Страховики втратили премії

Зниження рівня платоспроможності населення та довіри до фінансового сектору в цілому і страховиків зокрема призвели до значного зменшення попиту на страхові послуги, в тому числі й на страхування життя. Українські лайфові страхові компанії за підсумками 2009 року зібрали 827,3 млн. грн. страхових премій, що майже на 25% менше, ніж за 2008 рік (1095,3 млн. грн.). Такі дані озвучила на початку квітня Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг (Держфінпослуг). При цьому зберігається досить висока концентрованість ринку. «Частка п'ятірки лідерів ринку страхування життя за підсумками 2009 року порівняно з 2008 роком виросла із 70% до 80%, а загальний обсяг зібраних цими компаніями премій становив понад 529 млн. грн.», - розповів голова правління Страхової компанії «Блакитний поліс» Олексій Клюк. За даними Ліги страхових організацій України (ЛСОУ), до трійки лідерів зі збору премій у 2009 році, як і колись, входять «АЛІКО Україна», «Граве Україна» і СК «ТАС». Загальний обсяг зібраних ними в 2009 році платежів становив приблизно 450 млн. грн.

Валютний відтік

Як і ризикові компанії, лайфові страховики недобрали премій, оскільки відбулося скорочення каналів збуту, які раніше давали гарантовані потоки клієнтів, але нестабільних в умовах фінансової кризи. Це, насамперед, страхування життя та здоров'я банківських позичальників, а також страхування через туристичні компанії. «Торік спостерігалося значне скорочення частки страхування життя позичальників у зв'язку із призупиненням кредитування фізичних осіб. Також помітно скоротився корпоративний сегмент, що стало наслідком значного спаду в більшості галузей економіки», - коментує Єрмек Кадирбаєв, голова правління СК «СЕБ Лайф Юкрейн». За словами експертів ринку, підприємства, що включали у свої соціальні пакети витрати на накопичувальне страхування для своїх співробітників, переглянули цю статтю витрат убік зменшення, що вплинуло на зниження питомої ваги корпоративного страхування життя на 25-30%.

За словами страховиків, у 2009 році не було чіткого переважання корпоративного або фізичного сектору: «Окремі компанії робили ухил на розвиток ринку страхування життя фізичних осіб, інші ж на розвиток корпоративного страхування. Однозначно можна сказати, що мало хто вибрав стратегію розвитку банківського страхування життя. Наша компанія в 2009 році зробила ставку на розвиток сегменту корпоративного страхування життя», - розповів Олексій Клюк.

Водночас, за даними регулятора, на тлі падіння премій зросла сума виплат страхувальникам: у 2009 році було виплачено 62,7 млн. грн., що на 66% більше, ніж за попередній період (37,7 млн. грн.). Частково цей факт пояснюється тим, що при стрімко зростаючому курсі валют (за минулий рік гривня девальвувала більш ніж на 50%) валютні договори страхування життя стали для багатьох страхувальників непід'ємною ношею, й вони були змушені їх розірвати. За словами страховиків, на початок фінансової кризи частка валютних накопичувальних договорів у лайфових компаніях становила до 70-75% від загальної кількості страховок.

Відмовитися від страховки без серйозних втрат могли лише ті страхувальники, які здійснювали накопичення по п'ять і більше років. Адже при достроковому розірванні компанія повертає клієнтові не весь накопичений капітал, а лише викупну суму, яка в перші два-три роки страхування найчастіше дорівнює нулю. Страхувальники з невеликим стажем були змушені скористатися послугою переведення валютних договорів у гривневі. Також страховики, бажаючи зберегти клієнтів, пропонували їм різні варіанти, що дозволяли пом'якшити фінансове навантаження. СК надали можливість зменшити страхові платежі й, відповідно, страхову суму, або зовсім перевести договір у безпреміальний статус із можливістю подальшого відновлення. Клієнтам також дозволялося відкласти черговий платіж на термін до трьох місяців без будь-яких штрафних санкцій.

За словами страховиків, на відміну від відстрочки платежів, конвертація валютних договорів у гривневі не була масовим явищем: «Зміна валюти страхування в нашій компанії завжди була правом клієнта, це зазначено в наших правилах страхування. За час кризи правом змінити валюту на гривню скористалися трохи більше 1% клієнтів», - каже голова правління СК «Дженералі Гарант Страхування життя» Станіслав Гоцуляк. За словами заступника голови правління СК «Оранта-Життя» Рустема Галієва, у його компанії послугою зі зміни валюти скористалися також не більше 1% клієнтів.

[page]

Для конвертації добровільного договору страхування життя із ВКВ у національну валюту клієнт мав подати заяву у вільній формі, після чого компанія здійснювала переведення за курсом Національного Банку на дату внесення такої зміни. Проте окремі страховики пішли назустріч своїм клієнтам і запропонували їм пільгові умови конвертації: «Щоб зберегти клієнтський портфель, ми надавали свої клієнтам антикризові можливості, які містили в собі можливість зміни валюти. Для конвертації ми застосовували пільгові курси - 5,05 і 7,0 для долара і євро відповідно», - розповів Рустем Галієв.

Низький попит на перерахування вкладів у гривню за докризовим курсом пояснюється тим, що при цій операції страхувальник зазнає курсових втрат - адже за таким же курсом страхова компанія перерахує вже накопичену суму у валюті. До того ж СК може вирахувати із суми, що й так зменшилася, власні витрати, яких страховик зазнає при купівлі-продажу безготівкової валюти (різні банківські комісії та збори в Пенсійний фонд тощо).

Гривня набирає обертів

«Початок кризи штовхнув багатьох клієнтів до переходу на гривню. У структурі нашого портфеля понад 50% - це валютні договори», - каже Рустем Галієв. Частка гривневих договорів у портфелях страховиків у 2009 році значно збільшилася, оскільки клієнти воліли укладати нові договори в національній валюті, яка видавалася їм більш прогнозованої, ніж долар або євро. «На сьогоднішній день у нашому портфелі 52% діючих договорів - у валюті й 48% договорів - у гривні. За договорами, укладеними в 2009 і на початку 2010 років, виражена перевага гривневих договорів над валютними», - доповнює колегу Станіслав Гоцуляк.

Справді, на сьогодні для страхувальників фінансове навантаження при курсових коливаннях менш відчутне, якщо валютою страхування за договором є гривня. «Сума щорічного страхового платежу залишається незмінною рік у рік, а відсоткова ставка бонусів, що нараховуються наприкінці року (СК зобов'язана розподіляти між клієнтами не менше 85% інвестдоходу), за гривневими договорами вища, ніж за договорами в іноземній валюті», - каже голова правління страхової компанії «Брокбізнес-Життя» Вадим Загребний. При цьому страховик відзначає, що ці переваги втрачають свою значимість із погляду тривалості дії страхового договору і внаслідок інфляційних процесів в економіці. Тоді як поліси у ВКВ дозволяють одержувати не лише інвестиційний, але й чималий курсовий дохід. Хоча це можливо лише за умови, що національна валюта девальвуватиме. У періоди, коли гривня зміцнюється, власники валютних полісів зазнають збитків.

Щоб громадяни укладали більше договорів у національній валюті, окремі компанії пропонують індексацію страхової суми та страхового внеску залежно від офіційного індексу інфляції, який установлює Державний комітет статистики України. «У нашій компанії можливість індексації для гривневих договорів з'явилася в 2007 році. Це дозволяє клієнтам зберегти страхову суму від впливу інфляції. Більшість наших страхувальників користуються цією можливістю», - розповів Станіслав Гоцуляк.

Торік, за рахунок високих депозитних ставок, страховики змогли заробити для клієнтів додатковий інвестиційний дохід за доларовими договорами в розмірі 11-13% (разом із гарантованим, який становить 4%), за гривневими - 17-22%. «Щорічний бонус носить у собі характеристики, ідентичні банківським депозитним продуктам. Відсотки бонусів у гривневому еквіваленті вищі, ніж у валюті», - каже Вадим Загребний. Цього року прибутковість депозитів падає, тому фахівці прогнозують, що за 2010 рік щорічні бонуси страховиків знизяться на 25-30%.

Страховики очікують, що загальний обсяг премій по ринку страхування життя в 2010 році зросте на 20%-30% і може перевищити рекордний показник 2008 року за рахунок пожвавлення корпоративного та банківського страхування життя. На думку Станіслава Гоцуляка, активніше зростання буде в брокерів і компаній, що мають зростаючу агентську мережу. «В 2010 році, найімовірніше, трійка лідерів не зміниться: «Alico Україна», «Граве Україна», «ТАС», а от на четвертій і п'ятій позиції можуть бути зміни, їх можуть зайняти СК, що входять у першу десятку лідерів», - прогнозує Олексій Клюк.

На премії від фізичних осіб страховики не дуже розраховують. Необхідною умовою підвищення активності фізосіб у лайфовому страхуванні є зростання довіри населення до фінансового сектору в цілому. «Головний фактор, що стримує приплив коштів у лайфове страхування від фізосіб, - відсутність фонду гарантування вкладів, подібного банківському, з якого могли б виплачувати відшкодування у разі банкрутства СК», - вважає Вадим Загребний. Банкрутства лайфових страховиків менш імовірні, ніж компаній із ризикового сектору, проте населення все ще з обережністю ставиться до фінансових продуктів із елементами накопичення. При цьому ситуація із платоспроможністю багатьох СК сьогодні ще далека від благополучної. Чергове банкрутство в страховому секторі може знову викликати хвилю недовіри та скептицизму щодо страховиків.

А Ви користуєтеся послугами страхування життя? Відповісти

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!