Олена Волошина: IFC – один із найбільших інвесторів українського агробізнесу

Минулого фінансового року, зважаючи на заяви, IFC збільшила суму інвестицій в економіку України майже вдвічі - до $0,5 млрд. З чим пов'язане збільшення інвестицій?

Багато в чому сума визначається попитом на ринку. Минулий рік (фінансовий рік для IFC - з липня по липень - ред.) для України був посткризовим. А ми - структура, завдання якої сприяти розвитку приватного сектора. Збільшення обсягів інвестицій пов'язане зі зростаючим попитом на наші "продукти". Причому ця допомога полягає не лише в інвестиційних ресурсах, які ми вкладали в економіку, але й у консультаційних програмах. Велику підтримку ми надавали існуючим клієнтам, консультували банківський сектор, малий і середній бізнес.

IFC – міжнародний фінансовий інститут, який входить у структуру Світового банку, який здійснює інвестиції в приватний сектор. Його акціонери – 182 держави, які сформували статутний фонд IFC у розмірі $2,4 млрд.

IFC у середньому щороку інвестує в Україні $250-400 млн. Протягом часу нашої роботи в Україні ми вже інвестували понад $1,5 млрд. у більш ніж 50 проектів у різних секторах української економіки. Якщо говорити в цілому про регіон Європи та Центральної Азії, то минулого року МФК інвестувала рекордні $3 млрд. у 105 проектів.

Ви збільшували штат співробітників у такий нелегкий час?

Ми штат практично не розширювали, просто довелося збільшити навантаження на кожного співробітника, керуючись гаслом: "Do more with less".

Які пріоритети у корпорації нині? В які галузі спрямовуєте основні зусилля та кошти?

IFC - це глобальна структура. І необхідно наголосити, що затребуваність наших ресурсів збільшилася не лише в Україні, але й в Африці, Латинській Америці та Азії. Звісно, доводиться обирати сектори, пріоритетні для нас й економіки країни.

Розробляючи стратегію роботи в Україні, ми ухвалили для себе три основних напрямки: фінансовий сектор, агробізнес і проекти з енергоефективності. Якщо говорити про підтримку аграрного сектора, тут ми інвестуємо по всій вертикалі виробництва, інакше кажучи - "починаючи з поля і до столу споживача".

Які програми з енергоефективності вже існують, які щойно розпочинаєте впроваджувати?

У галузі енергоефективності наша робота розділена на два напрямки - інвестиційні проекти з конкретними компаніями і консультативна робота, яка часто націлена на зміни інституціонального та законодавчого середовища.

Протягом часу нашої роботи в Україні ми вже інвестували понад $1,5 млрд. у більш ніж 50 проектів у різних секторах української економіки

У нас є досить багато прикладів уже реалізованих інвестиційних проектів у різних секторах економіки. Наприклад, спільний проект із ПроКредитБанк, якому ми надали кредитну лінію в розмірі $20 млн. Ці кошти могли використовувати фізичні особи для заміни вікон, дверей, утеплення квартир. А, наприклад, проект із компанією "Хлібпром", за умовами якого було виділено $30 млн. для підприємства, передбачав модернізацію виробництва.

Усього з 2005 року ми інвестували майже $280 млн. у різні проекти, пов'язані з енергоефективністю. І ми плануємо продовжувати інвестувати в цьому напрямку, тому що зниження енерговитратності економіки - одна з ключових умов підвищення конкурентоспроможності. Це вкрай важливий пункт для України, оскільки її економіка значною мірою залежить від експорту та умов на зовнішніх ринках.

Інвестуючи в приватний сектор, ми пропонуємо клієнтам, крім грошових ресурсів, ще й консультативну підтримку. Уже зараз в Україні працює програма з підвищення ресурсоефективності. У центрі уваги експертів цієї програми - підприємства агробізнесу. Цього року ми плануємо розпочати роботу в рамках проекту зі стимулювання банківського фінансування проектів з енергоефективності в промисловості.

Якщо говорити про підтримку аграрного сектора, тут ми інвестуємо по всій вертикалі виробництва, інакше кажучи – "починаючи з поля і до столу споживача"

Наші експерти почали розробку рекомендацій для внесення змін до законодавства в рамках роботи нового консультативного проекту з покращення ситуації з енергозбереженням у житловому секторі.

Що зараз заважає масово впроваджувати проекти з енергозбереження?

Напевно, було б краще замислитися про енергозбереження тоді, коли економіка прогресувала. Зароблені гроші можна було вкласти в нові технології. Але поки не настала криза, поки не піднялися ціни на газ, ніхто про це особливо не турбувався.

[page]

Наші експерти проводили дослідження ситуації з енергозбереженням у промисловому секторі та опитали 325 компаній із п'яти секторів. Результати показали, що одна з головних перешкод для запровадження проектів з енергозбереження - відсутність фінансових ресурсів. Такі проекти, як правило, вимагають масштабних інвестицій і мають досить великий термін окупності, а у банків зараз обмежене фінансування, і кредити вони видають дуже вибірково та обережно. Але, крім обмеженості ресурсів, у банків також немає розуміння, як оцінювати проекти й переводити енергоефективність у реальні фінансові потоки.

Які підприємства нині вже почали освоювати "нові технології"?

У першу чергу сьогодні ми фокусуємося на існуючих клієнтах, особливо з агробізнесу. Крім того, у таких проектах зацікавлені металургійні підприємства як залежать від вартості енергоресурсів. Адже в кінцевому підсумку виграє той, хто працюватиме ефективніше в плані витрат.

Які недоліки законодавства України заважають запровадити програму енергоефективності в житлово-комунальній галузі?

Цей проект розрахований на багато років наперед. Щоб схема реально запрацювала, необхідні фундаментальні зміни в законодавстві. Сьогодні в житлово-комунальній галузі можна фінансувати окремо квартиру і, наприклад, замінити в ній вікна. А от модернізувати тепломережу окремої будівлі - це проблема. Банку ні за що зачепитися: нікому дати фінансування, адже ЖЕК не може бути позичальником. Будівля як співтовариство мешканців саме по собі не є юридичною особою, яка може управляти фінансовими потоками. От у цьому напрямку ми й працюватимемо. Адже для того, щоб у цей сектор прийшли інвестиції, необхідні, перш за все, законодавчі зміни.

Чому IFC бере участь у створенні аграрного страхового бюро? Наші страховики без вас не впоралися б?

Агрострахування як продукт практично відсутній на ринку. Зараз не сформований попит із боку аграріїв на ці послуги. Ми розуміємо, що створення аграрного страхового бюро допоможе знизити ризики агробізнесу, що в результаті зробить ринок більш прогресивним.

Специфіка агрострахування в тому, що якщо настає неврожай, то суми відшкодування дуже великі. Разом із тим, український страховий сектор, незважаючи на досить велику кількість компаній, відчуває брак коштів. Тому без перестраховиків не обійтися, а для цього треба надати ринку цивілізованого вигляду. У першу чергу - вирішити завдання щодо зміни законодавства.

Наша роль у проекті полягає в тому, що IFC об'єднує найкращий західний досвід і українських фахівців. Наша команда працює зі страховими компаніями, фермерами, банками, регулятором та іншими держорганами.

Які з ваших проектів в агробізнесі найуспішніші?

Сьогодні IFC - один із найбільших інвесторів в українському агробізнесі. Лише минулого фінансового року ми інвестували понад $160 млн.
Я можу назвати цілу низку компаній, якими пишаюся: найбільший виробник курятини в Україні - "Миронівський хлібопродукт", найбільший виробник соку - "Сандора", один із провідних виробників хлібу - концерн "Хлібпром", м'ясо-молочна промисловість - "Глобино", компанія із розведення рослин - "Мрія", сільгосптехніка - компанія "Райз". З усіма цими компаніями ми використовували схему "гроші плюс". Цей "плюс" включає в себе технічну експертизу й консультаційну допомогу з різних напрямків.

Які програми IFC проводить у фінансовому секторі?

Як я вже казала, інвестиції у фінансовий сектор - один із пріоритетних напрямків нашої роботи, тому що витривала й стійка фінансова система - це сильна економіка, яка стабільно розвивається.

Минулого фінансового року ми сконцентрували зусилля на наступних напрямках: підтримка експортерів через нашу Глобальну програму фінансування торгівлі (Global Trade Finance Program) і робота з поганими боргами і активами через Програму відновлення боргів і активів (Debt and Asset Recovery Program). По-перше, у рамках роботи з поганими активами ми також провели цілу низку семінарів для банків і консультували індивідуальні банки. По-друге, ми активно співпрацювали з держорганами, випускаючи свої рекомендації для НБУ щодо питань боротьби з проблемними активами.

IFC не підтримує ідею створення державою банку поганих активів. Ми вважаємо, що в Україні ця проблема може бути вирішена завдяки ефективній роботі Національного банку і створенню більш комфортних умов для приватних інвесторів

Також Україна була в фокусі кількох глобальних ініціатив IFC. Так, разом із партнерами (CRG Capital, Varde Capital, ADM Capital) створено фонди для реструктуризації проблемних активів як корпоративних, так і банківських, і ці фонди працюватимуть в усьому регіоні, також і в Україні.

Споживчі кредити ці компанії теж викупали в банків?

Із роздрібними кредитами український банківський сектор більш-менш впорався. Спочатку - використовуючи власні ресурси, потім - вдаючись до допомоги колекторних агентств. В Україні поки що немає такого ринку, який був би цивілізованим, і прозорим, і потребував значного обсягу іноземних інвестицій. Частина нашої роботи зараз націлена на те, щоб допомогти створити прозорі правила гри.

В Україні обговорювалося питання створення банку поганих активів. Як ви вважаєте, чи необхідний такий банк в Україні?

IFC не підтримує ідею створення державою банку поганих активів. Ми вважаємо, що в Україні ця проблема може бути вирішена завдяки ефективній роботі Національного банку і створенню більш комфортних умов для приватних інвесторів, які самі впораються з цим завданням.

Які плани фінансування у корпорації протягом наступного року?

Я вважаю, це будуть звичні цифри - приблизно $300 млн. Що ж до напрямків, то стратегічними для нас цього року, як і минулого, залишаться агросектор, фінансовий сектор, а також інвестиції в проекти, пов'язані з енергоефективністю.

Як ви вважаєте, фінансовий сектор України вже виходить із кризи чи варто очікувати нового витка?

Я - оптимістка за вдачею. Позитивним ефектом після кризи стане той факт, що економіка зростатиме поступово й не буде перегріву, як це було раніше. Упевнена, що банки рано чи пізно почнуть фінансувати реальну економіку, тому що заробіток на ОВДП - короткостроковий. До того ж Євро-2012 сприятиме прогресу низки галузей. Втім, не виключаю, що ми побачимо другу хвилю реструктуризації.

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!