Ринок платіжних карток: Україні є куди прагнути

Банки позбавляються від пластику 

Минулий рік, мабуть, став переломним для ринку платіжних карток. Уперше за багато років банки змінили тактику «роздування» показників і перейшли до жорсткої економії.

За минулий рік кількість діючих платіжних карток скоротилася на 9,5 млн. штук. Згідно з НБУ, на початок 2010 року в Україні було 29,1 млн. «робочих» карток. За класифікацією Нацбанку, картка вважається реальною, якщо по ній відбувалася хоча б одна видаткова операція за рік. Ще 15,4 млн. карток перебувають на балансах банків без жодного «руху».

«Більшість гравців карткового ринку після аналізу тих наслідків, які мала політика «масового захоплення ринку за будь-яку ціну», стали на шлях оптимізації карткових портфелів. А це, перш за все, означає суттєве зниження темпів випуску карток для масового сегменту, де тариф за картку прямує до нуля, а також активізація роботи із сегментом клієнтів, які використовують картку для розрахунків, приносячи банку реальний дохід», - розповідає Світлана Попова. Справді, банкіри впевнені, що час масового випуску «пластику» під будь-яку операцію, депозит то чи споживчий кредит, минув.

Друга причина криється у здоров'ї фінансової та економічної системи країни. Минулий рік забрав із собою два великих банки-емітенти Укрпромбанк і банк «Надра», а падіння промислового сектору спровокувало закриття підприємств. «Складне фінансове становище пережили не лише банки, але й цілі промислові галузі, що призвело до закриття підприємств і, відповідно, до закриття зарплатних проектів», - каже начальник відділу організації проектів карткового бізнесу банку «Хрещатик» Ірина Лемешко.

Безготівка поки що не в моді

За спостереженнями банкірів, частка карток, яка використовується для безготівкових платежів, становить не більше 10%. За даними НБУ, в готівкову гривню перевелося 95% усіх витратних операцій, здійснених за платіжними картками, що в абсолютному вираженні становило близько 335 млрд. грн. Випускати картку лише для того, щоб клієнт знімав гроші (часто без комісій) банківській системі невигідно. Саме тому зараз банки зосередилися не на випуску нового пластику, а на мотивації клієнтів розраховуватися безготівково платежами. «Завдання збільшення частки клієнтів, які розраховуються карткою в торговельній мережі, в т.ч. й для держателів зарплатних і пенсійних карток, є пріоритетним для всіх учасників платіжних систем», - упевнена Світлана Попова.

Втім, фінансисти помічають деякі позитивні сигнали на ринку пластику. Якщо до безготівкових розрахунків клієнт іще мало звик, то додаткові послуги смс-банкінгу або онлайн-банкінгу населення використовує активніше. За словами начальника управління роздрібного бізнесу ПУМБ Валерія Пацуя, близько 30% власників карток використовують онлайн-банкінг. Дані банку «Хрещатик» свідчать про 10-15% активних клієнтів. У Приватбанку близько 30% користуються послугами смс-банкінгу та близько 2% (понад 200 тис. осіб) - інтернет-банкінгу. Експерти впевнені, що, привчаючи користувачів до нових технологій і зручності платіжних карток, їм удасться таким чином підвищити кількість безготівкових розрахунків.

[page]

Термінали йдуть на спад

Скорочення банківських витрат відчули й торгові мережі. Якщо за 2007 рік термінальна мережа поповнилася 32 тис. точок, за 2008 рік додалося трохи більше 22 тис., то минулий рік забрав із собою 12% терміналів або 13,7 тис. точок. «У рамках оптимізації всіх процесів і витрат банки почали оптимізувати свої еквайрингові мережі й, відповідно, закривати збиткові чи малоприбуткові точки», - розповідає провідний економіст відділу розвитку карткового бізнесу OTP Bank Артем Єфременко. Зміну пріоритетів підтверджує і Світлана Попова: «Якщо раніше в частині торгового еквайрингу банки боролися за встановлення терміналу для захоплення частки ринку, то зараз вони ретельніше аналізують прогнозну окупність і не поспішають ставити термінали, якщо не впевнені у доходах, які приноситиме точка», - стверджує вона.

Банкірів зрозуміти можна, адже статистика використання безготівкових розрахунків свідчить не на користь терміналів у кожному лотку. Як засвідчує досвід фінансистів, більше карткових транзакцій проходить у великих торгових роздрібних мережах. Втім, узагальнення в цьому випадку - досить умовне. Якщо клієнт звик до використання «пластику», то він розплачуватиметься карткою практично скрізь. «Якщо говорити про великі міста, то тут термінальною мережею охоплена вся сфера обслуговування: від магазинів одягу, електроніки, продуктів, ресторанів до медичних центрів», - каже Світлана Попова.

Чип VS магнітна стрічка

"Магнітна стрічка - це архаїзм, від якого давно відійшла Європа», - сказав якось керівник одного процесингового центру. Щоправда, Україна все ще не перейшла на нові правила і продовжує активно використовувати магнітну стрічку. Судячи з даних НБУ, банки зовсім не прагнуть активно змінювати застарілі зразки пластику на оновлений чип. Так, на кінець 2009 року частка «магніток» становила 93%. В динаміці цей показник іще гірший. За 2 роки співвідношення карт із магнітною стрічкою та з чипом (разом із комбінованими картками) змінилося лише на 1% на користь чипів - на кінець 2007 року «магніток» було 94%.

Банки виправдовуються дорожнечею та відсутністю необхідності масових нововведень. З одного боку - це задоволення не з дешевих, з іншого - потреба в картці з великими можливостями є зовсім не в усіх власників «пластику». «От навіщо робітникові заводу картка з чипом, якщо він тільки знімає зарплату й ніколи в житті не почне використовувати її по-іншому», - каже один знайомий банкір.

Справді, чипові картки містять у собі не лише вищий рівень безпеки (з них складніше зчитати інформацію), але й величезний спектр додаткових послуг. На чип можна записати масу додаткової інформації, яку може використовувати держатель карток. Починаючи з інтегрованого проїзного у метро, закінчуючи інформацією про страховку, бонусними програмами різноманітних магазинів і ресторанів. «Чипові картки ефективні за наявності додаткових програм. Без цього вони - всього лише дорожча «іграшка» порівняно з карткою на магнітній стрічці», - відзначає прес-секретар Приватбанку Олег Серга.

[page]

3-D Secure - дорога безпеку для клієнтів

Втім, не лише чипи є рідкістю для українського ринку. Досить серйозних обертів у розвинених країнах набирає нова технологія захисту безготівкових платежів за допомогою карток під назвою 3-D Secure. Це технологія перевірки особи власника картки банком-емітентом (банк, який випустив платіжну картку) при проведенні платежів через інтернет, яка проводиться в момент здійснення самої транзакції. У міжнародній платіжній системі Visa технологія називається Verified By Visa, MasterCard - MastercardSecureCode.

Основне завдання технології 3-D Secure - зниження рівня шахрайства в інтернет-просторі.«Додатковий захист платежів у інтернеті сприяє формуванню впевненості інтернет-торговців, що платежі за їхні товари не будуть відкликані назад власниками карток, а також власників карток, що шахраї не зможуть скористатися реквізитами картки для оплати в інтернеті без відома власника. Таким чином, система допомагає розвитку інтернет-комерції», - розповідає заступник голови правління ПриватБанку, керівник центру електронного бізнесу Олександр Витязь.

Для повноцінної роботи банку необхідно купити ліцензію, пройти процес сертифікації, тестування програмного забезпечення та багато інших обов'язкових IT-завдань. Конкретну суму Олександр Витязь не називає, але зізнається, що банку таке «задоволення» обійдеться недешево. Саме питання ціни не дозволяє фінустановам впроваджувати нові технології. За приблизними розрахунками, середня «ціна питання» починається від $200 тис., адже весь процес впровадження коштує в 3-4 рази більше, ніж вартість ліцензій, дозволів і ПЗ.

Поки що подібну систему захисту для магазинів і для власників карток пропонує лише Приватбанк. Правда, ряд опитаних finance.tochka.net великих фінустанов уже говорять про початок процесу сертифікації технології 3-D Secure. Вітчизняні банки звикли відставати від європейських колег, але не допустять «монополії» конкурента на місцевому ринку. Олександр Витязь не сумнівається в намірах колег: «Цього року ми побачимо підключення декількох українських банків до технології 3-D Secure», - упевнений він.

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!