В'ячеслав Юткін: робота над помилками банкірів триватиме весь 2010 рік

Промінвестбанк першим із банків із тимчасовою адміністрацією вийшов із кризи. Скільки часу необхідно банку, який був на межі банкрутства, щоб повністю відновитися?

Усе залежить від масштабів банку. Невеликому банку необхідно значно менше часу. А ось системний великий банк, як ПІБ, втягнутий у значно більше коло проблем. Відповідно, й часу йому потрібно більше. Ми для себе окреслили термін у 2,5-3 роки. Цей період відведений для повного повернення банку до нормальної роботи, тобто залишається ще 1,5-2 роки.

Які головні завдання зараз ставить перед Вами мажоритарний акціонер Внешэкономбанк (ВЭБ)?

У наших акціонерів досить амбітні плани. Ми плануємо увійти до топ-5 банків-лідерів в Україні. Якщо раніше ПІБ був у десятці найбільших банків за активами, то вже за 2 роки ми хочемо увійти як мінімум до п'ятірки, а пізніше й до трійки лідерів за активами, оборотом, кредитним портфелем та прибутковістю. У банку є всі можливості досягти таких результатів. Що стосується 2010 року, то головне завдання - скоротити збитки на $200 млн. (за підсумками 2009 року збиток ПІБу - близько $340 млн.).

На Ваш погляд, яка основна причина проблем ПІБ, що почалися ще восени 2008 р.?

Я схиляюся до думки, що фінансова криза - це не основна проблема банку. Криза виступила в ролі детонатора. Банк ішов у безвихідь, приймаючи ряд стратегічно неправильних рішень. По-перше, занадто велика мережа відділень. Водночас, банк не розвивав роздріб і був корпоративним. Понад 700 відділень - це стратегія бездумного розширення точок продажу. Більше 300 підрозділів працювало у збиток. Природно, був величезний штат - більше 15 тис. осіб. При банку були танцювальні колективи, газета, партії та інше. Захоплення непрофільними активами призвело до того, що за останній рік банк тільки на утримання Партії національно-економічного розвитку витратив більше 20 млн. грн., акціонерам (яких більше 60 тис. осіб) про такі рішення повідомляти було не прийнято. 18 млн. грн. було вкладено в розвиток села Білка Коростенського району Житомирської області, звідки родом колишній керуючий банку Володимир Матвієнко.

Якщо говорити про профільну діяльність банку, чи вів банк зважену кредитну політику в корпоративному сегменті?

Багато виданих кредитів значно перевищували прийнятні ступені ризику. Ряд таких кредитів зараз є перешкодою для виходу на прибуткову діяльність. По суті, банк зараз заробляє достатньо високий прибуток. За 2009 рік прибуток до резервів становив $31 млн. Саме формування резервів, які за підсумками року склали близько 19% від кредитного портфеля, дає негативний фінансовий результат.

[page]

2009 рік ПІБ закінчив зі збитками 2,75 млрд. грн. Ви можете назвати основні компанії, які змусили банк сформувати резерви в розмірі близько 19% від кредитного портфеля?

По-перше, практично весь кредитний портфель - це корпоратив. Частка фізосіб, коли ми прийшли в банк, становила близько 9%. Якщо говорити про проблемні кредити фізичних осіб, то це кілька позик наших шановних депутатів (з яких «прострочення» - 3,2 млн. грн). Що стосується проблемних корпоративних позичальників, то є цілий список. Так склалося, що 43% нашого кредитного портфелю - це донецький регіон. Є така компанія SDS, яка володіє нерухомим майном (торговий центр, паркінги, магазини). Вона воює з нами в судах майже за 380 млн. грн. Ще одна донецька компанія «Юні-дон» винна близько $4 млн. Будівля побудована за наші гроші. Компанія проводить процедуру банкрутства, перепродує свою нерухомість і намагається віддати нам 3 млн. грн. Є власники компаній, які не гребують воювати з банком, надаючи господарським спорам політичного забарвлення. Мовляв, російський банк «душить» український бізнес. У свою підтримку вони залучають деяких депутатів. На двох компаніях одного власника «зависли» трохи більше 400 млн. грн., видані будівельним компаніям «Едпол» і «Модуль». Ще близько 20 компаній самі ініціювали банкрутство, щоб не віддавати борги. Загальна сума їхньої заборгованості - понад 600 млн. грн. Не поспішає розраховуватися за зобов'язаннями й велика будівельна компанія «Консоль».

Коли тільки-но було оголошено про нового російського акціонера в особі державного ВЕБа, у ЗМІ пройшла інформація про те, що вхід російського інвестора загрожує тим, що найбільші заводи будуть банкрутити, а потім продавати російському інвесторові. Інші говорили про те, що це просто метод контролю Росією української економіки. Скільки позовів до судів щодо недобросовісних корпоративних позичальників уже є? Щодо яких підприємств?

Сьогодні саме рік із моменту виведення тимчасової адміністрації з банку. За цей час до жодного стратегічного підприємства, який становить якийсь інтерес для України, не було подано жодного позову. Безумовно, такі підприємства в нашому кредитному портфелі є. З усіма йде діалог, із більшістю проходить реструктуризація заборгованості. Банк суворо дотримується тези, що непрофільна діяльність для банку - це табу. Я наведу простий приклад. У Сумах є підприємство «Селма», яке спеціалізується на виготовленні приладів атомної промисловості (мас-спектрометри для потреб ядерної енергетики та електронно-променева апаратура для літакобудування й ракетобудування, - ред.). Контрольний пакет належить російській державній корпорації з атомної енергії «Росатом». У нас є кредит цьому підприємству в сумі 8 млн. грн. Але у зв'язку з тим, що замовлень немає, завод у збитках. Ми могли судитися з підприємством, але давали йому час, і цілий рік вели переговори. З урахуванням унікальності цього підприємства та незначності кредиту, ми ще не почали роботу зі стягнення. Підприємство вже саме почало процедуру банкрутства, оскільки уряд так і не виділив кошти на підтримку заводу, заборгованість із зарплати перевищила річну. Щоб не підтверджувати популярні чутки річної давності про те, що ВЕБ прийшов сюди захопити стратегічні українські об'єкти, ми не подавали до суду. Якби подали, могли б розпоряджатися майном заводу, яке знаходиться у нас в іпотеці. Це не єдиний приклад. Є «Каховський завод електрозварювального устаткування», харківський завод «Авіант» та інші.

[page]

Крім роботи з проблемними активами та можливості розформувати частину резервів, які ще можливості для банку збільшити прибуток Ви бачите?

Ми йдемо шляхом скорочення адміністративних витрат. Звісно, скорочення персоналу та зменшення кількості відділень - це непопулярний метод. Ми розуміємо, що в одній області, де немає бізнесу, достатньо одного центрального відділення, а не 12-16 відділень. Наприклад, на одній лише охороні по мережі банку ми заощадили близько 40 млн. грн. за минулий рік. Аналізуючи цифри, ми приходимо до думки, що замість 780 структурних підрозділів до 2011 року буде близько 200. А через деякий час ми прийдемо до моделі зі 100 відділеннями та філіями. Цього буде достатньо.

Разом із тим, що в 2009 році Промінвестбанк «чистив» свій кредитний портфель, періодично прес-служба банку розсилала повідомлення про надання кредитів великим корпоративним клієнтам (держпідприємствам «Ровенькиантрацит» і «Свердловантрацит» - 240 млн.грн., ДТЕК - $67 млн., «Евраз» - близько $100 млн.). Водночас більшість великих банків не були такі "щедрі" минулого року. Чому Ви вибрали таку політику кредитування?

Це не повний список наших великих проектів. За минулий рік ми видали близько $0,5 млрд. українським підприємствам. Капітал дозволяє нам кредитувати. Якщо не кредитувати навіть у такий час, можна чіпляти замок на двері банку й закривати бізнес. Ми кредитуємо з дуже великою обережністю й під контролем. Поки що за рік ми жодного разу не помилилися. Треба розуміти, що банк на нормальний рівень рентабельності може вивести тільки якісний кредитний портфель. Для себе ми обрали ряд перспективних галузей: металургія, харчова промисловість, дивимося уважно на сільське господарство. Ставки за цими кредитами різноманітні. 25% за кредитом - це складна ставка для підприємств, тому ми намагаємося давати гроші під 20-22% у гривні і 13-15% у доларах залежно від фінансового стану компанії. Такі відсотки нам дозволяє підтримка акціонера, який дає нам гроші під помірні відсотки.

Коли почнуть кредитувати реальний сектор економіки інші банки?

Переконаний, що тенденцією кредитування в 2010 році не стане. Для України цей рік буде складним, оскільки вона тільки почне виходити з кризи. Крім цього, зараз можна перерахувати на пальцях підприємства, які підпадають під критерії кредитування. Ще один фактор не на користь розгортання кредитних програм - це ціна грошей. Зовсім не кожен якісний позичальник готовий брати дорогі гроші. Ось коли банки зможуть кредитувати під 12-14%, тоді це буде реальний вихід із кризи. Думаю, добре, якщо кредитування почне розгортатися навесні 2011 року.

Які банки зможуть закінчити 2010 рік із прибутком?

Упевнений, що банки збільшать операційний прибуток (прибуток до формування резервів, - ред.), але резерви не дозволять показати реальний позитивний фінансовий результат. Те роздування кредитної бульбашки, що було характерне для банківської системи до кризи, даватиме про себе знати весь 2010 рік. Можливо, деякі великі банки й показуватимуть прибуток, але це скоріше буде виняток із правил. 2010 рік буде вдалим для банків із західним капіталом, де було прийнято рішення про підтримку банку материнською компанією. Ще одна категорія банків - «дочки» російських банків. Як правило, це банки, які підтримуватимуть свої місцеві банки. Наприклад, власник Енергобанку (російський бізнесмен Олександр Лебедєв, - ред.) продав частку в «Аерофлоті» й підтримав банк. Це навіть непрестижно для російського капіталу - не підтримувати свої фінансові інститути. Звичайно, не можна забувати про банки з українськими акціонерами. Але тільки з тими акціонерами, які можуть собі дозволити фінансову підтримку банку.

[page]

Чи зміниться банківський бізнес після виходу з кризи?

Я впевнений, що ця криза кардинально змінить обличчя банківської системи. По суті, банки не відкрили для себе нічого нового - зважений підхід до ризиків, політика стриманого кредитування, не роздування штату та відділень та інше. Інша справа - вони почнуть застосовувати теорію на практиці. Багато класичних фінансових постулатів банки почали застосовувати тільки з початком кризи. Ті, які виживуть, стануть мудрішими й уже ніколи не видадуть ті кредити, які видавалися масово в докризовий час. Дуже важливо, що кредитування в гонитві за ринковою позицією та рядка в газеті зникне. Безумовно, будуть вдосконалені чи створені структури, які забезпечують безпеку банку з погляду відносин із позичальником. Банківська система піде шляхом зменшення ставок за депозитами. Адже високі ставки - одна з найсерйозніших перешкод для активного кредитування, а, отже, й розвитку економіки.

Коли банківська система повернеться на докризові рівні прибутковості, обсяги кредитування та залучення коштів?

На мій погляд, відновлення буде не пізніше 2012 року, можливо, навіть у другій половині 2011 можна буде говорити про підйом. Це будуть роки відродження банківської системи, коли вона змінить своє обличчя й стане дуже близькою до банківської системи Європи. Швидше це не станеться, адже 2010 рік стане «роботою над помилками» банкірів, на більше можна лише сподіватися.

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!