Спочатку з'явився ринок заявок, а зовсім недавно "Українська біржа" (УБ) дала можливість торгувати ф'ючерсами. Про плани розвитку амбіційної й новаторської біржі розповів Finance.tochka.net голова правління "Української біржі" Олег Ткаченко.
"Українській біржі" вдалося обігнати "старі" біржі за обсягом торгів акціями. Чи плануєте ви обігнати ПФТС і за торгами облігаціями?
Незалежно від того, які цілі ставлять інші біржі, наша стратегія буде незмінною. На сьогоднішній день ліквідність по ринку акцій зосереджена на "Українській біржі" (УБ) і наша мета - її збільшувати. Що ж до ринку держоблігацій, то ми плануємо найближчим часом бути представленими і в цьому сегменті. По суті, держава зацікавлена в тому, щоб ринок був ліквідним. Ми пропонували свої варіанти підвищення ліквідності шляхом розвитку інфраструктури. Раніше у нас не було відносин із депозитарієм Національного банку. Зараз відносини налагоджені, тому вже в липні на "Українській біржі" будуть укладені перші угоди за держоблігаціями.
Поки УБ вдається бути новатором: спочатку був ринок заявок, потім терміновий ринок. Які перспективи на 2010 рік?
Головне завдання для УБ - це зростання обсягів торгів, передусім за рахунок залучення нових інвесторів. У свою чергу, ми пропонуватимемо ринку нові інструменти. Восени заплановано запуск нового інструменту, презентацію якого ми проведемо напередодні.
Які інструменти, на ваш погляд, зараз зацікавили б ринок?
Я впевнений, що багатьом були б цікаві ф'ючерси на золото або валюту. Питання лише в тому - чи готовий до цього ринок, чи готові до цього регулятори. Інвесторам було б украй цікаво захеджувати ризики. Наприклад, люди планують відпустку за кордоном через півроку, у них є гривні, але для своєї безпеки, вони хочуть підстрахуватися щодо курсу євро чи долара. Вони визначають для себе цільовий курс, який був би для них прийнятним і фіксують курс на майбутнє за допомогою ф'ючерсних контрактів, деривативів або інших фінансових інструментів.
Як ви вважаєте, чому раніше на ринку було мало фізичних осіб?
Раніше у нас не було відносин із депозитарієм Національного банку. Зараз відносини налагоджені, тому вже в липні на "Українській біржі" будуть укладені перші угоди за держоблігаціями.
Тут є кілька причин. По-перше, спреди були завеликими. З появою ринку заявок і зростанням ліквідності спреди звузилися. По-друге, бізнес брокерів був розрахований в основному на нерезидентів, але після того, як під час кризи переважна більшість їх пішла з нашого ринку, інвестиційні компанії звернули свою увагу на приватних інвесторів. Крім того, з'явилися технологічні можливості масового обслуговування інвесторів, з'явився інтернет-трейдинг, що значно полегшує роботу бекофісних систем, у рази зменшило собівартість операції. Голосове обслуговування у брокерів коштувало дуже дорого. Собівартість однієї операції купівлі-продажу - 200-300 грн. Щоб покрити такі витрати, потрібні дуже великі об'єми й значна зміна ціни.
Крім збільшення ліквідності, необхідно збільшувати й обсяг пропозиції паперів. Чому у багатьох "фішок" такий невеликий фрі-флоут?
Дійсно, це українське ноу-хау - у вільному обігу перебувають невеликі пакети акцій. Це частково пов'язано з тим, що власники побоюються рейдерських атак. Власники великих пакетів не розуміють, навіщо їм їх зменшувати й віддавати ці папери для обігу на біржі. Утім, зараз ситуація починає змінюватися. Деякі емітенти починають усвідомлювати необхідність фондового ринку, розуміти, що вони можуть залучити інвестиції, якщо їхні папери будуть обертатися на біржі, а ринок дасть адекватну оцінку капіталізації їхнього підприємства. Такі компанії починають робити перші кроки до того, щоб їхні цінні папери виходили на біржу й інтенсивно торгувалися. Для порівняння, на західних, як і на східних ринках, фрі-флоут паперів становить не менше 25%, а керуючий пакет - майже 30%, а не так, як у нас - понад 50%.
Восени заплановано запуск нового інструменту, презентацію якого ми проведемо напередодні
Подолати це можна за допомогою комплексу заходів. Виключно адміністративними методами це вирішити не вдасться. У всьому світі гроші залучають на фондових ринках. У нас є емітенти, які потребують залучення великих сум (це сотні млн. грн.), але реалізувати це на українському фондовому ринку поки що складно. Я вважаю, що було б логічно, якби такі компанії, розміщуючи папери на закордонних майданчиках, як мінімум 10% розміщували на вітчизняних майданчиках. У багатьох європейських країнах і у наших найближчих сусідів, у Росії, подібна норма прописана на законодавчому рівні. Компанії, яким потрібні порівняно невеликі суми, що вимірюється десятками млн. грн., уже повністю можуть реалізувати всі свої цілі і на українському фондовому ринку.
[page]
У першому читанні прийнято закон про право власника 95% акцій примусово викуповувати папери у міноритаріїв. На УБ серед "блакитних фішок" індексу 5 з 15 емітентів мають у вільному обігу по 4% акцій. Як ви вважаєте, що буде з цими акціями після прийняття закону?
Хочу зауважити, що ця норма пройшла тільки перше читання і вимагає серйозного вдосконалення з вивченням міжнародного досвіду тих країн, де є чинними подібні норми. Наприклад, у Росії також існує аналогічна норма, з однією лише різницею, що 95% акцій має володіти одна особа, у нашій же нормі йдеться про групу осіб. І саме ця різниця і викликає багато побоювань з боку інвесторів, що при падінні ринку група компаній може об'єднатися і викупити акції за низькою ціною в примусовому порядку. З іншого боку, "блакитні фішки" - це акції публічних компаній, які зацікавлені в присутності на фондовому ринку.
На західних, як і на східних ринках, фрі-флоут паперів становить не менше 25%, а керуючий пакет – майже 30%, а не так, як у нас – понад 50%
Тому нікому з "фішок" не вигідно вдаватися до такого заходу. Водночас, щоб убезпечити ринок від різних схемних речей, ця норма потребує доопрацювання і в тій версії, в якій вона існує зараз, вона не відповідає світовій практиці та інтересам ринку. Цілі законодавця можна зрозуміти, але вони ще не повністю реалізовані й не зовсім чітко прописані в цьому законодавчому акті. Тому ми й спостерігаємо на ринку і в країні, в цілому, багато дискусій щодо цієї норми. І навіть якщо така норма й залишиться в нашому законодавстві, то не в тому вигляді, в якому вона існує зараз. І це цілком логічно, адже вона пройшла лише перше читання.
Зараз номінально біржа "Перспектива", за обсягами, посідає 2-е місце. Чи є у вас бажання захопити 25% ринку, щоб на вашому майданчику пенсійні фонди купували папери?
У нас є бажання, щоб ліквідність за всіма паперами була на "Українській біржі", але досягти цього ми плануємо тільки за допомогою ринкових механізмів, розширюючи коло інвесторів та емітентів. Зацікавленість в увазі ПФ повинна бути не тільки в нас як у біржі, а й у держави. Безпосередньо норма закону дуже правильна: держава хоче убезпечити вкладників ПФ і тому зобов'язує купувати папери на біржах, де є ліквідність.
У Росії також існує аналогічна норма, з однією лише різницею, що 95% акцій має володіти одна особа, у нашій же нормі йдеться про групу осіб
Але, як відомо, будь-яку норму можна перекрутити. Найбільш оптимальним варіантом була б публікація Комісією списку бірж, на яких пенсійні фонди можуть купувати папери. Поки такого переліку немає, тому кожен пенсійний фонд діє, зважаючи на норму закону, так, як він її читає. А читань може бути кілька: один з варіантів -купувати можна тільки на тій біржі, де загальні обсяги торгів усіма інструментами складають понад 25% ринку, другий варіант - купувати конкретний інструмент можна на тій біржі, де біржовий ринок саме цього цінного паперу становить не менше 25 %. Тобто, якщо ринок паперу А1 сконцентрований на біржі А2, а ринок паперу Б1 на біржі Б2, то пенсійний фонд папери А має купувати на біржі, де сконцентрована ліквідність за цим видом паперів, а папери Б на іншій біржі, де сконцентрована ліквідність за ними.
Як пенсійні фонди виходять з цієї ситуації зараз?
Вони виходять з цієї ситуації в залежності від того, як вони трактують цю норму закону. Одні купують там, де сконцентрований більший обіг за інструментом, інші дотримуються першого варіанту або купують на тій біржі, де понад 25% загальних обсягів торгів, але не завжди за найвигіднішою для себе вартістю, зазнаючи певних збитків (що невигідно ні вкладникам, ні ПФ). Або звертаються до брокера, який купує папери на біржі за вигідною ціною. Після чого продає їх ПФ на тому майданчику, де ПФ може їх купити. Звісно, пенсійний фонд при цьому втрачає деяку суму на комісійних, але іноді це краще, ніж купувати за неринковою ціною.
Деякі інвесткомпанії кажуть, що вони не працюють на терміновому ринку через законодавчі колізії. Як ви плануєте врегулювати це питання?
Відповідно до законодавства, терміновий ринок підпадає під регуляцію ДКЦПФР. Комісія вивчила чинну законодавчу базу, визнала можливим і законним ухвалити Правила торгів "Української біржі" і Специфікацію ф'ючерсного контракту на Індекс українських акцій, який торгується на УБ. Тому ставити під сумнів, чи правильно вчинив регулятор - ми не вважаємо за можливе. З моєї точки зору, жодних перешкод немає, цей інструмент легітимний і вже є найбільш ліквідним інструментом на українському біржовому ринку. Згоден, що зараз є питання з регулюванням брокерської звітності. Але ми опрацювали це питання з Комісією, та роз'яснення з цього питання вийде найближчими днями. Упевнений, що багато брокерів приємно здивуються з приводу того, як вирішено це завдання. У всьому світі законодавство йде за ринком, а не навпаки. Не можна передбачити всі моменти, тому практика є двигуном нормативної бази.
Як ви вважаєте, які перспективи має терміновий ринок?
Я впевнений, що обсяги цього ринку значно перевищать обсяги спотового ринку. Цього року ми досягнемо мінімуму в 50% ринку заявок. Разом із цим, ми активно розвиватимемо ринок акцій. Обсяг торгів на спотовому ринку до кінця року збільшиться мінімум вдвічі.
За рахунок чого ви збираєтеся наростити обсяги торгів?
Передусім обсяги торгів збільшаться завдяки приходу нових інвесторів, у тому числі українських приватних інвесторів. На сьогодні таких є 3 тисячі. Для України - це розминка.
На сьогоднішній день приватних інвесторів - близько 3 тисяч. Для України - це розминка
За нашими оцінками, кількість фізичних осіб, які торгують на біржі, в нашій країні має вимірюватися десятками тисяч. УБ спільними зусиллями з онлайн-брокерами докладає максимум зусиль, щоб якомога більше українців дізналися про можливості, які дає їм фондовий ринок. Чим вищою буде фінансова грамотність населення і розуміння, що на вільних коштах можна заробити значно більше, ніж це пропонують банківські депозити, тим більше людей приходитимуть на фондовий ринок.
Коли можуть з'явитися ф'ючерси на окремо взяті папери?
"Українську біржу" створювали українські учасники ринку, в першу чергу для реалізації своїх потреб, тому, коли учасники ринку визнають, що ринок готовий і йому необхідний якийсь інструмент, ми його запустимо, технічна готовність для цього є.
Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!
Коментарі