Недержавний пенсійний фонд - гарна ідея без реалізації

На безбідну старість можна відкладати різними способами: оформити депозит із правом поповнення та поповнювати його щомісяця, зберігати гроші в сейфі чи вкладати в цінні папери. Але перераховані вище способи - це, швидше, короткострокові або середньострокові інвестиційні проекти. Щоб накопичити гроші до пенсійного віку з мінімальним ризиком їх «згоряння» в європейських країнах існують недержавні пенсійні фонди (НПФ).
В Україні такі фонди теж існують, більше того, прописана в законодавчих актах пенсійна система - зразок для наслідування для країн ЄС. «На одному з форумів директор департаменту нагляду за НПФ Держфінпослуг Андрій Рибальченко зазначив, що Євросоюз рекомендував країнам ЄС українські розробки законодавства в галузі НПФ як зразок. Мінус у тому, що ми не довели до кінця цю реформу», - каже керуючий активами КУА «Арт-Капітал Менеджмент» В'ячеслав Король.

Почати - почали, а закінчити - не змогли

Дійсно, до кінця зміни не довели, зате зовсім нещодавно - наприкінці квітня - питання зрушилося з мертвої точки. Уряд узявся за пенсійне страхування та затвердив концепцію проведення реформи в два етапи. Згідно з нею, 2010-2014 років вживуть заходів з підготовки впровадження другого рівня пенсійної системи, а 2014-2017-го - безпосереднє запровадження накопичувального рівня.
Утім, зараз в Україні і без обов'язкового другого рівня діють НПФ. На кінець квітня їх кількість перевищувала сотню, а кількість учасників (майбутніх пенсіонерів) - близько 0,5 млн. осіб. «В Україні на даний момент існує надмірна кількість пенсійних фондів. Для утримання професійного штату керуюча компанія повинна управляти фондом, розмір якого не менше 100-200 млн. грн. Більшість же існуючих фондів мають на порядок менше активів», - розповідає інвестиційний керівник інвесткомпанії Phoenix Capital Андрій Нестерук.

Євросоюз рекомендував країнам ЄС українські розробки законодавства в галузі НПФ як зразок. Мінус у тому, що ми не довели до кінця цю реформу

По суті, інвесткомпанії розраховують, що ринок розвернеться в їхній бік, і створюють НПФ на виріст. «Сьогодні кожна поважаюча себе КУА і кожне поважаюче себе підприємство створюють НПФ з прицілом на майбутнє», - вважає директор з управління активами КУА «ІТТ-Менеджмент» Віктор Федоров.

Зважаючи на офіційні дані, компаніям необхідно нарощувати клієнтську базу, щоб не відчувати відтік ліквідності. Так, наприкінці 2009 року кількість осіб, які отримували «добавку» до пенсії, становила трохи більше 28 тис., що майже в 1,5 рази більше, ніж 2008 року. У грошовому вираженні динаміка має такий вигляд: 2009 року фонди виплатили близько 90 млн. грн., що вдвічі більше, ніж 2008 року. Керівники поки що не переймаються тенденцією стрімкого збільшення кількості підопічних, оскільки суми премій перевищують суми виплат у рази. Наприклад, минулого року пенсійні внески перевищили виплати більш ніж у 8 разів, 2008 року - у 22 рази.

[page]

Є куди рости

Поле для розвитку недержавного пенсійного забезпечення безмежне. Зараз тенденція така, що більшість тих, хто робить внески до НПФ - це компанії. Одні піклуються про співробітників, включаючи в соцпакет не лише медстрахування, деякі вносять кошти для оптимізації оподаткування. І лише 4% внесків до НПФ - платежі фізосіб. Усі опитані аналітики списують невдачі запровадження необов'язкової пенсії на малограмотність населення, яке погано розуміється на системі пенсійного забезпечення. Низка експертів зазначають, що в Україні ще не так багато людей, які можуть дозволити собі дбати про старість. «Дві причини - менталітет і загальний рівень добробуту. Може, хтось і хотів би відкласти на старість у НПФ, але важливіше сьогодні купити хліб, ліки, житло, розплатиться за кредитом. Той, хто все-таки відкладає на старість, послуговується іншими інструментами - банківськими депозитами, матрацом і т.д. Адже НПФ - справа нова, невідомо, що там із ним ще буде», - каже Віктор Федоров.

У 2010-2014 роках урядом передбачені заходи з підготовки впровадження другого рівня пенсійної системи, а в 2014-2017 - безпосереднє впровадження накопичувального рівня

Вихід - зобов'язати

Єдиний дієвий спосіб, на думку учасників ринку, це насильно примусити несвідомих громадян. «Найголовніше - запровадження другого рівня пенсійної реформи. У Казахстані, в Росії це вже зроблено давно і добре працює», - упевнений директор КУА-АПФ «Трійка Діалог Україна» Олександр Панченко. Допоміжним пунктом зможуть виступити інформаційно-освітні програми.

Причому, якщо не розпочати роботу над реформуванням системи вже зараз, то буквально протягом 2-4 років країні навряд чи це вже знадобиться. «Зміни у свідомості можуть відбуватися еволюційно, завдяки особистому прикладу «успішних пенсіонерів» і просвітницькій роботі суб'єктів НПФ та держави. Зміни у свідомості можуть відбуватися революційно, через фактичне банкрутство солідарної системи (обов'язкове пенсійне страхування, що існує на даний момент, - ред.), коли бюджет країни не витримає навантаження дефіциту Пенсійного фонду. Усе буде дуже боляче і дуже швидко, напевно (без проведення пенсійної реформи) році в 13-15-му», - вважає Віктор Федоров.

Зміни у свідомості можуть відбуватися еволюційно, завдяки особистому прикладу «успішних пенсіонерів» і просвітницькій роботі суб'єктів НПФ та держави. Зміни у свідомості можуть відбуватися революційно, через фактичне банкрутство солідарної системи, коли бюджет країни не витримає навантаження дефіциту Пенсійного фонду. Усе буде дуже боляче і дуже швидко, напевно (без проведення пенсійної реформи) році в 13–15-му

Звичайно, страх нового почасти небезпідставний. По суті, внески до НПФ повернути можна тільки за однієї умови - коли настане пенсійний вік. Варто зазначити, що час «ікс», за бажанням клієнта, може наступити на 10 років раніше чи пізніше державного пенсійного віку. У будь-якому випадку, населення поки що не дуже вірить у довгострокові інвестиції, особливо коли йдеться про заощадження в гривнях і про ті, які, за рідкісним винятком, не можна забрати. «На даний момент лайфове страхування здається більш привабливим для приватних осіб. До того ж зараз можна поєднати страхування життя і медстрахування», - вважає В'ячеслав Король. Крім того, досить серйозним ризиком поки що залишаються інфляційні очікування.

Проживемо - побачимо

Чинне пенсійне страхування збирає проблеми, як сніжний ком сніг. За різними оцінками і прогнозами аналітиків, солідарної системи вистачить на 2-5 років існування. Тому реформування системи вже не уникнути. Інше питання, як швидко звикнуть люди до того, що розмір пенсії - це їхній особистий вибір. «Для того, щоб це явище стало масовим і зрозумілим для людей, має минути ще близько 10 років», - вважає Олександр Панченко. «Недовіра до національної валюти і до вітчизняної системи пенсійного забезпечення складно буде подолати найближчих 5-7 років», - каже Андрій Нестерук.

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!