
На тлі триваючого припливу депозитів та обмежених обсягів кредитування у більшості банків сформувалася надлишкова ліквідність. finance.tochka.net дізнався, як фінустанови вирішують проблему надлишкової ліквідності та які кроки роблять для мінімізації можливих негативних наслідків цього явища.
Масштаби "лиха"
За оцінками віце-прем'єр-міністра з питань економіки Сергія Тігіпка, ліквідність банків зараз практично вдвічі перевищує норму. Така ситуація, за його словами, склалася внаслідок того, що кредитні операції в посткризовий період усе ще сприймаються банками як надто ризикові, тоді як кошти вкладників (як фізичних, так і юридичних осіб) продовжують прибувати. Не чекаючи покращення ситуації з кредитуванням, банки починають вживати різних заходів щодо недопущення подальшого формування надліквідності.
Заходи проти надліквідності
Що ж роблять банки в рамках протидії подальшому формуванню надлишкової ліквідності? До найчастіше вживаних банками заходів можна віднести зниження депозитних ставок.
"Сьогодні надліквідність - відмінна риса більшості великих українських банків. Саме тому знижуються ставки за депозитами - банки вже не мають потреби в коштах населення так, як минулого року. Прийом і поповнення депозитів ми, звісно, не обмежуємо, але ставки знижуємо", - зазначає голова правління ОТП Банку Дмитро Зінков.
Про аналогічні заходи каже й голова правління "Астра Банку" Михайло Власенко.
"Банк мав достатню ліквідність ще 2009 року, розміщуючи зайві кошти в цінні папери уряду, які мали високу прибутковість. У 2010 році, по мірі повернення депозитів до банківської системи й збільшення кількості активнопрацюючих клієнтів, ліквідність банку зміцніла ще більше.
Безумовно, за нинішніх економічних умов є проблеми з розміщенням коштів, оскільки прибутковість ОВДП стала непривабливою для банків, то водночас існує дефіцит кредитоспроможних фірм для розвитку активного кредитування. Тому з метою управління надлишковою ліквідністю банк реалізує програми поступового зниження процентних ставок за депозитами, активізуючи кредитні програми", - зауважує банкір.
Сьогодні надліквідність – відмінна риса більшості великих українських банків. Саме тому знижуються ставки за депозитами
Однак деякі фінустанови вживають активніших заходів із метою уникнути формування надліквідності. Так, ВТБ Банк наприкінці жовтня офіційно повідомив про введення комісії за поповнення депозитного вкладу "Цільовий" у розмірі 12% від суми поповнення.
"З 27 жовтня 2010 року в банку вводиться комісія за поповнення вкладу "Цільовий"у розмірі 12% від суми поповнення", - повідомляє банк. За іншими депозитними продуктами ВТБ Банку з правом поповнення ця комісія нині відсутня.
Ще радикальніших заходів вживає Приватбанк, утім, позиціонуючи це як боротьбу з чергами. З початку зими він вирішив обслуговувати фізичних осіб лише за умови наявності емітованих цією фінустановою платіжних карт. Для обслуговування у відділеннях Приватбанку фізособам необхідно буде мати кредитну, зарплатну або іншу карту.
Без її наявності проведення грошових операцій буде неможливим.
На думку члена правління Промінвестбанку Владислава Кравця, єдиним ефективним вирішенням проблеми надлишкової ліквідності є відновлення кредитування.
"Ми виходимо з принципу, що багато грошей ніколи не буває. Ми від них не відмовляємося. Вирішення проблеми (надлишкової ліквідності) тільки одне - це активні операції, інвестування грошей у ті чи інші напрямки. Це єдиний метод боротьби з надліквідністю", - каже він.
Перспективи відродження кредитування
Які ж перспективи відновлення активного банківського кредитування? Низка банків уже активно розробляють плани з відродження кредитних програм.
"Що ж до кредитування, то ми його повертаємо, хоча цей процес поки що складно охарактеризувати як активний - банки сьогодні лише обережно "зондують" ринок, повертаючи окремі програми й більш ніж ретельно перевіряючи позичальників. Сьогодні ми вже повноцінно видаємо автокредити, і до кінця року повернемося на ринок іпотечного кредитування. Попередньо, перший внесок за іпотекою становитиме від 40 до 60%, процентні ставки - близько 16% річних, термін - від 10 до 15 років", - каже голова правління ОТП Банку Дмитро Зінков.

Коментарі (7)
На мій погляд люди продовжують нести гроші лише тому, що спрацьовує інстинкт збереження. Тобто якщо зараз віднести в банк кошти під 15%, то уже завтра таких відвотків не буде. Тому люди намагаються скористатися моментом.
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)Потому что клиенту надо платить за квартиру, телефон, интеренет и т.д. Лучше делать это за счет процентов с депозитного счета а не с зарплаты, которую частенько задерживают
Прокоментувати Мені подобається (1 користувачу)большие депозитные ставки - это большой риск, честно много денег нельзя заработать...
Прокоментувати Мені подобається (0 користувачу)Денег нет - плохо. Денег много - ещё хуже. В этом случае наверно - МОЗГОВ нет.
Прокоментувати Мені подобається (1 користувачу)Неужели наши банкири такие тупые, еще К.Маркс писал в своих работах. Чтобы получить прибыль нужно что бы деньги "работали" не на валютных биржах а на производстве.Лучше всего с сельском хозяйстве.ПРАВДА ЭТО СТРАШНОВАТО ДЛЯ НИХ ВКЛАДЫВАТЬ ДЕНЬГИ В РИСКОВОЕ ДЕЛО.Но кушать то каждый день надо. А то в крутых магазинах типа супер маркетах практически 50% продукции либо химия (молоко по месяцу храниться???? а то и больше) либо подделка на известные брендовые марки либо контрабанда.
Прокоментувати Мені подобається (3 користувачам)потому, что проценты еще достаточно приемлемые для жизни, а если и дальше будут снижать, то деньги уйдут на черный рынок. вот и вся арифметика.
Прокоментувати Мені подобається (1 користувачу)тому що хочемо хоч якось накопити на квартиру синові зарплати ні на що не вистачае та в сімі ростуть два сина 17 та 24 роки.як забезпечити іх житлом.....тому й вирішили відкладати одну зарплати на дипозит.Як це витрамаемо не знаю та першу 1000 в цьому місяці поклали
Прокоментувати Мені подобається (1 користувачу)