Василь Волга: майже 150 страхових компаній – це баласт, який потрібно «різати»

Ви вже понад два місяці керуєте комісією. Які основні складнощі на шляху ефективної роботи Держфінпослуг?

- Перша й найголовніша проблема - гроші та кадри. Фінансування комісії мізерне, усього лише $2,5 млн. Інспектор у комісії отримує 1700 грн. заробітної плати - це об'єктивний стимул для пошуку додаткових джерел для існування. Молоді люди, які приходять до нас працювати, у більшості використовують Держфінпослуг як професійний тренінг: отримують досвід, встановлюють зв'язки і йдуть на ринок, щоб уже там мати гідний заробіток. Також є проблема повноважень комісії. Міжнародні експерти зазначають, що наш регулятор найбільш оптимально структурований, але при цьому за повноваженнями Держфінпослуг - найслабший серед аналогічних органів у країнах СНД.

І як домогтися посилення повноважень комісії?

- Лише законодавчим шляхом. У першу чергу необхідно «від'єднати» нас від Держкомпідприємництва. Це відомство регулярно перешкоджає, коли рішення необхідно приймати оперативно. Комітет втручається, гальмуючи процес позбавлення ліцензій та виключення суб'єктів із держреєстру. Також необхідні серйозні зміни щодо термінів, які відведені на вивчення матеріалів, наданих учасниками ринку для видачі ліцензій. Наприклад, у Європі цей термін складає рік. Ми ж повинні видати ліцензію протягом місяця, а цього часу не вистачає навіть на те, щоб перевірити засновників і легальність їхніх прибутків.

А як боротися з браком фінансування?

- Я бачу лише один вихід: запровадження платежів нагляду. Обговорення розміру відрахувань ще триває, але, наприклад, для страхових компаній вони повинні становити не менше 0,5% валових премій, що дозволить додатково до бюджетного фінансування отримувати майже 50 млн. грн. Ринок нас підтримує, але намагається знизити цю планку до 0,1%.

Коли можна очікувати запровадження пруденційного нагляду?

- Вважаю, що в липні наступного року спершу страховий ринок розпочне працювати за системою пруденційного нагляду, яка передбачає початковий перехід на європейські стандарти Solvency 1, а потім, сподіваюся, до 2015-2016 років ми зможемо перевести ринок на стандарти Solvency 2, після того , як на них перейде Євросоюз. Крім того, одне з основних завдань - запровадження міжнародних стандартів фінансової звітності, які максимально повно та прозоро відображають діяльність компаній. Але тут знову проблема у фінансуванні, оскільки необхідна глибока модернізація технічної бази та розробка програмного забезпечення, а це - чималі гроші.

Яких заходів вживають щодо ринку кредитних спілок, адже в цьому сегменті склалася дуже непроста ситуація?

- Нинішні кредитні спілки - широке поле для зловживань. Лише раніше це називалося трастами, а тепер - кредитними спілками. Прийнявши закон про кооперацію (Про кредитні спілки - Авт.) в існуючому вигляді, держава створила потенційну загрозу криміногенного середовища. Це немислимо: дозволити роботу КС без системи гарантування вкладів, без механізму рефінансування, без підвищення рівня відповідальності та без визначення статусу спілок. Через це ми вирішили посилити вимоги до фінансових показників кредитних спілок та посилити відповідальність їхнього керівництва за допущені порушення. КС мають повернутися до їхньої споконвічної формі - до кас взаємодопомоги. Або, відповідно до ухваленої Концепції розвитку кредитної кооперації, необхідно запровадити дворівневу систему: від каси взаємодопомоги аж до комерційного банку, який з-під нашого нагляду переходить до НБУ.

І якою ви бачите систему гарантування вкладів у КС?

- Такою, якою вона закладена в законопроекті депутата Клименка. І держава, і кредитні спілки мають брати участь у формуванні фонду гарантування вкладів. Дія майбутнього закону поширюватиметься на ті вклади, які перебувають в тих кредитних спілках, які долучилися до цієї системи. Але на КС, які «впали» до створення фонду, гарантії, на жаль, не поширюватимуться.

Ну а що робити вкладникам КС, які вже розорилися?

- Ми вирішуємо, яким чином можна добитися повернення грошей громадянам. Зокрема, сподіваємося, що вдасться знайти правові основи, згідно з якими держава відшкодує збитки вкладникам. Адже не може той же парламент безпідставно ухвалити рішення повернути гроші всім, хто зазнав збитків. Так узагалі можна прийти до того, що за всі злочини в країні платитиме держава.

[page]

Скільки кредитних спілок перебувають у жалюгідному стані?

- Не так уже й багато. У нас 70% КС працюють без проблем, і за час кризи навіть показали зростання. Але приблизно 20%, а це десь 120-160 спілок, підлягають «лікуванню» шляхом заборони залучення вкладів, рефінансування. Їм необхідно вийти на ефективне кредитування під нашим наглядом, набрати необхідну ліквідність, а вже потім повернути собі ліцензію на залучення депозитів.

А що буде з тими спілками, в яких явно є шахрайство та злочинні наміри?

- Ми створюємо міжвідомчу комісію, що за участі правоохоронних органів перевірить спілки, в яких є ознаки криміналу. Керівництво таких КС обов'язково понесе відповідальність за потерпілих з їхньої вини людей.

У системі пенсійного забезпечення теж величезні проблеми. Які перспективи її реформування?

- Третій рівень пенсійної системи, тобто недержавні пенсійні фонди, працює. Хоча й не так активно, як хотілося б. Але всі дискусії розгортаються з приводу другого рівня пенсійної системи. І проблема в тому, що у Держфінпослуг і Пенсійного фонду різні погляди на її розвиток. Ми за те, щоб у другому рівні брали участь НПФ. Міністерство праці і соцполітики та ПФ - проти цього.

Яким ви бачите консенсус у цій ситуації?

- Без реформування пенсійної системи користі від її нинішньої форми для економіки - жодної. Та в Пенсійному фонді явно хочуть пригальмувати вирішення цього питання, щоб вийти на беззбитковість. Ми ж пропонуємо уряду взяти кредит на 4 млрд. євро в міжнародних організацій під реформування системи пенсійного забезпечення. Тоді ці кошти використають на компенсацію збитків солідарної системи, а кошти, які ми отримуємо в системі НПФ, інвестують, зокрема, у державні проекти. Наприклад, на розвиток транспортної інфраструктури на концесійній основі. У результаті, Україна рухатиметься шляхом багатьох країн, зокрема Іспанії. Але, якщо нам не вдасться привести достатню кількість аргументів Пенсійному фонду, реформа знову затягнеться на тривалий час.

Що ви думаєте з приводу переведення страхових компаній на загальну систему оподаткування?

- У комісії з приводу цього питання точки зору розділилися, і я цю ідею не підтримую. Чому? Усе дуже просто. Ми попросили «фахівців» у галузі оптимізації оподаткування показати, що відбудеться, якщо ми переведемо СК на 25-відсотковий податок з прибутку. Вийшло, що якщо зараз страхові компанії платять оптимізаторам 4-10% за їхні «послуги», то із запровадженням нового податку це стане ще менше. Майже кожній компанії не складно буде показати збитки, а значить, і платити податки буде ні з чого. Відповідно, і кількість оптимізаторів різко збільшиться, і подорожчає адміністрування цього податку. Є пропозиція піти шляхом комбінованої моделі, коли стягуватиметься більший податок. Тобто, якщо 3% від валових премій - це 10 млн. грн., а 25% з прибутку - 5 млн. грн., значить - платиться податок із премій. І навпаки. Але і така система ускладнить взаємини страхових компаній та податкових органів. Тому поки це питання обговорюється.

Коли ж ринок вдасться очистити від «сміттєвих» страховиків та оптимізаторів також?

- Як я вже зауважив, ми готуємо СК до переведення на європейські стандарти нагляду. Однак перед цим нам необхідно провести цілковиту перевірку ринку. Така інспекція вже розпочалася з 1 червня. Ми заходитимемо в усі страхові компанії, починаючи з «Оранти», «Лемма» і закінчуючи всіма іншими. Головна мета - з'ясувати реальний фінансовий стан страховиків і перевірити їхню платіжну дисципліну. Адже абсолютно неприпустимо, щоб прострочена заборгованість перед страхувальниками, як це було за підсумками 2009 року, становила 1 млрд. грн.! А все тому, що компанії намагаються не платити за будь-яких обставин. Тому ми дуже серйозно підійдемо до тих СК, у яких знайдемо порушення в роботі.

А скільки на ринку зайвих СК?

- На даний момент майже 150 страхових компаній на ринку - це баласт, їх потрібно «різати». Я сподіваюся, що саме таку кількість страховиків нам пощастить «вичистити» протягом року за результатами перевірок.

Якою буде доля ліквідованих СК, наприклад «Страхових традицій»?

«Страхові традиції» та «Вексель» - широке поле для роботи правоохоронних органів. Щоправда, усе ж таки велика ймовірність, що обидві компанії оголосять про банкрутство. У «Галактиці» продовжено дію тимчасової адміністрації. Що робити з нею - вирішимо за результатами роботи адміністратора. Але можу зазначити, що попередні підсумки - невтішні.

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!