими. Ідеться лише про соціальний хліб - "чорний", батон і "сірий" формовий. Для цього потрібно тільки одне: щоб в Аграрному фонді була пшениця. Її кількість, необхідна для випікання соціального хлібу, складає приблизно 12-15% від загального внутрішнього споживання, яке становить приблизно 6 млн. тонн. Тобто для того, щоб розв'язати проблему соціального хлібу, потрібно мати максимум 900 тис. тонн зерна.
А в Аграрному фонді у будь-який час: узимку, влітку, вдень і вночі, має бути 1,2 млн. тонн пшениці, тобто 20% від обсягу продовольчого споживання. Це міжнародні норми. Якщо ми розуміємо, що для соціальних сортів потрібно 900 тис. тонн - то в Аграрному фонді на ці потреби зерна вистачить. І якщо раптом на світовому ринку ціна буде надто високою - то Кабмін може вирішити так: узяти з Аграрного фонду ці 900 тис. тонн, зробити з них борошно і віддати його безпосередньо компаніям, які виробляють хліб. Цих компаній небагато, і їх нескладно забезпечити.
А більше зерна зберігати в Аграрному фонді й не треба. Стабілізувати ціну, умовно кажучи, на круасани, немає сенсу. Зараз зауважують, що закуплять 5 млн. тонн. Але зберігання 1 тонни щомісяця коштує приблизно $3. Тож $15 млн. треба щомісяця платити за зберігання. До того ж необхідно розуміти, що у нас у державних структурах, на кшталт Аграрного фонду, завжди щось зникає.
Можна зробити також інакше: можна давати дотації безпосередньо хлібозаводам на соціальний хліб. Приблизно 400 млн. грн. щороку для цього потрібно.
Аграрний фонд заявив, що зупиняє закупівлю зерна через високі ціни. У нього є шанс дочекатися їх зниження?
Наскільки я розумію, він нічого й не закуповував, бо в нього немає грошей. Державні гроші не надійшли, спроби отримати кредити також нічим поки що не закінчилися. Тому ця заява - це, скоріш за все, спроба зробити хорошу міну при поганій грі. Якби було за що закуповувати - то навіщо це зупиняти? Ти, будь ласка, вистав закупівельну ціну, і побачимо, може, його хтось продаватиме й за 1300 грн./тонна. Хто сказав, що ні?
[page]
А от коли нема грошей, до сезону підійшли зовсім не підготовлені, а зерно, яке було в Аграрному фонді, розпродали перед початком сезону - от тепер питання, тепер треба братися за голову й думати: зерна нема - тож давайте заборонимо експорт.
Який зараз дефіцит зерна у фонді?
Не знаю точно, але ситуація там плачевна.
Виходить, у нас три експортні культури. Чому ж ажіотаж тоді саме навколо гречки?
Річ у тому, що гречку українці дуже люблять. І її завжди було навалом, тому питання щодо гречки ніколи не виникало. Цього року, через спеку, її трішки може не вистачити, але її можна й купити десь, це не проблема.
Тобто поки що до Росії її не вивозять? Справа не в експорті, а суто в проблемах внутрішнього ринку?
Є кілька комбінатів хлібопродуктів, які для того, щоби пробитися на експортні ринки Німеччини, протягом чотирьох років запроваджували ISO 9001, доводили, що в нас гречка - дуже якісний товар, і все одно її не особливо там купували. Зараз, у зв'язку з ситуацією в Росії, я не виключаю, що експорт туди може вплинути на наш баланс. Але як ця проблема вирішуватиметься - я не знаю. Поки що нічого страшного з гречкою не відбувається, усе залежатиме від рішень Кабміну.
Зерно у портах проросте?
Навіть за умови забезпечення резерву на соціальний хліб, де гарантія, що експортери не вивезуть зерна більше, ніж треба було, щоб забезпечити внутрішнє споживання? От якщо цього року вивезуть не 15, а 20 млн. тонн?
Це неможливо. Ми - члени СОТ, члени Міжнародної ради по зерну. Наш баланс зерна відомий іншим країнам. Уявіть собі: держава знає, що ми можемо вивезти тільки 15 млн. тонн зерна. Держава звертається до СОТ, до виробників, і каже, що ми відпустимо за кордон 6 млн. тонн пшениці, 4 - ячменю і 5 - кукурудзи.
Це свого роду квотування?
Ні, це не квотування. Усі знають про це, іде звичайна нормальна торгівля, але всі розуміють: щойно митниця нам скаже, що пішов корабель, який повіз останні з 6 млн. тонн пшениці - усе, держава запроваджує заборону. Хлопці, ми чесно вчинили, ми всіх попередили, далі ніхто їхати не може.
2008 року такий механізм спрацював?
2008 року було протилежне завдання. Ми ніколи не вивозили такої кількості зерна, тож ми навіть не вірили, що наші порти перевалять стільки. Ніхто не знав, що ми 2,5 млн. тонн можемо щомісяця перевалювати.
Чому ви закликаєте впроваджувати квотування саме з 15 вересня?
Я наголошую, що українські експортери ніколи не пропонували заборонити експорт. Оці байки, що, мовляв, ми хочемо зістрибнути з контрактів, - це для обивателів. І ще ми ніколи не пропонували квотування.
Але коли вже Міністерство економіки розпочало про це розмову, коли сказало, що воно запроваджує квотування 1,5 млн. тонн пшениці та 1 мільйону тонн ячменю, то ми їм відповіли: не раніше 15 вересня через те, що в нас стоять кораблі, на яких знаходиться приблизно 300 тис. тонн вантажу. Кожен день простою одного - це десятки тисяч доларів. У портових елеваторах знаходиться 1,1 млн. тонн зерна. І вагони, які місяць тому їхали до порту - у них було приблизно 300 тис. тонн зерна.
Ми сказали: нам знадобиться місяць, щоб усе це розвантажити, щоб не було штрафів, щоб усі ці вантажі попливли на кораблях, щоб розвантажити портові ємності - вони не призначені для тривалого зберігання. 2006 року увесь світ облетіли фотографії, коли в портових елеваторах проріс ячмінь. Це - узагалі злочин.
А ви при цьому зобов'язуєтеся не підвозити туди нового зерна?
Так. Ми знатимемо, що таке рішення ухвалено, і з 15 вересня - ми ж люди розумні - теж дбатимемо, щоб не було так, як зараз: елеватори завантажені, вагони десь там крутяться, штрафи за простоювання сплачуються...
І що ви в такому разі робитимете із рештою зерна, яке не поміститься у квоти, але і в Україні не буде потрібне?
Зерно це не гайки й болти - воно псується значно швидше. Тому багато зерна втратить класність чи зіпсується. Окрім того, селянин, який виростив це зерно, уже ніколи не поверне вкладені гроші. А гроші селянам ой як потрібні. Наприклад, в Україні треба додатково збудувати елеваторні комплекси для зберігання 30 млн. тонн зерна. Будівництво, у розрахунку на 1 тону зберігання, коштує $200. Таким чином, лише для будівництва елеваторів потрібно $6 млрд., або 48 млрд. грн. А закупівля тракторів, комбайнів? Це десятки мільярдів доларів. Тому, коли я чую, що аграрії й так багато заробляють і можна заборонити експорт, хочу сказати - не рахуйте гроші у чужих кишенях, а якщо теж хочете мати великі "селянські доходи", беріть плуга й - у поле.
А от весь час точаться дискусії з приводу того, як розподілятимуться квоти. Чи реально запровадити на зерновому ринку такий механізм, як на ринку електроенергії? Коли відбувається аукціон, і той експортер, який пропонує державі більшу ціну, отримує право експортувати?
Я вважаю, що це неправильно. Зерновий ринок - це не ринок електроенергії. Ми, Мінекономіки, Мінагрополітики й Українська зернова асоціація, 2006 року винайшли систему. Усі квоти діляться на дві частини: 80% дістається тим фірмам, які історично працювали на цьому ринку, 20% - новим фірмам, які щойно з'явилися. Ті 80% розподіляються пропорційно до частки кожного учасника ринку в експорті протягом останніх трьох років. 20% - відповідно до заявок. Але й одні, і інші підтверджують, що в них є зерно на складі. Адже той, хто вклав гроші, у першу чергу повинен експортувати.
Ще зараз є така ідея, щоб усю експортну квоту віддати Аграрному фонду. Але ж зараз у нас - близько 30 експортерів, і всі вони конкурують між собою. Пропонують виробникам конкурентну ціну та працюють в усіх портах - і в маленьких, і у великих, кому який зручніше. А у держави є лише перевалка в Одесі, у ДАХК "Хліб України". І всі інші порти були би недозавантажені.
Тому ми пропонуємо, якщо ми знову дійдемо до квот, то застосувати розроблену нами методологію.
Продовження інтерьвью з Володимиром Клименко читайте в понеділок.
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі